Тваринництво: стан і перспективи племінної справи

26 April, Розділ Агрополітика, переглядів 8 575

Галузь тваринництва сьогодні є однією з найпріоритетніших галузей аграрного розвитку країни. Знайти витоки існуючих проблем і шляхи їх розв’язання в Міністерстві аграрної політики намагалися під час круглого столу з питань селекційно-племінної роботи у тваринництві.

На засіданні обговорювались стан і перспективні завдання племінної справи у тваринництві, оптимальна структура племінної служби, пріоритетні напрями селекційно-племінної роботи та необхідність державної підтримки, шляхи реформування системи організації відтворення поголів’я сільськогосподарських тварин.

У роботі круглого столу взяли участь представники Мінагрополітики, Національного об’єднання по племінній справі у тваринництві «Укрплемоб’єднання», корпорації «Тваринпром», ВАТ «Науково-виробниче об’єднання по племінній справі і прогресивних технологіях у тваринництві «Прогрес», ТОВ «Генетичні ресурси», провідні вчені НААНУ, Інституту розведення і генетики тварин, Черкаського інституту агропромислового виробництва, представники Аграрного союзу України. Регіональні центри були представлені Донецьким держпідприємством по племінній справі у тваринництві, ВАТ «Житомироблплемоб’єднання», ТОВ «Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси» та Сумським державним селекційним центром.

Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк на початку заходу зазначив, що попередні програми розвитку галузі частково виконали свою роль, але не відповідають вимогам сьогодення. Для розбудови сучасного і конкурентоспроможного тваринництва, на його думку, необхідно розробити нову, професійну, фінансово реальну та економічно ефективну програму розвитку галузі, яка визначить чіткі та конкретні, по роках, завдання щодо необхідних заходів, обсягів державної підтримки та виробництва продукції, чисельності поголів’я тварин і рівня їх

alt продуктивності.

Було запропоновано створити нову систему племінної служби України. Селекціонери впевнені: в нашій державі, як і в будь-якій країні, де розвинуто тваринницьку галузь, необхідно створити Центральний селекційно-інформаційний центр тваринництва. І якщо започаткування такого центру фахівці вважають очевидним, то питання місцерозташування і форми власності цієї установи залишається наразі дискусійним.

Розробники нової схеми племслужби вважають, що Центральному селекційно-інформаційному центру мають підпорядковуватися такі ж регіональні центри з відповідними лабораторіями. А на базах галузевих селекційних інститутів потрібно створити галузеві інформаційні центри, які відповідатимуть за підтвердження офіційного типу тварин.

Крім того, учасники засідання наголошували на необхідності внесення змін до Закону України «Про племінну справу у тваринництві», оскільки норми цього закону не відповідають вимогам сьогодення. В першу чергу це стосується системи управління і контролю у племінному тваринництві, а також деяких елементів ведення селекційної роботи. За словами фахівців, ще в 2001 році Положенням про атестацію тварин планувалося зробити розподіл по статусам: на підприємства племінної справи і на станції штучного запліднення. Та з цієї задумки нічого не вийшло. Тому сьогодні селекціонери просять внести відповідні зміни до Закону України «Про племінну справу у тваринництві».

Поряд із цим, промислове тваринництво використовує спеціалізовані, високопродуктивні генотипи імпортної селекції, що призводить до втрати генотипів вітчизняної селекції та виникнення проблеми суттєвого зменшення генетичного різноманіття, зниження резистентності тварин та суттєвої залежності від імпорту племінних (генетичних) ресурсів.

Фахівці неодноразово зазначали, що здійснення комплексу робіт з поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин – один із вирішальних факторів у підвищенні рентабельності виробництва продукції тваринництва. Тому існує нагальна потреба створити сучасну вітчизняну систему селекції для формування власної племінної бази, яка б забезпечувала конкурентоспроможність галузі за умови збереження біологічного та генетичного різноманіття, формування власного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів. На думку більшості присутніх на засіданні, для забезпечення високих темпів генетичного прогресу необхідно застосовувати досвід роботи країн з розвинутим тваринництвом, де успішно використовуються ефективні системи збору, обробки селекційно-генетичної інформації за підконтрольним поголів’ям племінних тварин.

Існуюча система селекції у тваринництві за окремими параметрами, зокрема, система збору інформації, методологія оцінки племінної цінності тварин, ведення обліку продуктивності тварин, не відповідає міжнародним стандартам. Тому селекціонери наполягають з 1 січня 2011 року ввести обов’язкову умову для атестації відтворення бугаїв молочно- і молочно-м’ясних порід - наявності ідентифікованих спермодоз в паєтах, де міститься вся інформація.

За статистикою, нині в сховищах зберігається 35 млн. спермодоз для штучного запліднення, але з них допущено до використання 13 мільйонів. Із цієї кількості лише 2,3 млн. доз у паєтах, тобто ідентифіковані. Всього ж сім племпідприємств торік виготовили 900 тис. спермодоз. Наявність дефіциту в Україні цього продукту більш ніж очевидна. До того ж у країні обмежена генеалогія биків-розплідників. Мабуть, саме така ситуація призвела до певних переваг закордонних порід, типів, груп тварин над вітчизняними, що сприяло збільшенню імпорту і часткової або повної втрати впливу племінних підприємств. За словами академіка Національної академії аграрних наук України Сергія Рубана, наша країна залежить від імпортного селекційного матеріалу. Імпорт складає в молочному тваринництві 62%, в свинарстві – 55%, в промисловому птахівництві – 94%. Крім того, науковець навів ще одне досить цікаве співвідношення – в Угорщині 265 тис. корів і 74% з них - племінні. В Україні 608 тис. корів, а племінних - лише 2,6%.

Голова Аграрного союзу України Юрій Карасик теж підтримав ідею створення нової структури з селекційними центрами. Та головною проблемою занепаду тваринництва в Україні він назвав малу чисельність поголів’я ВРХ. Єдиним виходом для покращення ситуації Юрій Михайлович вбачає в закупівлі молодняка у населення, бо там сьогодні зосереджено 80% поголів’я. Також він висловив думку, що рослинництво і тваринництво в обов’язковому порядку повинні взаємодоповнювати одне одного.

Значну увагу фахівці племсправи приділили обговоренню пріоритетів у фінансуванні як галузі тваринництва, так і види робіт, котрі повинні забезпечити формування вітчизняної системи селекції, збереження генофонду тварин як національного надбання та забезпечити генетичне поліпшення у тваринництві. За переконаннями науковців, 8 напрямів потребує державного фінансування відповідно до загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2020 року. Крім того, було виокремлено проблемні питання для вирішення: збільшення чисельності племінного та підконтрольного поголів’я; збільшення чисельності поголів’я в породах; запровадження автоматизованого племінного обліку в господарствах; формування необхідного нормативно-правового забезпечення.

Перша зустріч профільного міністра з фахівцями племінної справи накреслила низку проблемних питань. І хоча ще не вибудувано чіткого алгоритму дій і термінів, єдине і головне завдання всім відоме – не допустити скорочення чисельності поголів’я та зменшення валового виробництва продукції тваринництва.

Людмила ОГОРОДНІК