- №33-34 (274)
- №4 (259)
- №42 (254)
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Молока стало меньше
Хлібне Причорномор’я приваблює світ
Видатний давньогрецький історіограф Геродот, ще за п’ять століть до нашої ери відвідавши території Українського Причорномор’я, був вражений їх багатством. І не забув згадати у своїй історіографії про рясний хліб, що колосився на тутешніх ланах, про великі череди свійської худоби, що випасалася на луках, про небачені улови риби, про працьовитих і гостинних людей. Це все - про нас. І про наш край…
От ми інколи заздримо закордонним дивам. Їхнім порядкам, заможності. Але ж хіба порівняти наші природні умови ведення сільського господарства зі шведськими чи норвезькими? Проте збирають загартовані скандинави на своїх суглинистих і кам’янистих ґрунтах інколи вдвічі-втричі більше, ніж ми на своїх чорноземах. А втрати зерна при зберіганні у них не перевищують 2-3%.
На жаль, ми ще не навчені цінувати кожен клаптик нашої родючої землі, як це було заведено у пращурів наших. Щоби сказав Геродот, якби сьогодні відвідав Україну? Щоправда, гіркий досвід кризи нас багато чому навчив. У той час, як кити нашої економіки (металургія, хімічна галузь) потрапили на мілину й подали сигнал SOS, аграрний сектор ніби буксир почав витягувати всіх, демонструючи стабільне зростання. І на горі почали згадувати, хто кого годує і все частіше цікавитися справами годувальників.
Інвестори теж розвідують про успішно працюючу галузь української економіки. І гроші свої б уже давно вклали… Але політична нестабільність багатьох відштовхувала. Та й непрацююче й мінливе законодавство наше додавало негативу. Як у таких умовах забезпечити роботу вкладених грошей? Втім, останнім часом є надія, що гілки влади нарешті стали говорити однією спільною мовою. Буде до кого й запитання про відповідальність поставити. Відтак,
вірогідно, інвестори не втратять свої кошти, особливо вкладаючи їх в український АПК.
Більшою визначеністю відрізнялася й цьогорічна Міжнародна конференція «Зерно Причорномор’я 2010”. Серед учасників форуму були знані представники зарубіжного та українського агробізнесу, банкіри, лідери вітчизняного агровиробництва, представники владних структур, науковці, правознавці, виробники сільгосптехніки та обладнання. Були представлені й громадські організації.
Розпочалася конференція з круглого столу, присвяченого знаковій темі: «Зростання сільськогосподарського виробництва в причорноморському регіоні: погодний фактор чи покращена технологія? Роль агрохолдингів». Цікавий факт: про несприятливу погоду тут багато не говорили. Українські сільгоспвиробники останнім часом змінилися. Вони все менше чекають милостині з неба, вже «не б’ються за урожай», а просто збирають плоди від того, що вклали. Учасники форуму сходилися в думці, що нарешті в український АПК приходить сучасний менеджмент. А на фоні політичної стабільності та створення відповідної законодавчої бази ефект не забариться.
До речі, представник Німецько-українського аграрного діалогу Хайнц Штрубенхофф, який відкрив засідання круглого столу, під час свого виступу зробив дуже цікавий макроекономічний прогноз, в якому йшлося про форми заохочення інвестицій в агросектор України. «Добре, що Президент та Прем’єр-міністр вашої держави спілкуються спільною мовою й дбають про реалізацію спільних програм, - підкреслив доповідач. - Але якими будуть реформи? Якими будуть стимули для агробізнесу? Сподіваюся, що відтепер матимемо більше визначеності й прозорості. Приваблюватиме інвестиції й зрозуміла та проста система оподаткування. Але хотілося б раз і назавжди поставити крапку в питанні повернення ПДВ. Ця проблема насторожує інвесторів. Чому б Україні не перейняти досвід країн ЄС,
де ПДВ не перевищує 5-7%?»
Про фактори, що впливають на зростання сільського господарства України, мовив директор зі стратегічного планування УкрАгроКонсалт Богдан Хомяк. На його думку, чимале значення при налагодженні успішного виробництва має власне усвідомлення вітчизняних аграріїв, що їх успіх залежить від кваліфікації організаторів виробництва та професійного підходу до запровадження новітніх технологій, до управління, до маркетингових досліджень ринку. Доповідач не оминув і ризики, які ще мають місце при інвестуванні в український АПК. Серед них, окрім несвоєчасного повернення ПДВ, ще й невизначеність з правом власності на землю, корупція, погодні умови, нерозвинена інфраструктура.
Фінансова криза та нестача оборотних коштів «посприяли» поверненню бартерних схем. Але як не стати заручником різноманітних ділків, що прагнуть виманити в агровиробника його продукцію, а обіцяний сир кладуть до мишоловки? Цьому актуальному питанню були присвячені поради партнера юридичної компанії «Jurimex» Любомира Пителя. «Якщо вже так трапилося, що ваші «партнери» вирішили не повертати вам обіцяний за угодою товар, раджу передусім правильно й чітко сформулювати позов до суду, - підкреслив фахівець. - Прагніть зобов’язати боржника передати майно, що є предметом бартеру. Але може виникнути проблема з виконанням рішення. Бо дізнавшись, що ви звернулися до суду, відповідач може поспішити реалізувати комусь іншому те, що має належати вам. Навіть якщо ви виграєте суд і виконавець прийде до вашого кривдника по заборговане майно – боржник розведе руками, мовляв «немає й не було». Відшкодування грошима може бути оскаржене відповідачем. Таким чином процес може затягнутися на рік, два, три… Що ж тоді робити? Раджу, якщо ви маєте відомості про наявність товару в боржника, одразу подавати клопотання про забезпечення позову. Таким чином, суд може оперативно накласти арешт на майно, що є предметом позову». Любомир Питель ще чимало порад дав учасникам форуму «Зерно Причорномор’я». Тема юридичного захисту інтересів сільгоспвиробників дуже актуальна. І ми обов’язково подаватимемо в наступних номерах інтерв’ю з провідними правознавцями щодо конкретних проблем, які сьогодні непокоять аграріїв .
Ішлося на Міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я 2010” й про перспективи кредитування нашого агросектору. Цікавими були прогнози з цього приводу знаних фінансистів з Нідерландів, Франції, Росії, які сходилися в думці, що агробізнес і сільгоспвиробництво в Україні є привабливими для інвестування та кредитування, але бракує належного законодавчого захисту інтересів інвесторів і фінансових установ, бракує прозорості в діяльності багатьох аграрних компаній.
А щодо експортного потенціалу саме Чорноморського регіону, то тут учасники конференції не скупилися на високі оцінки наших можливостей. Залишається їх успішно реалізувати.
