- №7-8(261)
- №4 (259)
- №42 (254)
- №38 (250)
- Молока стало меньше
Віктор Слаута: «Президент і Уряд налаштовані на глибокі системні реформи в аграрному секторі»
АПК – складний сегмент економіки України. Як він працюватиме, яких реформ потребує?На ці та інші запитання сьогодні нам відповідає Віце-прем’єр-міністр України Віктор Андрійович Слаута.
- Вікторе Андрійовичу, Ви повернулися до роботи в Уряді на посаді Віце-прем’єр-міністра України з питань АПК. Ситуація в аграрному секторі непроста. Що в першу чергу плануєте робити?
- Дійсно, у складний для країни час Президент і Уряд України взяли на себе відповідальність за подальший розвиток нашої держави. І аграрний сектор сьогодні є однією із найважливіших та соціально значимих складових економіки країни: тут формується до 16% ВВП держави. В сільській місцевості проживає понад третина населення держави, доля якого, у переважній більшості, пов’язана саме з агропромисловим виробництвом.
Від ситуації в АПК залежить продовольча безпека нашої держави, яка, в свою чергу, визначає стабільність громадянського суспільства, а потужність галузі є гарантом провідних позицій, які Україна вже ряд років поспіль займає на світових ринках продовольства
Тому Президент і Уряд налаштовані на глибокі соціальні та економічні реформи, в тому числі і в агросекторі. З цією метою при Президентові України створено Комітет з економічних реформ, який вже активно веде свою діяльність і в рамках якого працює окрема робоча група з питань аграрної політики та продовольчої безпеки. Її основним завданням є розробка сучасної довгострокової стратегії постіндустріального розвитку вітчизняного агросектора.
Крім того, відновила і вже розпочала свою роботу Координаційна рада з питань аграрної політики при Віце-прем’єр-міністрові України, до складу якої увійшли фахівці, експерти, науковці, сільгоспвиробники, представники агробізнесу. Вони займатимуться аналізом, оцінкою реальної ситуації в АПК і напрацьовуватимуть пропозиції до проектів нормативно-правових актів.
- Накопичилося, мабуть, немало проблем. Як збираєтеся їх вирішувати?
- Основні проблеми аграрного сектору сьогодні виписані у проекті Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік. Це: скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби, в т.ч. корів; низька якість контролю сільськогосподарської та харчової продукції; відсутність ефективної системи охорони та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення; незавершена земельна реформа; низька інвестиційна привабливість галузі та незначні обсяги інвестицій; велика зношеність основних фондів; відсутність ефективного державного регулювання та стимулювання аграрного виробництва.
Тому основні завдання нашої роботи – це: забезпечення ефективного функціонування АПК; підвищення ефективності управління земельними ресурсами; підтримка виробництва якісних і безпечних продуктів харчування; реформування системи державного управління агропромисловим комплексом, розробка довгострокової стратегії розвитку агросектора, оптимізація державної бюджетної підтримки сільгоспвиробників; стабілізація цінової ситуації на внутрішньому агропродовольчому ринку; удосконалення механізмів державного регулювання внутрішнього ринку зерна, впровадження ефективної експортної стратегії держави на світових ринках продовольства; законодавче забезпечення розвитку обслуговуючої кооперації та системи оцінки та безпеки продукції.
- Які галузі АПК, на Вашу думку, сьогодні потребують найбільшої державної опіки?
- В першу чергу, це тваринництво. Торік ми втратили понад 160 тис. голів великої рогатої худоби, в т.ч. - майже 100 тисяч корів; виробництво яловичини впало на 29%, свинини – на 22%, масла вершкового – на 12%.
Нам уже вдалося підняти на належний рівень птахівництво; поступово покращується ситуація у свинарстві. Тепер потрібно відроджувати молочне та м’ясне скотарство.
І хочу Вас запевнити: Президент України і Уряд налаштовані вирішувати це питання системно, спираючись на економічну мотивацію розвитку підприємництва у тваринництві, особливо племінному, залучення інвестицій, впровадження сучасних інноваційних технологій і т.д. Переконаний, наша держава має достатній потенціал і можливості для нарощування поголів’я великої рогатої худоби та розвитку ринку м'ясо-молочної продукції.
Інша галузь, яка потребує особливої уваги влади в плані реформування, - це рослинництво. І тут ми розраховуємо на наших науковців: нам вкрай потрібні їхні рекомендації щодо активізації інноваційних процесів у рослинництві, формування сучасної системи насінництва, диверсифікації виробництв тощо.
Іншим пріоритетом у роботі аграрного блоку Уряду є аграрна наука та аграрна освіта.
- А на яку фінансову підтримку від держави можуть розраховувати аграрії в цьому році?
Безумовно, держава повинна допомогти аграріям пережити цей важкий у фінансовому плані рік. У держбюджеті-2010 на агросектор передбачені видатки в обсязі близько 13,4 млрд. грн., що майже на 1,4 млрд. грн. більше від минулого року.
Майже за всіма програмами підтримки розвитку підприємств АПК видатки передбачено за рахунок коштів Стабілізаційного фонду в обсязі 3033,1 млн. грн., які планується спрямувати на:
- здешевлення кредитів;
- часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;
- відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів;
- підтримку виробництва цукрового буряку;
- формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом;
- створення інформаційної системи моніторингу аграрного ринку.
Зараз опрацьовується і погоджується порядок використання на 2010 рік коштів Стабфонду, який буде найближчим часом подано на розгляд Уряду.
Хочу наголосити: при розгляді питання про внесення змін до Державного бюджету України на 2010 рік аграрний блок Уряду пропонуватиме передбачити додатково щонайменше 2 млрд. грн., щоб профінансувати формування державного продовольчого резерву зерна та програму відшкодування ставок за користування кредитами комерційних банків. Крім того, ми повинні допомогти аграріям вирішити проблемні питання газо-, енерго- та водозабезпечення на період збирання урожаю та проведення осінньо-польових робіт.
У той же час, на мою думку, питання фінансової підтримки АПК не може бути виключно прерогативою центральної влади та держбюджету. 8-10% від загального обсягу місцевого бюджету повинно спрямовуватися на фінансування аграрних програм. Саме така практика існувала у 2007 році, коли Прем’єр-міністром України був Віктор Федорович Янукович.
- Незабаром розпочнуться жнива. Ваші прогнози: зможе аграрний ринок запропонувати виробникам економічно доцільну ціну на зерно?
Україна вже кілька років поспіль займає провідні позиції на світових ринках зерна: за виробництвом ячменю – третє, пшениці та кукурудзи – дев’яте місце в світі.
Сьогодні на зерновому ринку України працюють приватні компанії, які диктують агровиробникам невигідні ціни. Селяни не мають інших покупців зерна, крім приватних трейдерів. Вони неодноразово говорили, що змушені продавати своє зерно експортерам за занадто низькою ціною. І вони просять Уряд про допомогу. Тому сьогодні необхідно створювати державного оператора, як альтернативу компаніям, що купують зерно та експортують його з України. В його якості може виступити асоційована на базі ДАК «Хліб України» та Аграрного фонду якісно нова державна структура. Такий державний зернотрейдер повинен мати можливість купувати до 2 млн. тонн зерна на внутрішньому ринку для експорту. Це дозволить встановити прийнятну для фермерів ціну на зерно.
Крім того, створення потужного за можливостями закупівлі, зберігання і перевалки зерна державного агента може стати ефективним інструментом забезпечення продовольчої безпеки держави, захисту та регулювання внутрішнього зернового ринку, а також доходів вітчизняних виробників зерна.
- Скоро виповнюється 100 днів, як розпочав свою роботу Уряд Миколи Азарова, – такий своєрідний рубіж, на якому вже традиційно звітує влада про перші результати. Що за цей період зроблено в АПК?
Першим кроком для аграрного блоку Уряду, зважаючи на надзвичайно глибокі системні негативи, які нам залишило у спадок попереднє керівництво, стали рішучі й скоординовані дії зі стабілізації та відновлення нормальної роботи галузі.
Для цього у невідкладному порядку було розроблено пакет антикризових заходів по стабілізації ситуації в АПК. Ці заходи передбачали, перш за все, створення найбільш сприятливих умов для організованого проведення весняно-польових робіт, стабілізації внутрішнього агроринку, створення стабільно функціонуючої системи фінансового забезпечення галузі, інноваційного розвитку АПК.
Незважаючи на складні погодні умови та відсутність кредитування аграріїв, ми забезпечили проведення робіт на весняному полі в повному обсязі та в оптимальні строки.
Було відновлено кредитування сільгоспвиробників, зокрема, надано можливість використати майбутній врожай та приплід худоби в якості застави під кредит. У результаті – якщо за перших два місяці року обсяг наданих селянам кредитів становив до 400 тис. грн., то нині взято кредитів вже на суму близько 3 млрд. гривень.
Вирішено проблемні питання із забезпеченням селян у необхідних обсягах насінням, пальним, міндобривами, засобами захисту рослин.
У терміновому порядку було скасовано постанову, прийняту попереднім Урядом, яка створювала суттєві перешкоди імпорту пестицидів в Україні.
Нам вдалося сформувати оптимальну структуру зернового клину.
У зв’язку з цим одразу хочу наголосити: ніякої загрози для продовольчої безпеки немає!
У надзвичайно стислі строки ми сформували і затвердили основний фінансовий документ – Державний бюджет України на 2010 рік, проведено також аналіз прийнятих попереднім Урядом актів законодавства та скасовано рішення, які перешкоджають розвитку галузі.
В рамках реалізації нещодавно презентованої Президентом України Програми економічних реформ на 2010-2014 роки в Уряді завершується робота над Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, основним завданням якої в аграрній сфері є подолання негативних для вітчизняного агросектора економіки держави наслідків світової фінансової кризи, забезпечення сталого розвитку АПК і продовольчої безпеки держави.
Ми ставимо перед собою завдання якнайшвидшого:
- завершення земельної реформи;
- удосконалення системи державного управління та розвитку економічної і соціальної інфраструктури сільської поселенської мережі;
- удосконалення внутрішнього аграрного ринку, зокрема його інфраструктури;
- розвитку виробничої та обслуговуючої кооперації, біржової, в т.ч. ф’ючерсної, торгівлі, мережі оптових продовольчих ринків, забезпечення доступу сільгосппідприємств до торговельних мереж всіх рівнів;
- створення системи оцінки якості та безпеки продовольства на рівні міжнародних та європейських стандартів;
- досягнення провідних позицій на світових ринках продовольства;
- розвитку альтернативної енергетики;
- активізації інвестиційних процесів в агросфері, створення найбільш сприятливих у регіоні Східної Європи умов для залучення іноземних інвестицій.
Найближчим часом проект програми буде передано для широкого обговорення громадськості.
Підкреслю: найбільш невідкладні завдання ми вже виконали - галузь в цілому за перші п’ять місяців року показала 4,5% зростання, стабілізовано ситуацію у харчовій галузі (приріст продукції становив 1,2%), а хід весняно-польових робіт дає нам підстави очікувати добрий врожай.
- 15-19 червня проходитиме XXІІ Міжнародна агропромислова виставка “Агро-2010”. Що б Ви побажали її учасникам?
- Стало вже доброю традицією, що на виставкових заходах презентують плоди своєї праці селяни, фермери, підприємства сільгоспмашинобудування, науковці. Виставки – це й можливість налагодити ділові відносини, перейняти досвід провідних виробників з упровадження нових технологій, ознайомитися з останніми розробками і винаходами в сфері АПК.
Тому від щирого серця бажаю всім учасникам “Агро-2010” щастя, здоров’я, нових трудових звершень в ім’я процвітання нашої держави!
Спілкувалась Оксана ШАПОВАЛ
