ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ

06 July, Розділ Агрополітика, переглядів 3 966

За підрахунками експертів, у найближчі десятиріччя для реалізації комплексної державної підтримки аграрної галузі України потрібні 40 млрд. доларів, а щорічні обсяги її кредитування мають сягати не менше 6 млрд. доларів. Такі підрахунки озвучив Віце-прем'єр-міністр Віктор Слаута на Міжнародному аграрно-інвестиційному форумі "Аграрний сектор економіки України - об'єкт для інвестування", який проводився в рамках XXІІ Міжнародної агропромислової виставки "Агро-2010".

Окрім представників найвищого ешелону влади України, у міжнародному аграрно-інвестиційному форумі взяли участь міністри сільського господарства зарубіжних країн, посли іноземних держав в Україні, представники міжнародних фінансових організацій, громадських організацій, асоціацій товаровиробників, бізнесу та інвестиційних компаній.

Таке широке представництво учасників, а це представники понад десятка країн, забезпечило активне обговорення щодо економічних і політичних передумов для здійснення інвестування в український аграрний сектор та обговорення теми сучасного стану й перспектив інвестування в агробізнес України.

alt Як запевнив присутніх Віце-прем'єр-міністр Віктор Слаута, Україна має надійне законодавство для захисту прав інвесторів. А наявні в АПК інтелектуальні, людські та матеріально-технічні ресурси створюють сприятливий клімат для інвестування у цю галузь української економіки. За словами Віктора Андрійовича, загалом для розвитку агропромислового сектору України потрібен інвестиційний портфель обсягом не менше 150 млрд. доларів. Левова частка цих коштів піде на оновлення основних фондів і створення сучасної матеріально-технічної бази.

В тому, що потрібно розвивати вітчизняний АПК, ніхто не сумнівається, та для цього потрібні значні кошти у вигляді інвестицій. Тому, як зазначив Віце-прем'єр-міністр з аграрних питань, активізація інвестиційного процесу в агропромисловому комплексі є одним із пріоритетів Уряду країни. За його словами, насамперед Уряд підтримуватиме реалізацію великих інвестиційних проектів у секторах тваринництва, рослинництва, переробній галузі, секторі сільськогосподарського машинобудування, виробництва біопалива. Віктор Слаута запевнив, що вже сьогодні ведеться робота над розробкою фінансової і податкової політики на 2011 рік і повідомив, що в наступному році планується зменшити на 5% податок на прибуток. Також, за словами Віктора Андрійовича, нині Україна знаходиться на завершальному етапі

alt земельних реформ, по закінченню яких буде функціонувати цивілізований ринок землі.

- Для України сільське господарство – ключова галузь, яка має найпотужніший інвестиційний потенціал, - зазначив міністр агрополітики Микола Присяжнюк. – Маючи 30% світового чорнозему та враховуючи продовольчу кризу, саме аграрний сектор здатен стати тією конкурентною перевагою України, яка дозволить їй зайняти гідне місце серед інших країн. Ми повинні визнати: Україна сьогодні - "сплячий велетень" у виробництві продукції сільського господарства Європи. Дане твердження базується на реальних фактах і достовірних розрахунках аграрного потенціалу країни. У таких умовах виробництво сільгосппродукції в Україні може бути найефективнішим бізнесом, а сама держава перетвориться на потужного конкурентного гравця на світових ринках. Але найголовніше - інвестиції повинні йти не тільки у виробництво, а і в технології, в науку, у розвиток соціальної сфери.

Говорячи про інвестиції, Микола Володимирович назвав низку мотивацій для інвесторів, які можуть спровокувати зацікавленість агропромисловим комплексом України. Насамперед, за словами міністра, це висока рентабельність ведення бізнесу в країні, потенціал внутрішнього споживання, наявність сировинної бази, значний людський ресурс, наявність чорноземів. При цьому Микола Присяжнюк

запевнив, що в результаті системних реформ сільське господарство цілком здатне трансформуватися в інвестиційно-інноваційну модель. Водночас керівник Мінагрополітики наголосив, що існують фактори, які сьогодні стримують інвестиції, головні з них - невирішеність земельного питання і відсутність аграрного ринку продукції.

До речі, починаючи з 1992 року в АПК України залучено 2563 млн. доларів прямих іноземних інвестицій, це 6,4% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку. Основними інвесторами в АПК України є Кіпр, Великобританія, Данія, Німеччина, Польща.

Досвідом із залученням інвестицій в агропромисловий комплекс Білорусі поділився міністр сільського господарства і продовольства республіки Михайло Русий. Він розповів, що, починаючи з 1994 року, в Білорусі діяла низка програм, спрямована на розвиток сільського господарства.

- Перша програма називалася «Як вижити», друга була спрямована на збільшення експорту продовольства, а сьогодні діє програма «Відродження села», - зазначив Михайло Русий. – Нинішня програма повинна вирішити комплекс питань з оснащення новим обладнанням виробництва до рівня європейських стандартів. Програма спрямована виключно на економіку агропромислового комплексу.

Сьогодні Білорусь виробляє на душу населення 1 т зерна і 500 кг молока. До речі, в цій країні молоко називають білоруською нафтою і в найближчі 5 років планують побудувати нові молочні комплекси і збільшити експорт молока до 2 млрд. доларів.

Непогані показники в молочному скотарстві також має Литва. Успішний розвиток цієї галузі міністр сільського господарства Литовської Республіки Казис Старкявічус пояснює формою власності: всі ферми в Литві - приватні. До того ж торік литовський АПК отримав понад 1 млрд. доларів інвестицій. На думку Казиса Старкявічуса, незважаючи на конкуренцію і спільні ринки збуту, питання збільшення продовольства аграрним країнам потрібно обговорювати разом і досягати домовленостей.

Міністр сільського господарства і розвитку сільських територій Республіки Польща Марек Савіцкі, розповідаючи про особливості ведення агропромислової політики у своїй країні, зазначив, що 100% переробних підприємств приватної форми власності і 90% землі належить аграріям, які є власниками землі. За словами польського високопосадовця, решту 10% землі також найближчим часом влада планує продати сільгоспвиробникам, адже в Польщі розуміють, що між землею і аграріями не повинно бути посередників.

Політика Росії в галузі аграрного виробництва насамперед направлена на фінансову стабільність сільськогосподарських підприємств. Як розповів заступник міністра сільського господарства Російської Федерації Олександр Черногоров, в інвестиційній політиці є такі інструменти: пряме державне інвестування, яке спрямовується здебільшого на розробку наукових програм, і кредитні ресурси. Галузі сільського господарства, які сьогодні розвиває Росія – молочне тваринництво та птахівництво.

Китай зосереджує увагу на розвитку села, там інтенсивно займаються розбудовою інфраструктури і вкладають кошти в соціальні проекти. Але це стало можливим після того, як за короткий термін китайський АПК значно покращив свої позиції.

І якщо деякі країни вже пройшли нелегкий шлях розвитку і фіксації певного рівня в агропромисловому комплексі, то в України цей шлях ще попереду.

Людмила ЛЕБІДЬ