МАСЛЯНА ПЛЯМА ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

27 August, Розділ Агрополітика, переглядів 5 099

Україна є лідером на планеті по експорту соняшникової олії: 2,4 млн. тонн або 60% світового експорту. Питома вага експорту олійно-жирової продукції у структурі експорту продукції АПК складає 27%, а у структурі експорту харчової промисловості - 50%.

Але всі ці напрацювання ми можемо втратити через створення в олійно-жировій галузі критичної ситуації внаслідок скасування вивізного, (експортного) мита на насіння соняшнику на вимогу Європейського Союзу при створенні зони вільної торгівлі України з ЄС.

Олія - єдиний харчовий продукт, який експортується у 64 країни світу, в тому числі до ЄС, Індії та Китаю. Зрозуміло, цей ринок намагаються завоювати чимало країн, або якщо і не завоювати, то зайняти стабільну позицію. Зокрема, на думку багатьох експертів аграрних ринків, вимоги Євросоюзу до України зумовлені намаганнями сильних держав володіти сировинними ресурсами та розширяти доступ готової продукції на споживчий ринок України.

Виникає конфлікт економічних інтересів, адже 27 країн ЄС вирощують насіння соняшнику за обсягами менше, ніж в Україні. При цьому основні світові виробники насіння соняшнику захищають свої національні інтереси, встановивши експортне (вивізне) мито на насіння соняшнику. Так, Аргентина збільшила його з 23% до 32%, в Росії діє мито 20% на насіння всіх олійних культур. Україна, навпаки, виконуючи свої зобов'язання при вступі до СОТ, зменшила експортне

alt мито на насіння соняшнику з 17% до 10%.

Як відомо, українська олійно-масляна галузь за майже 20 років незалежності країни переживала різні часи. Експортне мито на насіння соняшнику (23% від митної вартості експортованих партій) було запроваджено в жовтні 1999 року, в умовах екстенсивного розвитку її виробництва. Тоді обсяги валового збору забезпечувалися завдяки збільшенню площ при різкому зниженні врожайності та рентабельності, які 1998 року становили відповідно 9,2 ц/га і 22%. Тоді майже половину вирощеного з України вивезли і наявні переробні потужності вдалося завантажити менш як на третину, тож частина підприємств збанкрутувала.

За час дії експортного мита, яке 2001 року знизили до 17%, ситуація змінилася. Про це красномовно свідчать цифри – порівняльний аналіз 1998 року (до запровадження експортного мита) і 2001-го року. Рентабельність виробництва соняшнику: відповідно 22% і 81,7%; виробництво олії — 509 тис. тонн і 935,6; маргаринової продукції — 89,3 тис. тонн і 198,3; експорт олії — 198,1 тис. тонн і 473,2. За рахунок збільшення обсягів переробки олійного насіння на вітчизняних підприємствах і нарощування виробництва олійно-жирової продукції (олії, маргаринів, спеціальних жирів, майонезів) надходження до держбюджету у 2001 році, порівняно з 1998-м, зросли з 345 млн. грн. до понад мільярда.

Отже, дія Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», яким встановлене 17-відсоткове експортне мито на насіння соняшнику, та внесення змін до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», якими заборонено переробку насіння соняшнику за кордоном на давальницьких умовах, дали змогу спрямувати сировину для переробки на вітчизняні підприємства, що забезпечило їх стабільну роботу.

В ході переговорного процесу щодо вступу до СОТ питання зменшення вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику було врегульовано українською стороною шляхом прийняття Закону України від 07.07.2005 р. №2773-1У "Про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", який набрав чинності після набуття Україною повноправного членства у СОТ. Закон передбачає щорічне зменшення діючої 17% ставки мита на 1% (до 10% у кінцевому періоді) після вступу України до СОТ. У 2010 році діє ставка вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур, зокрема, соняшнику у розмірі 12%, а у 2012 році вона становитиме 10%. Крім того, 31 травня 2007 року Верховна Рада України виконала ще одну вимогу і прийняла Закон України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", яким скасовано з моменту вступу до СОТ індикативні ціни на насіння деяких видів олійних культур, зокрема, соняшнику. Тож Україна повністю виконала всі вимоги країн-членів СОТ, які висувались під час довготривалого переговорного процесу.

Угодою (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейською Комісією про експортне мито передбачено, що воно набуває чинності з дати отримання ЄС письмового повідомлення України про виконання нею необхідних для цього внутрішньодержавних процедур. Водночас, за інформацією Мінекономіки України (лист від 02.07.10 № 4702-25/153), проект Закону України "Про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейською Комісією про експортне мито" вважається відкликаним і на 1 липня цього року на розгляд Верховної Ради повторно не подавався.

Зозуміло, найбільше турбує ця ситуація і її подальший розвиток представників олійно-жирових підприємств України. За переконаннями членів асоціації «Укроліяпром», відміна дії експортного мита на насіння соняшнику при створенні зони вільної торгівлі з ЄС призведе до масового експорту цієї сільськогосподарської сировини з України. А через незабезпечення сировиною вітчизняні олійно-жирові підприємства, потужності яких по переробці насіння олійних культур зросли до 9,2 млн. тонн на рік, будуть зупинені вже у березні 2011 року. Фахівці стверджують: такий крок призведе до кризової ситуації, яку олійно-жирова галузь переживала у 90-х роках. Саме тоді, через масовий експорт насіння соняшнику з України, підприємства працювали по 4-5 місяців на рік, частина з них збанкрутіла, на внутрішньому ринку відчувався дефіцит соняшникової олії, ціни мали різкі сезонні коливання, а Україна була вимушена імпортувати соняшникову олію.

Щоб не допустити подібного, представники олійно-жирових підприємств на початку липня звернулися до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова з проханням сприяти перегляду домовленностей з Європейською Комісією, вилучивши з "Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Європейською Комісією про експортне мито" експортне мито на насіння соняшнику, щоб не допустити розвалу експортоорієнтованої галузі та перетворення її у сировинний додаток європейських країн. «Дестабілізація ситуації в олійно-жировій галузі, яка є бюджетоформуючою з потужним експортним потенціалом, призведе до зупинки олійно-жирових підприємств, зменшення виробництва соціально значущої продукції, скорочення робочих місць, зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, підвищення соціальної напруги», - зазначається у зверненні керівництва та працівників олійно-жирових підприємств до Миколи Азарова.

«Економічні переваги переробки вирощеного урожаю соняшнику в Україні на діючих потужностях (9,2 млн. тонн) - це робочі місця для 50 тисяч працюючих, це додана вартість близько 3 млрд. грн. не тільки від переробки насіння соняшнику, а й від виробництва широкого асортименту олійно-жирової продукції: рафінованої фасованої олії, маргаринової продукції, майонезів. Навіть в умовах світової фінансової та економічної криз олійно-жирова галузь демонструє зростання виробництва (3 млн. тонн), здійснює модернізацію і розширює географію експорту соняшникової олії», - такі аргументи наводять фахівці і експерти олійно-жирової галузі, звертаючись в листі до Прем’єр-міністра України.

Виробники закликають Уряд визначити пріоритет розвитку власного АПК: чи займати у світовому ринку продовольства місце повноцінного партнера з виробництва і реалізації харчових продуктів, чи бути сировинним додатком розвинених держав, постачальником сільгосппродукції для завантаження переробних потужностей інших країн.

Часу для роздумів не залишилось.

Людмила ЛЕБІДЬ