- Перше потужне зібрання українських аграріїв
- Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Віктор Слаута: питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контрабанди повинні бути на постійному контролі
- Віктор Слаута: ситуацію в аграрній галузі в цілому вдалося стабілізувати
Гостини для інвесторів
Хоч Україна лідирує на світовому ринку соняшникової олії й друга в світі з експорту зерна, та в рейтингу інвестиційної привабливості наша держава десь у дев’ятій десятці.
Прикро, бо як би ж ми мали таку ж славу серед інвесторів, як маємо серед світових споживачів олії та хліба, то вже б не Нова Зеландія (що з-попід Антарктиди) більше за всіх годувала світ молоком і м’ясом, а держава Україна, що в центрі Європи. Хтозна, може б і світові vip-персони їздили б тоді не на «мерсах» чи «майбахах», а на наших модернізованих «запорожцях», з нашою, українською «начинкою». Втім, здається, крига інвестігнорування починає скресати. Влада не лише декларує наміри привабити інвесторів, а ще й робить реальні кроки, аби зацікавити всіх охочих вкладати свій капітал в наше піднесення. Яскравим прикладом такого поступу можна назвати Міжнародний інвестиційний форум «Інтеграція та партнерство», що відбувся нещодавно в Києві.
Мета форуму, а його організатором стала Київська обласна державна адміністрація, - зміцнити міжрегіональну і міжнародну співпрацю, розвивати партнерські стосунки державних структур і приватного капіталу в економічній та соціальній сферах області. Тому на форумі презентували нову модель інвестиційної взаємодії столичної обладміністрації з ініціаторами інвестиційних проектів та інвесторами.
Цікаво, що подія мала не вузькоспеціалізований характер, а демонструвала Київщину для вкладників у п’яти напрямах. Серед них - розвиток агропромислового комплексу; інформаційні технології і зв'язок; медицина; туризм, спорт і рекреація; енергозберігаючі технології та очисні споруди. За цими темами й були організовані круглі столи, в яких взяли участь профільні міністри, провідні експерти світового рівня та представники бізнесу, що працюють на
території області, зокрема, представники інвестиційних фондів, банківських, страхових компаній, великих інвестиційних холдингів, виробників товарів і сервісів зі світовим ім'ям.
Про непересічність події свідчить і той факт, що міжнародний форум відвідали й виступили на ньому Прем’єр-міністр України Микола Азаров, перший Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, Віце-прем’єр-міністр з питань АПК Віктор Слаута. До речі, Віктор Андрійович, власне, і провів круглий стіл про розвиток аграрного сектору й переробної промисловості.
Недарма для цього заходу в рамках «Інтеграції та партнерства» організатори передбачили найбільшу «площу» - простору концертну залу центру культури «Український дім», бо охочих відвідати подію не бракувало. Віктор Слаута буквально в перших реченнях свого вступного слова повідомив, що на виступ записалося майже два десятки учасників.
- Усі прогнози й підрахунки до 2020 року свідчать про зростання попиту в світі на сільгосппродукцію, - підкреслив Віце-прем’єр-міністр. - Відтак, Україна стає привабливою для інвестицій. Незабаром під головуванням Президента відбудеться чергове засідання Комітету економічних реформ. Протягом літа всі робочі групи, зокрема й з розвитку АПК і земельної реформи, яку я очолюю, опрацювали цілий пакет законопроектів, постанов Кабінету Міністрів. І ми про це звітуватимемо Главі держави. Зокрема, особливу увагу приділено Закону України «Про основні засади державної аграрної політики”, який прийнято 5-6 років тому, і в якому визначені основні пріоритети розвитку сільського господарства й закладені відповідні впровадження і підрахунки. Та час не стоїть на місці. Сьогодні найкращі фахівці й спеціалісти ще раз розглянули підходи цього основного дороговказу, внесли відповідні зміни, зокрема, вирішили продовжити термін дії закону до 2020 року. Сподіваюся, затримки з ухваленням у парламенті не буде. Плануємо пролонгувати до 2020-го й законодавчі акти щодо державної підтримки аграрного сектору. А в опрацьованому податковому кодексі передбачено зберегти спеціальний режим оподаткування АПК і фіксований сільськогосподарський податок, який по суті й можна вважати єдиним сільськогосподарським збором. Працюємо ми й над розвитком кооперативного руху. І пропонуємо, щоби обслуговуючі кооперативи прирівняли до неприбуткових підприємств.
Віце-прем’єр-міністр не приховував свого невдоволення невиправданою кількістю посередників, які буквально паразитують на сільгоспвиробникові. Тому він доволі емоційно заявив: «Це просто біда! Від виробника до переробника - два-три посередника, і стільки ж від переробника до роздрібу. От і ціни накручуються. Але такому «привільному» життю для тих, хто жадає перепродувати, а не виробляти, незабаром настане край. Вже доопрацьовано Закон «Про торгівлю», який буде розглянуто як першочерговий, і в ньому все розставлене на свої місця. Тож армію посередників очікує велике скорочення».
Говорячи про сьогодення агропромислового виробництва, Віктор Слаута, зокрема, зазначив: «Які б погодні аномалії не переслідували наших сільгоспвиробників, але ж менше 40 млн. тонн зернових щороку не збираємо. А це свідчить про сталий, стабільний розвиток вітчизняного АПК. А також про те, що в агросектор прийшли нові технології, тож сільгоспвиробник чудово усвідомлює: якщо він їх не запроваджуватиме – то прогорить. Це раніше ми плакалися, що село гине. Сьогодні ситуація змінилася. Як не є, та за 19 років ми, наприклад, у понад десять разів збільшили виробництво продукції птахівництва. І Європейська Комісія визнала, що ця продукція відповідає найкращим стандартам якості ЄС. Цебто, відкрито дорогу на європейський ринок. За останні п’ять років майже вдвічі зросло поголів’я свиней. Б’є світові рекорди й наш олійно-жировий комплекс: у 94 країни постачається українська олія. Це 60% світового експорту!»
Далі до мікрофона запросили першого заступника міністра аграрної політики України Сергія Мельника. Він, зокрема, окреслив пріоритетні напрямки задля залучення інвестицій. А серед них, передусім, нарощування виробництва в галузі рослинництва, свинарства, молочного скотарства, харчової промисловості. По-друге, за словами першого заступника міністра, – створення додаткових потужностей переробки в сільській місцевості для якнайкращого використання сировини й створення робочих місць. По-третє – розвиток зернової інфраструктури з усією логістикою. По-четверте – виробництво нетрадиційних і відновлюваних енергоносіїв біологічного походження, зокрема, біоетанолу та біодизелю. По-п’яте – запровадження ресурсоощадних технологій вирощування сільгоспкультур, що сприяло би докорінному поліпшенню родючості ґрунтів. Ще один напрямок - реалізація проектів з органічного землеробства та рибальства.
Далі естафету перейняв заступник голови Київської обласної держадміністрації Олександр Шевченко. Він високо оцінив підтримку інноваційно-інвестиційних ініціатив, що реалізуються в аграрному секторі області з боку Віце-прем’єр-міністра Віктора Слаути і міністра агрополітики Миколи Присяжнюка, й охарактеризував стан і перспективи розвитку АПК Київщини, розповівши про вже запроваджені успішні інвестиційні проекти та потенціал «ще неораних інвестполів».
До слова запросили генерального директора ТОВ СП «Нібулон», Героя України Олексія Вадатурського. Знаний лідер аграрного виробництва презентував інвестиційну програму відродження Дніпра та інших рік України як транспортних артерій. Сума інвестицій у цей проект складає астрономічну цифру – півмільярда доларів.
- Зважаючи, що фінансова криза ще не подолана, а ми - агропідприємство, яке не належить до сфери надприбуткового бізнесу, - підкреслив Олексій Вадатурський, - думаю, нескладно оцінити, наскільки це важливо, наскільки це серйозно, наскільки це значимо для економіки України. Реалізовуючи свою програму, ми вже ввели в експлуатацію у чотирьох областях України річкові й перевантажувальні термінали, побудували 24 судна й 3 буксири, ввели в дію 12 підприємств елеваторної промисловості. До кінця поточного року плануємо ввести ще 7 річкових терміналів. І ми щиро вдячні Київській обласній держадміністрації на чолі з Анатолієм Присяжнюком за розуміння й підтримку.
Після довголітнього «льодовикового періоду», який охопив судноплавні річкові артерії нашої держави, проект компанії «Нібулон» по праву можна назвати криголамним. Безперечно, він вартий окремої уваги і, не в останню чергу, нашого видання. Отже ми ще повернемося до цієї «проривної» теми.
Вельми зацікавив учасників форуму й виступ представника ТОВ «Білоцерківмаз» Олександра Кліонського, бо йшлося про найактуальнішу проблему вітчизняного аграрного виробництва – технічне забезпечення.
- За розрахунками Національної академії аграрних наук України, щорічно ринок зернозбиральної техніки у нас потребує 5-7 тисяч одиниць, - констатував Олександр Кліонський. - Відтак, наше підприємство створило концепцію з розробки та випуску сімейства зернозбиральних комбайнів, що розрахована на 4 етапи. Перший – створити комбайн з пропускною здатністю 10 кг/сек. шляхом модернізації вже існуючої машини КЗС-9. По-друге, розробити й запровадити у виробництво власну конструкцію комбайнів пропускною здатністю 8 та 12 кг/сек. Третій етап – модернізувати існуючі КЗС-10 та КЗС-12 для уніфікації й досягнення продуктивності – 14 кг/сек. І четвертий – досягти рівня уніфікації нашої зернозбиральної техніки – 70-80%. І, виконуючи цей план, ми вже наступного року зможемо випустити на ринок України 315 комбайнів різних модифікацій, а за п’ять років досягти потужності майже дві тисячі одиниць. Технічні й економічні показники нашої нової техніки свідчать про її високу якість і конкурентоспроможність у порівнянні з відомими світовими виробниками. Але ж, за доступнішими цінами.
Підсумовуючи засідання круглого столу, Віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута закликав представників аграрного бізнесу не агітувати за інвестиції в сільськогосподарське виробництво країни, а запроваджувати їх. До того ж, Віктор Андрійович підкреслив, що Уряд не прагне й не ставитиме пастки бізнесу, а, навпаки, дякуватиме.
Володимир ШАПОВАЛОВ
