- 70% аграріїв проти введення ринку земель сільгосппризначення
- Калетнік: Фермери одержуватимуть землю за пільговою процедурою
- Селяни не хочуть скасування мораторію на продаж землі
- Думка експерта: Земельні питання вирішуються "через коліно"
- 16 тис. агропідприємств можуть бути викинуті з ринку землі – експерт
НОВИЙ ПОГЛЯД НА РИНОК ЗЕМЛІ
З часів незалежності в Україні триває дискусія – відкрити ринок землі, зробивши її товаром, чи продовжувати тримати продаж чорноземів під мораторієм? І здається, за ці роки земельне питання для України стало риторичним.
Насправді учасники ринку, які орендують землю чи здають її в оренду, мають спільне рішення – в земельному питанні потрібно визначитися, а не повертатися до нього щороку.
Один із головних аргументів, яким апелюють противники скасування мораторію, – українську землю скуплять олігархи. Водночас експерти земельної галузі не згодні з цією думкою як з нормативно-правової точки зору, так і з точки зору бажання селян продавати свою землю. За словами членаправління Спілки землевпорядників України, доктораекономічних наук Андрія Мартина, сьогодні продати землю готові лише 10-15% населення.
Немає однозначної думки з приводу скасування мораторію і у Верховній Раді, хоча все-таки більшість членів парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин виступають за продовження заборони на продаж сільгоспземель і «професійну» підготовку законодавчої бази. За словами заступника голови профільного комітету Олександра Бакуменка, селяни повинні користуватися своїм конституційним правом – розпоряджатися своєю землею. «Коли ми відпрацюємо це питання з усім аграрним співтовариством, вислухаємо думку всіх експертів, то однозначно ринок землі повинен бути введений. Україна, певне, остання країна, де немає ринку землі», – зазначає Олександр Бакуменко. На його думку, поки парламентарі не підготують відповідні законопроекти, мораторій знімати не можна.
Профільні асоціації спільно з аграрними компаніями теж долучилися до вирішення питання відкриття ринку землі і запропонували своє бачення. Наразі, на розгляд профільного комітету парламенту подано новий законопроект. Документ передбачає, що купувати землю зможуть: громадяни України, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування, держава в особі уповноважених органів державної влади, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, у статутному капіталі яких не менше 51% належать громадянам України або юридичним особам, які контролюються резидентами України.
Продаж земельних ділянок сільгосппризначення державної та комунальної власності запропоновано здійснювати на конкурентних засадах, шляхом проведення електронних торгів. Ціна продажу земельних ділянок не може бути нижчою за її нормативну грошову оцінку.
Крім того, в документі прописано, що земля може бути заставою. Також документ не містить жодних обмежень щодо максимального розміру володіння сільгоспземлею.
Людмила ЛЕБІДЬ
Експертна думка
Вадим Бодаєв, віце-президент агрокомпанії AgroGeneration
Разом із народними депутатами і УКАБ ми розробили законопроект, який поданий на реєстрацію до Верховної Ради. В цьому документі ми прописали чіткі правила і систему існування ринку землі в Україні.
Щодо вартості землі, то вона складається з вартості, яку цей ресурс може генерувати. Говорячи про ціну, насамперед потрібно реально розуміти: скільки
Сьогодні вартість зернових чи технічних культур на світовому ринку знижується, бо «падають» всі сировинні ринки. Тому зменшується і прибуток з землі, а в Україні ще гірша ситуація: у нас верхня межа цін обмежена світовою ціною, при цьому собівартість затрат на виробництво зростає через дороговартісність матеріально-технічних ресурсів. Зважаючи на всі ці фактори, ми маємо враховувати кон’юнктуру ринку і не тішити себе ілюзіями про її вартість.
Багато хто говорить про спекулятивні очікування при відкритті ринку землі з боку інших країн. Але хочу зауважити, що іноземні компанії чітко рахують прибутки. Свої бізнес-стратегії іноземці також будують на десятиліття, і, як всім зрозуміло, нинішня ситуація в Україні не дає можливості спланувати розвиток бізнесу на такий тривалий термін. До того ж в законопроекті чітко прописано: іноземці не можуть купувати землю.
Україна повинна мати стратегію, яка б активно розвивала сільське господарство, і при цьому один із показників має бути - виробництво зернових. Приміром, це може бути 100 млн тонн. Щоб це реалізувати, потрібно вкласти кошти в елеватори, дороги, порти, техніку, технології. Ми порахували, що на це потрібно 50 млрд доларів інвестицій в сільське господарство. Зрозуміло, що це не за один рік. А наростити обсяги виробництва до 100 млн т за умови наявності інвестицій, за нашими розрахунками, можна за п’ять років. І відкриття ринку землі дозволить залучити інвестиції в аграрний комплекс.
Окрім того, можна отримати додаткові фінансові інструменти. Ми прописали в документі, що земля може бути заставою, а також окремо як ринковий інструмент можна використовувати і договори оренди. За таких умов необов’язково продавати землю, можна просто передати банківській установі права договору оренди і отримати відразу повну суму. Така схема працює в багатьох країнах.
