Аграрний тиждень. Україна
» » «Знов розквітли льони…»
» » «Знов розквітли льони…»

    «Знов розквітли льони…»


    Раз на рік Стремигород перетворюється на величезний виставковий, торговельний і розважальний майданчик. І завдяки Фестивалю льону наповнюється дитячим гомоном, веселим співом, запахом шашликів і лляної трести.

     

    Цьогоріч, скажімо, тюки такої трести стали зручними лавами на концертних майданчиках і в залі-шатрі, де планувалась наукова конференція з проблем льонарства. Бо ж у самому заході, як пояснила нам ідеолог фесту Ірина Костюшко, головне – не розваги, хоча й вони восени потрібні людям, а все ж льон – давня й традиційна сільськогосподарська культура Полісся.

    Її невиправдано забули і майже витіснили з сівозмін, вважає Ірина Володимирівна. А дарма. Колись, скажімо, за радянських часів, саме льон давав найбільші прибутки поліським господарствам, зайнятість і пристойну заробітну плату населенню, важкій промисловості – сировину для виготовлення оліф, лаків, фарб тощо, а легпрому – для отримання тканин й пошиття екологічного одягу.

    «Тоді 5% світового виробництва льону забезпечувала саме Україна, - каже Ірина Костюшко. – В державі працювало 56 переробних підприємств, кілька потужних льонокомбінатів, вироблялось чимало лляної тканини, олії, технічного волокна, іншої корисної продукції. Сьогодні льон поступово повертається на українські поля, і якщо ми зможемо відродити льонарство, ми відродимо й поліське село».

    На землях Стремигородської сільської ради господарює агрокомпанія «Зоря». Втім, це лише форма господарства нова, колись тут був звичайний колгосп (з 1929 року). Тож для стремигородців льон – культура звична й улюблена. «Зоря» вже третій рік сіє культуру, вселяючи в серця селян надію на перспективу, адже на навколишніх полях радують око і цвітом, і врожаєм Орфей, Дебют, Блакитно-помаранчевий та інші сорти. Їх оригінатори – установи системи НААН: Інститут олійних культур (Запоріжжя) та Інститут землеробства (Київ). Вже у перший рік плекання льону в «Зорі» отримали товарного зерна по 12 ц/га, а рівень рентабельності культури склав 49%.

    «Льон терпляче переносить посуху, пристосований до наших дерново-підзолистих ґрунтів, - запевняє Ірина Костюшко. – Вартість виходу товарного зерна з гектару може бути практично удвічі вищою за вкладені у гектар витрати. І якщо порівнювати цифри, то вони не дуже поступаються іноземним. Наприклад, американці отримують до 15 ц/га товарного зерна льону, канадці – 12-15 ц/га, росіяни – 8-12 ц/га. Олійний льон - експортна культура. Зерно і олію залюбки купують Італія, Бельгія, Німеччина, Польща і навіть Литва».

    Далекоглядність і бізнесовий підхід до справи дозволили Ірині Костюшко підійти комплексно до вирощування льону у власному господарстві. В «Зорі» зерно переробляють на олію і її частину продадуть до Австрії. В планах – розпочати експорт і до Македонії. А ще в Стремигороді виготовляють технічне волокно і мріють про зведення льонозаводу.

    Втім, це хоч і близькі, але перспективи. А нині у селі, що неподалік Коростеня в Житомирській області, – свято. І створити селянам гарний настрій приїхало багато музичних колективів. Скажімо, яскраво і театралізовано відкрили фест актори Житомирського академічного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги разом із спортсменами кінно-трюкового театру «Княжа конюшня Древнього Києва», показові польоти над співочим майданом здійснили літаки сільськогосподарської авіації. Навколо вирував ярмарок страв з льону, одягу та сувенірів, співали молодіжні та фольклорні колективи. Пізніше відбулось дефіле моделей в одязі з льону від української дизайнерки Оксани Полонець і, звісно, гала-концерт, хедлайнерами якого стали гурти Los Colorados і «ТаРута».

    Фестиваль відвідали й високі гості - віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, аграрний міністрТарас Кутовий та інші.

    «Кожному регіону зайняти унікальну нішу, віднайти свою автентичну фішку для соціально-економічного розвитку дає децентралізація. Для Житомирщини ця ніша - льонарство. У громад області є можливість збільшити свої доходи за рахунок вирощування, переробки та експорту такої культури, як льон. Він відкриє поліщукам величезні перспективи, пов'язані і з внутрішнім ринком, і з експортом, - висловив своє бачення на святі віце-прем'єр Геннадій Зубко.

    І на Поліссі щиро вірять – льон дійсно може стати стратегічним українським продуктом, а льонарство - стратегічною галуззю сільського господарства країни.

    Лариса ДАВИДОВА

     

     



       


     





    Схожі новини
  • За льоном – в українське село. Фоторепортаж
  • 27 серпня на Житомирщині відбудеться Всеукраїнський фестиваль льону
  • Фестиваль льону на Житомирщині
  • «Сварог Вест Груп» завершила збір льону
  • На Житомирщині планується будівництво заводу з переробки льону

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

«Знов розквітли льони…»


Раз на рік Стремигород перетворюється на величезний виставковий, торговельний і розважальний майданчик. І завдяки Фестивалю льону наповнюється дитячим гомоном, веселим співом, запахом шашликів і лляної трести.

 

Цьогоріч, скажімо, тюки такої трести стали зручними лавами на концертних майданчиках і в залі-шатрі, де планувалась наукова конференція з проблем льонарства. Бо ж у самому заході, як пояснила нам ідеолог фесту Ірина Костюшко, головне – не розваги, хоча й вони восени потрібні людям, а все ж льон – давня й традиційна сільськогосподарська культура Полісся.

Її невиправдано забули і майже витіснили з сівозмін, вважає Ірина Володимирівна. А дарма. Колись, скажімо, за радянських часів, саме льон давав найбільші прибутки поліським господарствам, зайнятість і пристойну заробітну плату населенню, важкій промисловості – сировину для виготовлення оліф, лаків, фарб тощо, а легпрому – для отримання тканин й пошиття екологічного одягу.

«Тоді 5% світового виробництва льону забезпечувала саме Україна, - каже Ірина Костюшко. – В державі працювало 56 переробних підприємств, кілька потужних льонокомбінатів, вироблялось чимало лляної тканини, олії, технічного волокна, іншої корисної продукції. Сьогодні льон поступово повертається на українські поля, і якщо ми зможемо відродити льонарство, ми відродимо й поліське село».

На землях Стремигородської сільської ради господарює агрокомпанія «Зоря». Втім, це лише форма господарства нова, колись тут був звичайний колгосп (з 1929 року). Тож для стремигородців льон – культура звична й улюблена. «Зоря» вже третій рік сіє культуру, вселяючи в серця селян надію на перспективу, адже на навколишніх полях радують око і цвітом, і врожаєм Орфей, Дебют, Блакитно-помаранчевий та інші сорти. Їх оригінатори – установи системи НААН: Інститут олійних культур (Запоріжжя) та Інститут землеробства (Київ). Вже у перший рік плекання льону в «Зорі» отримали товарного зерна по 12 ц/га, а рівень рентабельності культури склав 49%.

«Льон терпляче переносить посуху, пристосований до наших дерново-підзолистих ґрунтів, - запевняє Ірина Костюшко. – Вартість виходу товарного зерна з гектару може бути практично удвічі вищою за вкладені у гектар витрати. І якщо порівнювати цифри, то вони не дуже поступаються іноземним. Наприклад, американці отримують до 15 ц/га товарного зерна льону, канадці – 12-15 ц/га, росіяни – 8-12 ц/га. Олійний льон - експортна культура. Зерно і олію залюбки купують Італія, Бельгія, Німеччина, Польща і навіть Литва».

Далекоглядність і бізнесовий підхід до справи дозволили Ірині Костюшко підійти комплексно до вирощування льону у власному господарстві. В «Зорі» зерно переробляють на олію і її частину продадуть до Австрії. В планах – розпочати експорт і до Македонії. А ще в Стремигороді виготовляють технічне волокно і мріють про зведення льонозаводу.

Втім, це хоч і близькі, але перспективи. А нині у селі, що неподалік Коростеня в Житомирській області, – свято. І створити селянам гарний настрій приїхало багато музичних колективів. Скажімо, яскраво і театралізовано відкрили фест актори Житомирського академічного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги разом із спортсменами кінно-трюкового театру «Княжа конюшня Древнього Києва», показові польоти над співочим майданом здійснили літаки сільськогосподарської авіації. Навколо вирував ярмарок страв з льону, одягу та сувенірів, співали молодіжні та фольклорні колективи. Пізніше відбулось дефіле моделей в одязі з льону від української дизайнерки Оксани Полонець і, звісно, гала-концерт, хедлайнерами якого стали гурти Los Colorados і «ТаРута».

Фестиваль відвідали й високі гості - віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, аграрний міністрТарас Кутовий та інші.

«Кожному регіону зайняти унікальну нішу, віднайти свою автентичну фішку для соціально-економічного розвитку дає децентралізація. Для Житомирщини ця ніша - льонарство. У громад області є можливість збільшити свої доходи за рахунок вирощування, переробки та експорту такої культури, як льон. Він відкриє поліщукам величезні перспективи, пов'язані і з внутрішнім ринком, і з експортом, - висловив своє бачення на святі віце-прем'єр Геннадій Зубко.

І на Поліссі щиро вірять – льон дійсно може стати стратегічним українським продуктом, а льонарство - стратегічною галуззю сільського господарства країни.

Лариса ДАВИДОВА

 

 



   


 





Схожі новини
  • За льоном – в українське село. Фоторепортаж
  • 27 серпня на Житомирщині відбудеться Всеукраїнський фестиваль льону
  • Фестиваль льону на Житомирщині
  • «Сварог Вест Груп» завершила збір льону
  • На Житомирщині планується будівництво заводу з переробки льону

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.