Насіння – не цукерка. За смаком не відрізниш

04 May, Розділ Агрополітика, переглядів 11 242

Сьогодні на українському ринку доволі активно працюють як іноземні компанії, так і вітчизняні, пропонуючи аграріям високопродуктивне і високоякісне насіння, що дало змогу нашим сільгоспвиробникам протягом п’яти років, як стверджують експерти, суттєво збільшити обсяги виробництва основних польових культур. Зокрема, цукрових буряків – на 55%, ріпаку – на 52%, пшениці – на 43%, соняшнику – на 40%, кукурудзи – на 24%...

Це відрадні, обнадійливі цифри. Але маємо нині говорити й про інше. На український ринок масово потрапляє контрафактне або підроблене насіння, яке нечисті на руку «ділки» пропонують селянам під відомими брендами. Адже насіння – не цукерка, елітний товар від фальсифікату на смак не відрізниш. І тоді аграрії навіть за добрих погодних умов і дотримання технологій не добирають значну кількість очікуваного врожаю.

Про гостру проблему, пов’язану з фальсифікацією товару на вітчизняному насіннєвому ринку, йшлося нещодавно на спеціальному тематичному круглому столі. Відбулася ця розмова у рамках ІІ Міжнародного форуму по боротьбі з підробками та піратством «Контрафакт і піратство - загроза національній безпеці та економіці» (м. Київ) за підтримки уряду України.

Так, Генеральний секретар Міжнародної Насіннєвої Федерації (International Seed Federation, ISF) Майкл Келлер звернув увагу присутніх на загальні незаконні практики, з якими стикаються виробники насіння. Зокрема, на підробки, незаконне використання назв сортів, торговельних марок тощо. На його думку, наявність підробок і контрафакту на ринку насінництва справляє величезний негативний вплив. Йдеться як про ризики, що з'являються для сільського господарства й економіки загалом, так і про шкоду, якої зазнає довкілля та увесь продовольчий сегмент.

Як стверджує Майкл Келлер, незаконні практики у насінництві існують через культурні та соціальні фактори, через нерозуміння важливості цієї проблеми з боку держави та високі прибутки, коли навіть самі працівники насіннєвих компаній можуть сприяти розповсюдженню контрафактної продукції. Як вихід із ситуації, в якій ми опинилися, голова авторитетної федерації пропонує, щоби виробники насіння вдавалися до усіх можливих видів захисту своєї продукції (сортів рослин і безпосередньо насіння), застосовували та дотримувались умов ліцензійних договорів, проводили освітні заходи для працівників сфери та налагоджували співпрацю з відповідними органами влади, які мають контролювати ситуацію на насіннєвому ринку.

Яка ж сьогодні ситуація з насінням у нашій країні, наскільки фальсифікат і підробки заполонили ринок? Назвати якісь точні цифри практично неможливо, бо нечисті на руку «ділки» всіляко приховують свої справжні наміри і видають себе за чесних підприємців.

Отож виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко назвала типи фальсифікату насіння, з якими стикаємося в Україні. Це, зокрема:

·повністю неоригінальний продукт (свідоме придбання; підміна насіння при висіванні);

·пропонування до продажу та реалізація продукції під чужими торговельними марками; насіння сорту/гібриду не відповідає сортовим показникам тощо;

·придбання насіння F2 та наступних поколінь;

·підмішування при висіванні низькоякісного насіння до оригінального гібриду;

·чистота гібриду – відсутня.

Крім того, Сюзана Григоренко запропонувала розібратися із термінологією, якою в країні на законодавчому рівні визначають ті чи інші підробки. Так, було з’ясовано, що для ринку насіння в Україні контрафактом вважається ввезення продукції особами, що не уповноважені виробником або власником торгової марки та сорту, як об’єкта інтелектуальної власності, на який отримано правочинні документи, для здійснення імпорту товару на певній території або в тому чи іншому регіоні. Водночас фальсифікатом є виготовлення продукції на території України зі спотвореним змістом з копіюванням зовнішніх ознак та зовнішнього оформлення справжнього товару.

Маємо пам’ятати, що боротьба з підробками, фальсифікатом – це не лише завдання великих компаній, які вирощують насіння і пропонують його споживачам. Хоча, зважаючи на значні фінансові та репутаційні збитки, яких зазнають ці виробники від обігу фальсифікату, вони виділяють значні фінансові ресурси, щоб до аграріїв потрапляла справжня продукція. Зокрема, застосовують сучасні 3D-голограми, якими маркують пакування, використовують бар-коди, протруюють насіння ультрафіолетом, дають змогу своїм клієнтам звірити ті чи інші партії продукції з інформацією на офіційних сайтах компаній.

Та найголовніше – об’єднання зусиль бізнесу, влади, громадськості, засобів масової інформації, щоб на ринку діяли лише правила добросовісної конкуренції. І, звісно, все це має знаходити підтримку з боку держави, яка повинна забезпечувати непорушність законності. Тобто, має домінувати нульова толерантність до контрафактної продукції. А у нас досі немає кримінальної відповідальності за виробництво і реалізацію фальсифікованого насіння.

«Я українка, і мені прикро чути, що Україна лідирує в Європі за поширенням контрафактної продукції, - наголосила Анна Мельник, юридичний радник для насіннєвого бізнесу компанії «Монсанто» (Швейцарія). Вона продемонструвала на моніторі випадок, коли пройдисвіти скористалися звичайною червоною фарбою, якою нібито протруєне насіння. – І коли ми дозволяємо шахраям таке робити, - додала експерт, - ми позбавляємо країну майбутнього».

Хочеться вірити, що такого не станеться, що ми врешті-решт наведемо лад у своєму домі, зокрема і на насіннєвому ринку.

Володимир ВИТВИЦЬКИЙ

Довідково:

«Виробництво і розповсюдження контрафактних товарів – це глобальна, пов’язана з багатомільярдним обігом, проблема, що має серйозні економічні, соціальні та екологічні наслідки для країн і споживачів. За даними Організації об’єднаних націй (UN), щорічний обіг контрафактних товарів у світі оцінюється в $250 млрд. Це дуже вигідний бізнес, який існує тому, що злочинці спираються на незмінно високий попит на дешеві товари за низьких витрат на їх виготовлення й розповсюдження та не бояться жорсткого покарання за цей вид злочину».

Український альянс по боротьбі з підробками та піратством

Як уберегтись від купівлі підробок

·Вартість. Звичайно, ціна не може бути основним критерієм якості, але принаймні варто враховувати, що справжнє виробництво - недешевий процес і кожний продукт має рекомендовані ціни.

·Місце самої купівлі. Ніколи не зайвим буде педантично поспілкуватися з продавцем та попросити в нього додаткову інформацію щодо товару й переконатися в його автентичності.

·Якість та упаковка. Фірмові речі завжди укладають в якісну упаковку з логотипом фірми. Зовнішній вигляд та якісні показники повинні підтверджуватися сертифікатом на насіння/садивний матеріал. Сертифікати видаються на кожну партію насіння.

·Секретні пастки виробника для підробників - маркування, нанесення спеціальних голограм, магнітних смуг на тару із засобами захисту.

·Сайти виробників/постачальників. Як правило, вони публікують власну лінійку товарів, особливості власного маркування і додаткових захисних елементів, повідомляють про мережу офіційних дистриб’юторів.

·Реалізація насіння/садивного матеріалу компаніями проводиться самими виробниками та/або компаніями з іноземними інвестиціями через мережу дистриб’юторів. Єдина можливість уберегти свої поля від насіння невідомого походження - співпрацювати винятково з офіційними дистриб'юторами насіннєвих компаній.