Аграрний тиждень. Україна
» » Ключ до ефективного аграрного виробництва
» » Ключ до ефективного аграрного виробництва

    Ключ до ефективного аграрного виробництва


    На Житомирщині відбулося спільне засідання Президії Національної академії аграрних наук України та колегії обласної державної адміністрації. Учасники наради розглянули питання наукового забезпечення розвитку галузей АПК області в сучасних умовах.  

    Вступним словом засідання відкрив перший віце-президент НААН Анатолій Головко. З доповіддю про стан і перспективи реформування агропромислових галузей регіону в контексті основних пріоритетів Програми економічних реформ на 2011-2015 роки і реалізації програми розвитку АПК Житомирщини в сучасних умовах виступив голова обласної держадміністрації, член-кореспондент НААН України Сергій Рижук.

    Розуміючи важливість економічних реформ, що відбуваються в державі, наголосив Сергій Миколайович, аграрії області не стоять осторонь проблем, вирішення яких нині є вкрай важливими для ефективного розвитку агропромислового комплексу.

    Житомирщина - найбільший сільськогосподарський регіон країни, який має потужний природно-ресурсний і аграрний потенціал. Інша справа, що він використовується неефективно. Основні проблеми полягають у низькій конкурентоспроможності продукції, що виробляється, її невідповідності міжнародним стандартам якості і безпеки, використанні у виробництві застарілих технологій, катастрофічному падінні родючості ґрунтів, недотриманні рекомендацій науки тощо.

    І все ж, наголосив керівник області, торік селянам вдалося довести виробництво валової продукції до 3,3 млрд. грн., що свідчить: Житомирщина - це зона гарантованого землеробства і тут можна ефективно господарювати. Саме тому, розуміючи, яку важливу роль відіграє агросектор в економіці регіону, облдержадміністрація спільно з обласною радою мають намір збільшити в нинішньому році фінансування АПК з обласного бюджету в десять разів. У першу чергу, фінансові вливання будуть зроблені в традиційні для області сільськогосподарські галузі - вирощування цукрових буряків і відновлення роботи цукрових заводів, розвиток картоплярства, відродження льонарства.

    При цьому ставиться завдання не просто збільшити валове виробництво продукції, а й зробити кожен напрямок агросектору прибутковим. Приміром, якщо йдеться про відродження льонарства, то на кожен гектар цієї культури виділятиметься стільки коштів, щоби галузь справді запрацювала, а у льонарів з'явився стимул ефективної роботи. Будуть виділені також кошти на хімічну меліорацію (вапнування) ґрунтів і залуження сільгоспугідь.

    Наступне завдання, за словами губернатора, - подальший розвиток крупнотоварного виробництва. Водночас особистим селянським господарствам буде надано статус дрібнотоварного виробника. Це, по-перше, дасть роботу десяткам тисяч селян, а по-друге - з'явиться можливість збільшити виробництво високоякісної і недорогої продукції. Особливо це стосується поліських районів, де можна і потрібно ефективно займатися тваринництвом.

    Звертаючись до вчених, Сергій Миколайович наголосив, що аграрії дуже сподіваються на їхню допомогу. Скажімо, розвивати льонарство потрібно з виробництва елітного насіння. А придбати його в Україні ніде. Це ж стосується і картоплярства - без оновлення сортів галузь не має перспективи. Для розвитку м'ясного скотарства треба поліпшити залужування сільгоспугідь, щоб мати гарні випаси. А для цього необхідне насіння 7-8 видів трав, якого теж немає. Крім того, щоб ефективно займатися цим видом скотарства, слід вирішити ще й ряд питань, пов'язаних із селекцією. Тож без науки ніяк не обійтися.

    Сергій Рижук висловив сподівання, що спільне засідання Президії НААН і колегії облдержадміністрації стане поштовхом у вирішенні багатьох проблем сільського господарства, бо, на його думку, побудувати сучасне агровиробництво без співпраці з науковцями неможливо. 

    Учасники наради також заслухали доповідь про наукове забезпечення інноваційного розвитку галузей АПК області, з якою виступив директор Інституту сільського господарства Полісся НААН, керівник центру наукового забезпечення агропромислового комплексу Житомирщини, академік НААН України Юрій Савченко.

    За його словами, сільське господарство традиційно відіграє надто важливу роль у соціально-економічному розвитку області. І незважаючи на численні труднощі агровиробництва, в останні роки врожайність багатьох культур помітно зросла, а виробництво молока на одну особу є на 44% вищим, ніж у середньому в країні.

    Та все ж для розвитку аграрної галузі є ще чимало невикористаних резервів. Приміром, основними виробниками сільськогосподарської валової продукції в області є особисті селянські господарства. Їх частка в загальному обсязі виробництва сягає 72%, тоді як у державі цей показник становить 55%. У 2009 році сільські виробники області на 100 га сільгоспугідь одержали 13,8 тис. грн. прибутку (загалом в Україні - 52,7 тис. грн.).

    Реформування агросектору та ринковий попит на окремі види продукції різко змінили в області структуру посівних площ. Порушення науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні, повторне і беззмінне їх вирощування призводить до зниження врожайності. У зв'язку з цим, нагадав Юрій Іванович, Інститутом Полісся у співпраці з установами НААН було розроблено для аграріїв області ряд рекомендацій, дотримання яких дасть змогу стабілізувати ситуацію.

    Він також поінформував, за якими напрямками здійснюватиметься наукове забезпечення розвитку таких традиційних для області галузей як льонарство та хмелярство, а ще розповів про роботу, яка ведеться вченими Інституту Полісся із сортозаміни та сортооновлення.

    Детально Юрій Савченко проаналізував і ситуацію в тваринницькій галузі, зупинившись на проблемах, що стримують її розвиток, та вкладі вчених у реалізацію "Програми розвитку м'ясного скотарства Житомирської області на 2005-2012 роки" і "Комплексної програми розвитку молочного скотарства Житомирської області до 2015 року". Науковець висловив низку пропозицій щодо розвитку пріоритетних напрямків тваринницької галузі на основі концентрації фінансових, матеріально-технічних, організаційних і наукових ресурсів.

    Обговорюючи питання порядку денного колегії, директор Науково-навчального центру "Інститут землеробства" НААН, академік Віктор Сайко сказав, що в результаті інтенсивного використання ґрунти на Житомирщині дуже виснажені й висловив рекомендації, як виправити становище.  

    У приватній фірмі "Єрчики" вирощують по 65 ц зернових і по 550 ц цукрових буряків, доять від кожної корови по 6,2-7 тис. кг молока, мають ряд інших високих виробничих показників, - розповів присутнім керівник господарства, Герой України Володимир Дідківський. За його словами, успішно працювати селянам допомагає науковий супровід Інституту Полісся, з яким фірма "Єрчики" підтримує тісні контакти. 

    З увагою зал вислухав і заступника міністра аграрної політики та продовольства Володимира Ладики. Він, зокрема, зупинився на питанні державної підтримки такої важливої сільськогосподарської галузі як тваринництво, а також висловив ряд критичних зауважень щодо недостатньої співпраці вузівської науки з науково-дослідною і виробників з науковцями.

    Академік-секретар Відділення рослинництва НААН, академік НААН Микола Гаврилюк висловив стурбованість з приводу занепаду в країні таких важливих напрямків агровиробництва як льонарство, картоплярство і хмелярство, звернувши увагу спеціалістів Інституту Полісся на недостатню їх роботу з сортооновлення. 

    Про нераціональне використання земельного фонду в останні роки, засилля сортів іноземної селекції, виснажливу політику, яку ведуть щодо землі деякі інвестори, говорив на зібранні голова Ружинської райдержадміністрації Володимир Бондарчук.

    Питання формування цін на сільгосппродукцію порушив у своєму виступі директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук, академік Петро Саблук. Петро Трохимович також говорив про необхідність створення на селі обслуговуючих кооперативів, торгових домів, оптових ринків, аби селяни займалися виключно своєю безпосередньою справою – вирощуванням якісної продукції.

    Про проблему занепаду внутрішньогосподарських меліорованих мереж нагадав присутнім директор Інституту гідротехніки і меліорації НААН, академік Петро Коваленко.

    А заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан поділився своїми враженнями від побаченого в Канаді, де житомирська делегація вивчала досвід ведення м'ясного скотарства.

    Як годиться на таких нарадах, з усіх обговорюваних питань члени Президії НААН та колегії облдержадміністрації прийняли відповідні рішення, які реалізовуватимуться вродовж певного часу. І найперший відповідальний період - весняна посівна кампанія. А певні результати спільної роботи аграріїв області та науковців, як відомо, можна буде реально побачити вже цієї осені.

                                                                                                          Аліна РИГУН,

                                                                                                         Житомирщина,

                                                         спеціально для «Аграрного тижня. Україна»





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ключ до ефективного аграрного виробництва


На Житомирщині відбулося спільне засідання Президії Національної академії аграрних наук України та колегії обласної державної адміністрації. Учасники наради розглянули питання наукового забезпечення розвитку галузей АПК області в сучасних умовах.  

Вступним словом засідання відкрив перший віце-президент НААН Анатолій Головко. З доповіддю про стан і перспективи реформування агропромислових галузей регіону в контексті основних пріоритетів Програми економічних реформ на 2011-2015 роки і реалізації програми розвитку АПК Житомирщини в сучасних умовах виступив голова обласної держадміністрації, член-кореспондент НААН України Сергій Рижук.

Розуміючи важливість економічних реформ, що відбуваються в державі, наголосив Сергій Миколайович, аграрії області не стоять осторонь проблем, вирішення яких нині є вкрай важливими для ефективного розвитку агропромислового комплексу.

Житомирщина - найбільший сільськогосподарський регіон країни, який має потужний природно-ресурсний і аграрний потенціал. Інша справа, що він використовується неефективно. Основні проблеми полягають у низькій конкурентоспроможності продукції, що виробляється, її невідповідності міжнародним стандартам якості і безпеки, використанні у виробництві застарілих технологій, катастрофічному падінні родючості ґрунтів, недотриманні рекомендацій науки тощо.

І все ж, наголосив керівник області, торік селянам вдалося довести виробництво валової продукції до 3,3 млрд. грн., що свідчить: Житомирщина - це зона гарантованого землеробства і тут можна ефективно господарювати. Саме тому, розуміючи, яку важливу роль відіграє агросектор в економіці регіону, облдержадміністрація спільно з обласною радою мають намір збільшити в нинішньому році фінансування АПК з обласного бюджету в десять разів. У першу чергу, фінансові вливання будуть зроблені в традиційні для області сільськогосподарські галузі - вирощування цукрових буряків і відновлення роботи цукрових заводів, розвиток картоплярства, відродження льонарства.

При цьому ставиться завдання не просто збільшити валове виробництво продукції, а й зробити кожен напрямок агросектору прибутковим. Приміром, якщо йдеться про відродження льонарства, то на кожен гектар цієї культури виділятиметься стільки коштів, щоби галузь справді запрацювала, а у льонарів з'явився стимул ефективної роботи. Будуть виділені також кошти на хімічну меліорацію (вапнування) ґрунтів і залуження сільгоспугідь.

Наступне завдання, за словами губернатора, - подальший розвиток крупнотоварного виробництва. Водночас особистим селянським господарствам буде надано статус дрібнотоварного виробника. Це, по-перше, дасть роботу десяткам тисяч селян, а по-друге - з'явиться можливість збільшити виробництво високоякісної і недорогої продукції. Особливо це стосується поліських районів, де можна і потрібно ефективно займатися тваринництвом.

Звертаючись до вчених, Сергій Миколайович наголосив, що аграрії дуже сподіваються на їхню допомогу. Скажімо, розвивати льонарство потрібно з виробництва елітного насіння. А придбати його в Україні ніде. Це ж стосується і картоплярства - без оновлення сортів галузь не має перспективи. Для розвитку м'ясного скотарства треба поліпшити залужування сільгоспугідь, щоб мати гарні випаси. А для цього необхідне насіння 7-8 видів трав, якого теж немає. Крім того, щоб ефективно займатися цим видом скотарства, слід вирішити ще й ряд питань, пов'язаних із селекцією. Тож без науки ніяк не обійтися.

Сергій Рижук висловив сподівання, що спільне засідання Президії НААН і колегії облдержадміністрації стане поштовхом у вирішенні багатьох проблем сільського господарства, бо, на його думку, побудувати сучасне агровиробництво без співпраці з науковцями неможливо. 

Учасники наради також заслухали доповідь про наукове забезпечення інноваційного розвитку галузей АПК області, з якою виступив директор Інституту сільського господарства Полісся НААН, керівник центру наукового забезпечення агропромислового комплексу Житомирщини, академік НААН України Юрій Савченко.

За його словами, сільське господарство традиційно відіграє надто важливу роль у соціально-економічному розвитку області. І незважаючи на численні труднощі агровиробництва, в останні роки врожайність багатьох культур помітно зросла, а виробництво молока на одну особу є на 44% вищим, ніж у середньому в країні.

Та все ж для розвитку аграрної галузі є ще чимало невикористаних резервів. Приміром, основними виробниками сільськогосподарської валової продукції в області є особисті селянські господарства. Їх частка в загальному обсязі виробництва сягає 72%, тоді як у державі цей показник становить 55%. У 2009 році сільські виробники області на 100 га сільгоспугідь одержали 13,8 тис. грн. прибутку (загалом в Україні - 52,7 тис. грн.).

Реформування агросектору та ринковий попит на окремі види продукції різко змінили в області структуру посівних площ. Порушення науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні, повторне і беззмінне їх вирощування призводить до зниження врожайності. У зв'язку з цим, нагадав Юрій Іванович, Інститутом Полісся у співпраці з установами НААН було розроблено для аграріїв області ряд рекомендацій, дотримання яких дасть змогу стабілізувати ситуацію.

Він також поінформував, за якими напрямками здійснюватиметься наукове забезпечення розвитку таких традиційних для області галузей як льонарство та хмелярство, а ще розповів про роботу, яка ведеться вченими Інституту Полісся із сортозаміни та сортооновлення.

Детально Юрій Савченко проаналізував і ситуацію в тваринницькій галузі, зупинившись на проблемах, що стримують її розвиток, та вкладі вчених у реалізацію "Програми розвитку м'ясного скотарства Житомирської області на 2005-2012 роки" і "Комплексної програми розвитку молочного скотарства Житомирської області до 2015 року". Науковець висловив низку пропозицій щодо розвитку пріоритетних напрямків тваринницької галузі на основі концентрації фінансових, матеріально-технічних, організаційних і наукових ресурсів.

Обговорюючи питання порядку денного колегії, директор Науково-навчального центру "Інститут землеробства" НААН, академік Віктор Сайко сказав, що в результаті інтенсивного використання ґрунти на Житомирщині дуже виснажені й висловив рекомендації, як виправити становище.  

У приватній фірмі "Єрчики" вирощують по 65 ц зернових і по 550 ц цукрових буряків, доять від кожної корови по 6,2-7 тис. кг молока, мають ряд інших високих виробничих показників, - розповів присутнім керівник господарства, Герой України Володимир Дідківський. За його словами, успішно працювати селянам допомагає науковий супровід Інституту Полісся, з яким фірма "Єрчики" підтримує тісні контакти. 

З увагою зал вислухав і заступника міністра аграрної політики та продовольства Володимира Ладики. Він, зокрема, зупинився на питанні державної підтримки такої важливої сільськогосподарської галузі як тваринництво, а також висловив ряд критичних зауважень щодо недостатньої співпраці вузівської науки з науково-дослідною і виробників з науковцями.

Академік-секретар Відділення рослинництва НААН, академік НААН Микола Гаврилюк висловив стурбованість з приводу занепаду в країні таких важливих напрямків агровиробництва як льонарство, картоплярство і хмелярство, звернувши увагу спеціалістів Інституту Полісся на недостатню їх роботу з сортооновлення. 

Про нераціональне використання земельного фонду в останні роки, засилля сортів іноземної селекції, виснажливу політику, яку ведуть щодо землі деякі інвестори, говорив на зібранні голова Ружинської райдержадміністрації Володимир Бондарчук.

Питання формування цін на сільгосппродукцію порушив у своєму виступі директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук, академік Петро Саблук. Петро Трохимович також говорив про необхідність створення на селі обслуговуючих кооперативів, торгових домів, оптових ринків, аби селяни займалися виключно своєю безпосередньою справою – вирощуванням якісної продукції.

Про проблему занепаду внутрішньогосподарських меліорованих мереж нагадав присутнім директор Інституту гідротехніки і меліорації НААН, академік Петро Коваленко.

А заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан поділився своїми враженнями від побаченого в Канаді, де житомирська делегація вивчала досвід ведення м'ясного скотарства.

Як годиться на таких нарадах, з усіх обговорюваних питань члени Президії НААН та колегії облдержадміністрації прийняли відповідні рішення, які реалізовуватимуться вродовж певного часу. І найперший відповідальний період - весняна посівна кампанія. А певні результати спільної роботи аграріїв області та науковців, як відомо, можна буде реально побачити вже цієї осені.

                                                                                                      Аліна РИГУН,

                                                                                                     Житомирщина,

                                                     спеціально для «Аграрного тижня. Україна»





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.