Приземлений діалог про перспективи

14 April, Розділ Агрополітика, переглядів 3 774

Хтось дивиться в майбутнє з неперевершеним оптимізмом, а хтось лякає катаклізмами. Професіонали сільськогосподарського виробництва живуть реаліями. Вони прагнуть прагматично аналізувати тенденції світового ринку й розвитку АПК, щоби вивести власну формулу ефективної діяльності на сьогодні, на завтра, на післязавтра.

Вони усвідомлюють, що прийшли працювати на землі не на один день. «Завтра хоч потоп» - не їхнє гасло. І взагалі, сьогоднішні успішні аграрії не сприймають мову гасел. Вони розуміють і беруть до уваги тільки логічно послідовні аргументи, обґрунтовані розрахунками, цифрами, фактами.

Відтак, організована Аграрним союзом України та Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» за підтримки Мінагропроду науково-практична конференція «Перспективи розвитку АПК України в 2011 році» зацікавила багатьох. І перш за все практичністю. Всі розуміють, що не гоже здобувати інформацію й прогнози, від яких залежатиме розклад на завтра, від сумнівних «експертів» з інтернету. Варто чути думку науковців і практиків, добрі справи яких перевірені життям і часом.

Отже, серед двох сотень учасників конференції були й керівники господарств різних форм власності з більшості регіонів країни, й голови галузевих асоціацій, провідні вчені ННЦ та інших науково-дослідних установ аграрного спрямування, директори регіональних наукових центрів НААН України, відповідальні працівники аграрного міністерства, ряду інших міністерств і комітетів, Державного агенства земельних ресурсів України, представники аграрного бізнесу. Жвава зацікавлена й аргументована дискусія тривала два дні. А завдяки присутності нашого кореспондента під час цих подій, тисячі шанувальників «Аграрного тижня. Україна» більше дізнаються про перебіг і зміст конференції, щоби окреслити перспективи розвитку й власної аграрної справи.

Про вагомість і значимість зібрання свідчить факт безпосередньої й активної участі в ній відповідальних осіб, що представляли гілки найвищої державної влади, а саме радника Президента України Віктора Слаути й заступника міністра агрополітики та продовольства Володимира Ладики.

В залі відчувалася атмосфера невимушеної дискусії, під час якої висловлювалися інколи протилежні позиції. Завдяки прагненню почути один одного й логічно проаналізувати аргументи співрозмовника - досягали спільного знаменника.

Вів конференцію голова Аграрного союзу України, авторитетний громадський діяч і професіонал сільгоспвиробництва Геннадій Новіков.

Напруженим було обговорення проблем агроринку. Підкреслювалось, що уповноважені державою структури недостатньо чітко регулюють правила і взаємовідносини між учасниками ринку сільгосппродукції. Рівень мінімальних цін встановлюють посередники і трейдери. Проте ігноруються інтереси товаровиробників, не враховуються їхні реальні виробничі витрати. В угоду трейдерам Уряд вводить квоти, ускладнює механізм реалізації виробленої продукції, чим обвалює ціни. Селяни потерпають від вражаючих збитків, не маючи обігові кошти для ведення господарства, а трейдери отримують надприбутки.

«Дісталося на горіхи» й Аграрному фонду. Зазначену структуру, зокрема, критикували за неоперативність, зволікання з проведенням закупівель, нездатність своєчасно реагувати і впливати на ринкову ситуацію. У підсумку, одостайно було схвалено пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель», спрямованих на спрощення процедури здійснюваних Аграрним фондом закупівель товарів, робіт та послуг.

Великі надії щодо позитивного впливу на ситуацію на аграрному ринку товаровиробники повязують з діяльністю утвореної наприкінці минулого року Державної продовольчої зернової корпорації України (ДПЗКУ).

Головуючий поінформував, що для узгодження напрямів діяльності та поєднання зусиль товаровиробників із зазначеною структурою, АСУ і ДПЗКУ уклали Меморандум про співпрацю й взялися його запроваджувати. Позитивним є те, що на відміну від державних операторів, зернова корпорація планує вже у І-му кварталі розпочати форвардні закупівлі зерна врожаю поточного року. Відтак, уклавши відповідні угоди, товаровиробники отримають кошти, конче потрібні їм для придбання ресурсів і проведення весняно-польових робіт.

Дедалі актуальним залишається питання підтримки АПК з держбюджету. Не обминули цієї теми на конференції. Зокрема, внесено й підтримано пропозицію щодо розподілу фактично виділених асигнувань з бюджету пропорційно між усіма господарюючими суб’єктами, які мають на це підстави і надали необхідні документи.

Підсумовуючи дискусію з цього питання, Геннадій Новіков повідомив, що Аграрний союз України запропонував міністерству включати до складу комісій з розподілу зазначених коштів на всіх рівнях керівників регіональних об'єднань аграріїв і закликав їх принципово відстоювати інтереси товаровиробників.

У конструктивному руслі й без паніки обговорили законопроекти щодо обігу землі та регулювання земельних відносин. Присутніх зацікавив виступ заступника голови Державного агентства земельних ресурсів М. Н. Калюжного як одного із розробників законопроекту. Зокрема він повідомив, які пропозиції товаровиробників уже враховані.

Досягнуто було спільної думки, що першим покупцем земель сільгосппризначення має бути державна установа. Далі обіг сільгоспугідь повинен здійснюватись прозоро. Із законодавчих актів України пропонується виключити права юридичної особи на купівлю ділянок земель сільськогосподарського призначення, а наділити правами на їх придбання виключно фізичних осіб, що відповідає сподіванням селян.

Виступ справжнього патріота тваринницької галузі Героя України, керівника ТОВ «Агрофірма «Маяк» Золотоніського району Черкаської області Миколи Васильченка слухали з неабиякою увагою. І дійсно, у цієї яскравої особистості є чому повчитися. Сподіваємося, ми незабаром зустрінемося з Миколою Семеновичем й розповімо про його життєвий досвід детальніше.

Дискусія розгорнулась і навколо ролі науки у розвитку аграрної галузі. Висловлювались слушні думки стосовно того, що аграрна наука існує сама по собі. Деякі розробки науковців мають теоретичне спрямування, далекі від практики, тому й не стали добрим порадником і дороговказом для керівників і спеціалістів підприємств, мало допомогаючи їм у повсякденній роботі. Скажімо, у сільському господарстві існують господарські структури різноманітних організаційно-правових форм, різні за розмірами та обсягами виробництва, але наука не визначилась щодо найефективніших форм господарювання і не надала практичних рекомендацій стосовно оптимального розміру земельної площі господарства і співвідношення галузей у ньому. Прозвучала критика і з приводу того, що науковці в кращому випадку коментують минуле, не роблячи прогнозів та не надаючи рекомендацій щодо перспектив і орієнтирів на майбутнє. Ось чому навіть урядові структури і громадськість країни орієнтуються на прогнози не науковців, а експертів різного роду компаній, у т. ч. й не вітчизняних.

Підбиваючи підсумки конференції, Геннадій Новіков відзначив, що мета заходу досягнута: відбувся корисний діалог, сторони почули одна одну і далі влучно додав: «Товаровиробники збагатились новими знаннями, а наука стала більш «приземленою».

І це не остання така змістовна й конструктивна конференція, адже Аграрний союз і ННЦ «Інститут аграрної економіки» домовились про організацію аналогічних заходів і в майбутньому.

Володимир ШАПОВАЛОВ