Аграрний тиждень. Україна
» » Ціни печуть, весна - припікає
» » Ціни печуть, весна - припікає

    Ціни печуть, весна - припікає


    Чергова всеукраїнська селекторна нарада, що відбулася днями у Міністерстві аграрної політики і продовольства за участю всіх регіонів, продовжила розгляд теми щодо цінової політики в державі на продовольчі товари.

     

    Намагалися того дня розібратися і у проблемах, що виникають напередодні початку весняно-польових робіт. Особливо гостро це питання стоїть для південних районів, які щороку першими розпочинають посівну.

    Як зазначив у вступному слові перший заступник міністра агропроду Микола Безуглий, цінова ситуація на основні види продовольства залишається в цілому по країні нестабільною. За підсумками січня, вартість лише гречки зросла у 2,7 рази. І це тоді, коли у селян її купували по 3,9 грн./т, а реалізовують за цінами «зі стелі». Ще 40 тис. тонн тепер уже політичного насіння зберігається у господарствах. А тим часом два найбільші переробні підприємства у Сквирському та Білоцерківському районах , що на Київщині, за даними перевірок Антимонопольного комітету наразі простоюють через відсутність сировини.

    І хоча гречка потрапила на початку року у список абсолютних чемпіонів, незначно від неї відстали й інші товари: олія, цукор, яйця, борошно, овочі. Цінова амплітуда у різних областях настільки відрізняється, що різниця відсотків у звітах сусідів виглядає, як небо і земля. До того ж по-різному у регіонах відреагували на проблему приборкання цін: у окремих поступово вони знижуються, а у ряді областей продовжують утримувати темпи росту.

    У черговий раз Микола Дмитрович наголосив на необхідності активізації роботи мерів міст, сільських і селищних голів. Уже сьогодні вони повинні оперувати у розмові з керівниками агропідприємств кількома життєво важливими цифрами, за якими проглядається продовольча безпека відповідного міста чи села. Без прогнозних балансів здолати цінову амбразуру буде непросто і у нинішньому році. Аграрна політика профільного міністерства відтепер передбачатиме постійний контроль за цінами. До того ж ці питання перебувають на постійному контролі у Президента і Прем’єр-міністра, які заявили про пріоритетний розвиток агросектора в державі.

    Вже «стукає у вікна» аграріїв весна, яку ніхто не відміняв і жодною постановою не перенесеш у часі. Лютневі морози на озимину не вплинуть: посіви захищає сніг, висота якого становить 5-15 сантиметрів. 90% посівів нині перебувають у задовільному і доброму стані. Проте, є поля, де озимина ослаблена і зріджена, що вкотре доводить перевірену формулу хлібороба: все треба робити вчасно.

    - У планах аграріїв посіяти навесні 16 млн. га ярих культур, із яких 7,5 буде відведено під ярі зернові, - прокоментував прогнозні показники перший заступник міністра. – 8,2 млн. га необхідно підживити. А що ж мають селяни напередодні виходу у поле? За розрахунками міністерства, господарства придбали лише 53% до потреби мінеральних добрив, а засобів захисту рослин лише 18% є у наявності. Ще необхідно придбати 220 тис. т дизпального і 54 тис. т бензину. Якщо ці відсотки і тонни перевести на мову цін, то виходить досить кругла сума у результаті.

    І якщо весняні турботи лише наступають на п’яти селянам, то цінові проблеми стали щоденною буденністю. Відтак останні потрапили у особливе поле уваги Уряду і перебувають, за словами директора Департаменту аграрних ринків профільного міністерства Анатолія Розгона, на постійному контролі. Відтепер проведення селекторних нарад стане ще першим пунктом у роботі на тривалий час. Таким чином планується вивчати детальніше ситуацію на місцях і миттєво реагувати на порушені проблеми.

    А що ж маємо у звітності нині? Статистика виглядає тривожно: за останні 10 днів зросли ціни на пшеницю, жито і навіть фуражне зерно. Аби убезпечити країну від ризиків, пішли на обмеження експорту. Однак за декаду ціни на борошно вищого ґатунку зросли на 2%, а за два тижні підскочили на 6. Це вже гострий сигнал, адже у попередній рік ціни за весь рік зросли на 20 відсотків. На 3% за 2 тижні зросла вартість олії, на 8 - капусти, на 3 - картоплі і моркви. Такі середні дані по країні, а у розрізі регіонів найбільше зросли ціни на хліб у Житомирській та Хмельницькій областях, а у Харківській знизилися (до речі, там вони і були найнижчими у державі). Зросли одразу у кількох областях ціни на макаронні вироби. Як не дивно, а пікові стрибки цін на 12-19% на плодоовочеву продукцію зафіксовано у Південному регіоні.

    Проведення ярмарків могло би стати хоча і не основною, проте дієвою рятівною паличкою. На прикладі Київської області можна простежити дію цього механізму: там із 20 основних позицій 7 удалося стабілізувати, а на 9 – знизити ціни. У планах нинішнього року відродити роботу 50 заготівельних пунктів, а у кількох районах уже встигли прорахувати і скласти прогнозні баланси на нинішній рік.  

    На плечах у селях сидить і до цього часу багато трутнів, які на кожній зернині вміють підкрутити ціну. Зменшити кількість посередників у ланцюгу виробник - продавець теж не слід відкладати на потім. Прискорити темпи побудови кількох оптових ринків – ще один крок на шляху вирішення цінової проблеми.

    Днями розпочалися у країні товарні інтервенції. Проте поставлятися борошно буде виключно на виробництво соціальних сортів хліба. Торік за вересень - грудень на хлібопекарські комбінати з Аграрного фонду надійшло 115 тис. т борошна. Днями Уряд пішов на додаткове фінансування Агрофонду, виділивши на проведення форвардних закупівель 5 млрд. гривень. Відтак фінансування Аграрного фонду вже збільшилося у 2,5 рази. А це означає, що сільгоспвиробники отримають у найближчі дні безвідсоткові кредити. У лютому заплановано спрямувати на це 1,5 млрд. гривень.

    Про небезпеку, яка існує неподалік кордону з Росією, розповів на селекторі голова Державної ветеринарноі та фітосанітарної служби України Іван Бісюк. Африканська чума свиней, за його словами, може суттєво вплинути на продовольчу безпеку в країні.

    Аби не втратити контроль за цінами, у державі пішли шляхом підписання меморандумів між виробниками і торговельними мережами. Цей зразок перенесено і у ряд регіонів. Скажімо, на Київщині вже підписано угоди між виробниками кількох видів м’яса, цукру, яєць та найбільшими магазинами області про узгодження дій на ринку продукції. Можливо, така схема допоможе зупинити цінову лихоманку?

     

                                                                                            Вікторія БИСТРИЦЬКА           





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Ціни печуть, весна - припікає
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ціни печуть, весна - припікає


Чергова всеукраїнська селекторна нарада, що відбулася днями у Міністерстві аграрної політики і продовольства за участю всіх регіонів, продовжила розгляд теми щодо цінової політики в державі на продовольчі товари.

 

Намагалися того дня розібратися і у проблемах, що виникають напередодні початку весняно-польових робіт. Особливо гостро це питання стоїть для південних районів, які щороку першими розпочинають посівну.

Як зазначив у вступному слові перший заступник міністра агропроду Микола Безуглий, цінова ситуація на основні види продовольства залишається в цілому по країні нестабільною. За підсумками січня, вартість лише гречки зросла у 2,7 рази. І це тоді, коли у селян її купували по 3,9 грн./т, а реалізовують за цінами «зі стелі». Ще 40 тис. тонн тепер уже політичного насіння зберігається у господарствах. А тим часом два найбільші переробні підприємства у Сквирському та Білоцерківському районах , що на Київщині, за даними перевірок Антимонопольного комітету наразі простоюють через відсутність сировини.

І хоча гречка потрапила на початку року у список абсолютних чемпіонів, незначно від неї відстали й інші товари: олія, цукор, яйця, борошно, овочі. Цінова амплітуда у різних областях настільки відрізняється, що різниця відсотків у звітах сусідів виглядає, як небо і земля. До того ж по-різному у регіонах відреагували на проблему приборкання цін: у окремих поступово вони знижуються, а у ряді областей продовжують утримувати темпи росту.

У черговий раз Микола Дмитрович наголосив на необхідності активізації роботи мерів міст, сільських і селищних голів. Уже сьогодні вони повинні оперувати у розмові з керівниками агропідприємств кількома життєво важливими цифрами, за якими проглядається продовольча безпека відповідного міста чи села. Без прогнозних балансів здолати цінову амбразуру буде непросто і у нинішньому році. Аграрна політика профільного міністерства відтепер передбачатиме постійний контроль за цінами. До того ж ці питання перебувають на постійному контролі у Президента і Прем’єр-міністра, які заявили про пріоритетний розвиток агросектора в державі.

Вже «стукає у вікна» аграріїв весна, яку ніхто не відміняв і жодною постановою не перенесеш у часі. Лютневі морози на озимину не вплинуть: посіви захищає сніг, висота якого становить 5-15 сантиметрів. 90% посівів нині перебувають у задовільному і доброму стані. Проте, є поля, де озимина ослаблена і зріджена, що вкотре доводить перевірену формулу хлібороба: все треба робити вчасно.

- У планах аграріїв посіяти навесні 16 млн. га ярих культур, із яких 7,5 буде відведено під ярі зернові, - прокоментував прогнозні показники перший заступник міністра. – 8,2 млн. га необхідно підживити. А що ж мають селяни напередодні виходу у поле? За розрахунками міністерства, господарства придбали лише 53% до потреби мінеральних добрив, а засобів захисту рослин лише 18% є у наявності. Ще необхідно придбати 220 тис. т дизпального і 54 тис. т бензину. Якщо ці відсотки і тонни перевести на мову цін, то виходить досить кругла сума у результаті.

І якщо весняні турботи лише наступають на п’яти селянам, то цінові проблеми стали щоденною буденністю. Відтак останні потрапили у особливе поле уваги Уряду і перебувають, за словами директора Департаменту аграрних ринків профільного міністерства Анатолія Розгона, на постійному контролі. Відтепер проведення селекторних нарад стане ще першим пунктом у роботі на тривалий час. Таким чином планується вивчати детальніше ситуацію на місцях і миттєво реагувати на порушені проблеми.

А що ж маємо у звітності нині? Статистика виглядає тривожно: за останні 10 днів зросли ціни на пшеницю, жито і навіть фуражне зерно. Аби убезпечити країну від ризиків, пішли на обмеження експорту. Однак за декаду ціни на борошно вищого ґатунку зросли на 2%, а за два тижні підскочили на 6. Це вже гострий сигнал, адже у попередній рік ціни за весь рік зросли на 20 відсотків. На 3% за 2 тижні зросла вартість олії, на 8 - капусти, на 3 - картоплі і моркви. Такі середні дані по країні, а у розрізі регіонів найбільше зросли ціни на хліб у Житомирській та Хмельницькій областях, а у Харківській знизилися (до речі, там вони і були найнижчими у державі). Зросли одразу у кількох областях ціни на макаронні вироби. Як не дивно, а пікові стрибки цін на 12-19% на плодоовочеву продукцію зафіксовано у Південному регіоні.

Проведення ярмарків могло би стати хоча і не основною, проте дієвою рятівною паличкою. На прикладі Київської області можна простежити дію цього механізму: там із 20 основних позицій 7 удалося стабілізувати, а на 9 – знизити ціни. У планах нинішнього року відродити роботу 50 заготівельних пунктів, а у кількох районах уже встигли прорахувати і скласти прогнозні баланси на нинішній рік.  

На плечах у селях сидить і до цього часу багато трутнів, які на кожній зернині вміють підкрутити ціну. Зменшити кількість посередників у ланцюгу виробник - продавець теж не слід відкладати на потім. Прискорити темпи побудови кількох оптових ринків – ще один крок на шляху вирішення цінової проблеми.

Днями розпочалися у країні товарні інтервенції. Проте поставлятися борошно буде виключно на виробництво соціальних сортів хліба. Торік за вересень - грудень на хлібопекарські комбінати з Аграрного фонду надійшло 115 тис. т борошна. Днями Уряд пішов на додаткове фінансування Агрофонду, виділивши на проведення форвардних закупівель 5 млрд. гривень. Відтак фінансування Аграрного фонду вже збільшилося у 2,5 рази. А це означає, що сільгоспвиробники отримають у найближчі дні безвідсоткові кредити. У лютому заплановано спрямувати на це 1,5 млрд. гривень.

Про небезпеку, яка існує неподалік кордону з Росією, розповів на селекторі голова Державної ветеринарноі та фітосанітарної служби України Іван Бісюк. Африканська чума свиней, за його словами, може суттєво вплинути на продовольчу безпеку в країні.

Аби не втратити контроль за цінами, у державі пішли шляхом підписання меморандумів між виробниками і торговельними мережами. Цей зразок перенесено і у ряд регіонів. Скажімо, на Київщині вже підписано угоди між виробниками кількох видів м’яса, цукру, яєць та найбільшими магазинами області про узгодження дій на ринку продукції. Можливо, така схема допоможе зупинити цінову лихоманку?

 

                                                                                        Вікторія БИСТРИЦЬКА           





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Ціни печуть, весна - припікає
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.