Раїса Вожегова: «Нішеві культури – гарна перспектива»

15 May, Розділ Агрополітика, переглядів 13 047

Вчені багатьох країн непохитні у думці: потепління може призвести до зростання шкодочинності термічних стресів, зниження продуктивності рослин, збільшення генерацій збудників багатьох хвороб та ін. Тому саме сільському господарству варто пристосовуватися більше, ніж іншим галузям.

Зміни клімату вже нині добре відчутні на півдні України, де конче необхідно відновлювати і розширювати штучне зволоження посівів сільськогосподарських культур, а у північних і центральних регіонах - переглядати набір культур і висівати посухостійкі рослини, характерні для Південного Степу, або запроваджувати зрошення.

На які технології і культури варто звернути увагу, аби господарювати прибутково? Чим у ситуації глобального потепління можуть бути корисні розробки науковців, котрі вже зараз працюють в умовах практично напівпустельного клімату? Чи можна розраховувати аграріям на так звані нішеві культури? Навколо цих питань точилась наша розмова з Раїсою Вожеговою, доктором сільськогосподарських наук, професором, членом-кореспондентом НААН, директором Інституту зрошуваного землеробства НААН.

- В останні роки аграрії все частіше звертають увагу на так звані нішеві» культури, тобто малопоширені нетрадиційні культури, які мають високу економічну ефективність, оскільки нову продукцію можна вигідно реалізувати на внутрішньому і зовнішньому ринках, адже рівень її конкуренції доволі низький, - стверджує Раїса Анатоліївна. - До таких культур ми відносимо нут, горох, гірчицю, сочевицю, маш, кукурудзу цукрову, сорго, горіхи, ягідні культури, лікарські та енергетичні рослини... Окремі культури (наприклад, сорго) мають високий рівень посухостійкості, тому з успіхом можуть вирощуватись на неполивних землях. Інші (цукрова кукурудза, бобові культури) – мають високу віддачу саме на зрошуваних землях.

- Чи можуть ці культури сприяти розвитку окремого господарства або певної місцевості?

- Їх вирощування позитивно впливає на збереження і відтворення екосистем, а чистий прибуток з одиниці площі (важливо і для господарства, і для місцевості, де воно господарює) може сягати десятків, а іноді й сотень тисяч гривень з гектару. При цьому проявляється позитивний вплив на родючість ґрунтів та фітосанітарний стан посівів і насаджень, адже підвищується рівень біологічного різноманіття сівозмін господарств. Окрім того, зменшуються економічні ризики від недоотримання або загибелі врожаю окремих культур, тому що нішеві рослини можуть стати певними компенсаторами.

- Які культури з нішевих ви би порадили для неполивних, а які - для зрошуваних земель?

- Для поливних найбільш перспективними є бобові, які характеризуються високим потенціалом продуктивності, мають позитивний вплив на родючість ґрунтів. Якраз нині ми відпрацьовуємо робочі гіпотези щодо можливості використання нішевих культур для одержання екологічно чистої продукції, адже перспективні технології вирощування таких культур повинні базуватись на результатах багаторічних досліджень вітчизняних і закордонних вчених.

Для неполивних умов, що встановлено результатами багатьох досліджень наших вчених, найбільш продуктивними є соргові культури. Вони мають високу врожайність біомаси, підвищені показники посухо- й жаростійкості, солевитривалі, забезпечують максимальний вихід енергії з одиниці посівної площі. Їх можна використовувати як для традиційних потреб, так і в якості цінної біоенергетичної культури.

В польових дослідах, які проведено в ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», доведено: економічна ефективність вирощування гібридів сорго зернового в неполивних умовах півдня України істотно змінюється залежно від гібридного складу. Собівартість 1 т зерна сорго істотно різниться, що обумовлено істотними коливаннями врожайності гібридів сорго та, навпаки, стабільністю виробничих витрат за різними варіантами. Середня вартість виробництва 1 т зерна становила в середньому від 1619 до 2799 грн. Показник умовного чистого прибутку (12965 грн/га) та рівень рентабельності (147,7%) були максимальними при вирощуванні гібриду Даш Е з густотою стояння 180 тис. шт./га.

Перспективною нішевою культурою є еспарцет. Його зелена маса - добра сировина для сіна та сінажу. На відміну від люцерни еспарцет, при згодовуванні його великій рогатій худобі, не викликає тимпаніту навіть при випасах у дощову погоду або по росі. Еспарцет не тільки формує високі врожаї високобілкових кормів, а й невибагливий до родючості ґрунтів, на яких він вирощується. За наявності вологи культура формує високі врожаї навіть на найбідніших ґрунтах. Посіви еспарцету покращують структуру ґрунту, збагачують його гумусом і азотом, запобігають ерозії та деградації ґрунтів, нормалізують водний режим агроекосистем, підвищують їх стійкість до посух та опустелювання території, розширюють біорізноманіття агроценозу, закріпляють агроландшафти, покращують екологічні умови та зовнішнє середовище.

- Цікава культура…

- Так. Але не менш цікавою і однією з найпоширеніших культур у світовому землеробстві є нут, який має дуже високу посухостійкість і технологічність. Він ефективно використовує ґрунтову вологу, при підвищенні температури повітря до 40ºС і відносній вологості менше 30% – листя нуту не в'яне і не втрачає тургору протягом 7-9 діб. Це єдина бобова культура, яка дає сталі високі врожаї в посушливих і жарких умовах, водночас вона добре реагує на зрошення.

Нут, порівняно з іншими зернобобовими, досить рівномірно дозріває, боби не розтріскуються і не осипаються, рослини не вилягають. Підраховано, що чина і горох за подовженого періоду збирання втрачають за рахунок осипання близько 30-40% зерна, а в суху погоду – близько 50%, тоді як нут – лише до 10%.

- А чим він ще цінний?

- Зерно нуту має високий попит на світовому ринку і особливо цінується в країнах Центральної та Середньої Азії, Східної Африки, Європи, Середземноморському регіоні. За поживною цінністю він перевершує всі інші види зернобобових, в тому числі горох, квасолю і сою. Вміст білка в насінні нуту коливається від 20,1 до 32,4%. У сої, гороху та квасолі білка в насінні міститься більше, проте відомо, що харчову цінність культури визначає не кількість білка, а його якість, що залежить від ступеня збалансованості складу амінокислот, вмісту незамінних амінокислот, перетравлюваності.

За цими показниками, а також за вмістом основних незамінних кислот (метіоніну і триптофану) нут має перевагу перед іншими бобовими культурами. За даними вчених ФАО ООН, білок нуту за амінокислотним складом наближається до ідеального, тому культура може бути гарним замінником м’яса у переробній промисловості. Нут може широко застосовуватися і для відгодівлі тварин. Як всі зернобобові, нут має здатність фіксувати азот із повітря. Водночас включення культури в сівозміну дає можливість збагатити ґрунт високоцінним біологічним азотом до 80-150 кг/га і мати відмінний попередник для всіх зернових. Окрім агротехнічної користі, нут має ще й високу економічну ефективність. Залежно від сорту, умов вирощування та відповідної агротехніки, врожайність нуту може сягати 2-4 т/га.

Тому для нас є пріоритетними науково-дослідні роботи з вивчення генофонду рослин нуту з подальшим використанням їх в селекційному процесі для створення сортів, придатних для умов зрошення. А розробка інноваційних технологій вирощування нуту на зрошуваних і неполивних землях сприятиме поступовому зростанню посівних площ під цією важливою нішевою культурою, зростанню економічної ефективності та біологізації систем землеробства на регіональному та державному рівнях.

- Із землями в Україні проблем немає, а от з вологою для забезпечення зрошення є. Чи може бути використане у виробництві нішевих культур краплинне зрошення, наприклад?

- Безумовно. Впровадження у виробництво еколого-безпечних технологій вирощування нішевих культур за краплинного способу поливу може стати важливим інноваційним напрямом. Цей спосіб має і економічні, і екологічні переваги. Зокрема, високу технологічність і можливість використання новітніх комп’ютерних систем в агрономії.

Дефіцит вологозабезпечення в посушливих умовах частіше компенсується за рахунок вегетаційних поливів дощуванням. Проте використання краплинного способу штучного зволоження дозволяє локально подавати поливну воду невеликими нормами безпосередньо в прикореневу зону і знизити витрати води в 3-5 разів порівняно з традиційною технологією. До слова, за таких умов сумарне водоспоживання наближається до біологічно оптимального для рослин. Нашими дослідами доведено: виробництво товарних качанів кукурудзи цукрової навіть за несприятливих агровиробничих умов вирощування культури є прибутковим. Максимальну економічну ефективність її вирощування за краплинного зрошення забезпечує агротехнологічний комплекс з оранкою на глибину 20-22 см, фоном живлення N₁₂₀P₁₂₀ і загущенням рослин 65 тис./га, тоді досягається найвищий показник умовного чистого прибутку на рівні 93 тис. грн/га та рентабельність 244%.

- З якими ще нішевими культурами зараз працюють науковці вашого інституту?

- Ми вважаємо перспективною нішевою культурою пшеницю озиму тверду. Вона, як культура, займає невеликі площі, оскільки нібито поступається за урожайністю озимій м'якій пшениці. Та це – помилка, що наносить великої шкоди вітчизняному аграрному і переробному виробництву, тому що для потреб макаронної промисловості доводиться купувати зерно твердої пшениці в інших країнах. Це ставить Україну в економічну залежність, це перше. По-друге, часто нам завозять зерно низької якості. По-третє, разом із зерном в країну потрапляють фітопатогени, від яких немає генетичної стійкості у наших сортів. Отже, в Україні, у тому числі й на Херсонщині, є проблеми з виробництвом і використанням зерна озимої твердої пшениці, хоча їх можна вирішити, інтенсивно розмножуючи сорти вітчизняної селекції з використанням селекційних досягнень і технології, які є надбанням Інституту зрошуваного землеробства.

- Що ви вже готові запропонувати аграріям?

- В інституті розроблені елементи сортової агротехніки озимої твердої пшениці. Їх дотримання забезпечує урожайність в умовах зрошення 7,0-8,0 т/га, на неполивних ділянках - 4,5-5,0 т/га. Організовано первинне насінництво. Наш інститут - єдина наукова установа в Україні, де виконуються наукові програми по селекції і сортовій агротехніці озимої пшениці на зрошуваних землях. Нами створені стійкі до вилягання сорти Дніпряна, Кассіопея, Андромеда.

- Єдина проблема – зрошувальних земель у нас недостатньо… Тим паче, для пшениці.

- Згодна, це дуже актуальна проблема. Вона потребує окремої розмови.

- Наступного разу пропоную поміркувати і над цим, як що ви не проти.

- Ні, навпаки. Про цю проблему варто говорити, особливо в умовах глобального потепління і змін пріоритетів у землекористуванні. Але зараз усе ж повернусь до пшениці озимої, оскільки ми активно працюємо над створенням нових сортів культури з більш досконалим комплексом ознак. Зокрема, удосконалена модель сортів короткостеблового типу, що забезпечить високу продуктивність агроценозу озимої пшениці на зрошуваних землях без додаткових витрат енергоресурсів. Завдяки створенню і впровадженню у виробництво таких сортів зростуть валові збори якісного зерна у південному регіоні України на 0,5-5,0%. Сорти забезпечуватимуть урожайність в умовах зрошення понад 7 т/га якісного зерна. Економічний ефект від впровадження таких сортів складатиме 10-15 тис. грн/га.

Отже, масштабне вирощування нішевих культур на зрошуваних і неполивних землях дозволить вирішити важливі проблеми, які постають перед аграрною наукою та сільгоспвиробництвом з огляду на глобальну зміну клімату Землі. І наше завдання – розробляти, широко пропагувати і впроваджувати у виробництво нові інноваційні екологічно-безпечні технології нішевих культур, створювати нові сорти і гібриди української селекції, здатні формувати високі та якісні врожаї при скороченні витрат поливної води, добрив та інших агроресурсів. Що ми і робимо сьогодні.

Наталія РЕЙНБАХ