Нове дихання для українського шедевра

14 June, Розділ Агрополітика, переглядів 13 496

55 років тому, у далекому 1963-му, розпочалось районування і початок стрімкого поширення сорту пшениці м’якої озимої Миронівська 808 у виробництві. Активно сорт використовували і в селекційній роботі: на його основі згодом були створені сотні нових сортів культури. Сорт-«довгожитель» по праву визнаний шедевром вітчизняної та світової селекції.

Як відомо, Миронівська 808 «народилась» в Миронівському науково-дослідному інституті селекції і насінництва, що на Київщині. А путівку в життя їй дав відомий радянський селекціонер Василь Ремесло, ім’я і селекційні досягнення якого й досі особливо шанують в установі, де працював учений. Нині це – Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП). Напередодні Дня поля, який щороку традиційно проводять миронівці, ми вирішили розпитати директора МІП Олександра Демидова про те, чи є у Миронівської 808 майбутнє і як українським сортам вижити у шаленій конкуренції за вітчизняні лани.

- Створити новий сорт не так просто, - розпочав розмову з нами Олександр Анатолійович. - Василь Ремесло свій новий метод створення пшениці озимої з ярих сортів, висіяних під зиму, виношував у роздумах не один день. Потім наважився започаткувати на Миронівській станції (1949 р.), а згодом і широко втілити у селекційну практику.

Найчастіше цей метод називали «пєрєдєлки» - направлена зміна ярої пшениці в озиму, трансформація ярих сортів в озимі та інше. А генетики тривалий час сперечались, вказуючи на протиріччя. Крапку в цих дискусіях поставили селекціонери С.П. Лифенко і М.А. Литвиненко, заявивши, що «яким би методом не було створено сорт, але Миронівська 808 залишається видатним генотипом, що вплинув на землеробство Радянського Союзу та ряду європейських країн». До слова, видатний вчений у галузі генетики і селекції рослин, академік Володимир Моргун відмітив: «Метод переделок... по существу является методом получения мутаций благодаря использованию пониженных температур, мутагенность которых доказана».

- Тож Миронівська 808 стала першим результатом використання цього методу?

- Ні. Спочатку був створений сорт пшениці озимої Миронівська 264 (районована з 1960 р.). А вже наступною - Миронівська 808. З її створенням у генотип озимих пшениць було привнесено генетичні фактори, які до цього були присутні тільки в ярій пшениці. Так виник сорт не лише високої господарської цінності, а й базова модель з принципово новою генетичною складовою.

Варто наголосити: в колишньому СРСР до вирощування пшениці ставились по-особливому. Це була, відверто кажучи, м’яка валюта для тодішньої країни. На селекційні дослідження виділялись великі кошти: Миронівський інститут фінансувався окремим рядком у бюджеті. Саме тому Миронівська 808 стрімко «захопила» великі території і завдяки своїй високій врожайності й зимостійкості запанувала на 9,5 млн га (1971 р.), що становило понад 45% посіву всієї озимої пшениці. Вирощувався сорт в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії, Югославії, НДР, Чехословаччині та інших країнах. А нині - у 8 з 12 регіонів Росії та п'яти областях Казахстану.

- Але не міг же Ремесло створити сорт, використовуючи лише вихідний матеріал інституту?

- Ви вірно підмітили, адже один із феноменів Миронівської 808, на нашу думку, - у походженні вихідного матеріалу. Адже сорт створений на основі місцевої лінії Лютесценс 106, отриманої В.М. Ремеслом методом добору біотипів озимих форм з висіяної під зиму пшениці м'якої ярої Артемівка. Ярий сорт Артемівка був виведений на Артемівській дослідній станції (нині - Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція) шляхом добору з місцевої пшениці ярої колишнього Кременчуцького округу (тепер Полтавщина) і поширений у ряді областей України, Росії і деяких європейських країнах. Отже, вчені не мають сумнівів, що Миронівська 808 походить від пшениць ярих. Зокрема, і ярих сортів пшениці сибірського походження. А висока зимостійкість і продуктивність у поєднанні з екологічною пластичністю сприяли тріумфальній ході сорту (табл.).

Також сорт Миронівська 808 відрізнявся від своїх попередників низкою цінних господарських ознак. Серед його біологічних особливостей - висока продуктивна кущистість, регенеративна здатність і швидка пристосованість до умов вирощування. Ці властивості були головними для виробників. Упровадження високоврожайного сорту у виробництво забезпечувало щороку гарантовані значні прибутки. Так, тільки за роки ІХ п'ятирічки (1971-1975 рр.) від вирощування Миронівської 808 країна додатково отримала 10,3 млн т зерна. Витрати на створення даного сорту окупилися майже у сім тисяч разів! І нині важко назвати якийсь агротехнічний захід, який би дав подібний економічний ефект.

- За даними дослідників, у цього унікального сорту – понад 400 нащадків у світі. Це правда?

- Так, це майже 350 озимої пшениці та 60 ярої. Найбільшу кількість нащадків цього сорту отримано в Росії (140), дещо менше - країнах Західної Європи (100), майже стільки ж - в Україні (93), значно менше – в країнах СНД (15).

Висока сортотворна здатність Миронівської 808 за ознаками продуктивності, зимостійкості та якості зерна відносить цей сорт до розряду унікальних. Миронівська 808 започаткувала ІІІ покоління сортів і є в основі генофонду IV покоління сортів миронівської селекції, а також більшості сортів селекції України. Широке залучення в селекційну проробку цього сорту відкрило новий етап у розвитку вітчизняної та світової селекції. Цей сорт пшениці озимої та його нащадки широко використані як вихідний матеріал для селекції в багатьох країнах світу. На основі аналізу родоводів сортів пшениці озимої та ярої виявлено значну кількість нащадків-носіїв геноплазми сорту Миронівська 808, що були створені в науково-дослідних установах різних країн (рис. 2).

У різні періоди сорт Миронівська 808 як безпосередньо, так і через сорти з його участю використовували в селекційних програмах щодо створення нових сортів пшениці озимої 2 установи Полісся, 14 - Лісостепу, 7 - Степу України, 7 регіонів (3-й, 5-10-й) Російської Федерації, а також у 12 установах восьми республік (Молдова, Литва, Латвія, Білорусія, Грузія, Вірменія, Казахстан, Таджикистан) колишнього СРСР. З Миронівською 808 працювали наукові заклади 7 країн Європи, зокрема в Югославії було створено 56 сортів з її участю, в Угорщині - 30.

Аналіз генеалогії сортів ярої пшениці показав: геноплазму сорту Миронівська 808 у своїх програмах використовували 18 науково-дослідних установ, зокрема в Україні - 5, Росії - 4, в інших республіках колишнього СРСР - 3 та в західноєвропейських країнах - 6.

У Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла нащадки Миронівської 808 - сорти Іллічівка, Миронівська 808 поліпшена, Миронівська остиста, Мирлебен та Миронівська 28 - вирощувалися у виробництві протягом 20 років (1974-1994). Сорт Миронівська ювілейна теж несе геноплазму Миронівської 808 через лінію Лютесценс 106. У селекції даний сорт реалізовано у ряді ліній та деяких сортах МІП, а також увійшов до генеалогії понад 20 сортів пшениць інших установ. Сорти пшениці озимої Миронівська 63 і Троян, створені відповідно в 1993 і 1999 рр., є нащадками Миронівської 808. Сорт Крижинка (у Реєстрі сортів України з 2002 р.) має в родоводі Миронівську 808 через сорт Миронівська 28. Геноплазма Миронівської 808 через сорт Іллічівка присутня у сортах Миронівська 25, Миронівська 61, Волгоградська 84 (80-ті роки), в сортах Миронівська напівінтенсивна та Миронівська 33 (90-ті), а також у нерайонованих сортах Миронівська 11, Миронівська 62 та Миронівська 32, створених відповідно в 1973, 1989 та 1993 рр.

- Відомо, що зразки насіння Миронівської 808 зберігаються, про всяк випадок, у Всесвітньому зерносховищі. А чи збереглись зернятка цього унікального сорту в самому Інституті пшениці?

- Ми не лише зберегли зразки насіння, а й щороку висіваємо його на інститутському демонстраційному полігоні. А щороку на традиційному міжнародному Дні поля саме з ділянки Миронівської 808 розпочинається огляд сортоділянок культур, створених миронівськими селекціонерами.

«Сучасні сорти зернових культур миронівської селекції та особливості технології їх вирощування» - таку назву має цьогорічний День поля, який відбудеться 15 червня на території інституту (с. Центральне Миронівського району на Київщині). Ми запросили на наш захід керівників і спеціалістів провідних агропідприємств, іноземних гостей, представників управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, знаних селекціонерів. Усі, хто до нас завітає цього дня, зможе на власні очі побачити ділянки з інноваційними сортами зернових культур миронівської селекції і ознайомитись з сучасними технологіями в рослинництві, сільськогосподарською технікою та пропозиціями у галузі догляду та захисту рослин.

Нам є що запропонувати аграріям, адже висіваючи наші сорти, виробники гарантовано отримають прибутки.

НАТАЛІЯ ЛЮПИН