Відродження Полісся. Друга спроба

19 July, Розділ Агрополітика, переглядів 4 434

Інвестиційний проект з відродження сільськогосподарських земель презентували у Іванківському районі Київщини.

Одразу зауважу, що це вже друга спроба порятунку закинутих понад 20 років тому земель сільгосппризначення, на яких щедро родили картопля і жито, синьоокий льон і багаторічні трави для розвиненого тваринництва. Вирішити проблему відродження цих, колись благодатних земель, намагалися не один раз, але кожна спроба закінчувалася «втечею» інвесторів. Одні після виїзду на поля, що заросли самосійними лісами у зріст людини, поверталися того ж дня додому і просили більше не турбувати, іншим вистачало кількох днів, аби заперечливо похитати головою.

Торік восени здавалося, що цього воза нарешті вдалося зрушити з місця. Та пройшов час, а він і понині там.

Глевкий млинець... Торік у серпні його у такому ж складі «замісили» гуртом під час презентації попереднього проекту і... розійшлися з вірою в успішний старт. Тоді депресивний район бралася рятувати команда «Агро-Союзу». Проект «Іванків» приїхав підтримати міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. Та обіцянки залишилися лише на папері: техніка на 16 тис. га так і не з’явилася, «глухо» було і в питанні розвитку тваринництва, яке було прописано другим пунктом у програмі. Так довгоочікувана топ-новина потерпіла фіаско і закінчилася провалом без бою, а успішна модель на полях навіть не почала приживатися.

Саме з розбору попередньої помилки і почав свій виступ голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк, бо без роботи над прорахунками рухатися далі – все одно що в черговий раз наступати на ті ж граблі. Що ж заважало потужній команді перейти від слів до справ? Де забуксував проект?

- На жаль, він так і не зміг набрати оберти,- підсумував гірку першу спробу А. Присяжнюк. – Неспроможними видалися інвестори вдихнути у покинуті землі друге життя через відсутність фінансових потоків, а ті 16 тис. га, про які йшлося у документі, знову повернулися до списку проблемних.

Хто хоча би раз обпікся на молоці, вже наступного повинен дмухати на воду. Це не ми вигадали, а наші батьки зробили такий мудрий висновок. Тож виходить, що варто все ретельно виміряти (особливо власні сили), аби виключити з самого початку ризик програшу.

Як зізнався, представляючи новий інвестпроект, Анатолій Присяжнюк, цього разу партнерів вивчали довго, придивлялися і не поспішали тиснути руку. Давали час вивчити проблеми, зважити всі слабкі й сильні сторони справи, аби ще раз не поспішити. Довелося про потенційного партнера у голів облдержадміністрацій Харківської, Херсонської і Полтавської областей поцікавитися, де група компаній «Сінтал» обробляє понад 100 тис. га орендованих земель.

Зізнається один із керівників компанії Вадим Могила, що і вони вивчали інвестиційний клімат на Київщині й не поспішали з висновками. І коли переконалися, що тут готові прозоро працювати з бізнесом, зробили крок назустріч.

Чотири місяці поспіль обидві сторони вивчали можливості та перспективи співпраці. Відтепер зелене світло нового інвестора супроводжуватиме постійно.

Очі бояться – руки роблять. Починати з нуля цій компанії доводиться не вперше: вони вже мають досвід порятунку подібних земель на площі понад 50 тис. га у Чернігівській області. Він буде покладений в основу і цього проекту, де у єдине ціле будуть пов’язані рослинництво, тваринництво і агропереробка. Аби відкинути всі сумніви довкола реалізації проекту, варто наголосити на одній важливій цифрі: компанія вже інвестувала 117 млн. грн. на закупівлю техніки. Більше того, підписано угоди на поставку дизельного пального, якого за добу використовуватиметься понад 20 тонн. Вагомі аргументи, згодні?

За словами голови Іванківської райдержадміністрації Олександра Леляка, у районі не обробляється 90 тис. га полів. Уже наприкінці травня із цього чорного списку планують викреслити 50 тис. гектарів. Проте не всі вони «запрацюють» у нинішньому році. Мало того, що рясно обросли чагарниками, вони ще й сильно закислені й непридатні для вирощування багатьох культур. Аналізи дослідження ґрунту сигналізують про додаткову потребу у коштах для подолання цієї проблеми.

Уже за місяць перша техніка працюватиме на полях: розпочнеться перетворення землі на поля і перші 15 тис. га восени будуть засіяні озиминою. Основні площі тут планують відвести під пшеницю і ріпак, а вже з наступного року до списку додадуться кукурудза, соя, соняшник.

Воювати, а тим більше розраховувати на перемогу на рослинницькому напрямі без розвитку тваринництва – не що інше як утопія: на голодному пайку земля родити не буде. А що таке органіка, вона навряд чи пригадає: коли-то її востаннє вносили? Тут із самого початку планують вносити добрива з ферм, де утримуватиметься поголів’я свиней і великої рогатої худоби. Свинокомплекс на 1400 свиноматок збудують у Поліському районі, а в цілому за рік планують вийти на 30 тисяч товарних свиней. Проблему з дійним стадом розпочнуть реанімувати з 500 голів. І не зупинятимуться на стартовій цифрі, паралельно ввівши в дію доїльний зал і танкер для охолодження молока.

Від тваринництва пряма дорога веде до переробки кормів: тут виникає потреба у будівництві потужного елеватора і комбікормового заводу. Скоріше за все ці два екологічно безпечні об’єкти пропишуть у Розважеві. А щоб не ходити з простягнутою рукою по насіннєвий матеріал, планують вирішити і цю проблему раз і назавжди з будівництвом насіннєвого заводу.

Є у перспективних планах і бажання збудувати консервний завод, вивчається питання повернення на поля льону і картоплі, будівництва овочесховища.

Понад тисячу нових робочих місць буде створено у цих двох районах. Отримувати середню зарплату - понад 7 тис. грн. - охочих буде достатньо. Однак це не означає, що всім бажаючим будуть відкриті двері. Скажімо, трактористів набирають вже у цьому місяці. Та довірять потужну нову техніку лише інженерам з вищою освітою, яких також чекають своєрідні курси підвищення кваліфікації. Для цього коштів не шкодуватимуть і планують, за словами Вадима Могили, створити навчальний центр. Та і у тваринницьких приміщеннях працюватимуть не доярки, а висококласні оператори машинного доїння. І це не чиясь забаганка і не намагання додати ваги, а вимога часу.

- У перші три місяці роботи запланували інвестувати 20 млн. гривень,- розповідає про фінансовий бік справи Вадим В’ячеславович. – Всього ж для реалізації планів буде необхідно 300 мільйонів, половину з яких становитимуть власні кошти.

Є ще один вагомий аргумент на користь того, що проект приречений на успіх: у багатьох селах вже укладаються угоди оренди землі. Орендна плата вже з 2012 року тут становитиме не менше 1,5 тис. гривень.

У виграші той, хто починає першим. Як виявилося, тривають перемовини з однією з фінських фірм щодо побудови саме тут заводу з виробництва пелетів з торфу. А вже спресована поліська копалина у подальшому працюватиме на користь людям: вироблятиме для них енергію і тепло. Вартість цього проекту становить 15 млн. євро. Втім, це вже наступна тема і інші інвестори братимуться за справу, яка теж запрацює у постраждалому регіоні.

Вікторія БИСТРИЦЬКА