«Шаблі» та «шпильки» Митного союзу…

21 July, Розділ Агрополітика, переглядів 3 994

Питання, вступати чи не вступати нашій державі до Митного союзу (МС), обговорюють і в суспільстві, і на найвищому рівні між Росією та Україною. Здається, Президент України Віктор Янукович дав Прем’єру Росії зрозумілий «відворот». Нещодавно поставивши крапку в цьому питанні, Президент назвав заяву Володимира Путіна про бажання бачити Україну в МС «політичною».

Уточнивши: «Україна не отримувала від Росії жодних конкретних пропозицій в даному питанні» й підкресливши: «вступ України до Митного союзу виключений, однак можливість співробітничати в форматі «3+1» залишається актуальною».

Не залишилися осторонь гострої теми й агробізнесмени, науковці та громадські діячі як України, так і держав МС. Хоча насампочаток створювалося враження, що їхні позиції не дуже відрізняються від поглядів політиків. Але приємно було відчути потім порозуміння. Зокрема, на конференції «Митно-тарифне й нетарифне врегулювання, заходи санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю в державах – членах МС». Хоча Олександр Бакуменко, голова Ради директорів Асоціації «Союз птахівників України» з болем констатував: «Не треба пов’язувати бізнес із політикою і нав’язувати Україні членство в певному союзі, обіцяючи в такий спосіб відкрити кордони для дружнього товарообміну».

Колеги з Асоціації «Постачальники Митного союзу», які організували в Києві цю зустріч, заговорили про бажання розв’язати «митний вузол» і прибрати перепони, та неозброєним оком було помітно: співрозмовники спілкуються дещо «різними» мовами.

Представники сусідньої держави в унісон заявляли: «Поява Митного союзу Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан потребує всебічного обговорення з українськими учасниками процесу зовнішньоекономічної діяльності. Йдеться про правові, інституційні, економічні принципи функціонування єдиної митної території й опрацювання практичних рекомендацій до правил діяльності в нових економічних реаліях».

Виступали експерти, вчені, керівники профільних департаментів і відомств держав МС, що представляли Секретаріат Комісії Митного союзу та єдиний економічний простір в рамках ЄвраАзЕС. Запам’ятався вислів одного з «союзників», який назвав Україну «козирною картою» в російській геополітиці. Але між країнами МС, виявляється, практикуються зовсім інші «правила гри», ніж у відносинах з Україною. Без дозвільних прикордонних процедур, з єдиними переліками підконтрольних товарів, єдиними ветеринарними та фітосанітарними вимогами та іншими спірними між нами нормами.

Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України, був лаконічним.

- Сільгоспвиробники України зацікавлені в співробітництві з країнами Митного союзу, – заявив Геннадій Володимирович. - Це відомий нам ринок і 42% українських сільгосптоварів надходить до країн СНД. Нам важко знайти таких «вагомих» партнерів на інших ринках. Якби ж тільки в нашому бізнесі не було політики і політичні діячі не заважали знаходити спільну мову між діловими людьми… Але так не виходить. Торговий діалог через це замінюється «торговими війнами», які час від часу спалахують між нашими державами. Заради чого це робиться? - важко зрозуміти. Щодо позицій України на ринку ЄС, треба бути тверезими. Ресурсів у Євросоюзі немає. Вони є в Митному союзі. Але ж через непорозуміння між державними діячами наших сусідніх держав нам легше проходити дозвільні процедури в жорсткіших умовах ЄС, аніж стабільно і впевнено себе почувати, скажімо, на ринку Росії.

В якій же формі проявляють себе політичні впливи? Олександр Бакуменко продовжив мову, відповідаючи на так поставлене «союзниками» питання в категоричнішій формі:

- На нас діють здебільшого руками ветеринарних служб РФ. Ми не можемо постачати свої високоякісні продукти, скажімо, до Казахстану без «дозволу» Москви. Чітко можна простежити, що претензії не до українських товарів, а саме до держави Україна.

Митний союз
Голова АСУ, Геннадій Новіков повів далі: «До речі, представники ЄС змінили думку про Україну, відвідавши наші високотехнологічні аграрні підприємства. Якщо раніше вони думали, що Україна «бананова республіка», тепер вони побачили в нас цивілізовану європейську державу, що вміє виготовляти і виготовляє найякіснішу і найбезпечнішу в Європі агропродукцію. Ми не практикуємо ГМО, не бавимося з гормональними препаратами, не навантажуємо ґрунти зайвою хімією. Уміємо якісно виготовити, але продати важко. Наочний приклад: українські споживачі добре оцінили вітчизняну якість, абсолютно відмовившись від «ніжок Буша» й перейшовши виключно на продукцію вітчизняного птахівництва, піднявши його за десять років удесятеро. Споживачі країн МС, наскільки мені відомо, теж би раді віддавати перевагу не лише продуктам українського птахівництва, а ще й багатьом іншим продуктам нашого агросектору. Зокрема, ми б раді постачати на ринок МС м’ясні та молочні продукти, овочі, фрукти, цукор».

Представники МС не стали сперечатися з залізними аргументами Геннадія Володимировича. Приємно було почути від них вельми конструктивне й обнадійливе: «Бізнесменам треба об’єднатися, примушуючи політиків себе слухати й бути почутими. В вас ми бачимо передусім партнерів і готові знаходити спільну мову й діяти у спільному напрямі. Радимо звертатися з питань врегулювання та коригування законодавства між нашими державами безпосередньо до Асоціації «Постачальники Митного союзу». Обіцяємо почути кожного й разом зруйнувати бар’єри”.

Я виходив після цієї конференції в доброму настрої, бо відчувалося, що незважаючи на розбіжності й взаємні претензії, між бізнесменами МС і України віє потеплінням. Щиро хочеться вірити: політики не заважатимуть єднанню ділових людей, а створюватимуть для такого єднання сприятливі умови. А у виграші будуть усі.

Володимир ВІЛЬОВИЧ