Інноваційне забезпечення агропромислового виробництва

17 August, Розділ Агрополітика, переглядів 5 439

Нещодавно в Запорізькій області Президія Національної академії аграрних наук України провела спільно з колегією Головного управління агропромислового розвитку своє засідання. Відомо, що Запоріжжя – один із найбільших серед регіонів України виробників агропродукції та продуктів харчування. Тут працює 762 сільгосппідприємства різних форм власності та господарювання, 2283 фермерських і 623 тис. особистих селянських господарств.

Отже, Президія НААН невипадково обрала для роботи саме цю область і конкретно Інститут олійних культур. Захід відбувся під керівництвом президента академії, першого заступника міністра агропроду Миколи Безуглого та за участі заступника голови облдержадміністрації Олексія Литвина.

- Головне питання сьогоднішнього засідання, – підкреслив Микола Безуглий, - розгляд інноваційного забезпечення агропромислового виробництва України і зокрема Запорізької області. Саме тут працює одна з провідних в Україні наукових установ - Інститут олійних культур. І науковці зі всіх куточків країни зібрались зараз, щоб обговорити проблеми і визначити подальший вектор розвитку агровиробництва.

Микола Дмитрович нагадав, що Концепцією продовольчої безпеки області, яка розроблена на 2011-2015 рр., передбачено забезпечити виробництво в повному обсязі овочів (до 2013 р.), м’яса і м’ясопродуктів (до 2014 р.), молока, плодово-ягідної продукції та винограду (до 2015 р.), а по виробництву зерна вийти на рівень 3,1 млн. т, олійних – 1,1 млн. тонн. Над вирішенням цих питань плідно працюють науковці Центру наукового забезпечення АПВ Запорізької області.

Як відомо, національним проектом «Зерно України» передбачено, що валовий збір зерна у регіоні на 2015 р. повинен сягнути 3108 тис. т, а врожайність зернових - 37,1 ц/га (у т.ч. пшениці озимої – 42,9 ц/га, ячменю – 28,7 ц/га). Це завдання планують виконати до 20% за рахунок упровадження сучасних технологій і технічного переоснащення агросектору, на 10-15% - оптимізації структури посівних площ, до 30% - впровадження нових високопродуктивних сортів і гібридів, посіву насіння не нижче ІІ репродукції, на 15% - за рахунок інтегрованої системи захисту рослин і до 15% - своєчасного збирання врожаю.

Щоб цих показників досягти, потрібно дослухатися до авторитетних думок науковців, переконаний президент НААН. Зокрема, він навів такий приклад.

- Наука свідчить, що вирощувати озимий ріпак для вашого регіону – великий ризик. Та, на жаль, не всі аграрії ознайомлені з цими науковими висновками. А щоб знизити ризики у своєму виробництві, аграрії повинні чітко розуміти: де, скільки і якої культури необхідно сіяти, - зазначив Микола Безуглий.

Микола Дмитрович вкотре наголосив, що потужний напрямок розвитку АПК - це налагоджена система насінництва, науково обґрунтована сортозміна, впровадження нових досягнень селекціонерів. Адже наукою і передовою практикою доведено: за рахунок правильної сортової політики, сучасного промислового ведення насінництва прибавка врожаїв зернових колосових культур і проса складає 20-30%, кукурудзи - 30-45%, сої - 20-30%, соняшнику - до 50%. А це чи не головний важіль гарантованої продовольчої безпеки країни.

До речі, учасники заходу констатували, що Запорізька область має недостатньо сучасну базу промислової переробки насіння з налагодженим маркетингом і логістикою. Сорти сільгоспкультур у більшості випадків підбираються стихійно, без урахування рекомендацій науковців. Тому значна кількість сортів не ув’язані зі специфікою регіону і не відповідають місцевим природно-кліматичним умовам. Насіння доробляється на морально застарілій техніці і за своїми кондиціями є низької якості. В такій ситуації складно вести науково обґрунтовану сортозміну, виробляти якісне насіння. І хоча в області є діюча виробнича база та висококваліфіковані фахівці з вирощування насіння, бракувало сучасного насіннєвого підприємства.

Проте і тут вихід знайшли науковці. Інститут провів досить плідну роботу з пошуку інвестора для будівництва першого в Україні заводу з доробки насіння зернових та олійних культур. А уклавши договір спільної діяльності, Інститут олійних культур НААН (на його землях зведено нове виробництво) і «ТОВ «Укрнасінняпром» у стислі строки (будівництво розпочате в травні 2010 р.) звели у Запорізькому районі новий насіннєвий завод. У ньому встановлено інноваційне енергозберігаюче обладнання датської фірми «Кімбрія», яке забезпечить підготовку насіння з показниками на рівні світових стандартів.

Сьогодні вже ніхто не приховує, що інвестиції в будівництво заводу склали 5 млн. євро. Інвестором погодилась виступити Корпорація «Індустріальний союз Донбасу» (нині освоєно 90% коштів). Термін окупності - 5 років. А от на проектну потужність – 26 тис. т насіння в рік - завод вийде у 2015-му. Тут проводитимуться роботи з очищення, калібровки, протруювання та фасування насіння соняшнику, інших зернових і технічних культур вітчизняної селекції.

Що це дасть, розуміє кожен аграрій - впроваджений проект сприятиме забезпеченню сільгоспвиробників Запорізької і Дніпропетровської областей високоякісним насіннєвим матеріалом, підвищить конкурентоспроможність та імідж аграріїв, забезпечить зайнятість сільського населення завдяки створеним робочим місцям. І що не менш важливо, дозволить захистити вітчизняний насіннєвий ринок від інтервенції насіння зарубіжних компаній. До речі, організатори проекту сподіваються, що з часом насіння реалізовуватиметься не лише на внутрішньому ринку, а й на зовнішньому (в країни зі схожими кліматичними умовами).

Ще одне завдання, над яким активно нині працюють фахівці Національної академії аграрних наук України - створення аграрних паспортів регіонів, якими буде запропонована оптимальна структура посівних площ на конкретних територіях.

Євгенія ІВАНОВА