Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Агрополітика»КОМЕНТАР Володимир КЛИМЕНКО, президент Української Зернової Асоціації.
АТУ»Агрополітика»КОМЕНТАР Володимир КЛИМЕНКО, президент Української Зернової Асоціації.

    КОМЕНТАР Володимир КЛИМЕНКО, президент Української Зернової Асоціації.


    Сьогодні діалог зернового бізнесу з представниками державної влади продовжується. Стратегія регулювання ринку зерна в Україні потребує коригування, адже технологія реалізації квотування експорту зерна з України призвела до багатьох негативних наслідків. Передовсім, до істотного скорочення доходів вітчизняних сільгоспвиробників.
    Експортна складова є необхідною умовою розвитку ринкових відносин. Так, за нашими даними, відповідно до балансів, Україна в 2006/2007МР без загрози продовольчій безпеці може ще відвантажити на експорт: ячменю – 2 млн. т, пшениці – 1,1 млн. т, кукурудзи – 1,3 млн. т. Враховуючи різницю цін на зерно в Україні та на світовому ринку, кожна з цих тонн, якщо не піде на експорт, з кожним днем скорочуватиме доходи селян, призводитиме до нестачі фінансових ресурсів виробників зерна напередодні весняно-польових робіт.
    Тільки через простої суден експортери зерна вже втратили 100 млн. доларів США. Ще стільки ж вони можуть недорахуватися через псування зерна в перевантажувальних комплексах, які не мають технічних можливостей не тільки для тривалого його зберігання, але й для вивантаження зерна на наземний транспорт.
    Така ситуація призводить і до дефолтів за експортними контрактами та штрафних санкцій за простої суден для вітчизняних експортерів зерна; до підвищення пожежо- та вибухонебезпечності у портових терміналах; до блокування інфраструктури зернового ринку, що унеможливлює роботу з іншими вантажами, у т.ч. з транзитом; до втрат від ненадання послуг перевізників, експедиторів, портів, сюрвейєрів, державних інспекцій; скорочення кількості експортерів зерна за рахунок невеликих компаній з українським капіталом.
    Відтак усе це може загрожувати втратою інвестиційної привабливості зернового сектору України, негативно вплинути на переговорний процес щодо вступу нашої країни до Світової організації торгівлі тощо.
    Стратегія регулювання ринку зерна, на переконання УЗА, має бути збалансованою, відповідати інтересам усіх учасників зернового ринку та, безумовно, інтересам громадян України.
    Проаналізувавши проблему ліцензування та квотування експорту зерна, фахівці УЗА запропонували Міністерству аграрної політики та уряду України:
    – терміново скасувати квотування експорту ячменю та кукурудзи;
    – збільшити квоту на експорт пшениці до 30 червня 2007 року на 1,1 млн. т.





    Схожі новини
  • Зернотрейдери заперечують свою участь у визначенні ціни на аукціонах
  • СКАСОВАНО КВОТИ НА ЕКСПОРТ ФУРАЖНОГО ЗЕРНА
  • Мінагропрод може ввести мораторій на укладення експортних контрактів по пшениці
  • Україна повністю забезпечена необхідною кількістю зернових
  • З липня по жовтень 2012 експорт української пшениці зріс в 2,3 разу

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

КОМЕНТАР Володимир КЛИМЕНКО, президент Української Зернової Асоціації.

15 березень, Розділ Агрополітика, переглядів 6 783

Сьогодні діалог зернового бізнесу з представниками державної влади продовжується. Стратегія регулювання ринку зерна в Україні потребує коригування, адже технологія реалізації квотування експорту зерна з України призвела до багатьох негативних наслідків. Передовсім, до істотного скорочення доходів вітчизняних сільгоспвиробників.
Експортна складова є необхідною умовою розвитку ринкових відносин. Так, за нашими даними, відповідно до балансів, Україна в 2006/2007МР без загрози продовольчій безпеці може ще відвантажити на експорт: ячменю – 2 млн. т, пшениці – 1,1 млн. т, кукурудзи – 1,3 млн. т. Враховуючи різницю цін на зерно в Україні та на світовому ринку, кожна з цих тонн, якщо не піде на експорт, з кожним днем скорочуватиме доходи селян, призводитиме до нестачі фінансових ресурсів виробників зерна напередодні весняно-польових робіт.
Тільки через простої суден експортери зерна вже втратили 100 млн. доларів США. Ще стільки ж вони можуть недорахуватися через псування зерна в перевантажувальних комплексах, які не мають технічних можливостей не тільки для тривалого його зберігання, але й для вивантаження зерна на наземний транспорт.
Така ситуація призводить і до дефолтів за експортними контрактами та штрафних санкцій за простої суден для вітчизняних експортерів зерна; до підвищення пожежо- та вибухонебезпечності у портових терміналах; до блокування інфраструктури зернового ринку, що унеможливлює роботу з іншими вантажами, у т.ч. з транзитом; до втрат від ненадання послуг перевізників, експедиторів, портів, сюрвейєрів, державних інспекцій; скорочення кількості експортерів зерна за рахунок невеликих компаній з українським капіталом.
Відтак усе це може загрожувати втратою інвестиційної привабливості зернового сектору України, негативно вплинути на переговорний процес щодо вступу нашої країни до Світової організації торгівлі тощо.
Стратегія регулювання ринку зерна, на переконання УЗА, має бути збалансованою, відповідати інтересам усіх учасників зернового ринку та, безумовно, інтересам громадян України.
Проаналізувавши проблему ліцензування та квотування експорту зерна, фахівці УЗА запропонували Міністерству аграрної політики та уряду України:
– терміново скасувати квотування експорту ячменю та кукурудзи;
– збільшити квоту на експорт пшениці до 30 червня 2007 року на 1,1 млн. т.





Схожі новини
  • Зернотрейдери заперечують свою участь у визначенні ціни на аукціонах
  • СКАСОВАНО КВОТИ НА ЕКСПОРТ ФУРАЖНОГО ЗЕРНА
  • Мінагропрод може ввести мораторій на укладення експортних контрактів по пшениці
  • Україна повністю забезпечена необхідною кількістю зернових
  • З липня по жовтень 2012 експорт української пшениці зріс в 2,3 разу

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.