Аграрний тиждень. Україна
» » Небезпечні для економіки і національної безпеки країни
» » Небезпечні для економіки і національної безпеки країни

    Небезпечні для економіки і національної безпеки країни


    Намагання влади ухвалити законопроекти щодо відкриття в Україні ринку сільськогосподарської землі супроводжуються вуличними акціями, протестами селян, фермерів і гучними заявами політиків. Більшість суспільства – проти принципів, які нинішня влада пропонує закласти в земельну реформу. 


    Найбільші протести викликають спроби відкриття продажу сільськогосподарської землі іноземцям, концентрації власності на землю у вузькому колі осіб і створення жорстких умов для розвитку малого і середнього фермерства, погіршення якості життя селян. 

    Категорично неприйнятним є те, що влада не пропонує суспільству чіткого бачення майбутнього аграрного устрою та оптимальної моделі земельного ринку з необхідними запобіжниками для забезпечення національної безпеки. Суспільству важливо чітко розуміти цілі, логіку дій органів влади та можливі наслідки. 

    Так званий турборежим, в якому працює монобільшість українського парламенту, без виваженої підготовки, глибокого аналізу та відкритого обговорення законопроектів, а також ухвалення законів із порушенням Регламенту ВР України знижує довіру до влади і до земельної реформи, що пропонується. Тому громадянським обов’язком незалежних аналітичних центрів є надання суспільству виваженого детального аналізу ключових законопроектів влади (зокрема щодо доленосної для України земельної реформи) та оцінки їхніх ризиків і можливих наслідків для країни. 


    Тетяна Унковська, директор Інститут GROWFORD:  

    Найбільші протести суспільства викликають спроби відкриття продажу сільськогосподарської землі іноземцям, концентрації власності на землю у вузькому колі осіб і створення жорстких умов для розвитку малого і середнього фермерства, погіршення якості життя селян. Також неприйнятним є те, що влада не пропонує суспільству чіткого бачення майбутнього аграрного устрою та оптимальної моделі земельного ринку з необхідними запобіжниками для забезпечення національної безпеки

    Загальний висновок – у різній обгортці, через різні механізми проштовхується одна ідея: швидке запровадження ринку сільськогосподарської землі та продажу землі іноземцям. Друге, по-суті усувається контроль за землекористуванням та створюється можливість для необмеженої концентрації власності землі в руках вузького кола осіб.





    24 жовтня в приміщенні Українського Кризового Медіа Центру (УКМЦ) Інститут GROWFORD (Global Research on Optimal Ways for Development) представив об’єктивний та виважений аналіз п’яти законопроектів органів влади щодо відкриття ринку сільськогосподарської землі, які вже зареєстровані у Верховній Раді та мають високу ймовірність ухвалення. Ці проекти законів дають розуміння: що саме нинішня влада пропонує зробити у надважливій сфері - земельній.

    З огляду на надзвичайну активність влади у прагненні відкрити ринок сільськогосподарської землі (71% території України) в умовах небезпечних глобальних процесів на світовому ринку землі, Інститут GROWFORD на початку жовтня 2019 року також підготував аналітичну доповідь «Ринок землі: існуючі загрози для України та необхідні запобіжники», яка набула широкого розголосу в суспільстві.

    Експерти інституту зробили висновок, що всі п’ять законопроектів допускають придбання землі іноземцями та концентрацію великих обсягів земель в одних руках.


    Проекти законів (станом на 24.10.2019), які були подані або від уряду, або від народних депутатів фракції «Слуга народу». 


    Номер

    Дата реєстрації

    Чи пройшов комітет

    Автори

    Модель ринку

    К-сть змінених законів

    Обсяг пор. таблиці, с.

    Статус

    № 2178

    25.09.2019

    Ні

    Гончарук О. В.

    Неконтрольований  ринок

    5

    10

    Включено до порядку денного

    № 2178-7

    10.10.2019

    Ні

    Шевченко Є. В.

    Змішаний ринок прав власності та користування

    7

    15

    Надано для ознайомлення

    № 2178-9

    10.10.2019

    Ні

    Заблоцький М.Б.

    Петьовка В. В.

    Корпоративний ринок землі

    7

    18

    Надано для ознайомлення

    № 2178-10

    10.10.2019

    Ні

    Сольський М. Т.

    та інші

    Корпоративний ринок землі

    7

    28

    Рекомендовано комітетом

    № 2194

    01.10.2019

    Ні

    Заблоцький М.Б.

    та інші

    Ринок з високим рівнем монополізації на користь великих корпорацій

    28

    350

    Включено до порядку денного


    За результатами аналізу зазначених законопроектів, експерти зробили висновок: всі законодавчі ініціативи влади мають одну мету - запровадити неконтрольований ринок землі, на якому максимальну преференцію матимуть іноземні корпоративні структури. Це, у свою чергу, означає сприяння масовому захопленню іноземцями сільськогосподарської землі (land grabbing) в державі.


    Олексій Кущ, експерт з питань економіки Інституту GROWFORD:

    Настільки системний ринок, як ринок землі, мав би спиратися на надійну систему захисту титулів власності. Сьогодні в Україні титули власності, які захищають право власності на землю, обліковуються у Державному земельному кадастрі. На жаль, зараз земельний кадастр не може забезпечити не лише ефективний захист титулів власності інвесторів, а й не володіє достовірною інформацією. У ньому багато технічних помилок, коли межі ділянок «наїжджають» одне на одного, коли за однією ділянкою записано декілька власників… Інвестори мають бути певні, що титули їхньої власності надійно захищені державою. Має бути система державних гарантій на випадок, якщо титули власності порушені, або сталося рейдерське захоплення земельної ділянки.

    Формат ринку землі, передбачений законопроектами, створить для всіх фермерів неконкурентні умови порівняно з великими корпоративними агрохолдингами та іноземцями. Проблемою є нестача у фермерів фінансових ресурсів і державних програм фінансової підтримки, щоб викупити земельні ділянки, які вони обробляють, у разі відкриття ринку землі. Це створює ризик обезземелення таких фермерських господарств. Для порівняння, у Польщі фермер може взяти кредит на 20-30 років зі сплатою початкового внеску не більше 20% за рахунок власних коштів, усе інше покриває банк з відсотковою ставкою 2-3%.

    Також потрібен інституційний захист сімейних фермерських господарств. У тій же Польщі в Конституції існує спеціальна стаття, яка постановляє, що фермерське сімейне господарство є основним суб’єктом земельних відносин та землекористування в країні. Україні теж варто розпочати земельну реформу із закріплення такої конституційної домінанти, яка захищатиме фермерське землекористування.




    Всі п’ять законопроектів від влади мають такі спільні елементи як:


    1. Прямий доступ іноземців до ринку землі, прямо чи опосередковано за схемами подвійного громадянства чи викупу корпоративних прав на українські підприємства. Запобіжників проти таких схем не передбачає жоден законопроект.
    2. Практично необмежені ліміти сукупної площі володіння, які дозволяють нагромадження великих обсягів землі в руках вузького кола фінансово потужних (корпоративних) власників. Реального контролю за таким нагромадженням немає в жодному законопроекті.
    3. Контроль за сукупною площею володіння фактично відсутній. Він покладений або на державного реєстратора, або на нотаріуса. І той, і той може брати участь у різноманітних рейдерських схемах.
    4. Інструментом контролю сукупної площі володіння є публічні реєстри, а саме: Державний реєстр прав, Державний земельний кадастр та Державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань. Всі ці реєстри між собою не поєднані - така вимога ставиться лише в запропонованих законопроектах, і титули (права власності) в них не є захищеними. Це робить контроль сукупної площі володіння неефективним, а також створює умови для рейдерства шляхом махінацій із записами в реєстрах.
    5. Системна дискримінація вітчизняного малого та середнього фермерства шляхом створення для них неконкурентних умов порівняно з іноземцями та великими корпоративними агрохолдингами
    6. Непряме сприяння рейдерству в різних формах і схемах.


    Експерти Інституту GROWFORD впевнені: передувати проведенню земельної реформи мають запровадження надійних запобіжників від глобальних і внутрішніх загроз для національної безпеки країни, а також створення необхідного інституційного забезпечення.

    Отже, їхній експертний висновок - всі проаналізовані законопроекти є небезпечними як для економіки, так і для національної безпеки України. А тому мають бути негайно відкликані, який би статус в законодавчому процесі вони не мали. 


    Марія АЗОЯН, Інститут GROWFORD





    Схожі новини
  • Інститут GROWFORD (Global Research on Optimal Ways for Development) представив об’єктивний та виважений аналіз п’яти законопроектів щодо відкриття ринку сільськогосподарської землі
  • «Ми, як і 73% українців, категорично проти продажу землі с/г призначення!» - Ірина Паламар
  • Земельна реформа: сімейним фермерським господарствам можуть дозволити покупку до тисячі гектарів Детальніше читайте на УНІАН
  • Фермери проти продажу землі
  • Більше половини власників паїв проти зняття мораторію на продаж сільгоспземель

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Небезпечні для економіки і національної безпеки країни


Намагання влади ухвалити законопроекти щодо відкриття в Україні ринку сільськогосподарської землі супроводжуються вуличними акціями, протестами селян, фермерів і гучними заявами політиків. Більшість суспільства – проти принципів, які нинішня влада пропонує закласти в земельну реформу. 


Найбільші протести викликають спроби відкриття продажу сільськогосподарської землі іноземцям, концентрації власності на землю у вузькому колі осіб і створення жорстких умов для розвитку малого і середнього фермерства, погіршення якості життя селян. 

Категорично неприйнятним є те, що влада не пропонує суспільству чіткого бачення майбутнього аграрного устрою та оптимальної моделі земельного ринку з необхідними запобіжниками для забезпечення національної безпеки. Суспільству важливо чітко розуміти цілі, логіку дій органів влади та можливі наслідки. 

Так званий турборежим, в якому працює монобільшість українського парламенту, без виваженої підготовки, глибокого аналізу та відкритого обговорення законопроектів, а також ухвалення законів із порушенням Регламенту ВР України знижує довіру до влади і до земельної реформи, що пропонується. Тому громадянським обов’язком незалежних аналітичних центрів є надання суспільству виваженого детального аналізу ключових законопроектів влади (зокрема щодо доленосної для України земельної реформи) та оцінки їхніх ризиків і можливих наслідків для країни. 


Тетяна Унковська, директор Інститут GROWFORD:  

Найбільші протести суспільства викликають спроби відкриття продажу сільськогосподарської землі іноземцям, концентрації власності на землю у вузькому колі осіб і створення жорстких умов для розвитку малого і середнього фермерства, погіршення якості життя селян. Також неприйнятним є те, що влада не пропонує суспільству чіткого бачення майбутнього аграрного устрою та оптимальної моделі земельного ринку з необхідними запобіжниками для забезпечення національної безпеки

Загальний висновок – у різній обгортці, через різні механізми проштовхується одна ідея: швидке запровадження ринку сільськогосподарської землі та продажу землі іноземцям. Друге, по-суті усувається контроль за землекористуванням та створюється можливість для необмеженої концентрації власності землі в руках вузького кола осіб.





24 жовтня в приміщенні Українського Кризового Медіа Центру (УКМЦ) Інститут GROWFORD (Global Research on Optimal Ways for Development) представив об’єктивний та виважений аналіз п’яти законопроектів органів влади щодо відкриття ринку сільськогосподарської землі, які вже зареєстровані у Верховній Раді та мають високу ймовірність ухвалення. Ці проекти законів дають розуміння: що саме нинішня влада пропонує зробити у надважливій сфері - земельній.

З огляду на надзвичайну активність влади у прагненні відкрити ринок сільськогосподарської землі (71% території України) в умовах небезпечних глобальних процесів на світовому ринку землі, Інститут GROWFORD на початку жовтня 2019 року також підготував аналітичну доповідь «Ринок землі: існуючі загрози для України та необхідні запобіжники», яка набула широкого розголосу в суспільстві.

Експерти інституту зробили висновок, що всі п’ять законопроектів допускають придбання землі іноземцями та концентрацію великих обсягів земель в одних руках.


Проекти законів (станом на 24.10.2019), які були подані або від уряду, або від народних депутатів фракції «Слуга народу». 


Номер

Дата реєстрації

Чи пройшов комітет

Автори

Модель ринку

К-сть змінених законів

Обсяг пор. таблиці, с.

Статус

№ 2178

25.09.2019

Ні

Гончарук О. В.

Неконтрольований  ринок

5

10

Включено до порядку денного

№ 2178-7

10.10.2019

Ні

Шевченко Є. В.

Змішаний ринок прав власності та користування

7

15

Надано для ознайомлення

№ 2178-9

10.10.2019

Ні

Заблоцький М.Б.

Петьовка В. В.

Корпоративний ринок землі

7

18

Надано для ознайомлення

№ 2178-10

10.10.2019

Ні

Сольський М. Т.

та інші

Корпоративний ринок землі

7

28

Рекомендовано комітетом

№ 2194

01.10.2019

Ні

Заблоцький М.Б.

та інші

Ринок з високим рівнем монополізації на користь великих корпорацій

28

350

Включено до порядку денного


За результатами аналізу зазначених законопроектів, експерти зробили висновок: всі законодавчі ініціативи влади мають одну мету - запровадити неконтрольований ринок землі, на якому максимальну преференцію матимуть іноземні корпоративні структури. Це, у свою чергу, означає сприяння масовому захопленню іноземцями сільськогосподарської землі (land grabbing) в державі.


Олексій Кущ, експерт з питань економіки Інституту GROWFORD:

Настільки системний ринок, як ринок землі, мав би спиратися на надійну систему захисту титулів власності. Сьогодні в Україні титули власності, які захищають право власності на землю, обліковуються у Державному земельному кадастрі. На жаль, зараз земельний кадастр не може забезпечити не лише ефективний захист титулів власності інвесторів, а й не володіє достовірною інформацією. У ньому багато технічних помилок, коли межі ділянок «наїжджають» одне на одного, коли за однією ділянкою записано декілька власників… Інвестори мають бути певні, що титули їхньої власності надійно захищені державою. Має бути система державних гарантій на випадок, якщо титули власності порушені, або сталося рейдерське захоплення земельної ділянки.

Формат ринку землі, передбачений законопроектами, створить для всіх фермерів неконкурентні умови порівняно з великими корпоративними агрохолдингами та іноземцями. Проблемою є нестача у фермерів фінансових ресурсів і державних програм фінансової підтримки, щоб викупити земельні ділянки, які вони обробляють, у разі відкриття ринку землі. Це створює ризик обезземелення таких фермерських господарств. Для порівняння, у Польщі фермер може взяти кредит на 20-30 років зі сплатою початкового внеску не більше 20% за рахунок власних коштів, усе інше покриває банк з відсотковою ставкою 2-3%.

Також потрібен інституційний захист сімейних фермерських господарств. У тій же Польщі в Конституції існує спеціальна стаття, яка постановляє, що фермерське сімейне господарство є основним суб’єктом земельних відносин та землекористування в країні. Україні теж варто розпочати земельну реформу із закріплення такої конституційної домінанти, яка захищатиме фермерське землекористування.




Всі п’ять законопроектів від влади мають такі спільні елементи як:


  1. Прямий доступ іноземців до ринку землі, прямо чи опосередковано за схемами подвійного громадянства чи викупу корпоративних прав на українські підприємства. Запобіжників проти таких схем не передбачає жоден законопроект.
  2. Практично необмежені ліміти сукупної площі володіння, які дозволяють нагромадження великих обсягів землі в руках вузького кола фінансово потужних (корпоративних) власників. Реального контролю за таким нагромадженням немає в жодному законопроекті.
  3. Контроль за сукупною площею володіння фактично відсутній. Він покладений або на державного реєстратора, або на нотаріуса. І той, і той може брати участь у різноманітних рейдерських схемах.
  4. Інструментом контролю сукупної площі володіння є публічні реєстри, а саме: Державний реєстр прав, Державний земельний кадастр та Державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань. Всі ці реєстри між собою не поєднані - така вимога ставиться лише в запропонованих законопроектах, і титули (права власності) в них не є захищеними. Це робить контроль сукупної площі володіння неефективним, а також створює умови для рейдерства шляхом махінацій із записами в реєстрах.
  5. Системна дискримінація вітчизняного малого та середнього фермерства шляхом створення для них неконкурентних умов порівняно з іноземцями та великими корпоративними агрохолдингами
  6. Непряме сприяння рейдерству в різних формах і схемах.


Експерти Інституту GROWFORD впевнені: передувати проведенню земельної реформи мають запровадження надійних запобіжників від глобальних і внутрішніх загроз для національної безпеки країни, а також створення необхідного інституційного забезпечення.

Отже, їхній експертний висновок - всі проаналізовані законопроекти є небезпечними як для економіки, так і для національної безпеки України. А тому мають бути негайно відкликані, який би статус в законодавчому процесі вони не мали. 


Марія АЗОЯН, Інститут GROWFORD





Схожі новини
  • Інститут GROWFORD (Global Research on Optimal Ways for Development) представив об’єктивний та виважений аналіз п’яти законопроектів щодо відкриття ринку сільськогосподарської землі
  • «Ми, як і 73% українців, категорично проти продажу землі с/г призначення!» - Ірина Паламар
  • Земельна реформа: сімейним фермерським господарствам можуть дозволити покупку до тисячі гектарів Детальніше читайте на УНІАН
  • Фермери проти продажу землі
  • Більше половини власників паїв проти зняття мораторію на продаж сільгоспземель

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.