Яка земельна реформа потрібна Україні?

22 November, Розділ Агрополітика, переглядів 4 356

Науковці Національної академії аграрних наук започаткували проведення серії круглих столів із актуальних проблем АПК. Не дивно, що першою темою для обговорення обрали найболючіше і найтриваліше для України питання - земельне. «Яка земельна реформа потрібна Україні? Ідеологія та протиріччя другого етапу», - навколо цього точилась нещодавно дискусія.

Україна разом із республікою Білорусь залишились єдиними країнами у Європі, де донині зберігається мораторій на купівлю-продаж землі сільгосппризначення. Таке становище, на думку більшості науковців, унеможливлює використання землі у економічному обігу, зменшує потенційні доходи власників і дохідність аграрного бізнесу. Тому проведення другого етапу земельної реформи в Україні - конче необхідне для порятунку АПК. За словами академіка відділення економіки НААН Валерія Жука, ключовими завданнями другого етапу земельної реформи є збереження власності на землю українським селянством та розвиток сільських територій. Окрім того, потрібно подбати про збереження та відтворення родючості ґрунтів і введення землі в економічний обіг.

Для цього вже прийнято Закон України «Про земельний кадастр». А розроблений проект Закону України «Про ринок землі» викликає великий суспільний резонанс і загострює дискусії у фахових колах. Все більше поширюється думка про необхідність в обов’язковому порядку здійснювати попередню апробацію на рівні окремої адміністративно територіальної одиниці (району, області) механізмів функціонування земельних відносин за новим законодавством. Але попереду ще лишається чимало законодавчої роботи, яка має гарантувати існування в Україні цивілізованого ринку землі.

Земельна реформа – це не лише вільний ринок землі, наполягають науковці. Вона покликана залучити додаткові фінансові ресурси та інвестиції в галузь, стверджує експерт Національної академії аграрних наук Валерій Жук. За його словами, сьогодні селянам бракує 90 млн. грн. обігових коштів щорічно. Таке критичне недофінансування дається взнаки. Експерти прогнозують вже наступного року серйозну кризу в агропромисловому комплексі. За словами експертів, її причинами буде сьогоднішня урядова політика та відсутність повноцінного кредитування галузі. Власних оборотних коштів аграріям на розвиток підприємств зокрема і галузі взагалі не вистачить.

Аналітики констатують, що нині аграрний сектор у гіршому становищі, аніж у кризовому 2008 році. Вартість українських аграрних активів і без того невисока, однак зниження триває і надалі. Тому наступний рік може стати роком радикального падіння українського агросектору. Аби ж українські аграрії не допустили падіння показників галузі, наступного року їм необхідно інвестувати в свої господарства більше $30 мільярдів. Натомість очікувані інвестиції в галузь складуть цього року максимум $18 мільярдів. Тому на модернізацію сільського господарства грошей знову не буде.

Тим часом Герой України, академік НААН та представник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Петро Саблук зазначив, що введення земельного ресурсу в систему економічних відносин надасть змогу сільгоспвиробникам брати кредити під заставу землі. А поки нарівні з мораторієм на продаж таких земель існують і значні перепони в організації сучасних високорентабельних господарств ринкового типу, що суттєво знижує інвестиційну привабливість АПК.

Що і в якій послідовності робити в земельному питанні - думок, бачень і пропозицій надзвичайно багато. Та основний і спільний для всіх висновок, який зробили фахівці під час дискусії: Закон «Про ринок земель» потрібно вводити в дію лише після того, як будуть розроблені і прийняті концептуальні засади до всієї земельної реформи та введені в дію всі нормативно-правові акти, що забезпечуватимуть належне виконання закону.

Загалом науковці підрахували, що 48% українських земель уже в приватній власності та, не зважаючи на цю цифру, без зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель агропромисловий комплекс України - приречений. Фермери прогнозують, що в разі ухвалення урядового закону про ринок землі, 70% господарств будуть ліквідовані або зменшать землеволодіння. Селяни в свою чергу бояться запровадження вільного ринку землі, бо тоді виникне реальна можливість зростання безробіття на селі, адже більшість фермерських господарств зникне. Викупити ж орендовані наділи селяни не зможуть.

Цікаво: чи хтось таки знайде невідому складову в цьому земельному алгоритмі, яка б задовольнила і великого сільгоспвиробника, і фермера, і селянина, і державу?

Людмила ЛЕБІДЬ