Як не потрапити під приціл рейдерів

12 December, Розділ Агрополітика, переглядів 6 162

Сьогодні нікого не здивуєш повідомленнями про рейдерські захоплення підприємств, для України це явище не нове. Привабливими «шматочками» для рейдерів останнім часом стали і агропідприємства, бо сільське господарство - одна з небагатьох галузей економіки України, яка нарощує обсяги виробництва та демонструє динаміку росту.

І хоча єдиного та чіткого визначення поняття «рейдерство» в українському законодавстві немає, правозахисники вже вивчили традиційні схеми рейдерських атак і знають, як їм запобігти. Про рейдерство в агросекторі ми говоримо з представником юридичної фірми Миколою Орловим.

- Сьогодні немає єдиного визначення, що таке рейдерство, і, відповідно, не існує єдиного сценарію рейдерського захоплення. Проте, чи можете назвати загальні ознаки цього явища?

- Кожен бізнес унікальний і тому, відповідно, кожному бізнесу притаманні свої ризики, які ми умовно можемо назвати рейдерством. Загалом, рейдерством вважається незаконне заволодіння майном або контроль над бізнесом чи його частиною. Після чого, як правило, бізнес повністю забирається або ж пропонується власнику викупити свій же бізнес.

- Наскільки загрожує рейдерство підприємствам, які працюють в сільському господарстві?

- Сільське господарство - один із видів бізнесу, останнім часом прибутковий, тож рейдерські атаки цілком ймовірні і в агросекторі. Якщо характеризувати загальні види рейдерських захоплень, то можна говорити про замах на право власності, на корпоративні права, на ключові активи, на повноваження менеджменту, ліквідність, фінансовий стан. Це види атак, з якими зіштовхуються всі підприємства в Україні. Агросектор має свою специфіку. І на додаток до всього вищезазначеного в сільському господарстві можуть бути додаткові методи і види рейдерських атак.

- Ви можете розповісти детальніше про схеми рейдерських атак саме в агросекторі?

- Найперше, це замах на договори оренди. Як всі ми знаємо, сьогодні більшість сільгосппідприємств працює на землі на договорах оренди і тому найдієвіший спосіб підірвати діяльність агропідприємства - це вчинити замах на один із найважливіших засобів його виробництва.

Тут можна виділити декілька видів рейдерських атак. По-перше, атака на державну реєстрацію договорів оренди землі. Ще раз наголошую на тому, що згідно законодавства України договір оренди землі набуває чинності з моменту його державної реєстрації. Відповідно, якщо договори оренди не зареєстровані, то вони не чинні взагалі. Якщо вони зареєстровані, але за якихось причин ця державна реєстрація відміняється, то вони теж втрачають чинність.

В нашій практиці трапляються непоодинокі випадки, коли державна реєстрація договорів оренди скасовується, причому підприємство, про договори якого іде мова, навіть про це не здогадується. Дізнаються лише тоді, коли на полях, які вважають своїми, з'являється нова техніка і починає обробляти землю. Тому ми наголошуємо на тому, щоб автономно перевіряти в кадастрі момент реєстрації договорів оренди. Бо, на жаль, сама позначка і напис на договорі оренди про його реєстрацію можуть бути недостатньо актуальними.

Можна виокремити атаки на договори оренди земель державної власності. Тут взагалі виникають серйозні питання. Невитребувані земельні паї де-юре формально є державною власністю. У Земельному кодексі є чітко передбачена процедура надання в оренду земель, які перебувають у державній власності. Та, на жаль, у більшості випадків договори оренди підписуються без проведення аукціонів, земельних торгів. Або ж ця земля обробляється на чесному слові без укладання договорів. І у випадку нападу на бізнес це все стає на руку рейдерам. Хочу також звернути увагу, що при купівлі агробізнесу землі державної власності не враховуються, бо це дуже проблемна земля, через яку підприємство може отримати додаткові клопоти.

Крім того, є ще одна специфічна атака — це замах на пайове майно та умови його використання. Сьогодні не скрізь проведена приватизація пайового майна і, відповідно, на цьому можна зіграти, переділивши його.

Трапляються замахи на чинність договору оренди. Але такий сценарій можливий лише тоді, коли договори оренди або не підписуються, або підписуються з певними порушеннями. Це в руках досвідчених людей може впливати на ефективність та чинність таких договорів.

- Які з методів є найчастіше вживаними при захопленні сільгосппідприємств? Мабуть, і в цій справі є «класика»?

- Справа в тому, що в Україні в багатьох селах землі обробляє не один власник чи підприємство. Здебільшого землі одного села діляться між двома чи й більшою кількістю агропідприємств. Відповідно один із варіантів нападу - спроба переділити ці землі.

З нещодавньої практики можу навести абсолютно банальний приклад. Два сільгосппідприємства ділять між собою село. Одне підприємство працює з селянами і вмовляє їх оскаржити договори оренди, укладені раніше з конкурентами, начебто вони їх підписували не на 10 років, а на 5. Проплачується масове закидання позовів до суду, проплачується суд, експертиза. Буквально через 3-4 місяці з запізнілим повідомленням підприємство, чиї договори оскаржуються, дізнається, що суд вже виніс рішення про визнання їхніх договорів нечинними. Після цього здійснюється дереєстрація договорів оренди і створюються нові договори оренди. В результаті підприємство замість 50%, які воно обробляло в даному селі, наразі обробляє 20%. Це абсолютно стандартний варіант рейдерства.

Дещо ускладнений варіант рейдерства - варіант з використанням адмінресурсу. Наприклад, під час посівної чи жнив влаштовується залучення багатьох державних органів і перевірок. Такі дії практично паралізують роботу підприємства, відповідно, зриваються плани обробітку земель чи збору врожаю. Підприємство відразу втрачає обігові кошти, після чого приходять конкуренти і пропонують продати підприємство за значно заниженою ціною.

- А чи є якісь заходи чи правила боротьби з рейдерством?

- Як не прикро це визнавати, та нині в Україні не вдається унеможливити рейдерський напад. Можна лишень істотно зменшити його імовірність. Найкращим засобом від рейдерства є швидке вирішення проблемних внутрішніх ситуацій, наприклад, між власником і трудовим колективом чи селянами. Бо під час рейдерського захоплення шукається точка входу, занурення в бізнес-структуру, а вона, як правило, там, де є слабке місце.

Також підприємство і власники мають бути готовими до позаштатних ситуацій і мати додстатній матеріальний і людський ресурс для їх вирішення. Важливо мати свою службу безпеки та юристів, бо, як відомо, «хто не годує свою армію, починає годувати чужу».

Основною профілактикою рейдерства можна вважати правильне структурування бізнесу. Треба чітко розуміти: хто чим володіє і хто ким управляє на підприємстві. Якщо структура незрозуміла, корпоративне управління не налагоджене, то рейдерам буде дуже просто захопити підприємство.

Людмила ЛЕБІДЬ