Можливості, якими потрібно скористатися

10 January, Розділ Агрополітика, переглядів 3 726

Вони збираються разом лише за потреби. Бо кожен має серйозне виробництво, купу щоденних питань, які необхідно вирішувати, партнерів, для яких працює, і колектив, без якого підприємство не існувало б. І виробляють вони надзвичайно потрібну продукцію, без якої просто не можна уявити нинішнє сучасне тваринництво.

Вони – це члени асоціації «Союз кормовиробників України». І традиційно вони зустрічаються у Києві. Як сталося і цього разу. Та вже з наступного року вирішили проводити свої зібрання на підприємствах, щоб і самі виробництва побачити, і краще розуміти проблеми, які необхідно разом розв’язувати. Втім, повернемося до початку зустрічі вітчизняних кормовиробників.

Відкриваючи нараду, голова асоціації Олександр Бакуменко з приємністю повідомив, що учасників об’єднання побільшало: приєднались ще три комбікормові підприємства з різних регіонів України. А постійно тримаючи контакт одним з одним, і головне, маючи від усіх членів асоціації зворотній зв’язок, можна буде активніше вирішувати питання, які поставлені перед виробниками кормів на державному рівні.

Одне з таких, наприклад, - ліцензування виготовлених кормів та їх експорт до країн ЄС. Щоби власники заводів не розхолоджувалися і були озброєні інформацією, про нові вимоги комісії інспекторів Європейської Комісії по кормах повідомив присутнім Віталій Башинський, директор Департаменту ветмедицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Він, зокрема, наголосив на тому, що європейські експерти знайшли чимало невідповідностей у виробництві кормів на українських заводах. Та чи були б їхні висновки іншими, адже наші технології аж ніяк не працюють у вже відомій нам європейській системі ХАСП? Віталій Володимирович нагадав також, що всі компоненти кормів обов’язково повинні бути зареєстровані. Власне, як і самі корми. А якщо до них ще й додаються, скажімо, кокцидіостатики або інші лікарські препарати, то такий корм вважається в ЄС лікарським, а отже повинен ліцензуватися у ветеринарній службі.

Словом, до існуючих проблем кормовиробництва можуть додатися нові. Щоправда, представники заводів і ветеринари переконані: кожну з них потрібно аналізувати, обговорювати, не поспішаючи. А починати - з законодавчої складової. Віталій Башинський погодився, що варто якомога скоріше вдосконалити українську законодавчу базу, аби наші підприємства могли не тільки її добре знати, а й використовувати в процесі експорту кормів до країн ЄС. А поки що вже плануються перші зміни у Закон «Про ветеринарну медицину України».

Представник Державної ветеринарної та фітосанітарної служби вкотре підкреслив, що комісія європейських інспекторів виявилася навіть жорсткішою, аніж очікувалося. Експерти не показали нашим ветеринарам свої зауваження після відвідин українських кормовиробничих підприємств, тож доведеться почекати на їхні офіційні висновки. А потім приступити до плану корекції виробництва кормів і виправлення помічених на підприємствах порушень чи недопрацювань.

Не менш актуальна для галузі кормовиробництва проблема підготовки кваліфікованих спеціалістів. Саме тому серед членів асоціації є такий знаний і авторитетний учбовий заклад як Одеська національна академія харчових технологій. Її ректор Богдан Єгоров не просто керівник ВНЗ, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НААН України, а й неординарна, творча людина. Восени Богдан Вікторович презентував третій підручник (всього, починаючи з 1947 року їх було два – авт.), над яким працював майже 20 років. Тож процес навчання фахівців (і кормовиробництва зокрема) в Одеській харчовій академії побудований по-сучасному творчо. Наприклад, для закріплення знань студентів і поповнення багажу знань педагогів, Єгоров налагодив співпрацю з кількома крупними агрокомпаніями. Так, в «Миронівському хлібопродукті» щороку проходять виробничу практику 50-70 юнаків і дівчат. При цьому вони активно працюють на виробництві, мають своїх наставників і розуміють, яких кадрових вершин можуть досягти. Ректор академії глибоко переконаний, що кожен студент повинен мати фундаментальний базис підготовки і захистити дипломний проект для здійснення інженерної діяльності. А інакше як у сучасних умовах бути кваліфікованим у такій складній галузі як кормовиробництво, де впроваджено інноваційні технології й практично всі операції виконують комп’ютери?

Обговорюючи на нинішній зустрічі проблему підготовки кадрів, Єгоров запропонував членам асоціації експеримент: з кількома заводами створити не тільки програми кадрового розвитку підприємства, а й індивідуального кадрового росту фахівців. Щоб майбутній працівник усвідомлював, навіщо вчиться.

- Аби освоїти нові технології, на виробництва повинні прийти люди з новими мізками, з новим сприйняттям, з новими знаннями, - підтримує ідеї ректора академії Олександр Бакуменко. – Адже сьогодні чи не всі сучасні агрохолдинги потерпають через відсутність фахово підготовлених спеціалістів.

А ще голова асоціації закцентував увагу учасників зустрічі на можливостях, якими потрібно скористатися. Вже цього року за кількома державними програмами можна було отримати допомогу на будівництво нових заводів з виробництва кормів. Ця фінансова підтримка галузі закладена і в бюджеті на 2012-й. В новому році варто не забути і про компенсацію кредитних ставок (кредити, взяті на розвиток виробництв). Ще в планах кормовиробників – активна робота над законопроектом «Про корми» (вже кілька років не розглядається народними депутатами, перш за все, профільним комітетом ВР). Якщо ж асоціації вдасться отримати експертну оцінку документу, то робота над підготовкою закону до першого читання просуватиметься набагато швидше.

Наталія ЛЮПИН