Але до неї вже активно прицінюються. 

Земельний фонд Рівненщини становить 2005, 1 тис. гектарів. 48% із них – землі сільськогосподарського призначення. Розпайовано і передано у приватну власність 610 тис. га (65,5% сільгоспугідь області).

Звісно, селянин сьогодні в очікуванні: чи ж стане земля товаром і коли це відбудеться?

- Закон «Про ринок земель» у Верховній Раді пройшов лише перше читання і винесений на розгляд першої сесії в нинішньому році, - коментує начальник Головного управління Держкомзему в області Світлана Богатирчук-Кривко. – Але мораторій на продаж земель сільгосппризначення вже продовжено до 1 січня 2013 року. Це дає нам певний «люфт» для завершення роботи над формуванням кадастру земель. До слова, для цього в Держбюджеті-2012 передбачено 80 млн. грн. – отже, держава зацікавлена в цій роботі. Будемо також використовувати й кошти місцевих бюджетів. Гадаю, це дещо виправить ситуацію: адже торік ми мали значне недофінансування служби. А лише на розмежування земель державної та комунальної власності на Рівненщині потрібно немало-небагато – 46 млн. гривень.

Чимало претензій маємо до ліцензіатів: ліцензії на землевпорядні роботи, на жаль, видає Київ, а ось контролюючі функції залишаються за нашим управлінням. Лише торік анульовано 6 ліцензій і одну визнано недійсною, - щоб люди не потрапили в тенета до спритних ділків. Бо часто наші пенсіонери сплачують їм кошти, а потім не можуть дочекатися відповідних документів по три роки. Щоб уникнути таких ситуацій, внесено зміни в законодавство.

Нагадаю, що процес отримання державного акту на землю проходить у три етапи: рішення органів місцевого самоврядування про його видачу; підготовка необхідних документів ліцензіатами; безпосереднє виготовлення акта у територіальних органах. Так от, тепер органи місцевого самоврядування мають на винесення рішення часу не більше місяця, ліцензіати – не більше півроку, а територіальні органи – два тижні. Гадаю, це пришвидшить роботу з отримання державних актів: адже, приміром, сесії місцевих рад із земельних питань тепер повинні проходити не рідше, як раз на місяць. Хоча зі звернень громадян знаю, що є сільські ради, де сесії не збираються взагалі, а сільський голова одноосібно виносить вигідні йому рішення. Ось чому так часто останнім часом земельними питаннями займається прокуратура.

І про оренду людських паїв. В оренду здано 41% паїв, переважно в південних районах області; у північних, самі знаєте, за 20 років на розпайованих землях уже поросли ліси. Але. Торік законодавчо у 1,6 рази зросла нормативна грошова оцінка земель, тому, зрозуміло, й орендна плата відповідно зростає. До слова, вона, відповідно до Указу Президента, становить від 3 до 12% – але не менше 3 відсотків. В окремих наших районах орендарі платять уже по 8 відсотків.

Нагадаю селянам: договори оренди мають бути зареєстровані в районних управліннях Держкомзему – лише тоді вони мають юридичну силу. Сільські ради не мають права їх реєструвати ще від початку минулого року.           

                                                                                             Інна ОМЕЛЯНЧУК