- Відзначили кращих учнів та вчителів своїх підшефних шкіл
- ДНІПРОПЕТРОВЩИНА Комплекс для дошкільнят
- Селу – світло і дитсадки
- На Житомирщині розглядається інвестпроект вартістю 20 млрд. дол.
- „АГРО-2012” запрошує
Кожне село стане писанковим
Михайло Негрич, заслужений працівник сільського господарства України, на посаді голови райдержадміністрації тут уже другу каденцію.
– Наш край є фестивальним, - підкреслює керівник. - Найдовговічніший наш фестиваль - «Коломийка», його започатковано 22 роки тому. Родзинка фесту - пропагування місцевого жанру коломийки. В 2000 році «Коломийка» поєдналась з Міжнародним гуцульським фестивалем, який зібрав навколо себе всіх, кого турбує майбутнє гуцульського краю, його економічний розвиток, культурно-мистецькі проблеми, розвиток ремесел, освіти і науки. Тоді всі побачили нове обличчя Коломиї, яка завдяки наполегливій праці і людей, і влади стала справжнім європейським містом.
Звичайно, я би виділив і нещодавно започаткований «Смачний Спас». Кожне село репрезентує свою автентичну кухню, свою міні-культуру, тут можна почути мишинських музик, побачити ключівський пір’яний вінок, рунгурський «Аркан».
На Коломийщині вже третій рік поспіль проводиться районний фестиваль естрадної пісні «Смерекова хата» пам’яті поета-пісняра Миколи Бакая, в рамках якого відкрито історико-краєзнавчий музей в с. Виноград. Створено танцювальний фестиваль ім. В. Петрика, регіональний фестиваль-ярмарок краєзнавчої книги «Коломийський манускрипт». Торік восени провели перший відкритий міжнародний фольклорно-етнографічний гуцульсько-покутсько-бойківсько-лемківський фестиваль «Родовід».
У районі зареєстровані 143 майстри декоративно-вжиткового мистецтва. Це - вишивка, кераміка, ткацтво, писанкарство, бісероплетіння, художнє оформлення фарфору, різьба по дереву, фотомистецтво, скульптура, вироби з металу. Традиційну культуру бережуть та популяризують сільські й шкільні краєзнавчі та літературні музеї, місцеві краєзнавці. Вони видали чи не найбільше в районних центрах України історій сіл та селищ – 30 книг. Виходить і єдина в Україні «Енциклопедія Коломийщини».
- А як у Вас розвивається зелений туризм?
- Ми провели семінари з питань організації «зелених садиб» в селах Спасі, Марківці, Пилипах, Іванівцях. Коломийщина взяла участь в міжнародному семінарі «Сприяння органів місцевого самоврядування в розвитку туризму» (проводився у Німеччині). Вже обговорено туристичний проект «Маршрут доброти Івано-Франківщиною» для туристів з обмеженими фізичними можливостями. В рамках міжнародного проекту «Велокраїна» розроблено та ознаковано сім веломаршрутів різного рівня складності загальною протяжністю 128 км, видано карту веломаршрутів району, україно- та англомовну версію путівника. Наш відділ культури і туризму видав краєзнавчо-туристичний календар «Коломийщина – 2011» та буклет «Коломийщина гостинно запрошує», тепер працює над презентаційними виданнями «Барви Коломийщини» та «Автентичні страви Коломийщини».
- Які інвестиційні проекти реалізовуються сьогодні в районі?
- Торік у районі завершилась перша фаза пілотного проекту Європейського Союзу та програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Це гарний початок розвитку сімох організацій сільських громад, залучення інвестицій для вирішення місцевих проблем та реалізації громадських ініціатив. Невдовзі - друга фаза проекту. Вже розроблено інвестиційний паспорт та інвестиційну карту району.
В Отинії впроваджується проект з переходу котельні на альтернативні види палива з відходів, це дає можливість значно економити кошти. Ведуться роботи з відновлення та модернізації цегельного заводу в селищі Печеніжині: завезено іспанське обладнання для виробництва керамічної порожнистої цегли та блоків «Поротерм». Донедавна цю кераміку завозили в Україну з Польщі та Угорщини. Її переваги добре відомі в Європі, бо тепло- і звукоізоляція стін, збудованих з таких блоків, значно вища, ніж у звичайної цегли. У селі Слобода впроваджуємо проект з будівництва відпочинкового комплексу мотельного типу. Реалізація цього проекту дасть змогу створити привабливу рекреаційно-відпочинкову зону для залучення більшої кількості туристів до Коломийського району.
А ще ми підписали меморандум з реалізації інвестпроекту з вирощування на території району енергетичних культур (міскантус, сорго тощо). Розробляємо проект з переведення котельні центральної районної лікарні на альтернативне паливо.
– Нині на селі для молоді чи не єдиним місцем відпочинку є дискотеки. Про спорт чомусь забуто…
– Та не у нас. У селі П’ядики ми відкрили молодіжний центр «Коломийщина», де молодь району розвиває свої спортивні здібності. Ще за моєї першої каденції відкрито фізкультурно-оздоровчий спортивний комплекс «Прикарпаття»; дитяча юнацька спортивна школа має свої філії в багатьох селах району. Завершено будівництво футбольних полів у Дебеславцях та Ґодах-Добровідці.
У селищі Отинія капітально відремонтовано стадіон, бігові доріжки, трибуни та роздягальні. Побудовано три волейбольні майданчики та один гандбольний. Після ремонту знову запрацював басейн у селі Турці. Зроблено капітальний ремонт шкільного стадіону в с. Гвіздець.
Ми зацікавлені у спортивному вихованні молоді. Вона в районі має всі умови для занять фізичною культурою і спортом, набуття навичок здорового способу життя.
До речі, можемо похвалитись і високими спортивними досягненнями: торік у Севастополі відбулись змагання з боксу серед жінок за програмою VI юнацьких Всеукраїнських спортивних ігор. Збірна Івано-Франківської області, яка складалась з вихованок тренера ДЮСШ відділу освіти райдержадміністрації Василя Кондрата, посіла перше загальнокомандне місце. Боксерки району привезли додому більше 10 медалей.
– А які плани маєте?
– Планів багато, лише би Бог допоміг все реалізувати. Сподіваюсь, що втілиться в життя моя давня мрія, і в Коломиї буде споруджено медичне містечко. Відповідно до районної програми зовнішнього освітлення селищних і сільських населених пунктів Коломийського району, плануємо роботи зі встановлення вуличного освітлення у дев’яти селах району.
Маю намір виконати усе обіцяне людям під час зустрічей з ними, щоб кожне село на Коломийщині стало писанковим.
Спілкувалась Олександра ЛІСКОНОГ
Михайло Негрич, заслужений працівник сільського господарства України, на посаді голови райдержадміністрації тут уже другу каденцію.
– Наш край є фестивальним, - підкреслює керівник. - Найдовговічніший наш фестиваль - «Коломийка», його започатковано 22 роки тому. Родзинка фесту - пропагування місцевого жанру коломийки. В 2000 році «Коломийка» поєдналась з Міжнародним гуцульським фестивалем, який зібрав навколо себе всіх, кого турбує майбутнє гуцульського краю, його економічний розвиток, культурно-мистецькі проблеми, розвиток ремесел, освіти і науки. Тоді всі побачили нове обличчя Коломиї, яка завдяки наполегливій праці і людей, і влади стала справжнім європейським містом.
Звичайно, я би виділив і нещодавно започаткований «Смачний Спас». Кожне село репрезентує свою автентичну кухню, свою міні-культуру, тут можна почути мишинських музик, побачити ключівський пір’яний вінок, рунгурський «Аркан».
На Коломийщині вже третій рік поспіль проводиться районний фестиваль естрадної пісні «Смерекова хата» пам’яті поета-пісняра Миколи Бакая, в рамках якого відкрито історико-краєзнавчий музей в с. Виноград. Створено танцювальний фестиваль ім. В. Петрика, регіональний фестиваль-ярмарок краєзнавчої книги «Коломийський манускрипт». Торік восени провели перший відкритий міжнародний фольклорно-етнографічний гуцульсько-покутсько-бойківсько-лемківський фестиваль «Родовід».
У районі зареєстровані 143 майстри декоративно-вжиткового мистецтва. Це - вишивка, кераміка, ткацтво, писанкарство, бісероплетіння, художнє оформлення фарфору, різьба по дереву, фотомистецтво, скульптура, вироби з металу. Традиційну культуру бережуть та популяризують сільські й шкільні краєзнавчі та літературні музеї, місцеві краєзнавці. Вони видали чи не найбільше в районних центрах України історій сіл та селищ – 30 книг. Виходить і єдина в Україні «Енциклопедія Коломийщини».
- А як у Вас розвивається зелений туризм?
- Ми провели семінари з питань організації «зелених садиб» в селах Спасі, Марківці, Пилипах, Іванівцях. Коломийщина взяла участь в міжнародному семінарі «Сприяння органів місцевого самоврядування в розвитку туризму» (проводився у Німеччині). Вже обговорено туристичний проект «Маршрут доброти Івано-Франківщиною» для туристів з обмеженими фізичними можливостями. В рамках міжнародного проекту «Велокраїна» розроблено та ознаковано сім веломаршрутів різного рівня складності загальною протяжністю 128 км, видано карту веломаршрутів району, україно- та англомовну версію путівника. Наш відділ культури і туризму видав краєзнавчо-туристичний календар «Коломийщина – 2011» та буклет «Коломийщина гостинно запрошує», тепер працює над презентаційними виданнями «Барви Коломийщини» та «Автентичні страви Коломийщини».
- Які інвестиційні проекти реалізовуються сьогодні в районі?
- Торік у районі завершилась перша фаза пілотного проекту Європейського Союзу та програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Це гарний початок розвитку сімох організацій сільських громад, залучення інвестицій для вирішення місцевих проблем та реалізації громадських ініціатив. Невдовзі - друга фаза проекту. Вже розроблено інвестиційний паспорт та інвестиційну карту району.
В Отинії впроваджується проект з переходу котельні на альтернативні види палива з відходів, це дає можливість значно економити кошти. Ведуться роботи з відновлення та модернізації цегельного заводу в селищі Печеніжині: завезено іспанське обладнання для виробництва керамічної порожнистої цегли та блоків «Поротерм». Донедавна цю кераміку завозили в Україну з Польщі та Угорщини. Її переваги добре відомі в Європі, бо тепло- і звукоізоляція стін, збудованих з таких блоків, значно вища, ніж у звичайної цегли. У селі Слобода впроваджуємо проект з будівництва відпочинкового комплексу мотельного типу. Реалізація цього проекту дасть змогу створити привабливу рекреаційно-відпочинкову зону для залучення більшої кількості туристів до Коломийського району.
А ще ми підписали меморандум з реалізації інвестпроекту з вирощування на території району енергетичних культур (міскантус, сорго тощо). Розробляємо проект з переведення котельні центральної районної лікарні на альтернативне паливо.
– Нині на селі для молоді чи не єдиним місцем відпочинку є дискотеки. Про спорт чомусь забуто…
– Та не у нас. У селі П’ядики ми відкрили молодіжний центр «Коломийщина», де молодь району розвиває свої спортивні здібності. Ще за моєї першої каденції відкрито фізкультурно-оздоровчий спортивний комплекс «Прикарпаття»; дитяча юнацька спортивна школа має свої філії в багатьох селах району. Завершено будівництво футбольних полів у Дебеславцях та Ґодах-Добровідці.
У селищі Отинія капітально відремонтовано стадіон, бігові доріжки, трибуни та роздягальні. Побудовано три волейбольні майданчики та один гандбольний. Після ремонту знову запрацював басейн у селі Турці. Зроблено капітальний ремонт шкільного стадіону в с. Гвіздець.
Ми зацікавлені у спортивному вихованні молоді. Вона в районі має всі умови для занять фізичною культурою і спортом, набуття навичок здорового способу життя.
До речі, можемо похвалитись і високими спортивними досягненнями: торік у Севастополі відбулись змагання з боксу серед жінок за програмою VI юнацьких Всеукраїнських спортивних ігор. Збірна Івано-Франківської області, яка складалась з вихованок тренера ДЮСШ відділу освіти райдержадміністрації Василя Кондрата, посіла перше загальнокомандне місце. Боксерки району привезли додому більше 10 медалей.
– А які плани маєте?
– Планів багато, лише би Бог допоміг все реалізувати. Сподіваюсь, що втілиться в життя моя давня мрія, і в Коломиї буде споруджено медичне містечко. Відповідно до районної програми зовнішнього освітлення селищних і сільських населених пунктів Коломийського району, плануємо роботи зі встановлення вуличного освітлення у дев’яти селах району.
Маю намір виконати усе обіцяне людям під час зустрічей з ними, щоб кожне село на Коломийщині стало писанковим.
Спілкувалась Олександра ЛІСКОНОГ
Михайло Негрич, заслужений працівник сільського господарства України, на посаді голови райдержадміністрації тут уже другу каденцію.
– Наш край є фестивальним, - підкреслює керівник. - Найдовговічніший наш фестиваль - «Коломийка», його започатковано 22 роки тому. Родзинка фесту - пропагування місцевого жанру коломийки. В 2000 році «Коломийка» поєдналась з Міжнародним гуцульським фестивалем, який зібрав навколо себе всіх, кого турбує майбутнє гуцульського краю, його економічний розвиток, культурно-мистецькі проблеми, розвиток ремесел, освіти і науки. Тоді всі побачили нове обличчя Коломиї, яка завдяки наполегливій праці і людей, і влади стала справжнім європейським містом.
Звичайно, я би виділив і нещодавно започаткований «Смачний Спас». Кожне село репрезентує свою автентичну кухню, свою міні-культуру, тут можна почути мишинських музик, побачити ключівський пір’яний вінок, рунгурський «Аркан».
На Коломийщині вже третій рік поспіль проводиться районний фестиваль естрадної пісні «Смерекова хата» пам’яті поета-пісняра Миколи Бакая, в рамках якого відкрито історико-краєзнавчий музей в с. Виноград. Створено танцювальний фестиваль ім. В. Петрика, регіональний фестиваль-ярмарок краєзнавчої книги «Коломийський манускрипт». Торік восени провели перший відкритий міжнародний фольклорно-етнографічний гуцульсько-покутсько-бойківсько-лемківський фестиваль «Родовід».
У районі зареєстровані 143 майстри декоративно-вжиткового мистецтва. Це - вишивка, кераміка, ткацтво, писанкарство, бісероплетіння, художнє оформлення фарфору, різьба по дереву, фотомистецтво, скульптура, вироби з металу. Традиційну культуру бережуть та популяризують сільські й шкільні краєзнавчі та літературні музеї, місцеві краєзнавці. Вони видали чи не найбільше в районних центрах України історій сіл та селищ – 30 книг. Виходить і єдина в Україні «Енциклопедія Коломийщини».
- А як у Вас розвивається зелений туризм?
- Ми провели семінари з питань організації «зелених садиб» в селах Спасі, Марківці, Пилипах, Іванівцях. Коломийщина взяла участь в міжнародному семінарі «Сприяння органів місцевого самоврядування в розвитку туризму» (проводився у Німеччині). Вже обговорено туристичний проект «Маршрут доброти Івано-Франківщиною» для туристів з обмеженими фізичними можливостями. В рамках міжнародного проекту «Велокраїна» розроблено та ознаковано сім веломаршрутів різного рівня складності загальною протяжністю 128 км, видано карту веломаршрутів району, україно- та англомовну версію путівника. Наш відділ культури і туризму видав краєзнавчо-туристичний календар «Коломийщина – 2011» та буклет «Коломийщина гостинно запрошує», тепер працює над презентаційними виданнями «Барви Коломийщини» та «Автентичні страви Коломийщини».
- Які інвестиційні проекти реалізовуються сьогодні в районі?
- Торік у районі завершилась перша фаза пілотного проекту Європейського Союзу та програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Це гарний початок розвитку сімох організацій сільських громад, залучення інвестицій для вирішення місцевих проблем та реалізації громадських ініціатив. Невдовзі - друга фаза проекту. Вже розроблено інвестиційний паспорт та інвестиційну карту району.
В Отинії впроваджується проект з переходу котельні на альтернативні види палива з відходів, це дає можливість значно економити кошти. Ведуться роботи з відновлення та модернізації цегельного заводу в селищі Печеніжині: завезено іспанське обладнання для виробництва керамічної порожнистої цегли та блоків «Поротерм». Донедавна цю кераміку завозили в Україну з Польщі та Угорщини. Її переваги добре відомі в Європі, бо тепло- і звукоізоляція стін, збудованих з таких блоків, значно вища, ніж у звичайної цегли. У селі Слобода впроваджуємо проект з будівництва відпочинкового комплексу мотельного типу. Реалізація цього проекту дасть змогу створити привабливу рекреаційно-відпочинкову зону для залучення більшої кількості туристів до Коломийського району.
А ще ми підписали меморандум з реалізації інвестпроекту з вирощування на території району енергетичних культур (міскантус, сорго тощо). Розробляємо проект з переведення котельні центральної районної лікарні на альтернативне паливо.
– Нині на селі для молоді чи не єдиним місцем відпочинку є дискотеки. Про спорт чомусь забуто…
– Та не у нас. У селі П’ядики ми відкрили молодіжний центр «Коломийщина», де молодь району розвиває свої спортивні здібності. Ще за моєї першої каденції відкрито фізкультурно-оздоровчий спортивний комплекс «Прикарпаття»; дитяча юнацька спортивна школа має свої філії в багатьох селах району. Завершено будівництво футбольних полів у Дебеславцях та Ґодах-Добровідці.
У селищі Отинія капітально відремонтовано стадіон, бігові доріжки, трибуни та роздягальні. Побудовано три волейбольні майданчики та один гандбольний. Після ремонту знову запрацював басейн у селі Турці. Зроблено капітальний ремонт шкільного стадіону в с. Гвіздець.
Ми зацікавлені у спортивному вихованні молоді. Вона в районі має всі умови для занять фізичною культурою і спортом, набуття навичок здорового способу життя.
До речі, можемо похвалитись і високими спортивними досягненнями: торік у Севастополі відбулись змагання з боксу серед жінок за програмою VI юнацьких Всеукраїнських спортивних ігор. Збірна Івано-Франківської області, яка складалась з вихованок тренера ДЮСШ відділу освіти райдержадміністрації Василя Кондрата, посіла перше загальнокомандне місце. Боксерки району привезли додому більше 10 медалей.
– А які плани маєте?
– Планів багато, лише би Бог допоміг все реалізувати. Сподіваюсь, що втілиться в життя моя давня мрія, і в Коломиї буде споруджено медичне містечко. Відповідно до районної програми зовнішнього освітлення селищних і сільських населених пунктів Коломийського району, плануємо роботи зі встановлення вуличного освітлення у дев’яти селах району.
Маю намір виконати усе обіцяне людям під час зустрічей з ними, щоб кожне село на Коломийщині стало писанковим.
Спілкувалась Олександра ЛІСКОНОГ
