Аграрний тиждень. Україна
» » Почім кусень фермерського хліба?
» » Почім кусень фермерського хліба?

    Почім кусень фермерського хліба?


    Фермери РівненщиниВзимку, в пору короткого хліборобського перепочинку, на Рівненщині вже вкотре проходить зліт фермерських родин. Фермерство ж бо – традиційний для краю спосіб господарювання на землі. Тому й працюють поруч чоловіки й дружини, батьки, діти, онуки... Ось така спадкоємність у нелегкій селянській праці.

    На зліт з різних куточків краю прибуло 79 осіб із 82 запрошених. А розпочалася зустріч із урочистої посвяти у фермери 8 присутніх. Селяни отримали пам’ятні відзнаки із надписом «Фермер Рівненщини» та побажання вдалої й результативної роботи від перших осіб області. Як-не-як, аж 8 підприємців наважились очолити нові фермерські господарства, які займатимуться виробництвом молока, м’яса, вирощуванням зернових, овочів і навіть полуниці. Натомість фермери залюбки продемонстрували всім присутнім, як рясно родить навіть небагата, здавалося б, поліська нива: такої картоплі в Голландії не знайдеш!
    Звісно, учасники зльоту говорили не лише про приємне. Більшу частину зустрічі все ж присвятили проблемам. Так, очільник Рівненщини Василь Берташ закцентував увагу на здобутках минулого року і порівняльному аналізі за 2010 рік. З його слів, торік з обласного бюджету фермерам виділили майже 1 мільйон гривень.
    - Якщо порівнювати цифри, то у 2010-му на розвиток фермерських господарств було виділено всього 30 тис. грн., - наголосив Василь Берташ. – І коли ми зустрічалися для озвучення існуючих проблем, нам вдалося у 2011-му відпрацювати, дійсно, реальні програми, які допомагали фермерам.
    Голова облради Юрій Кічатий підтримав колегу, адже вважає, що покращення фінансування галузі сільського господарства на рівні області відбулося саме завдяки ефективному діалогу між владою та фермерами краю.
    - Для нас дуже важлива думка людей про те, чи змінилося для них життя, - підкреслив Юрій Кічатий, - ми повсякчас про це питаємо думку людей. А ініціаторами всіх цих програм є голова облдержадміністрації і обласна рада. Ми не ділимо владу, ми ділимо відповідальність. Для нас важлива думка фермерів, аби вони сказали, як і чим підтримувати фермерські господарства.
    Тим паче, що статистика з року в рік реєструє зростання кількості фермерських господарств на Рівненщині (нині їх уже близько 700), а пропорційно – й проблем, у яких вони «варяться». Дійшло до того, що саме фермерське господарство – вже проблема, зазначила фермер зі Здолбунівського району Валентина Васильєва.
    Серед перешкод, які є для сільгоспвиробників каменем спотикання, - дорогі, а отже, недоступні кредитні ресурси, надто високі ризики для сільгоспвиробника на тлі дорогого й недосконалого агрострахування, збут продукції, небажання держави підтримувати дрібного сільгоспвиробника. Тому і маємо, кажуть фермери, - низьке поголів’я великої рогатої худоби, низькі закупівельні ціни на те ж молоко, насінницькі проблеми, недоцільність окремих програм, зокрема, «Годувальниці», які не тільки не сприяють фермерському росту, а навпаки – ставлять палицю в колесо підвищенню ціни на закупівлю племінної худоби. Бракує нових і розумних землеупорядних законів, що усували б паперову тяганину...
    Або ось такий конкретний випадок. Наприклад, Олександр Романчук на конференції звернувся до Василя Берташа від імені свого знайомого. За словами Олександра, чоловік займається токарською справою. В нього було невеличке приміщення, він його дещо реставрував, а натомість отримав побори.
    - Мого знайомого сьогодні лякають великими штрафами, а він стільки не заробить, - поскаржився за товариша голова СП «Влада». - Я би хотів якось допомогти йому, бо сам у такому ж положенні, бо також щось добудовую і переробляю.
    Очільник області пообіцяв особисто втрутитися у цю ситуацію, а також посприяти у вирішенні й інших питань, на яких наголосили фермери. Зокрема, й головної проблеми для всіх аграріїв і фермерів краю - браку коштів. Нині держава не кредитує сільське господарство, вважаючи його 100% ризикованим. А приватні банківські установи, якщо і надають кредити, то під чималі відсотки.
    Ці та інші проблеми треба і можна розв’язувати, підкреслювали виступаючі. Як-от вже розв’язується проблема зі збутом сільгосппродукції: у Рівному цьогоріч має з’явитися оптовий ринок, а в Острозькому районі, як, власне, і в самому обласному центрі, не проти звести складські приміщення для зберігання фермерської сільгосппродукції.
    - Нині великий ризик - вести господарство. І, на жаль, є абсолютно відсутньою система захисту посівів, - погодився з фермерами Анатолій Юхименко, перший заступник голови Рівненської ОДА. - Якщо застрахувати врожай, то кошти з нас беруть, але не зрозуміло: чи віддадуть у разі виникнення критичної ситуації.
    Учасники зльоту виокремили основні програми, зокрема, розвитку фермерського господарства, насінництва, штучного осіменіння «Власний дім» та виробництва озимого жита, які обласна влада планує лобіювати, аби ті були затверджені на 2012 рік.     
    - Ми їх подамо на робочий стіл профільному міністру Миколі Присяжнюку, - запевнив перший заступник голови ОДА. - А ось проблему збуту вирощеного на фермерському полі на внутрішньому ринку, дійсно, допоможемо вирішити ми. Перекупники сьогодні ну ніяк не пускають до прилавка базарів селянина й фермера із власною продукцією. Та насамперед там будете торгувати ви, а вже потім – вони. До того ж, уже невдовзі на виїзді з Рівного на 10-гектарній території з’явиться оптовий ринок: такий статус новобудові надав Кабмін. Ми ж, у свою чергу, продумаємо механізм, який дозволить і фермерам стати співвласниками цього ринку, як це є в країнах Європи. Тоді й зацікавленість буде відповідна. Допоможемо вирішити організаційні питання з реєстрацією договорів оренди людських паїв і присвоєнням їм кадастрових номерів. А ще цього року спрямуємо на підтримку АПК регіону 1,5 млн. грн. з обласного бюджету. Це буде ряд дієвих і справді потрібних фермерам програм: зокрема, здешевлення елітного насіння пшениці, жита, проса, гречки, картоплі, вартості штучного осіменіння худоби, часткове відшкодування відсотків на кредити за придбання техніки, програма «Власний дім». Фермери також матимуть можливість повчитися господарювати у закордонних колег: краще, як кажуть, раз побачити на власні очі, ніж сто разів почути.

    Довідково. У 2011-му на підтримку фермерства з обласного бюджету було виділено майже 1 млн. гривень. Зокрема, 22 фермерських господарства отримали кредити від 20 до 50 тис. грн., 9 фермерів – по 24 тисячі за обласною програмою розвитку насінництва, а для 14-ти виділили 218 тисяч на збільшення посівів озимого жита.
    У 2012-му фінансова підтримка фермерів, які майже цілком наповнюють внутрішній ринок картоплі та овочів, зросте щонайменше до 1,5 млн. гривень.

                                                                                                  Інна ОМЕЛЯНЧУК


    На фото:
    В Олени та Сергія Сороки з фермерського господарства «Ако» Млинівського району нечасто випадає мить перепочинку
    Голова облдержадміністрації Василь Берташ щойно отримав фермерський коровай
    Посвята у фермери


     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Почім кусень фермерського хліба?


Фермери РівненщиниВзимку, в пору короткого хліборобського перепочинку, на Рівненщині вже вкотре проходить зліт фермерських родин. Фермерство ж бо – традиційний для краю спосіб господарювання на землі. Тому й працюють поруч чоловіки й дружини, батьки, діти, онуки... Ось така спадкоємність у нелегкій селянській праці.

На зліт з різних куточків краю прибуло 79 осіб із 82 запрошених. А розпочалася зустріч із урочистої посвяти у фермери 8 присутніх. Селяни отримали пам’ятні відзнаки із надписом «Фермер Рівненщини» та побажання вдалої й результативної роботи від перших осіб області. Як-не-як, аж 8 підприємців наважились очолити нові фермерські господарства, які займатимуться виробництвом молока, м’яса, вирощуванням зернових, овочів і навіть полуниці. Натомість фермери залюбки продемонстрували всім присутнім, як рясно родить навіть небагата, здавалося б, поліська нива: такої картоплі в Голландії не знайдеш!
Звісно, учасники зльоту говорили не лише про приємне. Більшу частину зустрічі все ж присвятили проблемам. Так, очільник Рівненщини Василь Берташ закцентував увагу на здобутках минулого року і порівняльному аналізі за 2010 рік. З його слів, торік з обласного бюджету фермерам виділили майже 1 мільйон гривень.
- Якщо порівнювати цифри, то у 2010-му на розвиток фермерських господарств було виділено всього 30 тис. грн., - наголосив Василь Берташ. – І коли ми зустрічалися для озвучення існуючих проблем, нам вдалося у 2011-му відпрацювати, дійсно, реальні програми, які допомагали фермерам.
Голова облради Юрій Кічатий підтримав колегу, адже вважає, що покращення фінансування галузі сільського господарства на рівні області відбулося саме завдяки ефективному діалогу між владою та фермерами краю.
- Для нас дуже важлива думка людей про те, чи змінилося для них життя, - підкреслив Юрій Кічатий, - ми повсякчас про це питаємо думку людей. А ініціаторами всіх цих програм є голова облдержадміністрації і обласна рада. Ми не ділимо владу, ми ділимо відповідальність. Для нас важлива думка фермерів, аби вони сказали, як і чим підтримувати фермерські господарства.
Тим паче, що статистика з року в рік реєструє зростання кількості фермерських господарств на Рівненщині (нині їх уже близько 700), а пропорційно – й проблем, у яких вони «варяться». Дійшло до того, що саме фермерське господарство – вже проблема, зазначила фермер зі Здолбунівського району Валентина Васильєва.
Серед перешкод, які є для сільгоспвиробників каменем спотикання, - дорогі, а отже, недоступні кредитні ресурси, надто високі ризики для сільгоспвиробника на тлі дорогого й недосконалого агрострахування, збут продукції, небажання держави підтримувати дрібного сільгоспвиробника. Тому і маємо, кажуть фермери, - низьке поголів’я великої рогатої худоби, низькі закупівельні ціни на те ж молоко, насінницькі проблеми, недоцільність окремих програм, зокрема, «Годувальниці», які не тільки не сприяють фермерському росту, а навпаки – ставлять палицю в колесо підвищенню ціни на закупівлю племінної худоби. Бракує нових і розумних землеупорядних законів, що усували б паперову тяганину...
Або ось такий конкретний випадок. Наприклад, Олександр Романчук на конференції звернувся до Василя Берташа від імені свого знайомого. За словами Олександра, чоловік займається токарською справою. В нього було невеличке приміщення, він його дещо реставрував, а натомість отримав побори.
- Мого знайомого сьогодні лякають великими штрафами, а він стільки не заробить, - поскаржився за товариша голова СП «Влада». - Я би хотів якось допомогти йому, бо сам у такому ж положенні, бо також щось добудовую і переробляю.
Очільник області пообіцяв особисто втрутитися у цю ситуацію, а також посприяти у вирішенні й інших питань, на яких наголосили фермери. Зокрема, й головної проблеми для всіх аграріїв і фермерів краю - браку коштів. Нині держава не кредитує сільське господарство, вважаючи його 100% ризикованим. А приватні банківські установи, якщо і надають кредити, то під чималі відсотки.
Ці та інші проблеми треба і можна розв’язувати, підкреслювали виступаючі. Як-от вже розв’язується проблема зі збутом сільгосппродукції: у Рівному цьогоріч має з’явитися оптовий ринок, а в Острозькому районі, як, власне, і в самому обласному центрі, не проти звести складські приміщення для зберігання фермерської сільгосппродукції.
- Нині великий ризик - вести господарство. І, на жаль, є абсолютно відсутньою система захисту посівів, - погодився з фермерами Анатолій Юхименко, перший заступник голови Рівненської ОДА. - Якщо застрахувати врожай, то кошти з нас беруть, але не зрозуміло: чи віддадуть у разі виникнення критичної ситуації.
Учасники зльоту виокремили основні програми, зокрема, розвитку фермерського господарства, насінництва, штучного осіменіння «Власний дім» та виробництва озимого жита, які обласна влада планує лобіювати, аби ті були затверджені на 2012 рік.     
- Ми їх подамо на робочий стіл профільному міністру Миколі Присяжнюку, - запевнив перший заступник голови ОДА. - А ось проблему збуту вирощеного на фермерському полі на внутрішньому ринку, дійсно, допоможемо вирішити ми. Перекупники сьогодні ну ніяк не пускають до прилавка базарів селянина й фермера із власною продукцією. Та насамперед там будете торгувати ви, а вже потім – вони. До того ж, уже невдовзі на виїзді з Рівного на 10-гектарній території з’явиться оптовий ринок: такий статус новобудові надав Кабмін. Ми ж, у свою чергу, продумаємо механізм, який дозволить і фермерам стати співвласниками цього ринку, як це є в країнах Європи. Тоді й зацікавленість буде відповідна. Допоможемо вирішити організаційні питання з реєстрацією договорів оренди людських паїв і присвоєнням їм кадастрових номерів. А ще цього року спрямуємо на підтримку АПК регіону 1,5 млн. грн. з обласного бюджету. Це буде ряд дієвих і справді потрібних фермерам програм: зокрема, здешевлення елітного насіння пшениці, жита, проса, гречки, картоплі, вартості штучного осіменіння худоби, часткове відшкодування відсотків на кредити за придбання техніки, програма «Власний дім». Фермери також матимуть можливість повчитися господарювати у закордонних колег: краще, як кажуть, раз побачити на власні очі, ніж сто разів почути.

Довідково. У 2011-му на підтримку фермерства з обласного бюджету було виділено майже 1 млн. гривень. Зокрема, 22 фермерських господарства отримали кредити від 20 до 50 тис. грн., 9 фермерів – по 24 тисячі за обласною програмою розвитку насінництва, а для 14-ти виділили 218 тисяч на збільшення посівів озимого жита.
У 2012-му фінансова підтримка фермерів, які майже цілком наповнюють внутрішній ринок картоплі та овочів, зросте щонайменше до 1,5 млн. гривень.

                                                                                              Інна ОМЕЛЯНЧУК


На фото:
В Олени та Сергія Сороки з фермерського господарства «Ако» Млинівського району нечасто випадає мить перепочинку
Голова облдержадміністрації Василь Берташ щойно отримав фермерський коровай
Посвята у фермери


 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.