- №4 (259)
- №42 (254)
- №38 (250)
- №35 (247
- Молока стало меньше
«Різке зниження валового виробництва зернових - недопустиме!»
Саме ці слова, а точніше - виробниче завдання першого заступника міністра агрополітики Миколи Безуглого - стали лейтмотивом регіональної наради з питань підготовки до проведення комплексу весняно-польових робіт у 2012 році, яка відбулась на Одещині, зібравши провідних спеціалістів наукових установ НААН, заступників голів облдержадміністрацій, начальників управлінь АПР і керівників господарств семи регіонів України.
З урахуванням того, що цей рік є неординарним, адже після засухи, яка тривала майже чотири місяці в багатьох областях нашої країни, ситуація на озимому полі надзвичайно складна. Тож на рівні уряду прийнято рішення порадитись з наукою, у кожній ґрунтово-кліматичній зоні виявити можливі резерви потенціалу озимини і відверто дати самокритичну оцінку стану справ по кожному регіону.
Місцем проведення південного аграрного віче Одеський селекційно-генетичний інститут (СГІ), Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення обрано не випадково. Сьогодні це одна з найстаріших наукових установ на теренах СНД, яка займається розробкою теоретичних основ селекції, маючи в реєстрі 177 сортів та гібридів культур, які вирощуються практично на території всіх регіонів України.
Теоретичну частину наради провели два провідних вчених-селекціонери, доктори сільськогосподарських наук, знані й шановані академіки НААН Микола Литвиненко та Анатолій Лінчевський. Адже саме озимі пшениця та ячмінь нині в об’єктиві уваги селянина. Від того, як ці культури перезимують, і залежить подальший курс діяльності та розвитку кожного окремого господарства та й держави в цілому. Чим менше доведеться пересівати, тим менших фінансових збитків зазнає аграрій.
На прикладі взятих монолітів з рослинами, вчені-селекціонери зробили детальний аналіз нинішнього стану озимих культур. Основну увагу приділили морозостійкості озимих: це основний фактор, який і визначає перезимівлю.
Тож, вслухаючись в промову науковців, кожен із представників того чи іншого регіону вже на нараді міг робити деякі висновки. Адже чи дійсно озимим вдасться успішно перезимувати, залежить не тільки від погодних умов, а й від тих агротехнічних заходів, які були проведені в осінньому полі, і від генетичної бази самих рослин - від того сорту, на який селянин зробив ставку восени 2011-го.
Достатньо високі показники вмісту цукрів у вузлі кущення озимих, визначені після проведених аналізів, свідчать про загартування рослин і радують академіка Миколу Литвиненка, який зазначає, що за усі роки своєї роботи жодного разу не стикався з таким.
«При традиційних 30-35% цукру рослини мають 45-50%, і, як не дивно, саме посушливі умови осені значно сприяли цьому процесу. Представлені моноліти показали 100% життєздатність сортів пшениці Селекційно-генетичного інституту. Хоча конкретне проморожування показує, що при тому загартуванні, яке нині мають озимі, все ж є рівень, що обмежує стійкість до низких температур.
Посіви, зроблені у вересні - жовтні, при проморожуванні температурою -17°С чітко диференціюються, тобто посіви першого строку підмерзли і на 35-40% площ є загибель. Посіви, зроблені у другий строк, практично усі живі, це оптимальний строк при кущенні у три-чотири стебла. А от посіви, закладені в листопаді, – повністю загинули. Тобто при прямій дії низьких температур у -17°С рослини не витримують…»
На прикладі сорту Вікторія одеська, який належить до найбільш морозостійких сортів, всі переконались: при морозах у -19-20°С на рослин очікує повна загибель. Виходячи з цих даних, у 2012 році критичною температурою для перезимівлі озимих у вузлі кущення, на думку науки, є -9-11°С, а щоб відбулось велике вимерзання озимих у повітрі, достатньо -18-21°С. Зрозуміло, якщо немає снігу.
Більшість представлених монолітів учені відібрали ще до настання січневих морозів, тому вже найближчим часом наука проведе нові аналізи, аби визначити стан озимих після різкого зниження температур. Але вже на сьогодні заввідділом селекції пшениці СГІ Микола Литвиненко констатує: на території тих регіонів, де лежить сніг, нічого страшного не відбудеться, а ось там, де немає снігового покриву, таке різке зниження температур, та ще й за вітряної погоди, призведе до швидкого зниження температур у вузлі кущення. Як результат, є реальна небезпека загибелі сходів.
Досить спокійний щодо того, чи матимемо врожай, зокрема, озимого ячменю, академік Лінчевський. Анатолій Адамович зазначає, ті господарники, які дослухались до порад науки і посіяли ячмінь в середині листопаду, можуть бути спокійними: культура увійшла в зиму в стані «шилиць», в стані проростків, що є найбільш морозостійкою фазою.
«Такому ячменю жодні морози не страшні – у лютому він зійде, почне нормально розвиватись і дасть солідний врожай. У кількох районах Одеської області, зокрема, в Кодимському, Балтському, Кілійському, Ізмаїльському, на полях озимий ячмінь точнісінько такий, як на представлених нами монолітах».
Взагалі на Одещині озимі посіяно на 824 тис. гектарах. А з урахуванням того, що в регіоні виробляється достатня кількість насіння, 96% площ засіяні супер-елітою і елітою, насінням І та ІІ репродукцій. За рекомендацією провідних науковців, на основній частині площ зерно кинуто в ґрунт в оптимальні строки і по солідним попередникам, що й позначилось на якості сходів. На 730 тис. га сходи озимих - на рівні весни 2011-го: 53% з них у доброму та задовільному стані. Як зазначив начальник ГУ АПР Одеської ОДА Анатолій Новаковський, враховуючи нинішній стан озимих, в області можливі пересіви лише на 10-15% площ, а це всього 90-120 тис. гектарів.
«Збільшаться площі посівів ярого ячменю. Кукурудзу на зерно плануємо посіяти на 40 тис. га, сорго – на 15 тис., просо – на п’яти, насіння ярих в області є, - підкреслив Анатолій Григорович. - Площі посіву соняшнику збільшаться на 25 тис. га, але з таким розрахунком, щоб не порушувати структуру посівних площ. Ми впевнені: область зможе не допустити спаду виробництва зерна!»
Та звісно, така ситуація спостерігається не в усіх районах областей-учасниць наради, є поля і їх чимало, на яких сходи надзвичайно слабкі, зріджені або ж взагалі загинули. За оцінкою академіка Миколи Литвиненка, ситуація на полях сусідніх з Одещиною регіонів, особливо на Миколаївщині, - складна. Навіть там, де сходи розкущились, – вони зріджені, посіви надзвичайно слабкі. Аби в подальшому уникнути ще більших проблем, необхідно уважно, на кожному полі моніторити стан озимих. У господарствах мають індивідуально займатись монолітами, агрономам необхідно вивчати морозостійкість рослин і, враховуючи дані, визначати доцільність подальшого використання кожного окремого поля.
«Нині на всій території України в задовільному стані знаходяться сходи озимої пшениці та ячменю на 4,7 млн. га, - продовжив перший заступник міністра Микола Безуглий. -А на 2,3 млн. – зріджені і слабкі сходи, ще на 1,3 млн. – сходів взагалі немає. У нас в зоні ризику тільки зернових близько 3-3,5 млн. гектарів. З огляду на те, що ріпак буде пересіватись на 350-400 тис. га, то всі площі пересіву можуть сягнути 3-3,5 млн. гектарів. Це за сприятливих умов зими і весни. Хоча варто взяти до уваги вплив морозів на ті південні регіони, де немає снігу. Таким чином нині маємо ситуацію, коли обсяги робіт збільшаться на 20-25%, до того ж весняно-польову кампанію потрібно виконати якщо не в оптимальні, то принаймні в допустимі терміни».
Тож завдання своєчасно провести всі необхідні організаційні заходи і поставив на теоретичній частині наради перший заступник міністра, вимагаючи від представників кожного регіону чіткої констатації даних щодо стану озимих, площ пересіву та вибору культур, якими власне і пересіватимуть площі, що загинули чи ще будуть втрачені.
«Ми чітко усвідомлюємо, що того валу зерна, який зібрано в Україні торік, ми не отримаємо. За оптимістичними розрахунками науковців і за сприятливих погодних умов весни матимемо 16-18 млн. т зерна озимої пшениці (у 2011 р. – 23 млн.т), при песимістичному – 10-12. Але не тільки від Бога залежить стан справ на полях, незалежно від кількості опадів. У 2011-му на 30% ми були вдячні природі й Богові, а на 70% - аграріям, які виростили рекордний врожай на українській землі. Тому не повинні допустити різкого зниження валового виробництва зернових і у складному 2012-му. 50 млн. т зерна для України мають стати нормою навіть у несприятливі погодно-кліматичні роки. І в нинішній ситуації всім нам, від високопосадовців з міністерства – до агрономів у господарствах, необхідно уважно і відповідально підійти до питання пересіву загиблих площ. До тих культур, на які потрібно зробити ставку навесні. В першу чергу, звертаю вашу вагу на зернові: кукурудзу, яка надзвичайно добре себе зарекомендувала в минулому році, сою та сорго. А соняшнику ви й так, без наших вказівок, посієте 5 млн. гектарів… Особливу увагу прошу звернути на перехід, а точніше - повернення до допустимої структури посівних площ представникам АР Крим, Миколаївської і Херсонської областей та стабілізацію сортового складу».
На думку Миколи Безуглого, який, як відомо, є досвідченим вченим, тільки завдяки сівозмінам і раціональному використанню ґрунтів можна отримати високі показники у сьогоднішніх умовах. Як приклад, Микола Дмитрович навів роботу аграріїв Полтавської та Вінницької областей.
Щодо доручень, то Українській державній насіннєвій інспекції, спільно з регіональними представництвами, впродовж тижня доручено розробити план заходів, які сприятимуть аграріям у процесі пересіву. Зокрема, необхідно чітко визначитись з тим, яка кількість насіння потрібна тій чи іншій області в розрізі всіх культур.
А от щодо фінансового забезпечення, то Микола Безуглий мав приємну новину для селян: «Відповідним розпорядженням уряду Нацбанку дано доручення сприяти у пролонгації договорів тим господарствам, які потребуватимуть пересіву. Аграрному фонду виділено 5 млрд. грн. для проведення форвардних закупівель зерна. Держава хоче допомогти аграрному бізнесу».
Відшуміли пристрасті на нараді, кожен із представників регіонів узяв до уваги всі гострі зауваження, критику та пропозиції, дослухався до порад науковців і вирушив додому - працювати. Весна ж бо незабаром наступатиме на п'яти, в тому числі і селянам, основне завдання яких, незважаючи на всі природні сюрпризи, фінансові складнощі і особливості року - виростити хороший урожай.
Тож нині найголовніше – вчасно і правильно оцінити стан озимих. І у реченні «Залишати не треба пересівати» вірно поставити кому. Втім, це вже мають вирішувати самі селяни на кожному конкретному полі. Від мудрого рішення, погодьтесь, вже влітку залежатиме чимало…
Альона НОВІЧКОВА
Одеса
Фото автора
