Розвиток агробізнесу під час війни: інновації, кредити, державна та міжнародна підтримка

02 March, Розділ Агрополітика, переглядів 7 159

До початку повномасштабного вторгнення сільське господарство формувало п’яту частину економіки України. У серпні перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив, що сьогодні третина нашої економіки — це сільське господарство, орієнтоване, як на експорт своєї продукції за кордон, так і на забезпечення потреб всередині держави.

Зважаючи на це, Україна і її міжнародні партнери всіляко сприяють роботі вітчизняних аграріїв, які з початком вторгнення стикнулися з низкою непересічних викликів. Окупація, бойові дії, бронювання працівників, брак палива — далеко не повний перелік того, що формує актуальні умови роботи. Тому далі Сюзана Григоренко, директорка Насіннєвої Асоціації України, поділиться про те, як держава та світ підтримують сільське господарство в Україні та про плани допомоги для наших аграріїв у майбутньому.

Початок повномасштабної війни

Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну відзначився активними бойовими діями на значній території країни, загальною мобілізацією, блокадою портів, тотальною невпевненістю у майбутньому та вірою в Збройні Сили України. Великі агрокомпанії переорієнтувалися на потреби внутрішнього ринку, менші господарства шукали шляхи для виживання, або ж повністю відмовлялися від ведення бізнесу. Наприкінці березня в Україні все ж таки стартувала посівна кампанія, а уряд розробляв програми підтримки малого та середнього аграрного бізнесу в Україні.

З введенням воєнного стану запрацювали деякі нові законодавчі ініціативи. Перша стосується сплати за землю. Згідно зі змінами до закону №2120-ІХ від 15 березня цього року, з 1 березня і до кінця року, наступного за роком, в якому буде припинено чи скасовано воєнний стан, земельний податок та орендна плата на територіях, де відбувалися, чи відбуваються бойові дії, не нараховується. Його дія розповсюджується і на землі, на яких можуть бути вибухонебезпечні предмети та фортифікаційні споруди.

Крім того, користувачі сільгоспділянок, згідно зі змінами до закону №2145-IX, отримали можливість передавати право землекористування іншим особам без згоди власників ділянок строком до одного року. Якщо одні аграрії тимчасово з тих чи інших обставин втратили можливість працювати на землі, вони можуть тимчасово передати її в користування колегам. Така ініціатива була потрібна, щоб усунути можливі прогалини в цьогорічній посівній.

Разом з учасниками нашої Асоціації ми також працювали над змінами до законодавства. Влітку ми працювали над розблокуванням експорту жита. Це важливо, адже у нас залишалась велика кількість перехідних залишків. Прогнозувалось, що під кінець сезону в нас буде 300 тис. тонн продукції. Навіть якби ми сформували стратегічний запас на 2 роки, у нас було б перевиробництво на 180 тис. тонн. Це тільки б сприяло тому, що аграрії б відмовились сіяти жито в найближчі роки. Що зменшило б обсяг валютних надходжень, адже в Україні споживають тільки 1\4 від виробництва. З останніх досягнень — завдяки приведенню українського законодавства до вимог ЄС прийняли законопроєкт №3680-д. Тепер українські аграрії зможуть отримувати новації одночасно з закордонними колегами. Це стосується насіння, наприклад, більш стійкого сорту соняшника чи кукурудзи. А також цей Закон захищатиме продукцію сільськогосподарських виробників від підробок (використання схожих торгівельних марок на незареєстрованих продуктах).

Що стосується фінансової підтримки, то навесні уряд активно працював над зменшенням бюрократичних процедур в агросфері та над покращенням умов кредитування для аграріїв. Відтак, протягом дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення/скасування, аграрії можуть отримати кредит під 0% у рамках програми «Доступні кредити 5–7–9%». Максимально це можуть бути суми до 60 млн грн, а витратити кошти можна на придбання техніки, палива, насіння, добрива та інші необхідні речі для ведення сільськогосподарської діяльності.

Для малого та середнього бізнесу державою також було затверджено компенсацію відсоткової ставки за кредитами до 50 млн грн.

Державні гранти і громадські ініціативи

Окрім кредитних програм держава також започаткувала кілька грантових програм, завдяки яким аграрії можуть отримати кошти на власну справу.

Цьогорічні грантові програми стосувалися, зокрема, органічного сектору, або ж допомоги фермерам-військовим.

До прикладу, завдяки державній програмі “єРобота” підприємці сільського господарства (і не тільки) можуть отримати від 250 тис. до 8 млн грн. Головна умова — створити нові робочі місця і дати роботу людям, які втратили її через бойові дії. Програма також розповсюджується на створення теплиць, садівництво, ягідництво та виноградарство.

Міжнародна підтримка

70% українського врожаю щороку йшло на експорт до різних країн світу. Тож не дивно, що підтримували вітчизняних аграріїв і міжнародні партнери України.

Для малих та середніх агропідприємств з'явилася програма від агентства США з міжнародного розвитку USAID Агро. Подати заявку на участь у ній аграрії можуть до 17 січня включно, а основні зусилля ініціативи спрямовані на виробників, які зміцнюють продовольчу безпеку України. Наприкінці 2022 року, враховуючи тенденції на олійні культури, вони також оголосили конкурс на закупівлю насіння соняшнику. Агентство неодноразово допомагало українським Данська рада у справах біженців до 5 жовтня організовувала програму підтримки. Малі і середні підприємства могли подати заявку на співфінансування власного проєкту у сільськогосподарській сфері. Таким чином, програма мала на меті заохочувати до розширення місцевих виробників. Це б дозволило збільшити кількість робочих місць і підняти економіку окремих регіонів, що постраждали внаслідок війни.

Європейський Союз восени організовував програму підтримки українських фермерських господарств та виробників сільськогосподарської продукції. Вона стосувалася в першу чергу дрібних фермерів, або ж виробників-одноосібників, які мають у своєму розпорядженні від 1 до 120 га землі. Ініціатива вийшла надзвичайно вдалою, адже в її рамках українські аграрії отримали 1,5 млрд грн на розвиток власних господарств.

Крім того, Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що наступного року Україна ще більше посилить співпрацю з ЄС. Не в останню чергу через впровадження на нашому ринку системи AKIS. Завдяки цій системі, українські аграрії зможуть отримувати необхідні знання та впроваджувати у власному виробництві інновації сільськогосподарської сфери.

Це все показує неабияку віру і потребу в українському аграрному ринку. Ще одним доказом того, що українське сільське господарство не залишиться без підтримки у майбутньому стала урядова платформа Advantage Ukraine. На ній інвестори з усього світу можуть підтримувати український бізнес грошима і, як запевняють в Міністерстві економіки, агросектор привернув чи не найбільшу увагу.

Найближчі перспективи

Агросектор України не залишиться без підтримки і в майбутньому 2023-му році. Враховуючи те, що робота в сільському господарстві — це постійна робота на перспективу, українським аграріям є на що сподіватися.

У Мінагрополітики обіцяють продовження пільгової кредитної програми “5-7-9”, на яку в бюджеті вже передбачено 16 млрд грн. Міжнародні партнери обіцяють надати українським фермерам насіння основних зернових культур як гуманітарну допомогу, а Європейський Союз виділяє 1 млрд євро на розвиток логістики.

Всі ці ініціативи дають українським аграріям основне — впевненість у завтрашньому дні. Це дозволяє продовжувати роботу в будь-яких умовах, знаючи, що твоя праця точно буде недаремною.