Аграрні інженери діятимуть мобільно і рішуче

02 April, Розділ Агрополітика, переглядів 3 599

Нещодавно відбулося засідання круглого столу з питань активізації роботи інженерної служби в агропромисловому комплексі. Воно було ініційоване керівництвом Української асоціації аграрних інженерів під головуванням президента асоціації, народного депутата України Василя Шпака.

Всеукраїнській громадській організації «Українська асоціація аграрних інженерів» нинішнього року виповнюється 10 років, упродовж яких вона надбала певний досвід і досягнення. Організація стоїть поза політикою, має всеукраїнський статус, її обласні спілки діють у всіх областях, місцеві товариства створені в багатьох вищих навчальних закладах, які готують інженерні кадри для агросектору економіки країни. Асоціації вдавалося впливати на процеси, що відбуваються в АПК країни, опікуватись проблемами аграрних інженерів.

«Аграрні інженери – люди з патріотичним характером і активною позицією, – говорить президент УААІ Василь Шпак. – І зараз є нагальна потреба скоординувати напрямки нашої діяльності, спрямувати її в актуальне русло. Організація має бути ще більш дієвою, мобільно реагувати на виклики часу, приймати вагомі рішення.

На жаль, спостерігаємо, як більшість галузевих громадських організацій буквально принишкли. Особливо втрачають голос, коли стають ближчими до влади. А владі, як відомо, завжди зручніше і вигідніше, щоби думка була лише одна – її. Натомість в усіх цивілізованих країнах світу жодне владне рішення не приймається без участі громадських організацій, голос яких є вирішальним. І цьому сприяють законодавства країн, де не уявляють державної політики без урахування громадської думки.

засідання круглого столу з питань активізації роботи інженерної служби в агропромисловому комплексі Відповідно Українська асоціація аграрних інженерів прагне завдяки своїй дієвій структурі і конкретним справам бути постійно на слуху. Щоби люди знали: до нас можна і треба звертатися із пропозиціями, адже маємо можливість лобіювати їх і добиватися втілення для розвитку агропромислової галузі. На такі справи ми нині мобілізовуємо всіх членів УААІ».

Однією із найболючіших проблем, якою опікуються аграрні інженери, є ситуація із вітчизняним сільгоспмашинобудуванням. На цьому, зокрема, наголосив заступник директора департаменту Мінагрополітики Павло Гринько: «Прикро констатувати, що із 4,5 млрд. грн., витрачених минулоріч аграріями на закупку техніки, понад 3 млрд. грн. упливли за кордон, профінансувавши імпортних виробників. Тим часом ситуація із нашим машинобудуванням критична. Його розвиток гальмує недолуга законодавча, нормативно-правова база. Достатньо одного прикладу: у той час, коли готова імпортна техніка ввозиться в країну за нульовою ставкою, вузли та комплектуючі для неї, скажімо, для ремонтних цілей – вже за ставкою від 5 до 10%».

Тому УААІ бере на себе ініціативу глибоко і детально вивчати проблеми вітчизняних машинобудівників на спільних зустрічах із керівниками підприємств та активно підтримувати їхні інтереси. «Тільки так, спільними зусиллями, зможемо стимулювати розвиток цієї ключової галузі, - переконаний Павло Васильович. – У результаті, і держава виграє, і технічне забезпечення АПК покращиться. Треба працювати на спільний результат».

Стурбованість відсутністю професіоналізму у людей, які посідають ключові профільні посади в галузі, висловив президент ТОВ ВЛП «Украгропостач» Микола Омельченко: «Складається враження, що лише амбіціями та секундною вигодою керуються багато хто з відповідальних посадовців галузі. Чинять так, ніби не бачать не те що майбутнього, а й на крок попереду, не аналізують, а що ж буде завтра? Наша асоціація покликана, щоби якнайчастіше збиратися, обговорювати живі потреби галузі й активно їх просувати публічно. Щоби було чути, що це спільний голос фахової громади, а не поодинокі пропозиції окремих людей».

Цю думку підтримав заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Київської ОДА Анатолій Герасименко. Він, зокрема, нагадав дуже корисний закон щодо розвитку громадських організацій в АПК, який так чомусь і не прийнятий.

«Не чути єдиної думки і щодо закону, який би підтримував вітчизняних виробників сільгоспмашин, – говорить Анатолій Дмитрович. – Можливо, через те, що професійна громадськість фактично не має законодавчого підкріплення своїм діям. А ще всі ми пам’ятаємо той час, коли представники громадських організацій галузі були присутні, зокрема, на засіданнях уряду, під час прийняття ключових рішень. Нині ж не чути ні голосу фермерів, ні сільгоспмашинобудівників. УААІ повинна брати на себе об’єднавчу функцію і лобіювати спільні інтереси аграріїв».

«Ми справді спостерігаємо розгубленість виробників сільгосптехніки, керівників колись потужних Харківського тракторного, Херсонського комбайнового, – погоджується Василь Шпак. – Ситуація із забезпеченням сільгосптехнікою абсолютно некерована в країні, хаотична. А у хаосі проявляється маса негативних процесів. Обов’язок асоціації – почути і підтримати виробничників, які, попри труднощі, намагаються пливти проти течії. Ми озвучимо їхні питання, допоможемо у їх вирішенні. Принаймні, порадимо, куди звертатися, щоби не давати хабарі чиновникам, які випадково посідають ті чи інші посади. Для цього ми й об’єднали професійні кадри інженерів».

Багато років питаннями підготовки кадрів, еліти для агросектору займається знаний вчений та педагог, член-кореспондент НААН, професор Дмитро Войтюк. Дмитро Григорович є віце-президентом УААІ. Він, зокрема, з болем наголошує на тому, що здібні інженери вищої кваліфікації, підготовлені і в Україні, й за кордоном, знаходять застосування набутих знань, на жаль, не у себе на батьківщині.

«Їм просто нема куди повертатися після навчання, стажування за кордоном, – бідкається Дмитро Григорович. – Там отримують наукові ступені, там їх перехоплюють компанії зі світовими іменами. У нас же в Україні, приміром, немає жодного солідного конструкторського бюро, де застосовувалися б принципово нові підходи, сучасне мислення. Досі обманюємо себе і тішимося досягненнями, розробками минулого століття.

А от нові пропозиції ніяк не можуть пробитися крізь бюрократичну систему. Маю і я гіркий досвід. Більше року б’юся, доводячи у міністерствах і відомствах концепцію нового комбайна, спільне виробництво якого доцільно організувати в Україні. І це не просто теоретичні умовиводи, а дослідно підтверджений проект, апробований в полях. Вже навіть був на прийомі у Прем’єр-міністра й отримав його погодження. Микола Янович уже за тиждень пообіцяв зустрітися з директором заводу-виробника… І що, спитаєте? Та нічого! Найгірше, що зараз відбувається: ніхто не відмовляється, всі кажуть «добре», а потім відписуються і пускають по колу.

Тому й маю величезну надію на спільність дій під дахом УААІ, яка має відпрацювати стратегію впровадження прогресивних інженерних проектів. Ми можемо акумулювати ідеї, зібравши своєрідний аналітичний центр, групу фахівців, які б формулювали актуальні висновки для їх впровадження державою. Асоціації під силу об’єднати кращих вчених, професіоналів галузі з сучасним мисленням, до думки яких мусять прислухатися, ідеї яких будуть справді дієвими, реалізованими у конкретні проекти. Ми подаватимемо порівняльну інформацію про світові тенденції, робитимемо аналітичні огляди, висновки щодо доцільності проектів, їх співвідносності за параметрами «ціна - якість» у наших сьогоднішніх, українських умовах».

Корифей інженерної служби Всеволод Федан заохочує асоціацію дуже системно і глибоко підійти до класифікації сільгоспвиробників, а по суті – тих укладів, які сформувалися у сьогоднішньому аграрному секторі.

«Це дозволить нам з огляду на конкретні категорії господарств визначитися з рекомендаціями з підбору оптимального комплекту машин та обладнання, – міркує Всеволод Іванович. – Йдеться, зокрема, про наступні чотири категорії господарств. По-перше, крупні агрохолдинги. (До речі, наша інженерна асоціація працюватиме з ними ще й у плані забезпечення кадрами, які вони відбирають дуже прискіпливо). Техніка їм потрібна щонайновіша і найдосконаліша, з урахуванням новітніх технологій. Друга категорія – це кооперативи. Третя – фермерські господарства. І четверта – особисті підсобні господарства. УААІ разом із науковцями під силу підготувати перелік машин, необхідних для механізації усіх типів господарств, провести цю роботу якісно і системно.

Підсумовуючи роботу круглого столу, президент УААІ Василь Шпак підкреслив, що в умовах розбалансованої структури сільгоспвиробництва в Україні саме технічний інтерес може стати об’єднавчим. І, з огляду на це, асоціація буде послідовно працювати над підвищенням ролі та авторитету інженерної служби аграрної галузі. Для реалізації таких настанов УААІ визначилася з основними пріоритетами і буде організовувати свою роботу за напрямками: машинобудування, технічний сервіс, підготовка кадрів та інформаційно-аналітична робота з оцінки ринку техніки в АПК.

Ірина САДОВА