- порядок державної реєстрації (перереєстрації) генетично модифікованих організмів;
- порядок призупинення державної реєстрації генетично модифікованих організмів;
- порядок розгляду заперечення щодо заявки на державну реєстрацію генетично модифікованих організмів;
- форма заявки на державну реєстрацію генетично модифікованих організмів;
- вимоги до заявки на державну реєстрацію генетично модифікованих організмів та документів, що включаються до такої заявки.
- Парламент прийняв Закон про державне регулювання сфери захисту рослин
- Мінагрополітики запускає новий сервіс еРослинництво
- Кабмін затвердив порядок створення системи реєстрів е-рослинництво
- Оновлено законодавство у сфері насінництва та прав на сорти рослин
- Зміни до закону про насіння і садивний матеріал набудуть чинності через місяць
Зміни законодавства у насінництві
Європейський вектор українського насінництва: аналіз законодавчих нововведень / Більше прозорості і ближче до ЄС: нові закони в сфері українського насінництва / Законодавчі нововведення у насінництві. Чи достатньо цього для галузі?
Наприкінці 2024 року в Україні були ухвалені важливі євроінтеграційні зміни до законодавства у сфері насінництва. Галузева спільнота сприйняла їх як позитивний сигнал для подальшого розвитку сфери. Нові законодавчі норми гармонізують українські стандарти з європейськими і сприяють більшій прозорості процесів. Зокрема — за рахунок простежуваності продукції: кожну партію насіннєвого матеріалу тепер можна відстежити від виробника до кінцевого споживача, що суттєво зменшує можливості для маніпуляцій та підробок.
Зміни стосуються законів «Про державне регулювання сфери захисту рослин» і «Про насіння і садивний матеріал» і постанови Кабінету Міністрів про функціонування реєстрів згідно із законом «Про охорону прав на сорти рослин». Також з’явилися проєкти нових підзаконних актів до закону про ГМО. Ймовірно, це інновації простимулюють природний відсів компаній, які не готові працювати прозоро. Давайте проаналізуємо ключові нововведення, на які варто звернути увагу всім учасникам насіннєвого ринку.
Закон «Про державне регулювання сфери захисту рослин»: що нового?
Наприкінці грудня парламент ухвалив довгоочікуваний законопроєкт «Про державне регулювання сфери захисту рослин». На імплементацію відводиться 3 роки, протягом яких будуть оновлені підзаконні акти та адаптована робота державних інституцій, відповідальних за впровадження нових норм.
Цей законопроєкт пройшов довгий шлях підготовки та розглядався в кількох редакціях. Його ухвалення є суттєвим досягненням на шляху приведення українського правового поля у відповідність до європейських стандартів та регуляторних практик. Згідно з документом, контроль за його дотриманням здійснюватиме Держпродспоживслужба.
Перший ключовий момент — суттєве оновлення системи регулювання карантину рослин. Вводиться концепція «паспорта рослин», що забезпечує повну простежуваність рослинницької продукції на всіх етапах її переміщення. Це означає, що незалежно від зміни власника на кожному етапі логістичного ланцюжка має бути чіткий облік і відстеження походження продукції та всіх її складників.
Ще один важливий момент стосується розділу «Перехідні і прикінцеві положення», де містяться норми щодо обігу насіння. На відміну від інших положень, ці норми набувають чинності з моменту прийняття.
Особливої уваги заслуговують нові вимоги до маркування насіння. Тепер виробники зобов'язані зазначати не лише препаративну форму, а й діючу речовину для протруєного насіння. Це підвищить прозорість інформації для кінцевих споживачів та сприятиме більш відповідальному використанню протруєного насіннєвого матеріалу.
Закон позитивно вплине на галузь відразу за кількома напрямками. По-перше, забезпечить кращий фітосанітарний стан через запобігання поширенню шкідливих організмів. Така прозора взаємодія спростить експорт завдяки гармонізації з європейськими нормами. По-друге, сприятиме переходу на електронні сервіси, що своєю чергою мінімізує зловживання та прискорить доступ до даних.
Нововведення у законі «Про насіння і садивний матеріал»
Наприкінці грудня вступили в дію оновлений порядок маркування і пакування насіння та спеціальний порядок маркування садивного матеріалу.
Стосовно насіння новий порядок пропонує більш детальні та уточнені вимоги порівняно з попередньою редакцією. Це дозволяє учасникам ринку чіткіше розуміти вимоги до процесу маркування та пакування продукції.
Ще один важливий аспект пов'язаний із процедурою присвоєння діапазону номерів етикеток, що зазнала суттєвих змін. Було скасовано норму, за якою учасник ринку зобов'язаний був вести облік у центрі сертифікації. У такий спосіб прибрали зайву бюрократію, що гальмувала роботу виробництв, особливо під час активного пакування насіння. Адже раніше виробникам доводилося чекати по кілька днів для просування діапазону номерів, це була платна послуга.
Відповідно до нових правил, це стало відповідальністю самого суб'єкта насінництва або постачальника. Тепер виробник звертається лише раз на початку року для отримання початкового номера діапазону, а далі самостійно нарощує номери за визначеним алгоритмом. При цьому обов'язково вказується рік пакування та рік виробництва насіння.
Щоб відповідальність залишалася на належному рівні, виробник тепер зобов'язаний щоквартально звітувати про використаний діапазон етикеток за спеціальною формою, адаптованою для Мінагрополітики. Ця зміна позитивно оцінюється спільнотою ринку, адже надає виробнику більше самостійності і водночас зберігає необхідний рівень звітності та прозорості.
Щодо етикеток на експорт змін немає, бо тут діють міжнародні вимоги, які українські компанії мусять виконувати. Інформація на етикетці має бути мовою країни-імпортера. Це створює певні проблеми для виробників: затверджені форми важко змінювати під різні мови, а будь-які відхилення від стандарту можуть викликати претензії під час перевірок.
З'явилася нова можливість для овочевих культур. Тепер насіння, яке ще проходить процес реєстрації, можна ввозити за погодженням Мінагрополітики. Для такого насіння запроваджено спеціальне маркування — «помаранчеві» етикетки. Раніше такої опції для овочевих культур не було. Також чіткіше прописали, яка саме інформація має бути на етикетці. Це допоможе покупцям краще розуміти, що вони купують, і легше перевіряти продукцію.
Зміни до положень «Про охорону прав на сорти рослин»
Наприкінці 2024 року також прийнято постанову про функціонування реєстрів у сфері рослинництва в електронній системі «Є-рослинництво», яка мала б автоматизувати роботу з реєстрами. Проте на практиці система поки що не запрацювала. Основою залишається Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
На сьогодні всі документи, на жаль, досі подаються в паперовій формі. Реєстри ведуться в excel-форматі на сайті Мінагрополітики, що суттєво ускладнює роботу з ними.
Тобто є певна правова база, яка захищає інтелектуальну власність в сфері насінництва. Проте ми потребуємо адаптації українського законодавства в питаннях інтелектуальної власності до європейських вимог і вбачаємо необхідність у підвищенні прозорості процедур реєстрації та патентування — з метою стимулювання інновацій у селекції.
Наша спільнота також наголошує на важливості запровадження єдиних правил захисту прав селекціонерів, що сприятиме підвищенню рівня довіри між учасниками ринку як в Україні, так і за її межами.
Заради повноти картини слід відзначити, що в українському законодавстві передбачені штрафні санкції як для громадян, так і для бізнесів за фальсифікацію продукції компаній-виробників насіння. Однак, за інформацією учасників НАУ, близько 30% насіння найбільш поширених культур, які сьогодні можна купити на ринку — підробка. Тож на практиці законодавчий захист інтелектуальної власності в сфері насінництва мав би працювати краще.
Що нового в законі про ГМО
В грудні 2024 Мінагрополітики опублікувало проєкт постанови, в якому визначається ціла низка актів стосовно державної реєстрації генетично модифікованих організмів. У переліку містяться наступні затверджені документи, з якими важливо ознайомитися. Серед них:
У підсумку
Ухвалення закону «Про державне регулювання сфери захисту рослин» та низка законодавчих нововведень у сфері насінництва свідчать про розвиток галузі. Ці зміни показують, що держава розглядає насінництво як перспективний сегмент національної економіки. Запроваджені нормативні зміни сприятимуть покращенню бізнес-клімату і забезпечать прозорішу взаємодію між добросовісними учасниками ринку. Такі законодавчі трансформації є маркером для міжнародних партнерів про готовність України стати учасником ринку ЄС. Своєю чергою, це створює практичні можливості для розширення експорту та залучення інвестицій в українське насінництво.
Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Пресс-подборщики John Deere: плюсы и предназначение техники
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше
