Аграрний тиждень. Україна
» » «За» і «проти» ПДВ й податку з обороту
» » «За» і «проти» ПДВ й податку з обороту

    «За» і «проти» ПДВ й податку з обороту


    У країнах ЄС, на відміну від України, з суб’єктів господарювання не стягуються паралельно ПДВ та податок з обороту. Тому й у нашій державі пропонують визначитися, від якого податку слід відмовитися. Роздумами на цю тему сьогодні ділиться виконавчий директор Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Василь Куницький.

    Довідково. АФЗУ - незалежна самоврядна всеукраїнська громадська організація, яка захищає інтереси понад 43 тисяч фермерських та майже 4 млн. особистих селянських господарств. Це одна з перших громадських організацій, яка з’явилась на пострадянському просторі, коли стало зрозумілим, що для захисту інтересів селян необхідні такі структури, які відповідали б вимогам ринкової економіки та суспільно-політичним змінам.

     

    - Податок з обороту, як головний елемент майбутньої податкової реформи, намагалися впровадити багато урядів, - каже Василь Володимирович. - У світовій же практиці він впроваджувався замість складного в адмініструванні, а головне - у відшкодуванні - ПДВ.

    Деякі автори ідеї сьогоднішньої податкової реформи пропонують зберегти ПДВ разом із податком з обороту. Потім поступово знизити двадцятивідсоткову ставку ПДВ до 7-12%, а податок з обороту впровадити в якості компенсатора на рівні 2-2,5%, адже чинний податок на прибуток і податок з обороту мають однаковий предмет оподаткування.

    - Навіщо ж платити двічі?

    - І дійсно, одночасне стягування ПДВ та податку з обороту (ПО) не поліпшить життя сільгоспвиробників, зокрема фермерів. Не кращим чином це позначиться й на позиціях України у світових рейтингах ведення бізнесу. На жаль, за кількістю податків Україна й так посідає чи не передостаннє місце з 183 країн світу (за оцінками Світового банку Doing Business).   

    - У чому, на Вашу думку, принципова різниця між ПДВ й податком з обороту?

    - Податок на додану вартість - це покращений різновид податку з обороту (ПО). Країні він справді потрібний. Адже перманентне розширення державних функцій вимагало й вимагає додаткових стабільних джерел поповнення бюджету.  

    Податок з обороту, починаючи з початку минулого століття, дозволяв багатьом державам вирішувати це завдання, а в колишньому Радянському Союзі був чи не головним, який формував бюджет.

    - Які недоліки Ви вбачаєте в податку з обороту?

    - Проблемою класичного ПО є те, що ставка не могла бути однаковою для різних видів товарів. Адже його принцип передбачав обкладання податком всіх операцій з купівлі-продажу. Якщо ж таку операцію провадити і щодо простих видів продукції, і щодо складних, тоді б останні ставали просто золотими.

    - А в ПДВ, кажуть, цікава історія…

    - Так. Уперше цей податок запровадили 1954 року у Франції. Автор - Моріс Лорі - тодішній керівник Дирекції з податків міністерства економіки, фінансів і промисловості цієї країни. Хоча відомий німецький промисловець Вільгельм фон Сіменс висунув таку ідею ще у 1918 році.

    Впровадження ПДВ вирішувало головну проблему класичного податку з обороту. Справа в тім, що він абсолютно нейтральний щодо будь-яких виробництв та кількості оборотів, бо оподатковується лише додана вартість. Сплачує ж податок кінцевий споживач.

    - Чому ж не всі українські фахівці з фінансових питань у захваті від «доданої вартості»?

    - Помилкою багатьох вітчизняних економістів є твердження, що, мовляв, ПДВ був запроваджений для боротьби з надмірним споживанням, та обкладання ним призводить до зростання цін, що провокує згортання споживання. Насправді ж ціна, передусім, залежить від попиту та пропозиції на товар, і вже потім постає питання інших складових її формування. 

    Але, незважаючи на очевидні плюси, ПДВ має суттєві недоліки.

    По-перше, облік доволі складний, він ведеться окремо від обрахунку фінансових результатів діяльності підприємства, що збільшує витрати платника.

    По-друге, чим дрібніше підприємство та чим менша у нього загальна сума оборотів, які підлягають обкладанню ПДВ, тим більші витрати і підприємства, і податківців. До того ж, надходження до бюджету від такого підприємства мізерні.

    По-третє, складність наскрізного контролю з боку податкової служби за фактичною сплатою ПДВ породила нечувані зловживання, корупцію та розкрадання бюджетних коштів.


    - Це правда, що й держава потерпає від українського варіанту ПДВ?

    - Деякою мірою – так. Скажімо, якщо у довгому ланцюгу покупців-продавців хтось не перерахував кошти до бюджету, перевів їх у готівку чи відправив за кордон, а кінцевий продавець товару, наприклад експортер, що має право на відшкодування ПДВ, вимагає повернути гроші, то в реальності замість доходів держава отримає чисті збитки.

    - Сільгоспвиробникам, певне, теж невигідно мати справу з ПДВ?

    - Тут ви не праві. Саме збереження ПДВ, на мою думку, більш прийнятне для аграріїв. Але беззаперечним має бути принцип, за яким операції з увезення в Україну сільгосппродукції обов'язково обкладаються ПДВ. Звільнення від оподаткування може стосуватися лише виробництва в Україні обмеженого переліку видів продукції.

    - Якщо ж зменшити ставки?

    - Ідею зменшити ставку ПДВ до 17% вважаю небезпечною. Більше 70% цього податку має надходити при оподаткуванні імпортних товарів. Зменшення ставки означатиме зниження мінімальних цін, за якими імпортні товари можуть продаватися в Україні, що зробить їх більш конкурентоспроможними відносно українських товарів. Уряду доведеться компенсувати втрати від імпорту шляхом збільшення податкового навантаження на українських аграріїв.

    Як бачите, в питанні означених двох податків доволі складно зробити однозначний вибір, який би влаштовував і державу, й сільгоспвиробника, й споживача. Цікаво було би почути і вашу позицію з цього питання та з багатьох інших, що стосуються реформи сфери оподаткування. Тож надсилайте ваші пропозиції, побажання, відгуки на електронну скриньку редакції: info@a7d.com.ua. Допоможемо вам бути почутими.

    Наступна ж тема нашої бесіди: «Податкові пільги для АПК чи вагоміші дотації?»

                                                                                           Володимир ВІЛЬОВИЧ

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Фонд підтримки українського села
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

«За» і «проти» ПДВ й податку з обороту


У країнах ЄС, на відміну від України, з суб’єктів господарювання не стягуються паралельно ПДВ та податок з обороту. Тому й у нашій державі пропонують визначитися, від якого податку слід відмовитися. Роздумами на цю тему сьогодні ділиться виконавчий директор Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Василь Куницький.

Довідково. АФЗУ - незалежна самоврядна всеукраїнська громадська організація, яка захищає інтереси понад 43 тисяч фермерських та майже 4 млн. особистих селянських господарств. Це одна з перших громадських організацій, яка з’явилась на пострадянському просторі, коли стало зрозумілим, що для захисту інтересів селян необхідні такі структури, які відповідали б вимогам ринкової економіки та суспільно-політичним змінам.

 

- Податок з обороту, як головний елемент майбутньої податкової реформи, намагалися впровадити багато урядів, - каже Василь Володимирович. - У світовій же практиці він впроваджувався замість складного в адмініструванні, а головне - у відшкодуванні - ПДВ.

Деякі автори ідеї сьогоднішньої податкової реформи пропонують зберегти ПДВ разом із податком з обороту. Потім поступово знизити двадцятивідсоткову ставку ПДВ до 7-12%, а податок з обороту впровадити в якості компенсатора на рівні 2-2,5%, адже чинний податок на прибуток і податок з обороту мають однаковий предмет оподаткування.

- Навіщо ж платити двічі?

- І дійсно, одночасне стягування ПДВ та податку з обороту (ПО) не поліпшить життя сільгоспвиробників, зокрема фермерів. Не кращим чином це позначиться й на позиціях України у світових рейтингах ведення бізнесу. На жаль, за кількістю податків Україна й так посідає чи не передостаннє місце з 183 країн світу (за оцінками Світового банку Doing Business).   

- У чому, на Вашу думку, принципова різниця між ПДВ й податком з обороту?

- Податок на додану вартість - це покращений різновид податку з обороту (ПО). Країні він справді потрібний. Адже перманентне розширення державних функцій вимагало й вимагає додаткових стабільних джерел поповнення бюджету.  

Податок з обороту, починаючи з початку минулого століття, дозволяв багатьом державам вирішувати це завдання, а в колишньому Радянському Союзі був чи не головним, який формував бюджет.

- Які недоліки Ви вбачаєте в податку з обороту?

- Проблемою класичного ПО є те, що ставка не могла бути однаковою для різних видів товарів. Адже його принцип передбачав обкладання податком всіх операцій з купівлі-продажу. Якщо ж таку операцію провадити і щодо простих видів продукції, і щодо складних, тоді б останні ставали просто золотими.

- А в ПДВ, кажуть, цікава історія…

- Так. Уперше цей податок запровадили 1954 року у Франції. Автор - Моріс Лорі - тодішній керівник Дирекції з податків міністерства економіки, фінансів і промисловості цієї країни. Хоча відомий німецький промисловець Вільгельм фон Сіменс висунув таку ідею ще у 1918 році.

Впровадження ПДВ вирішувало головну проблему класичного податку з обороту. Справа в тім, що він абсолютно нейтральний щодо будь-яких виробництв та кількості оборотів, бо оподатковується лише додана вартість. Сплачує ж податок кінцевий споживач.

- Чому ж не всі українські фахівці з фінансових питань у захваті від «доданої вартості»?

- Помилкою багатьох вітчизняних економістів є твердження, що, мовляв, ПДВ був запроваджений для боротьби з надмірним споживанням, та обкладання ним призводить до зростання цін, що провокує згортання споживання. Насправді ж ціна, передусім, залежить від попиту та пропозиції на товар, і вже потім постає питання інших складових її формування. 

Але, незважаючи на очевидні плюси, ПДВ має суттєві недоліки.

По-перше, облік доволі складний, він ведеться окремо від обрахунку фінансових результатів діяльності підприємства, що збільшує витрати платника.

По-друге, чим дрібніше підприємство та чим менша у нього загальна сума оборотів, які підлягають обкладанню ПДВ, тим більші витрати і підприємства, і податківців. До того ж, надходження до бюджету від такого підприємства мізерні.

По-третє, складність наскрізного контролю з боку податкової служби за фактичною сплатою ПДВ породила нечувані зловживання, корупцію та розкрадання бюджетних коштів.


- Це правда, що й держава потерпає від українського варіанту ПДВ?

- Деякою мірою – так. Скажімо, якщо у довгому ланцюгу покупців-продавців хтось не перерахував кошти до бюджету, перевів їх у готівку чи відправив за кордон, а кінцевий продавець товару, наприклад експортер, що має право на відшкодування ПДВ, вимагає повернути гроші, то в реальності замість доходів держава отримає чисті збитки.

- Сільгоспвиробникам, певне, теж невигідно мати справу з ПДВ?

- Тут ви не праві. Саме збереження ПДВ, на мою думку, більш прийнятне для аграріїв. Але беззаперечним має бути принцип, за яким операції з увезення в Україну сільгосппродукції обов'язково обкладаються ПДВ. Звільнення від оподаткування може стосуватися лише виробництва в Україні обмеженого переліку видів продукції.

- Якщо ж зменшити ставки?

- Ідею зменшити ставку ПДВ до 17% вважаю небезпечною. Більше 70% цього податку має надходити при оподаткуванні імпортних товарів. Зменшення ставки означатиме зниження мінімальних цін, за якими імпортні товари можуть продаватися в Україні, що зробить їх більш конкурентоспроможними відносно українських товарів. Уряду доведеться компенсувати втрати від імпорту шляхом збільшення податкового навантаження на українських аграріїв.

Як бачите, в питанні означених двох податків доволі складно зробити однозначний вибір, який би влаштовував і державу, й сільгоспвиробника, й споживача. Цікаво було би почути і вашу позицію з цього питання та з багатьох інших, що стосуються реформи сфери оподаткування. Тож надсилайте ваші пропозиції, побажання, відгуки на електронну скриньку редакції: info@a7d.com.ua. Допоможемо вам бути почутими.

Наступна ж тема нашої бесіди: «Податкові пільги для АПК чи вагоміші дотації?»

                                                                                       Володимир ВІЛЬОВИЧ

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Фонд підтримки українського села
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.