Заради спільної справи

26 May, Розділ Агрополітика, переглядів 5 171

Днями на Київщині відбулося перше виїзне засідання Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України.

Трударі українського лану завжди були осторонь мітингових буревіїв, якими супроводжувалося становлення нашої держави. Вони не звикли з’ясовувати стосунки під різними прапорами на майданах. Вони знали одне: сьогодні – орати, завтра – сіяти, післязавтра – жнивувати. І працювали, працювали, працювали, не очікуючи довгопрогнозованих грошових дощів. Але саме сьогодні наші аграрії так потребують підтримки, щоб уже завтра «світ годувати»…

Час відбудовувати

Що й казати, боляче дивитися на руїни тваринницьких комплексів. Кажуть, тваринництво збиткове, от і ферми по цеглинках розібрали, і луки забур’яніли в очікуванні череди. Та не скрізь так думають, не скрізь так хазяйнують, не скрізь руки опускають. Не скрізь руйнують.

І тваринництво насправді прибуткове. І корови по 7-8 тисяч літрів молока дають щороку. І вчорашні руїни ферм відбудовують у сучасні тваринницькі комплекси, а селяни не перетворюються у «заробітчан», подаючись за кордон. Доярки, механізатори, бригадири тут отримують зарплатню за «київськими мірками» від 2,5 тисяч до 5000 гривень. І це не де-небудь, а у нас, в Україні.

Село Мала Олександрівка, Бориспільський район, Київщина. Закрите акціонерне товариство «Племінний завод «Агро-Регіон». Саме з відвідин відбудованої з руїн молочної ферми цього господарства й розпочала свою роботу Координаційна рада з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України. Міністр аграрної політики, заступник голови координаційної ради Юрій Мельник відкрив засідання безпосередньо перед входом до відбудованого тваринницького комплексу племінного заводу.

Після оголошення порядку денного, Юрій Федорович передав слово голові наглядової ради ЗАТ «Племзавод «Агро-Регіон», члену Координаційної ради Юрію Карасику.

- Сьогодні ми маємо 5600 голів великої рогатої худоби та 20 тисяч свиней, - розпочав екскурсію своїм господарством Юрій Михайлович і повів далі. – Ми нічого нового не побудували. Все, що ви бачите, колись існувало. Колись у цих стінах теж була худоба. Потім після славнозвісної «перебудованої» епохи тваринництво стало «нерентабельним», поголів’я відправили на м’ясокомбінат, а від ферм залишилися обідрані стіни. Ми взялися й відбудували все зруйноване. Потім, образно кажучи, в старі стіни заселили нове високопродуктивне племінне поголів’я.

У чім переваги тваринництва? По-перше, при добре організованій справі сталий прибуток можна отримувати протягом усього року. По-друге, є змога якнайкраще дотримуватися структури сівозмін, природнім чином підіймаючи родючість ґрунтів (щороку ми вивозимо на один гектар 100 тонн гною!).

А головне – люди. Їм не треба полишати домівки в пошуках заробітку. Вони можуть протягом цілого року працювати в рідному (або сусідньому) селі, отримуючи чималу зарплатню. Сьогодні у нас зайняті 2200 селян. Вони повірили в перспективу своїх сіл, знайшли себе саме там, де народились і виросли. До речі, в нашому господарстві працюють династіями. Це дуже добра традиція!

Після відвідин молочної ферми учасники виїзного засідання Координаційної ради оглянули техніку, що використовується для заготівлі сіна та сінажу, посіви озимої пшениці, Селекційний центр «Генетичні ресурси».

Зернове питання

Пленарна частина засідання відбувалася на базі компанії «АМАКО».

Вже тут з доповіддю про функціонування та розвиток зернового ринку України в сучасних умовах виступив заступник міністра аграрної політики Ярослав Гадзало.

- Я не відкрию великого секрету, коли скажу, що зерновий сектор України традиційно є стратегічною галуззю економіки держави, - насамперед наголосив доповідач й аргументував, адже саме ця галузь і визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна й продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою й джерелом сталого розвитку більшості галузей АПК та економіки держави в цілому.

Далі заступник міністра навів такі статистичні дані:

- На 1 травня 2008 року за даними Держконтрольсільгосппроду суб’єктами зберігання задекларовано 8099 тис. тонн зерна, що на 2671 тис. тонн (49%) більше проти відповідної дати минулого року, в тому числі продовольчого – 3235 тис. тонн, або більше на 572 тис. тонн. Зокрема, пшениці більше на 807 тис. тонн, ячменю – на 406 тис. тонн, кукурудзи – на 1376 тис. тонн. Лише обсяги жита менші проти минулорічного на 8 тис. тонн, особливо продовольчого – на 20 тис. тонн.

Корисною й цікавою виявилася інформація про дії наших сусідів:

- Росія лише після того, як експортувала 13 млн. тонн зерна (з вирощених 82 млн. тонн), запровадила з 19 березня тимчасову заборону на експорт пшениці та меслину, а вже з 1 травня відмінила таку заборону, замінивши цей захід запровадженням підвищених ставок експортного мита до 30 червня (на пшеницю – 40%, але не менше 105 евро/т, на ячмінь – 30%, але не менше 70 евро/т). Казахстан не обмежував експорту до квітня (щомісячно - 1 млн. т) і лише з 27 квітня (до 1 вересня 2008 р.) заборонив вивозити пшеницю та меслину.

Повертаючись до стану справ в Україні варто зазначити, що за словами Ярослава Гадзало, перехідні запаси зерна у суб’єктів зберігання на початок нового маркетингового року (1 липня) становитимуть близько 4 млн. тонн (проти 4,2 млн. тонн на 01.07.2007 р.). Посилаючись на оцінки науковців, заступник міністра спрогнозував, що вже у червні поточного року зерно ріпаку та ячменю почне надходити на елеватори, де воно неодмінно потребуватиме доробки та доведення до товарних і споживчих кондицій. Так, за прогнозами аналітиків, валовий збір рапсу сягатиме 2,5 млн. тонн, що в 2,5 рази перевищить минулорічний показник.

І далі, за словами доповідача:

- Валове виробництво зерна в Україні у 2008 році, як і передбачено Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року, прогнозується на рівні 40 млн. тонн, що в 1,4 рази перевищить минулорічний рівень. Відтак, за розрахунками, загальна пропозиція зерна у 2008/2009 МР може становити 46 млн. тонн. Це дозволить повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку для продовольчого споживання – 7,2 млн. тонн, на кормові цілі – 14,3 млн., а також запропонувати на експорт близько 13,5 млн. тонн зерна, у тому числі орієнтовно 8,0 млн. тонн пшениці.

Світовий прогноз виробництва пшениці передбачає його збільшення на 41 млн. тонн (до 645 млн. тонн), споживання – на 19 млн. тонн (до 630 млн. тонн), при цьому перехідні запаси зростуть на 14 млн. тонн (до 128 млн. тонн).

Тим часом, світові ціни на продовольче зерно тримаються на рівні 350-400 доларів за тонну, що є потужним мотивуючим чинником для вітчизняних виробників і зернотрейдерів. Враховуючи це, для збалансування внутрішнього ринку зерна цілком очевидною є необхідність проводити заходи по стимулюванню підвищення попиту та внутрішнього споживання зерна і продуктів його переробки.

Причиною ж низького попиту на зерно на внутрішньому ринку є відсутність можливості, а також у багатьох випадках небажання зернопереробних, хлібопекарських та підприємств, які виро***ють продукцію тваринництва, залучати кредити для формування необхідних ресурсів зерна, не зважаючи на те, що Мінагрополітики було поширено базу для отримання кредитів на пільгових умовах і на цю категорію підприємств.

За даних умов можливою також є ситуація, яка дозволить зерноторговим компаніям поза конкуренцією скуповувати зерно за найнижчими цінами у період масових жнив і формувати вигідну для себе цінову політику на внутрішньому ринку протягом маркетингового року навіть за умов обмеження експорту.

А найбільш ефективним заходом у даній ситуації є підвищення ролі Аграрного фонду у формуванні внутрішнього ринку зерна. Як показала практика попередніх років, через відсутність в Аграрному фонді коштів для закупівлі зерна з перших днів масового збирання врожаю, коли його пропозиція найбільша, такі закупівлі з кожним наступним місяцем стають все більш складними і вимагають значно більше коштів.

Зважаючи, що в подальшому, у зв’язку зі вступом України до СОТ, обмеження експорту зерна стане проблематичним, слід забезпечити формування державних ресурсів зерна в обсягах, достатніх для гарантування продовольчої безпеки, вчасно виділивши для цього необхідні державні асигнування.

Україна врятує світ

Зі співдоповіддю по зерновому питанню виступив президент Української зернової асоціації Володимир Клименко.

- Я вважаю, щоб уникнути минулорічних помилок, маємо розпочати новий сезон без будь-яких обмежень експорту, – зокрема підкреслив співдоповідач, - як мінімум до 1 січня 2009 року слід взагалі не давати аніяких приводів для інформаційних спекуляцій на цю тему. Держава має чітко заявити про те, що в нас вільний експорт.

Свою думку висловив і президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко:

- Протягом півроку мені довелося взяти участь у багатьох міжнародних форумах із продовольчих проблем. І скрізь лунало ім’я нашої держави як рятівниці, як годувальниці. Це не дивина, адже протягом останніх 3-х років світовому запасу бракувало 50 мільйонів тонн зерна… Хто, як не ми самі, зможемо вирішити цю проблему?

Нехай там у США збирають по 70 центнерів з гектара, а в нас по 20-22. Вони нас обганяють завдяки використанню сучасних технічних засобів та інвестуванню в кожен гектар понад 1,5 тисяч доларів. Але ж потенціал нашої землі набагато вищий, і люди в нас працьовиті!

Однак для широкого залучення інвестицій потрібна політична стабільність. Інвестор має бути впевнений у завтрашньому дні. Йому потрібне стале законодавство, що працює. Словом, більше ринку й менше політики.

А президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич, під час свого виступу, зокрема сказав:

- Хочу від імені українських фермерів висловити такі пропозиції. По-перше, зняти обмеження, щодо експорту зерна та олії. По-друге, розглянути питання про внесення змін до держбюджету щодо збільшення рівня державної підтримки Аграрного фонду, для оздоровлення ситуації навколо зернового ринку. Отже, слід надати сільгоспвиробникам змогу спокійно готуватися до жнив й не хвилюватися, куди потім подіти врожай.

Далі слово було надано Олексію Вадатурському, генеральному директору ТОВ СП «НІБУЛОН»:

- Вже з 1 липня варто прийняти рішення й однозначно відмовитися від введення квот у подальшому. Всі учасники ринку мають бути впевнені, що подібних обмежень не буде й не може бути.

А президент Всеукраїнської асоціації пекарів України Володимир Слабовський висловив таку думку:

- Якби ж квотування не ввели, то ми б мусили купувати пшеницю та жито за світовими цінами. Звісна річ, тоді б і ціна на хліб змінилася. На жаль, держава не в змозі підняти всім зарплату до світового рівня, відтак і наші громадяни не можуть купувати хліб за світовими цінами. Краще було б запровадити механізм адресної дотації, щоб багаті купували хліб за ринковими цінами.

По завершенні обговорення стану справ на зерновому ринку України, міністр аграрної політики України Юрій Мельник доповів про план роботи Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України та запропонував зміни до персонального складу цієї інституції.

Як ви зрозуміли з прочитаного, учасники виїзного засідання Координаційної ради збиралися не задля одностайного «одобрямсу» і заздалегідь заготовлених протокольних рішень, а для того, щоб відповідально обговорити складні питання розвитку, напевне, найголовнішої аграрної галузі. Питання, для успішного вирішення яких немає універсальних чудодійних рецептів.

Тому і пропозиції висловлювалися різні, часом протилежні. Але не було жодного прояву з’ясовування якихось стосунків. Відчувалося спільне прагнення докласти всіх зусиль, щоб Україна, як висловився один з учасників наради, й насправді «врятувала світ від нестачі харчів»…

Володимир ШАПОВАЛОВ