Юрій МЕЛЬНИК. ГРАФІК ФІНАНСУВАННЯ НА СЬОГОДНІ ОПТИМАЛЬНИЙ

20 March, Розділ Агрополітика, переглядів 4 524

23 лютого відбулася зустріч заступників голів облдержадміністрацій, начальників головних управлінь агропромислового комплексу облдержадміністрацій, представників Мінагрополітики України. Розглядались два головних питання – стан підготовки до весняно-польових робіт та ситуація на ринку тваринництва. Принагідно було порушено й низку інших: стан ринку зерна, цукру тощо. На брифінгу за підсумками зустрічі про актуальні проблеми сільського господарства журналістам розповів міністр аграрної політики Юрій Мельник.

Як іде зараз підготовка до весняно-польових робіт?
– На рівні державної підтримки у бюджеті на 2007 р. прописані кошти на сільське господарство. На сьогодні більшість документів, які повинен був затвердити уряд у плані надання фінансової підтримки товаровиробникам, прийнято. Зокрема, порядок використання коштів у рослинництві, щодо кредитів, щодо здешевлення страхових премій, відшкодування вартості мінеральних добрив, на підтримання операцій фінансового лізингу, щодо селекції у тваринництві, підтримки фермерських господарств та цілий ряд інших програм. Ці документи відпрацьовані на рівні міністерств, відомств, пройшли урядовий комітет.
У нас є графік фінансування цих програм, який, з точки зору Міністерства аграрної політики, оптимальний, оскільки 45,2% бюджетних коштів передбачається на перше півріччя, зокрема на ті програми, які вже затверджені: це фінансова підтримка рослинництва, тваринництва, кредитна підтримка селекції в рослинництві, тваринництві, компенсація вартості сільгосптехніки.
За наявності порядків використання бюджетних коштів, при такому чіткому графіку ті завдання, які ми сьогодні ставимо перед регіонами в плані проведення весняно-польових робіт, в плані стабілізації ситуації в тваринництві підкріплюються реальними фінансовими можливостями державної підтримки.
Водночас, ми не хочемо применшувати роль регіонів. Сьогодні те, що відбувається в галузі тваринництва, повинно бути в центрі уваги не тільки міністерства, галузевих асоціацій, а й районних адміністрацій. Тому хочемо підняти роль регіонів, відповідальність місцевих адміністрацій, які також повинні працювати в напрямку стабілізації ситуації, зокрема в тваринництві. Усі служби, що задіяні для стабілізації ситуації в тваринництві, працюють на рівні районів. Регіони також повинні приділяти увагу тваринництву, а не тільки чекати державної підтримки.
Усі програми, які передбачають надання державної фінансової підтримки, будуть працювати на рівні регіонів. Міністерство доводить до обласних управлінь агропромислового розвитку, пропорційно поголів'ю, площі посівів або пропорційно виробництва валового продукту за минулий рік. Обласні управління доводять до районних управлінь, там створюються комісії, які працюють і відповідно надають кошти безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам. Щоб не було розмов, що на рівні районів ми даємо лише дотації, не надаючи базової підтримки. Важелі впливу щодо надання державної підтримки будуть проходити через державні районні адміністрації.

Коли підуть реальні гроші на проведення посівної?
– Графік фінансування на сьогодні оптимальний. Гроші дотепер в регіони ще не направлені, але маємо порядки їх розподілу, використання, кожен керівник обладміністрації отримав документ, в якому є порядок використання коштів. Фінансування ж – питання наступного тижня. Будуть направлені гроші по пріоритетним питанням: технічне забезпечення, виплати дотації за озимі культури і тваринництво.

Чи розглядає уряд квотування ринку м'яса як можливий варіант розв'язання ситуації, що склалася на цьому ринку?
– Це питання на сьогодні обговорюється лише як версія. Є інші варіанти, які передбачають виконання всіма суб'єктами, в першу чергу, зовнішньо-економічних операцій. Закон чітко визначив, що цього року ввезення товарів групи 1-24 проводиться без пільг. Але, на жаль, залишається ситуація, яка відмічалась у 2005-2006 рр., коли окремі суб'єкти отримували преференції при ввезенні м'ясопродуктів в Україну. Ми хочемо чесної конкуренції. Зрозуміло, що Україна сьогодні перебуває в системі світової торгівлі, тому ми не можемо працювати в неринкових умовах. Ми маємо досвід квот по цукру. По м'ясу хочемо поставити питання дуже чітко: всі, хто ввозить м'ясо, повинні платити податки, збори, ввізне мито, які встановить закон. Тоді наші товаровиробники будуть мати чесні конкурентні умови на ринку. Основне – уникнути пільгового ввезення.

Які обсяги квотування виробництва цукру?
– Україна – держава, яка може забезпечити цукровим буряком власний ринок і пропонувати його на зовнішній. У 2006 р. Україна виробила 2 млн. 600 тис. т цукру. Вперше за останні кілька років ми забезпечили внутрішні потреби без імпорту і маємо обсяги для експорту.
Водночас ми побачили, що роботу на зовнішньому ринку потрібно планувати, не можна мати короткострокові програми. Тому для того, щоб бути стабільним гравцем і на світовому ринку, і на ринку наших партнерів – країн СНД, потрібно вже сьогодні обговорювати з ними можливі обсяги постачання цукру виробництва 2007 р. А для цього треба сформулювати квоту на виробництво цукру, сформувати рівень мінімальних цін на цукровий буряк і цукор, який відповідає потребам товаровиробників. Тому на 2007 р. ми не плануємо зменшувати квоту порівняно з 2006 р., вона має забезпечити внутрішній ринок, а залишки ми можемо експортувати. Щоб конкурувати на зовнішньому ринку цукру, ми повинні думати не лише про квотування, а й про собівартість нашої продукції. Якщо ми хочемо, щоб наш цукор був конкурентним, ми маємо застосовувати відповідні технології виробництва, наші цукрові заводи не повинні очікувати на технічне переоснащення, запровадження новітніх технологій. Щоб бути конкурентоспроможними, ми повинні запроваджувати новітні технології – і вирощування цукрового буряку, і виробництва цукру. Рівень мінімальної ціни на нинішній день на цукор ми плануємо не більше ніж 2500 грн. з ПДВ.
Ми оцінюємо як шанс продаж Україною цукру на зовнішньому ринку. Наскільки ми його використаємо, залежить від того, як активно ми будемо працювати з нашими партнерами. Нам сьогодні потрібно провести переговори з ними щодо повернення цукру та цукрових сполук в режим вільної торгівлі. Тоді для наших виробників з'явиться реальна можливість експортувати цукор.
Це питання не одного дня. Над ним мають працювати відповідні міністерства, відомства, асоціації, які повинні знаходити торговельних партнерів, зацікавлених в українському цукрі.
Нещодавно в Україні була делегація з Узбекистану. Вони імпортують в межах 300-400 т цукру, тому Узбекистан зацікавлений в українському цукрі, є добра воля наших партнерів, але ми маємо боротися за цей ринок, окрім того, ми повинні бути прогнозованими, стабільними гравцями на ринку.

Чи розроблена комплексна програма розвитку сільського господарства?
– Є проект, який на сьогодні опрацьований усіма міністерствами та відомствами. Як завжди, при розробці таких великих комплексних документів є опоненти, порадники, але ми працюємо з усіма міністерствами та відомствами, розуміючи, що розробка такої великої програми – справа не лише Міністерства аграрної політики, це завдання всіх органів центральної та виконавчої влади. Тому питання доопрацювання буде обговорюватися на рівні облдержадміністрацій, громадських організацій. Думаю, що до 1 березня доопрацьований варіант програми подамо на розгляд уряду.

Підготувала Надія ФІГОЛЬ