Погоду в аграрному свыті робитиме Україна

07 July, Розділ Агрополітика, переглядів 6 342

Незабаром про результати роботи аграрного сектору нашої держави з 1 січня по 30 червня поточного року можна буде дізнатися з офіційних звітів. Але читачі «Аграрного тижня. Україна» мають змогу отримати актуальну інформацію про стан справ в АПК не лише зі статистичних зведень, а й безпосередньо з «перших вуст».

Заступник міністра аграрної політики України Борис Супіханов погодився в ексклюзивному інтерв’ю для нашої газети повідомити й проаналізувати результати, з якими вітчизняний аграрний сектор завершив півріччя, й окрім того поділитися своїми прогнозами на майбутнє.

- Борисе Карабайовичу, досі про підсумки півріччя лунали доволі оптимістичні прогнози. Ви вже маєте перші реальні цифри. Вони додають оптимізму?

- На це питання ви зможете й самі відповісти, а я просто наводитиму факти. Найперше, зростання виробництва в сільгосппідприємствах досягло 7,7%, що надало змогу забезпечити приріст виробництва валової продукції галузі.

Виробництво рибних продуктів збільшилося на 28,7%, круп та борошна – на 25%, м'яса та м'ясних продуктів – на 12%, сирів – на 9,2%, молока та молочних продуктів – на 6,6%, ковбасних виробів – на 5,4%. На чверть зріс експорт продукції АПК, а позитивне зовнішньоторговельне сальдо досягло 610 млн. дол. США.

Збільшилося й надходження платежів від підприємств агропромислового комплексу до зведеного бюджету більш як на 20%, а до державного – на 15%. Обсяги залучених кредитних ресурсів зросли на 36% (7,8 млрд. грн.). Заробітну плату в сільському господарстві вдалося підвищити в середньому на 47%. При цьому залишається сприятливою цінова ситуація на сільгосппродукцію.

- Які заходи вживалися на державному рівні для підтримки аграрного сектору?

- Зокрема, було продовжено термін дії спеціальних пільгових режимів оподаткування сільгосптоваровиробників податком на додану вартість, збільшення обсягів та удосконалення механізмів державної фінансової підтримки, формування сприятливих цін реалізації на основні види агропродукції. Ці заходи покликані забезпечити виконання, в першу чергу, визначених для міністерства пріоритетів діяльності. А саме:

- ефективного використання сільськогосподарських земель;

- формування ринкового середовища;

- підтримки розвитку молочного та м’ясного скотарства;

- активізації інвестування галузі;

- розвитку альтернативних шляхів енергетичного забезпечення.

Однак, в окремих регіонах ці завдання поки що не стали пріоритетними.

- Можете назвати ті регіони, де не поспішають з пріоритетами?

- Чому б і ні? От, скажімо, запровадження ефективної системи раціонального використання землі. На Миколаївщині в структурі посівів соняшник і ріпак займають більше 34%. А науково обґрунтована норма – 10%. У той же час посіви зернової кукурудзи зведені до мінімуму. І, як наслідок, недосів ярих зернових – 23% від прогнозованих площ. Аналогічна ситуація в Запорізькій, Херсонській областях, де посіви олійних культур займають більше третини площ. Результат – в цілому по державі не досівається зернових культур понад 130 тис. гектарів.

Сої не досіяли 100 тис. гектарів. У Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській областях засіяно цією культурою лише 35-48% прогнозованих площ.

Не краща ситуація з програмою виробництва цукру. Традиційні бурякосіючі регіони – Вінницька, Тернопільська, Харківська області – не досіяли культуру на майже 40 тис. гектарах. При цьому посіви соняшнику майже втричі перевищують науково обґрунтовані норми, що неминуче призводить до виснаження і деградації ґрунту.

Тому сьогодні ці проблеми потрібно розглядати через площину наведення елементарного порядку у використанні земельних угідь.

- Борисе Карабайовичу, скажіть будь ласка, що потрібно для вдосконалення державної підтримки аграрного сектору?

- Для створення сприятливих умов розвитку аграрного сектору Мінагрополітики розроблено низку нормативно-правових актів, зокрема, щодо:

- удосконалення механізмів прямої і непрямої державної підтримки сільгоспвиробників;

- здійснення часткової переорієнтації державної підтримки, зокрема галузі тваринництва, збереження й підвищення родючості земель, розширення підтримки кредитування інвестиційних проектів;

- врегулювання проблем по підвищенню відповідальності власників і орендарів за ефективне використання земель сільгосппризначення, страхування сільгоспризиків, створення системи оптових ринків, розвитку молочного і м’ясного скотарства та селекції.

На засіданні Кабінету Міністрів України нещодавно схвалено

- проект Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин";

- постанови Уряду щодо Порядків використання коштів, передбачених в держбюджеті для фінансової підтримки підприємств галузі через механізм здешевлення кредитів, державної підтримки виробництва продукції тваринництва і розвитку рослинництва, фінансування заходів по захисту, відтворенню й підвищенню родючості ґрунтів, формування держпродрезерву Аграрним фондом та регіональних запасів зерна врожаю 2008 року.

Решта першочергових нормативно-правових актів нині доопрацьовуються разом із зацікавленими міністерствами та відомствами і найближчим часом будуть внесені на розгляд Уряду.

Таким чином, на сьогодні створюються максимально сприятливі умови для розвитку АПК і виконання визначених на 2008 рік завдань, які підкріплюються державною фінансовою підтримкою.

- А чи все обіцяне надходить сільгоспвиробникам сьогодні?

- На 24 червня профінансовано повністю 3,6 млрд. грн., передбачених на перше півріччя поточного року за рахунок загального фонду держбюджету. Це на 300 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. На підтримку розвитку підприємств АПК у регіони спрямовано 1,5 млрд. грн., у тому числі на виробництво продукції тваринництва і рослинництва – майже 1,2 млрд. гривень.

Крім того, за рахунок коштів спецфонду держбюджету у регіони спрямовано 293 млн. грн., з них: 156 млн. грн. – на відшкодування витрат на закладення і нагляд за молодими садами і виноградниками, 15 млн. грн. – на підтримку розвитку хмелярства та 52 млн. грн. – на заходи з операцій фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки.

За рахунок перерозподілу видатків між бюджетними програмами вирішено питання по формуванню держпродрезерву Аграрним фондом в обсязі 150 млн. грн., з яких 130 млн. будуть виділені вже на початку липня.

Разом з тим, зверну увагу на незадовільне використання бюджетних коштів у регіонах. Так, на 18 червня залишки невикористаних коштів за основними програмами підтримки розвитку підприємств АПК становили понад 230 млн. грн. (17% від спрямованих у регіони).

Найбільші залишки утворилися за програмою фінансової підтримки виробництва продукції тваринництва та рослинництва – 175 млн. грн. (15%). Незадовільно використовуються кошти в Житомирській (засвоєно 72%), Запорізькій (70%), Кіровоградській (80%), Харківській (75%), Херсонській (61%) та інших областях.

На здешевлення вартості кредитів в сумі 151,5 млн. грн. регіонами використано лише 80%, а в Чернівецькій області із перерахованих 1,6 млн. грн. не спрямовано за призначенням жодної гривні.

Значні залишки коштів мали місце на рахунках Головних управлінь агропромислового розвитку Хмельницької, Харківської, Тернопільської та Житомирської областей.

- А у чому причина?

- На мій погляд, дається взнаки неефективна робота конкурсних комісій, як на обласному, так і районному рівнях.

- Чи планується змінити порядок використання коштів, що спрямовуються з держбюджету в регіони для підтримки аграріїв?

- Так. У зв’язку з різким підвищенням вартості ресурсів на міжбанківських валютних ринках, підвищенням облікової ставки Національного банку для удосконалення механізму надання компенсації відсоткової ставки, рішенням Уряду внесені зміни до Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів.

А саме:

- знято обмеження щодо граничної межі залучення кредитів для підприємств АПК;

- надано право на здешевлення кредитів, пов'язаних із закупівлею сільськогосподарської та зрошувальної техніки іноземного виробництва, придбаної у 2005 році;

- включено до переліку підприємства з обробки насіння та вовни;

- надано право на отримання компенсації за залученими довгостроковими кредитами сільгосппідприємствам для будівництва і реконструкції приміщень, придбання обладнання й техніки для утримання та обслуговування тварин (крім птиці) та закупівлі племінної худоби, у національній валюті у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, що становить сьогодні 18% річних.

От

Отже, підсумки першого півріччя в аграрному секторі надають оптимізму й надії, що буде в нас і хліб , і до хліба. Добре й те, що Україна вголос заявила, що зможе й не лише себе досхочу нагодувати, а й усіх за кордоном, в кого гроші є, щоб гідно оплатити працю наших хліборобів. Кажуть, погода нам посприяла. Але хочеться, щоб українські сільські господарі навчилися й самі завжди робити погоду.

Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ