Жнивна пора завжди сповнена емоцій. Адже витрачено багато сил, праці, коштів і часу. З величезною надією на зерновий лан України поглядають аграрії, просячи у природи сприятливих погодних умов.
Та «на Бога надійся, а сам не лінуй» - мовиться в народі. За вирощене збіжжя ще доведеться поборотися. Професійно організованою роботою, вчасним постачанням необхідних ресурсів, налагодженим сервісним обслуговуванням. А головне – спільними, продуманими, прозорими діями на ринку зерна.
Так вважають в Мінагрополітики. І ці свої наміри міністр аграрної політики України Юрій Мельник виклав перед керівниками головних управлінь агропромислового розвитку обласних держадміністрацій, зернотрейдерами, представниками громадських організацій та відповідних служб міністерства, сподіваючись на підтримку.
Втім, ринок зерна працює в нашій державі не відокремлено. Це великий, але все ж сегмент агропромислового комплексу. То перш ніж міркувати над спільними кроками у збиральній компанії, учасники наради зробили висновки з роботи, проведеної за півріччя. Їх оприлюднив, а також повідомив про стан фінансування програм підтримки розвитку галузі заступник міністра Борис Супіханов. На яких аспектах зупинив увагу Борис Карабайович, читайте далі, на сторінці 4.
Досить детально про організацію збирання врожаю та формування ринку зерна в 2008/2009 маркетинговому році доповів інший заступник міністра Ярослав Гадзало. Ви також маєте можливість дізнатись про його міркування. Читайте, будь ласка, розмову нашого кореспондента з Ярославом Михайловичем на 5-й сторінці.
Однак, повернімося до наради. Вона зібрала чимало зацікавлених. І серед них були не лише чиновники, а й керівники Державної служби з охорони сортів рослин, Державної інспекції з контролю якості сільгосппродукції та моніторингу її ринку, Головної держінспекції з карантину рослин, Державного резервного насіннєвого фонду, голови ряду асоціацій: Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств, Асоціації фермерів та приватних землевласників, «Союзу птахівників України», «Союзу аграрних бірж України», «Укрмолпрому», «Укрспирту», «Укцукру»...
І всім, зрозуміло, було над чим міркувати. Закликаючи колег до принципової розмови, Юрій Мельник зауважив: «Успіх ми матимемо лише тоді, коли всі працюватимуть узгоджено й за однаковими правилами». Міністр аграрної політики нагадав, зокрема, про ряд рішень Уряду, спрямованих на стабільну роботу ринку зерна. Вже визначено правила, за якими закуповуватиме зерно Аграрний фонд, оприлюднені мінімальні ціни на збіжжя, знято квоти на експорт зерна. Всі зернові оператори, а це і зернотрейдери, і ДАК «Хліб України», і кормовиробники, і пекарі, і тваринники мають однакові правила гри на згадуваному ринку.
Зі своїми пропозиціями, баченням проблем, інформацією на нараді виступили Герой України, генеральний директор СП «Нібулон» Олексій Вадатурський, віце-президент УААН Микола Безуглий, перший заступник голови Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств Юрій Карасик, голова наглядової Ради ДАК «Хліб України» Іван Рішняк.
На думку Олексія Вадатурського, однією з головних помилок є рішення про відміну експорту кукурудзи, яке прийнято із запізненням. Трохи раніше потрібно було дозволити й експорт ячменю. Адже його посіяно на 1 млн. га більше. Тож перехідні залишки зерна, плюс збіжждя нового врожаю потрібно буде десь зберігати. Чи витримає реальна ємність елеваторної промисловості таку кількість зерна?
Сьогодні трейдери відвантажують на експорт одразу кілька культур. Кукурудзу, пшеницю минулого врожаю, а вже надходить озимий ячмінь і ріпак нового. Це величезне навантаження.
Потребує реального вирішення проблема ремонту залізничного парку, аби Україна могла вивозити щомісяця 2-3 млн. т зернових. Нині надзвичайно – у 2-3 рази – подорожчали автотранспортні перевезення. Й відчувається до того ж нестача цього транспорту.
Олексій Опанасович також звернув увагу на якість та вологість зерна нового врожаю. На мобільність збиральної техніки, вчасну перекидку комбайнів з півдня на північ. Хоча, як застережив Герой України, вже сьогодні він особисто передбачає проблеми зі збором урожаю на півдні, тому відмовився від ідеї передавати комбайни у північні регіони.
Надто бентежить виробника і зернотрейдера проблема вчасної видачі ветеринарних сертифікатів. Інколи терміни їх виготовлення надто розтягуються. Тоді як документи потрібно видавати максимум 5-12 днів. Олексій Вадатурський запропонував врахувати досвід його компанії та організувати в портах, які першими прийматимуть зерно, чергування ветлікарів і спеціалістів відповідних служб для швидкого відбору зразків зерна та оперативного проведення його аналізів. Вантажі не повинні затримуватися, адже виникатимуть величезні черги.
Ще один молмент, на якому зупинив увагу присутніх генеральний директор СП «Нібулон» - засміченість полів й ураження зерна шкідниками і хворобами. Цьому потрібно приділити надвичайну увагу, адже від якості й чистоти зерна залежатиме його ціна і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Тому для сільгоспвиробника важливо в першу чергу сформувати якісне зерно, реалізувати його в Аграрний фонд, державні й регіональні резерви.
Олексій Вадатурський закликав учасників наради до прозорої роботи на зерновому ринку, адже виробництво зерна – рентабельний аграрний бізнес. І сьогодні працювати на збитки в аграрному секторі – злочин. Тому керманич «Нібулону» готовий у закупівлях працювати на рівних з Аграрним фондом. Але й попередив: «У портових областях ми реально конкуруватимемо з фондом. Але й готові резервувати певну кількість зерна з відповідними гарантіями, щоб не допускати обмежень експорту. Адже 13-15 млн. т повинні вільно переміщуватися, працюючи на справжні ринкові механізми». На переконання Олексія Опанасовича, це сприятиме і допоможе аграріям зібрати більше 40 млн. т зерна.
- На нас з надією дивиться увесь світ, - висловив своє бачення проблем перший заступник голови Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств Юрій Карасик. – Збирання врожаю – це і політична кампанія. І від нашої грамотної роботи залежить успіх всієї країни. Ми повинні виступати єдиним фронтом: професійно, принципово, гласно, разом із громадськими організаціями. Так, є чимало проблем. Але спільними зусиллями ми їх вирішимо.
- Наша компанія має величезні борги, - висловився голова наглядової Ради ДАК «Хліб України» Іван Рішняк. - Втім, ми змогли підготувати до прийомки нового зерна 60 підприємств з 82-х. І готові засипати в елеватори 4,5 млн. т зерна. Спробуємо навіть експортувати його. Тож готові працювати для потреб держави.
Завершуючи обговорення порядку денного наради, міністр Юрій Мельник, зокрема, зобов’язав аграрних керівників областей ретельно проаналізувати підсумки роботи й зрозуміти тенденції та закономірності розвитку агросектору кожного регіону. Наголосив на необхідності виконання прийнятих Урядом нормативних актів і внесення пропозицій у їх проекти. Міністр закликав активно формувати проблемні питання областей для їх оприлюднення та розв’язання на державному рівні.
На переконання Юрія Мельника, під час жнив в областях виникне чимало проблем, до яких аграрні керівники повинні бути готові. Це і транспортні питання, і питання приймання та збереження врожаю, злагоджена робота інспекційних служб тощо. Щодо останніх, то міністр застеріг їх керівників у зволіканні з видачею ветеринарних та інших сертифікатів, а також у забороні міжобласних переміщень зерна. Юрій Мельник зобов’язав ці служби міністерства максимально змобілізуватися і працювати виключно в інтересах сільгоспвиробника.
За результатами наради буде видано комплексний наказ міністерства для вирішення всіх невідкладних питань організації збирання врожаю та формування ринку зерна.
Підготовлено прес-службою Мінагрополітики