Аграрний тиждень. Україна
» » » Dr. Hans-Jurgen Heimsoeth: «Irh haben agrarischen Wissenschafsht einen Tempel» Доктор Ханс Юрген Гаймзьот: «Маєте аграрної науки храм»
» » » Dr. Hans-Jurgen Heimsoeth: «Irh haben agrarischen Wissenschafsht einen Tempel» Доктор Ханс Юрген Гаймзьот: «Маєте аграрної науки храм»

    Dr. Hans-Jurgen Heimsoeth: «Irh haben agrarischen Wissenschafsht einen Tempel» Доктор Ханс Юрген Гаймзьот: «Маєте аграрної науки храм»


    вергунов сыческийMehr als zwei Jahrhunderte, prominente Figuren der deutschen Agrar-Wissenschaft, um das Potenzial der ukrainischen Landwirtschaft kennen. Und ihren Beitrag für unsere Entwicklung ist von unschätzbarem Wert. Eine Wissenschaft und Bildung sind von entscheidender Bedeutung für die nachhaltige Entwicklung der ukrainischen Gesellschaft. Schließlich kann die wissenschaftliche Komponente eure Wirtschaft zu Konkurrenz auf dem Weltmarkt zu bringen…

    Понад два століття видатні німецькі вчені пізнають потенціал українського сільського господарства. І їхній внесок важко переоцінити. А наука й навчання мають непересічне значення для сталого розвитку українського суспільства. Бо саме наукова складова може вивести вашу економіку на світовий конкурентний рівень…

    Шкода, що ці слова шановного Надзвичайного й Повноважного Посла Німеччини в Україні не почули українські парламентарі. Та й в мудрості доктора Гаймзьота не віяло політикою, і говорив він не на ток-шоу, до яких «дожилися» наші телеканали. Він сказав це в Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Національної академії аграрних наук України (ДНСГБ НААН). До речі, за два місяці в нас знову буде нагода вести репортаж зі столичної вулиці Героїв оборони, 10, бо буде велике свято: нашому храму аграрної науки виповниться 90 років.

    Сьогодні ж є нагода розповісти про унікальне видання, яке днями побачило світ завдяки зусиллями працівників ДНСГБ НААН у тісній співпраці й за підтримки німецьких колег. Отже, вперше у новітній історії України з’явилося «наукове дитя» на ім’я: «Бібліографічний покажчик «Німецькі сільськогосподарські видання у фондах Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН та науково-дослідних установ і вищих навчальних закладах аграрного профілю (1822-2010 рр.)». Тож недарма Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні взяв участь у цій знаковій презентації, адже новітній покажчик і його «дитина» видані завдяки знайденим амбасадою Німеччини коштам. Віктор Вергунов, директор ДНСГБ НААН, вітаючи вітчизняних і зарубіжних гостей, одразу помітив, що бракує місць у просторій залі ННЦ «Інститут аграрної економіки» (де саме й відбувалася подія). Отож доводилося зносити вільні стільці з усього корпусу.

    Мало хто знає, що понад 20 мільйонів має наша скарбниця аграрної науки. Але не гривень чи дойчмарок, а книг. До слова, ДНСГБ НААН - третя за своїми фондами галузева книгозбірня світу після Національної сільськогосподарської бібліотеки США та ЦНСГБ Російської академії сільгоспнаук. І майже 5 тисяч видань - німецького походження. Відтак, по науковий досвід до провідної держави цивілізованого світу можна доїхати звичайнісіньким київським тролейбусом…

    - Ця наша зустріч є знаковою подією, - підкреслив далі Віктор Вергунов. - І не лише тому, що збігається в часі зі Всеукраїнським днем бібліотек і нашим 90-літтям, а передусім тому, що нам вдалося захистити нашу визнану світом наукову спадщину від девальвацій, які час від часу віддаляли нас від європейської спільноти. Але і в лихі, й у добрі часи українська аграрна наука відчувала увагу й повагу наукових кіл ФРН. Видатні вчені цієї країни не ховали свій аграрний досвід, а радо ділилися своїми надбаннями з українськими колегами. І ми ніколи не забудемо, що у світовому контексті становлення й розвитку сільськогосподарської дослідної справи перші методики проведення досліджень були розроблені саме німецькими вченими, зокрема, П. Вагнером, Ад. Маєром, Г. Дрекслером та Меркером… Тепер з презентованого покажчика ви дізнаєтеся більше й про 4835 видань за період з 1822 по 2010 рік, що зберігаються у фондах як ДНСГБ НААН (де їх 4329 ), так і 11 галузевих бібліотек України (506 видань). З цих книг 4452 примірники - з перекладом українською мовою та 383 періодичних видання.

    Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні доктор Ганс-Юрген Гаймзьот багато добрих слів сказав про світове значення досягнень української сільськогосподарської науки. Особливо закарбувалося таке побажання: «Бережіть, плекайте свою спадщину аграрної науки і ви здивуєте світ своїм піднесенням». 

    Віце-президент НААН, член-кореспондент НААН Микола Сичевський висловив найкращі побажання й щиру подяку діячам української аграрної науки, які працювали над покажчиком, і, зокрема, невтомній команді ДНСГБ НААН, вручивши багатьом відзнаки Кабінету Міністрів України, Національної академії аграрних наук, Мінагрополітики.

    Доктор Хайнц Штрубенхофф, керівник групи Німецько-українського аграрного діалогу з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ФРН), шануючи досвід й винаходи ветеранів української аграрної науки, побажав усім «помолодшати», згадавши знамениту теорію відносності, яку видатний Ейнштейн винайшов у 27 років. І ще одне побажання від доктора Штрубенхоффа: «Максимально наблизитися до практики».

    Приєднався до численних вітань і доктор Фолькер Зассе, який безпосередньо очолює відділ з питань захисту прав споживачів, продовольства, сільського господарства та охорони навколишнього середовища при амбасаді ФРН.

    А насамкінець, приємно було почути від Віктора Вергунова, що й українські парламентарі відвідають скарбницю національної сільськогосподарської науки до її 90-ліття. Саме з цього й сподіваюся розпочати репортаж про уславлений ювілей.




                                                                                         Володимир ВІЛЬОВИЧ

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Постанова Президії Національної академії аграрних наук України від 19 вересня 2012 року (протокол №13) "Про продовження реформування аграрної науки"
  • Фонд підтримки українського села
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Dr. Hans-Jurgen Heimsoeth: «Irh haben agrarischen Wissenschafsht einen Tempel» Доктор Ханс Юрген Гаймзьот: «Маєте аграрної науки храм»


вергунов сыческийMehr als zwei Jahrhunderte, prominente Figuren der deutschen Agrar-Wissenschaft, um das Potenzial der ukrainischen Landwirtschaft kennen. Und ihren Beitrag für unsere Entwicklung ist von unschätzbarem Wert. Eine Wissenschaft und Bildung sind von entscheidender Bedeutung für die nachhaltige Entwicklung der ukrainischen Gesellschaft. Schließlich kann die wissenschaftliche Komponente eure Wirtschaft zu Konkurrenz auf dem Weltmarkt zu bringen…

Понад два століття видатні німецькі вчені пізнають потенціал українського сільського господарства. І їхній внесок важко переоцінити. А наука й навчання мають непересічне значення для сталого розвитку українського суспільства. Бо саме наукова складова може вивести вашу економіку на світовий конкурентний рівень…

Шкода, що ці слова шановного Надзвичайного й Повноважного Посла Німеччини в Україні не почули українські парламентарі. Та й в мудрості доктора Гаймзьота не віяло політикою, і говорив він не на ток-шоу, до яких «дожилися» наші телеканали. Він сказав це в Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Національної академії аграрних наук України (ДНСГБ НААН). До речі, за два місяці в нас знову буде нагода вести репортаж зі столичної вулиці Героїв оборони, 10, бо буде велике свято: нашому храму аграрної науки виповниться 90 років.

Сьогодні ж є нагода розповісти про унікальне видання, яке днями побачило світ завдяки зусиллями працівників ДНСГБ НААН у тісній співпраці й за підтримки німецьких колег. Отже, вперше у новітній історії України з’явилося «наукове дитя» на ім’я: «Бібліографічний покажчик «Німецькі сільськогосподарські видання у фондах Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН та науково-дослідних установ і вищих навчальних закладах аграрного профілю (1822-2010 рр.)». Тож недарма Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні взяв участь у цій знаковій презентації, адже новітній покажчик і його «дитина» видані завдяки знайденим амбасадою Німеччини коштам. Віктор Вергунов, директор ДНСГБ НААН, вітаючи вітчизняних і зарубіжних гостей, одразу помітив, що бракує місць у просторій залі ННЦ «Інститут аграрної економіки» (де саме й відбувалася подія). Отож доводилося зносити вільні стільці з усього корпусу.

Мало хто знає, що понад 20 мільйонів має наша скарбниця аграрної науки. Але не гривень чи дойчмарок, а книг. До слова, ДНСГБ НААН - третя за своїми фондами галузева книгозбірня світу після Національної сільськогосподарської бібліотеки США та ЦНСГБ Російської академії сільгоспнаук. І майже 5 тисяч видань - німецького походження. Відтак, по науковий досвід до провідної держави цивілізованого світу можна доїхати звичайнісіньким київським тролейбусом…

- Ця наша зустріч є знаковою подією, - підкреслив далі Віктор Вергунов. - І не лише тому, що збігається в часі зі Всеукраїнським днем бібліотек і нашим 90-літтям, а передусім тому, що нам вдалося захистити нашу визнану світом наукову спадщину від девальвацій, які час від часу віддаляли нас від європейської спільноти. Але і в лихі, й у добрі часи українська аграрна наука відчувала увагу й повагу наукових кіл ФРН. Видатні вчені цієї країни не ховали свій аграрний досвід, а радо ділилися своїми надбаннями з українськими колегами. І ми ніколи не забудемо, що у світовому контексті становлення й розвитку сільськогосподарської дослідної справи перші методики проведення досліджень були розроблені саме німецькими вченими, зокрема, П. Вагнером, Ад. Маєром, Г. Дрекслером та Меркером… Тепер з презентованого покажчика ви дізнаєтеся більше й про 4835 видань за період з 1822 по 2010 рік, що зберігаються у фондах як ДНСГБ НААН (де їх 4329 ), так і 11 галузевих бібліотек України (506 видань). З цих книг 4452 примірники - з перекладом українською мовою та 383 періодичних видання.

Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні доктор Ганс-Юрген Гаймзьот багато добрих слів сказав про світове значення досягнень української сільськогосподарської науки. Особливо закарбувалося таке побажання: «Бережіть, плекайте свою спадщину аграрної науки і ви здивуєте світ своїм піднесенням». 

Віце-президент НААН, член-кореспондент НААН Микола Сичевський висловив найкращі побажання й щиру подяку діячам української аграрної науки, які працювали над покажчиком, і, зокрема, невтомній команді ДНСГБ НААН, вручивши багатьом відзнаки Кабінету Міністрів України, Національної академії аграрних наук, Мінагрополітики.

Доктор Хайнц Штрубенхофф, керівник групи Німецько-українського аграрного діалогу з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ФРН), шануючи досвід й винаходи ветеранів української аграрної науки, побажав усім «помолодшати», згадавши знамениту теорію відносності, яку видатний Ейнштейн винайшов у 27 років. І ще одне побажання від доктора Штрубенхоффа: «Максимально наблизитися до практики».

Приєднався до численних вітань і доктор Фолькер Зассе, який безпосередньо очолює відділ з питань захисту прав споживачів, продовольства, сільського господарства та охорони навколишнього середовища при амбасаді ФРН.

А насамкінець, приємно було почути від Віктора Вергунова, що й українські парламентарі відвідають скарбницю національної сільськогосподарської науки до її 90-ліття. Саме з цього й сподіваюся розпочати репортаж про уславлений ювілей.




                                                                                     Володимир ВІЛЬОВИЧ

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Постанова Президії Національної академії аграрних наук України від 19 вересня 2012 року (протокол №13) "Про продовження реформування аграрної науки"
  • Фонд підтримки українського села
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.