- ФЕРМЕРИ ХОЧУТЬ АЗАРОВА!
- При внесенні змін до держбюджету необхідно виділити 1,2 млрд грн на розвиток середніх і малих сільгоспвиробників, - АФЗУ
- Є фермери – буде Україна
- Фермери пообіцяли Литвину пікетувати Раду з 3 жовтня
- МІНАГРОПОЛІТИКИ: МИ НАЦІЛЕНІ НА ПЛІДНУ СПІВПРАЦЮ З УКРАЇНСЬКИМ ФЕРМЕРСТВОМ. ЙОГО РОЛЬ ВАЖКО ПЕРЕОЦІНИТИ
Фермерські переговори
15 лютого у Будинку кіно відбувся XXIII звітно-виборний з’їзд Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Фермери намагалися обговорити питання ролі та місця фермерства в майбутньому України і підбити підсумки роботи Ради АФЗУ за останні три роки.
Все, що робить АФЗУ, є утвердженням фермерського руху в Україні як єдиної правильної форми господарювання на селі. Фермер серед сільської громади набирає більшого авторитету, заслуговує довіру і повагу, а тому фермерський дух живе і буде жити, адже це дух господаря, що притаманний українському народу, вважають фермери.
«Наша громадська організація реально захищає інтереси понад 43 тисяч фермерських і майже 4 млн. особистих селянських господарств, - наголосив президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич. - Та, перш за все, хочу почати доповідь про роботу ради АФЗУ з аналізу головних проблем, які стосуються українського фермера, бо державна підтримка відсутня, а законодавчі акти, що приймаються всупереч нашим пропозиціям, тільки обтяжують ведення сільського господарства. По-перше, з кожним днем все більше фермерських господарств зазнають утисків та захоплень. По-друге, державна податкова фіскальна політика спрямована на знищення українського фермера, адже дозволено законне ввезення в Україну продукції, що виробляють наші господарства, які, до того ж, обкладаються податками. По-третє, повністю відсутня державна підтримка фермерів. Але завдяки діяльності АФЗУ вдалося суттєво впливати на стабільні ціни на зерно та соняшник, не допускати обвал цін у період збирання врожаю, скасувати мито на експорт, зупинити знищення фермерських господарств перевірками. Понад 3500 разів організацією надавалася юридична допомога членам АФЗУ, проведено 80 круглих столів, 200 засідань різних робочих груп. За підтримки АФЗУ були організовані поїздки українських фермерів до Японії, Литви, Польщі, Франції. Взагалі ж при плановому фінансуванні фермерського руху можна домогтися запровадження єдиного спрощеного податку для фермера (сплачується раз на рік без перевірок), мінімального проведення бухгалтерського обліку та звітності, передачі фермерських земель постійного користування у власність або у довічне успадковане володіння, запровадження відшкодування фермером вартості сплаченого транспортного збору за некористування автомобільними шляхами, впливу на ціноутворення продукції, забезпечення виділення держдопомоги фермерам на європейському рівні, скасування технічного огляду сільгосптехніки, адже безпека на полі й на дорозі – це різні речі».
Виступи ж членів і голів обласних АФЗ були емоційними, бо кожен із них є фермером, і робота на землі – це основа їхнього життя. Так, Володимир Шкант (голова Липовецької асоціації фермерів, Вінниччина) часто звертався з наболілими питаннями до заступника міністра агрополітики, адже гроші на фінансування виділяються, а от до села чомусь не доходять. Хвилює Володимира Шканта і те, що в селі більше вмирає людей, ніж народжується. Таку ситуацію він вважає геноцидом українського селянства. Цю позицію Володимира Михайловича делегати з’їзду підтримали бурхливими оплесками.
А запрошений до слова заступник міністра аграрної політики Олександр Сень, послухавши фермерів, зауважив, що діяльності роботи АФЗУ варто давати набагато глибшу оцінку. «Сьогодні ми годуємо своїм виробництвом себе та світ, - нагадав він. - Багато говорилося про те, що вітчизняного виробника «вбиває» імпорт товарів. Але почнімо з того, що картоплі ми завозимо лише 1000-2000 т у рік, а на 20 мільйонів – це ніщо, овочів та фруктів – 8-10%. Проте я згоден з тим, що завезення м’яса потрібно зменшити. Віднайшли форму для відкритого, прозорого, контрольованого експорту товарів, вдалося не збити ціну на зерно пшениці в момент посіву».
Та послухавши один одного й почухавши потилиці, фермери погодились у тому, що головними чинниками кризових явищ у сільській місцевості й надалі залишаються відсутність державної політики щодо розвитку сільських територій, відсутність підтримки малого та середнього агропідприємництва, корупція, соціальна незахищеність і безробіття сільського населення.
Низка останніх урядових ініціатив у сфері аграрної політики, включаючи прискорення земельної реформи, на практиці не узгоджується з реальними потребами жителів села і не відповідає економічним інтересам основної маси сільгоспвиробників. Більшість державних і регіональних програм, пов’язаних із розвитком сільських територій, мають переважно декларативний характер або не забезпечуються необхідними фінансовими ресурсами, що ускладнює, а подекуди і цілком унеможливлює їхнє використання.
За словами фермерів, для сталого розвитку фермерства необхідно змінити концепцію аграрної реформи та терміново розробити довгострокову стратегію, відповідно до якої слід прийняти низку законопроектів і нормативно-правових актів, які б передбачали пріоритетний розвиток фермерства, середнього і малого підприємництва на селі та визначили фермерський тип господарювання в сільському господарстві як базовий. Вже давно потрібно створити систему кредитування всієї аграрної галузі й передбачити державну політику розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та експортну стратегію агропродукції.
Питання внесення змін у Статут АФЗУ фермери розв’язати так і не змогли, бо робоча група, якій було доручено зробити ці зміни, своє завдання не виконала (?). Тож це питання було знято з порядку денного. Як стало далі зрозуміло, це спрацювало «на руку» нинішньому керманичу фермерського руху країни.
Так, на посаду АФЗУ балотувалися четверо осіб: нинішній президент Микола Миркевич (висунутий Полтавською та рядом інших обласних організацій), голова Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СУСОКУ) Іван Томич, депутат Верховної Ради України п'яти скликань Іван Заєць (висунутий обласними конференціями Херсонської, Донецької, Запорізької, Черкаської, Львівської, Волинської та Івано-Франківської областей) і директор ФГ «Геркулес» з Переяслав-Хмельницького району Київської області Віктор Шеремет (висунутий обласною організацією).
Іван Заєць мусив зняти свою кандидатуру, бо внести зміни до Статуту не встигли, а існуюча редакція унеможливлювала обрання його президентом асоціації. Відмовився від обрання і Іван Томич. Тож голосували фермери за двох кандидатів, що залишилися. Таємним голосуванням більшістю голосів новим президентом АФЗУ став Микола Миркевич. Першим віце-президентом - Микола Стрижак із Кіровоградщини (заступник керівника Українського держфонду підтримки фермерських господарств), віце-президентами обрано Василя Бурлаку (голова Полтавської АФЗ), Івана Андрійчука (голова Кіровоградської АФЗ) та Віктора Шеремета.
Результатом з’їзду стали також направлені звернення з вимогами до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. У зверненні до Президента України фермери зазначили, що потрібне негайне виконання всіма гілками влади законів України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про фермерське господарство», «Про особисте селянське господарство». Йдеться про недопущення суттєвого збільшення орендної плати за користування земельними паями, врегулювання захисту внутрішнього ринку від неякісних імпортних продуктів харчування та забезпечення належного митного контролю за контрабандним ввезенням агропродукції на територію країни.
У зверненні до Верховної Ради України запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України, до законів України «Про відходи», «Про надра» щодо використання фермерськими господарствами води без оформлення відповідних дозволів, відмінити податок 15% з доходу фізичних осіб на вирощену сільгосппродукцію, яка реалізується виробником.
Найголовнішими пунктами у зверненні членів АФЗУ до уряду є прохання відмінити технічний огляд сільськогосподарської техніки, передбачити кошти для розвитку середніх і малих сільгоспвиробників та інфраструктури, соціальної сфери села в розмірі 1,2 млрд. грн., включаючи фінансування державних програм підтримки фермерських господарств у розмірі 700 млн. грн. та 500 млн. грн. - для сільськогосподарських кооперативів через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Висунута пропозиція з розробки і запровадження програми державної допомоги фермерським господарствам з розрахунку на 1 га землі, яка обробляється; 1 кг/л виробленої і реалізованої продукції. Законодавчо потрібно закріпити спрощену процедуру відведення, проектування та будівництва фермерами житлових будинків, господарських будівель і споруд для створення фермерських господарств з відокремленими фермерськими садибами на землях цих господарств. Фермери запропонували урядовцям розробити разом із ними і запровадити порядок державного замовлення на сільгосппродукцію, що забезпечить підтримку вітчизняного виробника. Багато пропозицій внесено щодо компенсації витрат фермерам, встановлення цін на оплату електроенергії та газу, врегулювання проблем зі стихійним ринком вина тощо.
Залишається почекати: чи всі звернення фермерів будуть почуті, і чи зможуть разом із владою новообрані керівники АФЗУ вирішити хоча б не всі, проте найголовніші проблеми фермерства?
Додамо лише, що фермерів на з’їзді слухали і робили нотатки: Олександр Сень, заступник міністра агрополітики; Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України; Іван Томич, голова СУСОКУ, Юрій Бублик, народний депутат від ПО «Свобода» та Віктор Губар, народний депутат від Комуністичної партії України. Більшість із запрошених високопосадовців не виявили бажання завітати на зібрання, що обурило всіх присутніх фермерів. А на з'їзд їх прибуло 239 із 248 делегатів, висунутих обласними та районними осередками АФЗУ на своїх місцевих конференціях.
