Як корову нагодуєш – так вона і подоїться

25 June, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 8 366

Запровадження будь-яких змін в оподаткуванні сільгосппідприємств неможливе без виявлення усіх можливих наслідків - як позитивних, так і негативних, застерігають вітчизняні експерти. Вони також постійно наголошують, що це питання непросте і потребує проведення детальних та економічно обґрунтованих розрахунків.

Однак, у житті головне, щоб до порад фахівців, перш за все, прислуховувалися урядовці та законодавці. Бо від їх рішень залежить не тільки політичне, а й економічне життя країни та її народу. Чому за кордоном легше працювати сільгоспвиробникам – питання риторичне. Може, тому, що їхні податківці знають просте правило села: «Як корову нагодуєш - так вона і подоїться»?

В канун травневих свят політики зареєстрували у профільному парламентському комітеті законопроект №2959 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо заборони обмеження прав та зменшення податкових пільг сільськогосподарських товаровиробників і сільськогосподарських підприємств)», який має зберегти рентабельність сільського господарства та збільшити інвестиції в АПК в умовах скорочення обсягів видатків на програми прямої підтримки галузі.

Документом пропонується до 1 січня 2018 р. заборонити внесення змін до Податкового кодексу України, що обмежують права та пільги сільгоспвиробників і підприємств, які вони мають у рамках спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, а також фіксованого сільськогосподарського податку, як це визначено статтями 209 та 301 Податкового кодексу України.

У пояснювальній записці до законопроекту автор законодавчої ініціативи нардеп Олег Царьов апелює наступним: «З 2005 по 2011 рік середня рентабельність виробництва зернових культур склала 14,7%. При цьому статистика НБУ показує, що середня процентна ставка по кредитам підприємствам у національній валюті за той самий період склала 14,6%. Таким чином, рентабельність вирощування зернових при існуючих податкових пільгах лише покриває вартість залучення кредитів у національній валюті. Скасування пільг для сільгосппідприємств, зокрема спеціального режиму сплати ПДВ, призведе до зменшення рентабельності виробництва зернових культур до 3-5%». Отже, без податкових пільг залучати кредити для інвестування у вирощування зерна стане невигідно. Сільгосппідприємствам буде ліпше тримати зароблені кошти на депозитах, ніж інвестувати у виробництво.

Щодо можливого реформування фіксованого сільгоспподатку, перегляду пільг та сплати ПДВ, податку на прибуток підприємств, у Мінагрополітики своя позиція. Чиновники підтримують неодноразово озвучені пропозиції профільних асоціацій, пропонуючи запровадити мораторій на внесення змін до Податкового кодексу України щодо спецрежиму оподаткування і ПДВ. За час дії спеціального режиму вони мають намір провести системну роботу з підготовки агробізнесу до переходу на загальну систему оподаткування податком на додану вартість з 1 січня 2018 р. (згідно Податкового кодексу).

Так, аграрний міністр Микола Присяжнюк наголошує, що будь-які кроки і спроби відмінити цей податок знівелює нашу можливість у майбутньому мати підтримку по «зеленій корзині». За його словами, здійснення непрямої держпідтримки сільського господарства за рахунок дії спецрежимів у вигляді фіксованого сільгоспподатку та акумуляції коштів ПДВ відповідає вимогам СОТ і положенням директиви Ради ЄС про спільну систему податку на додану вартість.

Як зазначає автор законопроекту, у Державному бюджеті на 2013 рік обсяг видатків на програми прямої підтримки АПК передбачений у розмірі 872 млн. грн., що втричі менше порівняно з 2012 роком. Лише 0,2% видатків закріплено за програмами прямої підтримки АПК. Тоді як у бюджетах 2004-2007 рр. частка бюджетних видатків на програми підтримки АПК складала 3,7-4,8%.

Як свідчить міжнародна статистика, у ЄС щороку витрачається близько 57 млрд. євро на субсидії сільгоспвиробникам у рамках Спільної сільськогосподарської політики. У США діють прямі дотації фермам та оплата страхування втрати врожаю. Загальний обсяг допомоги сягає майже $20 млрд. на рік. У Росії діє програма держпідтримки сільського господарства, яка передбачає компенсацію за добрива та процентні ставки по кредитам.

Отже, автор документу впевнений: достроковий перегляд пільг в Україні може призвести до погіршення її інвестиційного іміджу. Натомість запровадження мораторію на перегляд пільг для АПК дозволить підвищити рівень впевненості іноземних інвесторів у вигідності своїх інвестицій. Вітчизняні експерти не виключають, що новий законопроект дозволить українським компаніям та їх іноземним інвесторам краще планувати майбутні грошові потоки, що призведе до зростання інвестицій у галузь.

Наталя СЄЛЄЗНЬОВА