Аграрний тиждень. Україна
» » » Фруктово-овочева країна невикористаних можливостей
» » » Фруктово-овочева країна невикористаних можливостей

    Фруктово-овочева країна невикористаних можливостей


    altКоли ціни на мясні та молочні продукти кусаються, українці переходять на більш доступні харчі, серед яких овочі та фрукти. Слава Богу, в багатьох є городні ділянки, де це все пречудово можна виростити, звісна річ, якщо не лінуватися.

     

    Зі значним прибутком в умовах України, до речі, городину та плоди садів можна вирощувати й у великих промислових масштабах. І навіть світ годувати українськими овочами та фруктами маємо змогу. Але ж як ми використовуємо такі можливості?

    Зокрема, про це йшлося на 6 Міжнародній конференції «Овочі та фрукти України 2009», яка днями відбулася в Національному Експоцентрі України. В ролі організатора заходу була агенція «АПК-Інформ». Розпочинаючи актуальну дискусію, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко сказав: „Скільки б не говорили про глобальне потепління, для успішного розвитку агровиробництва в Україні воно не стане катастрофічним. І ми попри всі побоювання зможемо втричі більше вирощувати зерна, вдвічі, ба навіть втричі більше виробляти молока, м’яса, овочів. 20 мільйонів тонн картоплі ми зібрали цього року. Це понад 425 кг на кожного громадянина України. Але ж майже весь другий хліб вирощують на людських городах, орудуючи лише лопатою й сапою. То може прикинемо, скільки буде української картоплі в світі, якщо ми максимально запровадимо оснащене новітньою технікою та відповідними технологіями крупнотоварне виробництво?

    А що в нас з фруктами? Мені дуже соромно констатувати той факт, але на жаль, імпорт перевищує експорт. То може яблука, сливи, виноград, полуниця в Україні не ростуть, якщо вони інколи дорожче коштують на внутрішньому ринку ніж заморські апельсини й банани? Втім ягідники, фруктові сади й виноградники можуть чудово плодоносити практично в будь-якому регіоні України. Де ж це все? Там, де інвестиції. А де інвестиції? Там, де мінімум ризиків. Там, де розвинута інфраструктура. Там, де законодавство захищає й стимулює інвестора.

    Без сумніву, багато що залежить і від політичної стабільності. Але ж ми, як громадяни цієї країни, маємо впливати на політиків і змушувати їх конструктивно працювати задля успішного розвитку економіки АПК й держави в цілому, адже аграрний сектор є сьогодні чи не єдиним стабільним донором державного бюджету».

    Тенденції ринку овочів та фруктів проаналізувала Тетяна Гетьман, головний редактор спеціалізованого журналу ІА «АПК-Інформ». За

     

    altсловами експерта, ціни цього року формувалися пропорційно до коливань валютного курсу. А недоступність кредитів негативно позначалася на можливості господарств закуповувати техніку, запроваджувати системи зрошення тощо. На жаль, небесна канцелярія також була немилостива. Як констатувала Тетяна Гетьман, унаслідок приморозків у деяких регіонах загинуло 70% урожаю. Загалом по Україні цього року виробництво овочів знизилося на 12%. Зменшилися й масштаби виробничих площ. Такі тенденції спричинило зростання цін. На жаль, унаслідок кризи українці стали економити й на овочах і фруктах. Але позитивна тенденція зростання урожайності зберігається.

    Разом із тим, негативні явища спостерігаються і в сусідів України. Так, виробництво бульби в Білорусі скоротилося на третину через захворюваність на фітофтороз. У Росії така ж проблема. Що стосується капусти – тут справи дещо кращі. Невеликі фермерські господарства виявляють все більший інтерес до цієї культури і збільшили площі посівів на 7%. Але експорт дешевої капусти з Польщі може зашкодити інтересам українських аграріїв. Вирощування огірків залишається ризикованим. Площі під ці овочі збільшувалися, але через падіння цін чимало господарств зазнало збитків.

    А проблемою №1 в овочівництві та плодо-ягідівництві України Тетяна Гетьман назвала зберігання продукції, що за її оцінкою є найгіршим в Європі.

    Аналітик «АПК-Інформу» Іван Котельник детально розповів фахівцям про тенденції та співвідношення експортно-імпортних операцій. І вже насампочаток доповідач висловив занепокоєння тим, що спостерігається тенденція непропорційного зростання. Так, останнім часом експорт овочів і фруктів з України збільшився у 2,4 рази, тоді як імпорт зріс майже в 16 разів. Негативне сальдо в зовнішній торгівлі свіжою овочевою продукцією досягло 300 000 дол. США.

     

    altЯкщо говорити про структуру експорту свіжих овочів і грибів (у середньому за 5 останніх років), то тут характерними є такі показники.

    Найбільше Україна експортує томатів - 42% від загального обсягу експорту овочевої продукції (понад 15 тис. т на понад 8,5 млн. дол.). Другу сходинку тут посідають гриби – 24% (майже  1 тис. т на майже 5 млн. дол.). Бронзове місце за цибулею – 14% (понад 15 тис. т на майже 3 млн. дол.). Далі йдуть огірки – 10%, перець та картопля – по 2%, капуста та салат – по 1%. Загалом ми експортуємо такої продукції на понад 20 млн. дол., але й імпортуємо приблизно на таку ж суму. У структурі імпорту (у середньому протягом останніх пяти років), як не дивно, переважають томати - 24% (завозимо понад 10 тис. т на майже 5 млн. дол.). Далі знову, як не дивно, - картопля - 14% (це 8 тис. тонн на майже 3 млн. дол.). Перцю завозимо 13% (на 2,6 млн. дол.), цибулі - 9% (на майже 2 млн. дол.). На жаль, кепські справи з українськими фруктами. Скажімо, яблук ми експортували минулого року на суму менше 10 млн. дол., а завезли на 55 млн. доларів. Ось так і виручаємо Польщу, Молдову, Італію, Грузію. Хоча яблука - не банани. Вони в Україні ростуть не гірше, ніж у зазначених країнах.

                                                                       Володимир ШАПОВАЛОВ   





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фруктово-овочева країна невикористаних можливостей


altКоли ціни на мясні та молочні продукти кусаються, українці переходять на більш доступні харчі, серед яких овочі та фрукти. Слава Богу, в багатьох є городні ділянки, де це все пречудово можна виростити, звісна річ, якщо не лінуватися.

 

Зі значним прибутком в умовах України, до речі, городину та плоди садів можна вирощувати й у великих промислових масштабах. І навіть світ годувати українськими овочами та фруктами маємо змогу. Але ж як ми використовуємо такі можливості?

Зокрема, про це йшлося на 6 Міжнародній конференції «Овочі та фрукти України 2009», яка днями відбулася в Національному Експоцентрі України. В ролі організатора заходу була агенція «АПК-Інформ». Розпочинаючи актуальну дискусію, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко сказав: „Скільки б не говорили про глобальне потепління, для успішного розвитку агровиробництва в Україні воно не стане катастрофічним. І ми попри всі побоювання зможемо втричі більше вирощувати зерна, вдвічі, ба навіть втричі більше виробляти молока, м’яса, овочів. 20 мільйонів тонн картоплі ми зібрали цього року. Це понад 425 кг на кожного громадянина України. Але ж майже весь другий хліб вирощують на людських городах, орудуючи лише лопатою й сапою. То може прикинемо, скільки буде української картоплі в світі, якщо ми максимально запровадимо оснащене новітньою технікою та відповідними технологіями крупнотоварне виробництво?

А що в нас з фруктами? Мені дуже соромно констатувати той факт, але на жаль, імпорт перевищує експорт. То може яблука, сливи, виноград, полуниця в Україні не ростуть, якщо вони інколи дорожче коштують на внутрішньому ринку ніж заморські апельсини й банани? Втім ягідники, фруктові сади й виноградники можуть чудово плодоносити практично в будь-якому регіоні України. Де ж це все? Там, де інвестиції. А де інвестиції? Там, де мінімум ризиків. Там, де розвинута інфраструктура. Там, де законодавство захищає й стимулює інвестора.

Без сумніву, багато що залежить і від політичної стабільності. Але ж ми, як громадяни цієї країни, маємо впливати на політиків і змушувати їх конструктивно працювати задля успішного розвитку економіки АПК й держави в цілому, адже аграрний сектор є сьогодні чи не єдиним стабільним донором державного бюджету».

Тенденції ринку овочів та фруктів проаналізувала Тетяна Гетьман, головний редактор спеціалізованого журналу ІА «АПК-Інформ». За

 

altсловами експерта, ціни цього року формувалися пропорційно до коливань валютного курсу. А недоступність кредитів негативно позначалася на можливості господарств закуповувати техніку, запроваджувати системи зрошення тощо. На жаль, небесна канцелярія також була немилостива. Як констатувала Тетяна Гетьман, унаслідок приморозків у деяких регіонах загинуло 70% урожаю. Загалом по Україні цього року виробництво овочів знизилося на 12%. Зменшилися й масштаби виробничих площ. Такі тенденції спричинило зростання цін. На жаль, унаслідок кризи українці стали економити й на овочах і фруктах. Але позитивна тенденція зростання урожайності зберігається.

Разом із тим, негативні явища спостерігаються і в сусідів України. Так, виробництво бульби в Білорусі скоротилося на третину через захворюваність на фітофтороз. У Росії така ж проблема. Що стосується капусти – тут справи дещо кращі. Невеликі фермерські господарства виявляють все більший інтерес до цієї культури і збільшили площі посівів на 7%. Але експорт дешевої капусти з Польщі може зашкодити інтересам українських аграріїв. Вирощування огірків залишається ризикованим. Площі під ці овочі збільшувалися, але через падіння цін чимало господарств зазнало збитків.

А проблемою №1 в овочівництві та плодо-ягідівництві України Тетяна Гетьман назвала зберігання продукції, що за її оцінкою є найгіршим в Європі.

Аналітик «АПК-Інформу» Іван Котельник детально розповів фахівцям про тенденції та співвідношення експортно-імпортних операцій. І вже насампочаток доповідач висловив занепокоєння тим, що спостерігається тенденція непропорційного зростання. Так, останнім часом експорт овочів і фруктів з України збільшився у 2,4 рази, тоді як імпорт зріс майже в 16 разів. Негативне сальдо в зовнішній торгівлі свіжою овочевою продукцією досягло 300 000 дол. США.

 

altЯкщо говорити про структуру експорту свіжих овочів і грибів (у середньому за 5 останніх років), то тут характерними є такі показники.

Найбільше Україна експортує томатів - 42% від загального обсягу експорту овочевої продукції (понад 15 тис. т на понад 8,5 млн. дол.). Другу сходинку тут посідають гриби – 24% (майже  1 тис. т на майже 5 млн. дол.). Бронзове місце за цибулею – 14% (понад 15 тис. т на майже 3 млн. дол.). Далі йдуть огірки – 10%, перець та картопля – по 2%, капуста та салат – по 1%. Загалом ми експортуємо такої продукції на понад 20 млн. дол., але й імпортуємо приблизно на таку ж суму. У структурі імпорту (у середньому протягом останніх пяти років), як не дивно, переважають томати - 24% (завозимо понад 10 тис. т на майже 5 млн. дол.). Далі знову, як не дивно, - картопля - 14% (це 8 тис. тонн на майже 3 млн. дол.). Перцю завозимо 13% (на 2,6 млн. дол.), цибулі - 9% (на майже 2 млн. дол.). На жаль, кепські справи з українськими фруктами. Скажімо, яблук ми експортували минулого року на суму менше 10 млн. дол., а завезли на 55 млн. доларів. Ось так і виручаємо Польщу, Молдову, Італію, Грузію. Хоча яблука - не банани. Вони в Україні ростуть не гірше, ніж у зазначених країнах.

                                                                   Володимир ШАПОВАЛОВ   





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.