У період стабілізації і розвитку тваринництва та ліквідації дефіциту кормового білка, який в Україні складає близько 1,9 млн. т, важливе місце відводиться сої.
Ця культура в насінні містить 37-42% сирого протеїну, 18-21% жиру, 22-35% вуглеводів, а також ферменти і вітаміни. Білок сої має повний набір необхідних для організму людини і тварин амінокислот, який легко засвоюється і за біологічною цінністю прирівнюється до білка м’яса, молока, яєць. Соєвий білок значно дешевший за білки, отримані з інших продуктів. До того ж введення у кормові раціони сої значно покращує використання тваринами грубих, соковитих і концентрованих кормів, підвищує продуктивність тваринництва і птиці.
Відповідно до програми розвитку села до 2015 року для забезпечення потреб внутрішнього ринку країна повинна вийти по виробництву молока на 20 млн. т, м’яса – на 4 млн. т, яєць – 17,0 млрд. штук. При цьому для отримання відповідної кількості тваринницької продукції необхідно виробити: концентрованих кормів - на рівні 31,2 млн. т, у т.ч. зерна – 24,0 млн. т, шроту – 6,9 млн. т, з нього соєвого - в межах 3,11-4,83 млн. тонн. Валове виробництво зерна сої при цьому повинно складати 3,88-6,04 млн. тонн.
Загальні площі сої, як важливої білкової культури в структурі посівних площ олійних культур України, зросли з 1990 по 2009 рік до 11%, але для забезпечення запланованих показників продуктивності тваринницької галузі її частка повинна збільшитись утричі. Це стимулюватиме збільшення валового виробництва насіння сої до 2,5 млн. т у 2015 році.
Важливу роль у виконанні даної програми відводиться безпосередньо виробникам, де рівень їх знань є вирішальним. Тому
у відповідності до спільного наказу №879/141 Мінагрополітики та Національної академії аграрних наук України «Про організацію навчання з питань виробництва та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці» на базі Інституту кормів НААН України (м. Вінниця), де зосереджені наукові дослідження з питань селекції, технології вирощування сої та використання продуктів переробки сої у годівлі сільгосптварин і птиці, було проведено всеукраїнське навчання у формі «майстер-клас» для викладачів-консультантів з питань виробництва та використання сої у молочному скотарстві, свинарстві та птахівництві.
Участь у навчанні взяли 100 спеціалістів з усіх областей України і АР Крим.
Відкрив навчання перший заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан. У семінарі також взяли участь академік-секретар відділення зоотехнії НААН України Рубан С.Ю., президент Української асоціації виробників і переробників сої Тимченко В.Н., науковці Інституту кормів (м. Вінниця), Інституту землеробства (Київська обл.), Інституту землеробства південного регіону (м. Херсон), Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса) НААН України, представники компаній з вирощування сої.
Про наукові основи вирощування сої в різних ґрунтово-кліматичних регіонах України та її використання у тваринництві на кормові цілі присутнім розповів директор Інституту кормів НААН України, член-кореспондент цієї академії Василь Петриченко. Василь Флорович, зокрема, дав оцінку соєпродуктовому підкомплексу України, означив актуальні проблеми оптимізації сортових ресурсів і технологій вирощування сої, а також особливості її використання на кормові цілі.
Сьогодні сортові ресурси сої в Україні складаються на 80% з сортів вітчизняної селекції і на 20% - зарубіжної, що дає широкий спектр підбору вітчизняних сортів для підвищення продуктивності з урахуванням біокліматичного потенціалу регіону вирощування. Рівень продуктивності цих сортів складає 3,0-4,5 т/га. Серед них сорти Інституту кормів НААН України (Золотиста, Феміда, Оксана, Артеміда, Омега вінницька, КиВін, Смолянка, Монада, Хуторяночка) та інших наукових установ аграрної академії.
У цілому оптимізація технології вирощування сої дає можливість розкрити потенціал урожайності названих сортів. При цьому отримані шроти з вітчизняних сортів сої мають високий вміст протеїну (44,03-44,73%), низький вміст клітковини (4,74-4,79%), що дає можливість підвищити показники продуктивності тваринницької галузі. Застосування соєвого шроту з консервованим зерном кукурудзи і вітамінно-мінеральними добавками сприяє отриманню середньодобових приростів на рівні 740 г, при цьому на 1 ц приросту витрачається лише 3,85 ц к.од.
Отже, збільшення виробництва сої є одним із факторів інтенсифікації виробництва продукції рослинництва і тваринництва, який вимагає забезпечення високих сталих врожаїв за рахунок нових продуктивних сортів культури з уточненням зони стабільного їх виробництва, оптимізації технології їх вирощування і економічно вигідного використання продуктів переробки сої у тваринництві.
По закінченню всеукраїнського майстер-класу викладачі-консультанти отримали відповідні сертифікати та науково-методичну літературу з виробництва і використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці. Отриманими знаннями слухачі семінару тепер поділяться на місцях з виробниками і переробниками сої.
Василь ПЕТРИЧЕНКО,
директор Інституту кормів НААНУ,
член-кореспондент НААНУ
Сергій ІВАНЮК,
кандидат с. г. наук