Аграрний тиждень. Україна
» » » Фітосанітарна безпека держави - в надійних руках
» » » Фітосанітарна безпека держави - в надійних руках

    Фітосанітарна безпека держави - в надійних руках



     

    altФітосанітарна безпека нашої держави та відстоювання національних інтересів при експорті рослинної продукції є першочерговими завданнями для карантинної служби України.

     

        Наша розмова сьогодні з начальником Головної державної інспекції з карантину рослин, кандидатом сільськогосподарських наук Анатолієм Біликом.

        - Анатолію Григоровичу, що вдалося зробити Вашій службі у 2009 році?

         - Торік головну увагу ми приділяли роботі внутрішнього карантину.

        Спеціалісти проводили обстеження на виявлення регульованих шкідливих організмів на загальній площі 8,2 млн. га (на 4,4 млн. га більше ніж у 2008 році).

        Сьогодні територія країни під карантинним режимом складає 4 млн. 130 гектарів. Зауважу, що найбільше зросли площі під карантином: амброзії полинолистої – на 85 тис. га, повитиці польової – на 4 тис. га, ризоманії цукрового буряку – на 517 га, західного кукурудзяного жука – на 1 тис. гектарів. Водночас зменшились вогнища: американського білого метелика - на площі майже у 6 тис. га, картопляної молі - на 445 га, раку картоплі - на 255 гектарах.

       - Який із шкідників або захворювань останнім часом дошкуляє найбільше?

    - Амброзія полинолиста. Боротьба з цим бур’яном проводилась майже на всій площі засмічення. Зменшення заражених територій (139 тис. га) відмічено лише в Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській та Херсонській областях. Як не прикро, та площі засмічення амброзією зросли у 18 областях і в АР Крим до 3,6 млн. гектарів.

    alt- Як вдалося виявити цю кількість гектарів, засмічену амброзією?
              - Завдяки кільком факторам. Насамперед держінспектори більше своєї уваги приділяли саме обстеженню на виявлення амброзії полинолистої. Значну роль відіграло й те, що вступило у дію розпорядження КМУ «Про посилення контролю за здійсненням фітосанітарних заходів, упорядкуванням та уточненням меж карантинних зон». Розпорядження дозволило врегулювати об’єднання в одну карантинну зону територій зі спільними кордонами та схожим фітосанітарним станом. Але... 
               Хоча по ліквідації амброзії полинолистої й проведено достатню роботу, нині найбільш ефективним заходом у боротьбі з нею повинна стати загальнодержавна програма з її локалізації та ліквідації. Програма розроблена Укрголовдержкарантином та, на жаль, Мінфін і Мінекономіки відмовили у її погодженні.

    Тому сьогодні у нас діє 27 місцевих програм, ініціаторами яких є держінспекції по Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій, Дніпропетровській областях і АР Крим.

    - З якими ще шкідниками веде боротьбу карантинна служба України?

    - Зараз в Європі посилено ведуть боротьбу з сосновою стовбуровою нематодою та іншими шкідниками лісу. У зв’язку з цим у 2010 році ми запланували обстежити лісових насаджень майже на 50 тис. га більше, ніж торік.

    Якщо говорити про західного кукурудзяного жука, то при обстеженні території країни ми виявили його заселення в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. Проблему знаємо і будемо з нею працювати.

    - Як здійснювався контроль за імпортом та експортом рослинної продукції?

    - Торік на прикордонних пунктах при імпорті доглянуто 1,6 млн. т такої продукції. Виявлено 16 видів карантинних організмів у 173 випадках, зокрема 6 видів карантинних організмів, відсутніх в Україні, та ще 10 - обмежено поширених.

    При експорті доглянуто 30 млн. т об’єктів регулювання і виявлено 3 види карантинних організмів, обмежено поширених

     

    altна території України, у 737 випадках.

    Видано понад 1 мільйон документів дозвільного характеру, зокрема 705 тис. комплектів карантинних сертифікатів, понад 276 тис. комплектів фітосанітарних сертифікатів, 9,4 тис. комплектів фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, 12 тис. комплектів карантинних дозволів на імпорт.

    Протягом 2009 року лабораторії проаналізували 1,2 млн. зразків. Найбільше регульованих шкідливих організмів виявлено в рослинній продукції, яка надходила з Єгипту, Польщі, Сирії, Греції, Туреччини, Іспанії, Італії, Росії, Молдови. Враховуючи результати фітосанітарного контролю, до 34 країн-експортерів надіслано 670 нотифікаційних повідомлень.

    - Чим ще відзначилась діяльність карантинної служби у 2009 році?

    - Ми приділили велику увагу пропаганді знань з карантину рослин. Активізували співпрацю з науково-дослідними установами. Приємно, що у 2009 році замовлено 20 наукових розробок.

    За останні 2 роки ми також активізували роботу по міжнародному співробітництву, зокрема з підготовки до підписання двосторонньої Угоди про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин між Україною та: Росією, Китаєм, Бразилією, Аргентиною, Сербією, Македонією, Королівством Марокко, Сирією і Єгиптом.

    Представники служби також взяли активну участь у роботі сесій Комісії з фітосанітарних заходів та Європейської й середземноморської організації з карантину та захисту рослин.

    Багато позитивного зроблено і у фінансових питаннях.

    - А саме?

    - Щоб врегулювати розцінки за надання платних послуг, Укрголовдержкарантин зробив усе можливе для прийняття Урядом у 2008 році відповідної постанови. До її впровадження доводилось користуватись постановою від 1993 року, в якій розцінки не відповідали фактичним затратам.

    10 обласних інспекцій до останнього часу не мали власних приміщень, тому в 2009 році за сприяння Укрголовдержкарантину (акумуляція коштів спецфонду) було придбано 7 приміщень.
    Значним здобутком є й активне будівництво Центральної науково-дослідної лабораторії. Наявність такої лабораторії (нині їй немає аналогів в Україні) відповідатиме міжнародним стандартам у сфері карантину рослин і позитивно вплине на експортну спроможність нашої держави.

    Для виконання міжнародних стандартів і запобігання поширення регульованих шкідливих організмів ми запровадили конверт-пакети. Також впроваджено програмну конфігурацію 1-С Підприємство 8.0 «Управління карантинною інспекцією», яку було придбано в 2005 році, але до цього часу вона ефективно не працювала. А ще торік нам вдалося централізовано придбати формений одяг єдиного зразка для всієї служби.

    - Як вдається вирішувати кадрові питання у карантинній службі?

    - Це дуже актуальне питання. Сьогодні ми активно займаємося підвищенням кваліфікації держінспекторів і фахівців лабораторій. Курси для них щороку проводяться при Навчально-науковому інституті післядипломної освіти НУБіП України (м. Київ) та при Інституті післядипломної освіти Харківського НАУ. Торік свою кваліфікацію підвищили 305 фахівців Держслужби з карантину рослин України.

    Так, для покращення знань щодо знезараження об’єктів регулювання, у березні 2009 року здійснено навчання 40 інспекторів. У грудні, на виконання наказу Мінагрополітики, при Інституті післядипломної освіти Дніпропетровського ДАУ кваліфікацію підвищили 40 держінспекторів внутрішнього карантину рослин (за спецкошти). Важливо те, що крім безпосереднього навчання в аудиторіях, для слухачів були організовані та проведені виїзні практичні навчання. Цього року заплановано провести курси для наших фахівців на базі Львівського НАУ та Дніпропетровського ДАУ.

    Навчали ми і спеціалістів лабораторій. Зокрема, протягом травня - листопада минулого року вони стажувалися при зональних карантинних лабораторіях (фах: ентомологія, мікологія, бактеріологія, фітогельмінтологія та гербологія). Курси закінчили більше 70 спеціалістів карантинних лабораторій.

    Серйозним кроком у кадровій роботі є значне підсилення у 2009 році юридичної служби Держслужби з карантину рослин. І сьогодні фактично у кожній держінспекції є штатний працівник – юрист.

    На завершення нашої розмови, хотів би відмітити, що Державна служба з карантину рослин України виконує всі поставлені перед нею завдання, вчасно реагує на виклики часу, прораховує ймовірні ризики та розробляє перспективні напрямки розвитку служби, враховуючи передовий досвід інших країн у сфері фітосанітарії.

     

     

     

                                                           Спілкувалася Оксана ШАПОВАЛ





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фітосанітарна безпека держави - в надійних руках



 

altФітосанітарна безпека нашої держави та відстоювання національних інтересів при експорті рослинної продукції є першочерговими завданнями для карантинної служби України.

 

    Наша розмова сьогодні з начальником Головної державної інспекції з карантину рослин, кандидатом сільськогосподарських наук Анатолієм Біликом.

    - Анатолію Григоровичу, що вдалося зробити Вашій службі у 2009 році?

     - Торік головну увагу ми приділяли роботі внутрішнього карантину.

    Спеціалісти проводили обстеження на виявлення регульованих шкідливих організмів на загальній площі 8,2 млн. га (на 4,4 млн. га більше ніж у 2008 році).

    Сьогодні територія країни під карантинним режимом складає 4 млн. 130 гектарів. Зауважу, що найбільше зросли площі під карантином: амброзії полинолистої – на 85 тис. га, повитиці польової – на 4 тис. га, ризоманії цукрового буряку – на 517 га, західного кукурудзяного жука – на 1 тис. гектарів. Водночас зменшились вогнища: американського білого метелика - на площі майже у 6 тис. га, картопляної молі - на 445 га, раку картоплі - на 255 гектарах.

   - Який із шкідників або захворювань останнім часом дошкуляє найбільше?

- Амброзія полинолиста. Боротьба з цим бур’яном проводилась майже на всій площі засмічення. Зменшення заражених територій (139 тис. га) відмічено лише в Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській та Херсонській областях. Як не прикро, та площі засмічення амброзією зросли у 18 областях і в АР Крим до 3,6 млн. гектарів.

alt- Як вдалося виявити цю кількість гектарів, засмічену амброзією?
          - Завдяки кільком факторам. Насамперед держінспектори більше своєї уваги приділяли саме обстеженню на виявлення амброзії полинолистої. Значну роль відіграло й те, що вступило у дію розпорядження КМУ «Про посилення контролю за здійсненням фітосанітарних заходів, упорядкуванням та уточненням меж карантинних зон». Розпорядження дозволило врегулювати об’єднання в одну карантинну зону територій зі спільними кордонами та схожим фітосанітарним станом. Але... 
           Хоча по ліквідації амброзії полинолистої й проведено достатню роботу, нині найбільш ефективним заходом у боротьбі з нею повинна стати загальнодержавна програма з її локалізації та ліквідації. Програма розроблена Укрголовдержкарантином та, на жаль, Мінфін і Мінекономіки відмовили у її погодженні.

Тому сьогодні у нас діє 27 місцевих програм, ініціаторами яких є держінспекції по Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій, Дніпропетровській областях і АР Крим.

- З якими ще шкідниками веде боротьбу карантинна служба України?

- Зараз в Європі посилено ведуть боротьбу з сосновою стовбуровою нематодою та іншими шкідниками лісу. У зв’язку з цим у 2010 році ми запланували обстежити лісових насаджень майже на 50 тис. га більше, ніж торік.

Якщо говорити про західного кукурудзяного жука, то при обстеженні території країни ми виявили його заселення в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. Проблему знаємо і будемо з нею працювати.

- Як здійснювався контроль за імпортом та експортом рослинної продукції?

- Торік на прикордонних пунктах при імпорті доглянуто 1,6 млн. т такої продукції. Виявлено 16 видів карантинних організмів у 173 випадках, зокрема 6 видів карантинних організмів, відсутніх в Україні, та ще 10 - обмежено поширених.

При експорті доглянуто 30 млн. т об’єктів регулювання і виявлено 3 види карантинних організмів, обмежено поширених

 

altна території України, у 737 випадках.

Видано понад 1 мільйон документів дозвільного характеру, зокрема 705 тис. комплектів карантинних сертифікатів, понад 276 тис. комплектів фітосанітарних сертифікатів, 9,4 тис. комплектів фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, 12 тис. комплектів карантинних дозволів на імпорт.

Протягом 2009 року лабораторії проаналізували 1,2 млн. зразків. Найбільше регульованих шкідливих організмів виявлено в рослинній продукції, яка надходила з Єгипту, Польщі, Сирії, Греції, Туреччини, Іспанії, Італії, Росії, Молдови. Враховуючи результати фітосанітарного контролю, до 34 країн-експортерів надіслано 670 нотифікаційних повідомлень.

- Чим ще відзначилась діяльність карантинної служби у 2009 році?

- Ми приділили велику увагу пропаганді знань з карантину рослин. Активізували співпрацю з науково-дослідними установами. Приємно, що у 2009 році замовлено 20 наукових розробок.

За останні 2 роки ми також активізували роботу по міжнародному співробітництву, зокрема з підготовки до підписання двосторонньої Угоди про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин між Україною та: Росією, Китаєм, Бразилією, Аргентиною, Сербією, Македонією, Королівством Марокко, Сирією і Єгиптом.

Представники служби також взяли активну участь у роботі сесій Комісії з фітосанітарних заходів та Європейської й середземноморської організації з карантину та захисту рослин.

Багато позитивного зроблено і у фінансових питаннях.

- А саме?

- Щоб врегулювати розцінки за надання платних послуг, Укрголовдержкарантин зробив усе можливе для прийняття Урядом у 2008 році відповідної постанови. До її впровадження доводилось користуватись постановою від 1993 року, в якій розцінки не відповідали фактичним затратам.

10 обласних інспекцій до останнього часу не мали власних приміщень, тому в 2009 році за сприяння Укрголовдержкарантину (акумуляція коштів спецфонду) було придбано 7 приміщень.
Значним здобутком є й активне будівництво Центральної науково-дослідної лабораторії. Наявність такої лабораторії (нині їй немає аналогів в Україні) відповідатиме міжнародним стандартам у сфері карантину рослин і позитивно вплине на експортну спроможність нашої держави.

Для виконання міжнародних стандартів і запобігання поширення регульованих шкідливих організмів ми запровадили конверт-пакети. Також впроваджено програмну конфігурацію 1-С Підприємство 8.0 «Управління карантинною інспекцією», яку було придбано в 2005 році, але до цього часу вона ефективно не працювала. А ще торік нам вдалося централізовано придбати формений одяг єдиного зразка для всієї служби.

- Як вдається вирішувати кадрові питання у карантинній службі?

- Це дуже актуальне питання. Сьогодні ми активно займаємося підвищенням кваліфікації держінспекторів і фахівців лабораторій. Курси для них щороку проводяться при Навчально-науковому інституті післядипломної освіти НУБіП України (м. Київ) та при Інституті післядипломної освіти Харківського НАУ. Торік свою кваліфікацію підвищили 305 фахівців Держслужби з карантину рослин України.

Так, для покращення знань щодо знезараження об’єктів регулювання, у березні 2009 року здійснено навчання 40 інспекторів. У грудні, на виконання наказу Мінагрополітики, при Інституті післядипломної освіти Дніпропетровського ДАУ кваліфікацію підвищили 40 держінспекторів внутрішнього карантину рослин (за спецкошти). Важливо те, що крім безпосереднього навчання в аудиторіях, для слухачів були організовані та проведені виїзні практичні навчання. Цього року заплановано провести курси для наших фахівців на базі Львівського НАУ та Дніпропетровського ДАУ.

Навчали ми і спеціалістів лабораторій. Зокрема, протягом травня - листопада минулого року вони стажувалися при зональних карантинних лабораторіях (фах: ентомологія, мікологія, бактеріологія, фітогельмінтологія та гербологія). Курси закінчили більше 70 спеціалістів карантинних лабораторій.

Серйозним кроком у кадровій роботі є значне підсилення у 2009 році юридичної служби Держслужби з карантину рослин. І сьогодні фактично у кожній держінспекції є штатний працівник – юрист.

На завершення нашої розмови, хотів би відмітити, що Державна служба з карантину рослин України виконує всі поставлені перед нею завдання, вчасно реагує на виклики часу, прораховує ймовірні ризики та розробляє перспективні напрямки розвитку служби, враховуючи передовий досвід інших країн у сфері фітосанітарії.

 

 

 

                                                       Спілкувалася Оксана ШАПОВАЛ





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.