Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році

29 March, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 6 201

alt Вийшов з друку збірник «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2010 році». Довідник розроблений спеціалістами відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України разом із науковцями інститутів і дослідних установ НААНУ, НАНУ, НУБіПУ.

На 223 сторінках «Прогноз-2010» висвітлено фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь, проаналізовано розвиток і шкідливість понад 400 ентомологічних й фітопатологічних об’єктів за агрокліматичних умов 2009 року. У збірнику прогнозується і ступінь загрози пошкодження чи захворювання сільгоспкультур у період цьогорічної вегетації. Першочергове значення надається рекомендаціям з технології захисту рослин від шкідливих комах, хвороб та бур’янів, розміщених у відповідних системах, компоненти яких узгоджені з Переліком хімічних засобів захисту рослин, дозволених для використання в Україні.

Матеріали довідника стануть у пригоді спеціалістам захисту рослин, керівникам і агрономам господарств при плануванні й організації заходів захисту рослин, проведенні курсів, семінарів, консультацій, а широкому загалу агропідприємців, фермерів, власників присадибних ділянок, інших землекористувачів - при проведенні захисту посівів і насаджень.

«Прогноз - 2010» розглянуто й рекомендовано до видання рішенням секції землеробства та виробництва продукції рослинництва науково-технічної Ради Мінагрополітики України.

alt Яким може бути фітосанітарний стан посівів і плодових насаджень цьогорічної вегетації? У розділі «Багатоїдні шкідники»¸ скажімо, прогнозується розвиток і повсюдне поширення мишоподібних гризунів, підгризаючих і листогризучих совок, передусім озимої та окличної, совки-гамма, бавовникової, городньої й інших видів; стеблового (кукурудзяного), подекуди лучного метеликів.

Дієвими й ефективними в обмеженні чисельності цих шкідників, окрім хімічних, слугуватимуть біологічні засоби захисту посівів, обсяги яких планується збільшити до 2,2 млн. га (у 1,5 рази проти минулорічного), що забезпечуватиметься виробництвом біопрепаратів і біоагентів у 60 біологічних лабораторіях країни, з яких 9 підпорядковані державній службі захисту рослин, а 51 – міжрайонні, районні, тепличних комбінатів, госпрозрахункові, іншого підпорядкування. Виконання цих заходів сприятиме реалізації завдань Державної цільової програми біологізації захисту рослин на 2010-2015 роки.

Залишається, на жаль, реальною тенденція зростання популяції саранових у Степу, подекуди Лісостепу. Зокрема, стурбованість спеціалістів викликає накопичення стадних видів саранових – італійського пруса та подекуди перелітної (азіатської) сарани, що матимуть місце у вогнищах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей. Тут під час осінніх обстежень були виявлені зимуючі стадії сарани – яйцекладки (ворочки). Здебільшого саранові заселяють неорні землі, та за доброї перезимівлі й сухої жаркої погоди в період відродження личинок зростає можливість утворення зграй, їх переміщення на посіви сільгоспрослин.

Для попередження зазначеного спеціалісти держслужби захисту рослин і господарств повинні слідкувати за розвитком, поведінкою саранових і своєчасно локалізувати осередки підвищеної чисельності цих небезпечних фітофагів. Часткове

alt відшкодування затрат аграріїв на знищення сарани та інших особливо шкідливих об’єктів узяла на себе держава, виділяючи деякі кошти з держбюджету.

Минулорічні осінні обстеження ґрунту вказують на доволі високу чисельність ґрунтових шкідників, з яких личинки жуків чорнишів і коваликів, травневих і червневих виявлялися повсюди. Південний сірий довгоносик і піщаний мідляк пошкоджуватимуть сходи всіх ярих культур у Степу та Лісостепу. В разі надпорогової чисельності тут виникатиме потреба локалізації вогнищ цих шкідників.

Посіви зернових культур, площі яких сягають більшої половини ріллі, заселятимуть повсюди хлібні жуки, жужелиці, блішки, п’явиці, пильщики, злакові мухи, попелиці, цикадки, пшеничний трипс. У Степу та Лісостепу, окрім зазначених, зернові колосові пошкоджуватиме найнебезпечніший шкідник хлібного лану – клоп шкідлива черепашка. Фаза динаміки зростання його чисельності триває з 2006 року. Черепашка завдає клопоту аграріям через негативний вплив на кількісні та якісні показники врожаю зерна.

Зернові колосові культури потерпатимуть від кореневих гнилей, сніжної плісняви, борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, фузаріозу, альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, інших хвороб листя й колоса.

Обсяги захисту зернових культур щорічно зростають. Торік їх захищено на 8 млн. га, з яких на 4 млн. га - від шкідливих комах, зокрема шкідливої черепашки на 2,8 млн. га. Поточного року передбачено захистити від черепашки 3 млн. га, а від хвороб - 4 млн. га (загальний обсяг прогнозованих робіт - 8 млн. га).

В останні роки цінна зернова культура кукурудза дуже потерпає від пошкоджень стебловим (кукурудзяним) метеликом, зокрема у Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській областях Лісостепу та АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській областях Степу. Висока чисельність метелика спостерігатиметься у повторних посівах кукурудзи та за безполицевого обробітку ґрунту. Поряд із цим, значного поширення в посівах кукурудзи областей Степу й подекуди Лісостепу набула бавовникова совка, гусінь якої осередково пошкодила 15-32, макс. 60% рослин і 10-52% качанів, які інтенсивно уражувались фузаріозною та іншими видами гнилей.

Сергій ДОВГАНЬ,

канд. с.- г. наук, начальник Головдержзахисту

Ольга СЯДРИСТА,

консультант Головдержзахисту