Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році

07 April, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 5 611

Продовження. Початок статті ви можете прочитати в попередньому номері нашої газети.

Сходам цукрових буряків, передусім у регіонах щорічної високої чисельності звичайного бурякового довгоносика (Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська обл.), за подовженого періоду прохолодної погоди навесні ймовірно загрожуватимуть жуки згадуваного та сірого бурякового й чорного довгоносиків, мертвоїдів, крихітки, блішок, що перезимували, а протягом вегетації - ще й попелиці, молі, щитоноски, нематода.

Через значний запас інфекції в ґрунті за відповідних погодних умов рослини цукрових буряків повсюди хворітимуть на коренеїд сходів, церкоспороз, а також пероноспороз, еризифоз, фомоз, за масового розмноження попелиць - на вірусні захворювання, надалі - хвороби коренеплодів (гнилі, види парші, бактеріоз, некроз) тощо. Захисні заходи передбачені на 0,8 млн. га, окрім сівби якісно обробленим захисно-стимулюючими речовинами насінням цукрових буряків, що через токсикацію його дозволить певний час уберегти проростки та сходи буряків від шкідливих комах і хвороб.

Посіви соняшника скрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть багатоїдні - сірий буряковий довгоносик, жуки мідляка піщаного, ґрунтові - дротяники й несправжні дротяники, а також підгризаючі та листогризучі совки, стебловий метелик і геліхризова попелиця, за порушення сівозміни - соняшникові шипоноска та вогнівка.

За підвищеної (понад 80%) вологості повітря й t 20-28°С під час дозрівання уможливлюється захворюваність рослин соняшника на білу й сіру гнилі, фомоз, фомопсис, несправжню борошнисту росу, а у вогнищах Донецької, Запорізької, Одеської, Херсонської, інших областей вовчок соняшниковий. Щорічні обсяги захисту соняшнику обмежуються 400 тис. га, що й передбачено у поточному році.

Озимі та ярі ріпаки скрізь заселятимуться хрестоцвітими блішками, ріпаковими листкоїдом, квіткоїдом, пильщиком, насіннєвим прихованохоботником, багатоїдними совками, біланами. Хворітимуть рослини культури, зокрема озимої, на бактеріоз коренів, снігову плісняву. На пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, білу та сіру гнилі, вертицильозне в'янення, циліндроспоріоз, бактеріоз хворітимуть озимі та ярі ріпаки.

Захист та оздоровлення плантацій озимого та ярого ріпаків від вищезазначених шкідників і хвороб здійснюється в обсязі 1,8 млн. га, що запрогнозовано поточного року в усіх ріпакосійних областях.

Найшкідливішими на картопляних полях, що належать переважно приватному сектору господарювання, залишаються колорадський жук і фітофтороз та альтернаріоз, а також хвороби бульб (парша, гнилі, ризоктоніоз, чорна ніжка тощо). Здебільшого збереження рослин і врожаю бульб картоплі уможливлюється за 2-3-разового обприскування рослин культури інсектицидами та фунгіцидами, в т. ч. дозволеними для роздрібної торгівлі, перелік яких є у збірнику «Прогноз-2010». Поточного року ця робота передбачена на площі 2 млн. гектарів.

В овочевих (капуста, цибуля, морква) та баштанних (огірки, кавуни, дині, гарбузи тощо) із шкідливих комах найнебезпечнішими будуть капустяні совка і міль, капустяний і ріпаковий білани, хрестоцвіті блішки і клопи, капустяна попелиця і муха, прихованохоботники, моркв'яна і цибулева мухи, баштанна попелиця тощо. Хворітимуть капуста і огірки на бактеріоз, пероноспороз, фомоз, фузаріозне в'янення, томати - на фітофтороз, альтернаріоз, стовбур, верхівкову гниль та чорну бактеріальну плямистість.

Захисні заходи на овочевих культурах здійснюються в межах 350 тис. га, з яких 200 тис. га обробляють інсектицидами проти alt шкідників, а 150 тис. га - фунгіцидами проти хвороб.

У комплексі шкідливих комах плодового саду переважатимуть листогризучі (білан жилкуватий, шовкопряди, молі, листокрутки, яблуневий, сірий бруньковий та інші довгоносики), сисні (медяниці, види кліщів, попелиць, щитівок), плодопошкоджуючі (яблуневі плодожерка, пильщик, вишнева муха), в старих садах пагони пошкоджуватиме червиця в'їдлива.

Із хвороб найпоширенішими будуть за відповідних погодних умов, зокрема наявності опадів, парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль, за прохолодної дощової погоди під час цвітіння - моніліальний опік пагонів і суцвіть, кокомікоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика, інші патогени зерняткових і кісточкових порід садових культур.

Поточної вегетації намічається захистити хімічними засобами захисту рослин, за рекомендаціями Інституту садівництва НААНУ, близько 0,5 млн. га садів.

Виноградники потерпатимуть, насамперед, від гронової листокрутки, кліщів, мілдью, оїдіуму, білої, сірої та чорної гнилей, інших грибних, бактеріальних і вірусних хвороб. Щорічний захист виноградників забезпечували обробки майже 300 тис. га плантацій культури. Намічені нині обсяги сягають 400 тис. гектарів.

Утім, цьогорічна зима внесла свої корективи. Через низькі температури в господарствах АР Крим та окремих південних областей відбулося вимерзання деяких кісточкових порід дерев і виноградників. Враховуючи ці обставини, обсяги захисних заходів можуть збільшитися в межах відповідно до агрокліматичних умов вегетації і заселеності шкідниками та захворюваності садових і виноградних плантацій.

Сергій ДОВГАНЬ,

канд. с.- г. наук, начальник „Головдержзахисту"

Ольга СЯДРИСТА,

консультант „Головдержзахисту"