Аграрний тиждень. Україна
» » » А ЗЕМЛЯ ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ...
» » » А ЗЕМЛЯ ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ...

    А ЗЕМЛЯ ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ...


    alt    Якщо в ґрунти вносити менше, а забирати більше, то що залишиться?

    Вже більше п’ятнадцяти років ґрунти України в цілому і Чернігівської області зокрема зазнають втрат. Так, у 2008 році ґрунти отримали втричі менше добрив, аніж віддали поживних елементів. Родючі землі - унікальне багатство нашої країни - від недбалого ставлення вочевидь деградують. Це турбує директора Чернігівського обласного проектно-технологічного центру „Облдержродючість”, кандидата с/г наук Анатолія Мельника. І не лише його.

     

    — Анатоліє Івановичу, відомо, що ґрунти Чернігівщини, як і всієї України, зазнають агрохімічної деградації...

    — Справді, за даними агрохімічної паспортизації земель, внаслідок недостатнього удобрення ґрунтів спостерігається зниження вмісту в них поживних речовин, гумусу, розширюються площі кислих земель. Збільшення в 2008 році обсягів застосування міндобрив в господарствах області до 76 кг діючої речовини на 1 га, що, до речі, в 1,5 рази більше, ніж по Україні, не забезпечує формування урожаю в повній мірі.

    Урожай 2008 року виніс з ґрунту в цілому по Чернігівській області 170 тис. т поживних речовин, а надійшло з різних джерел - 66 тис. тонн. Отже, сформувалось від’ємне сальдо балансу в 104 тис. тонн. Оцінка цього сальдо за середніми цінами елементів живлення в міндобривах засвідчила: лише за 2008 рік агрокультури вилучили з ґрунту поживних речовин на 972 млн. гривень.

    — І давно винос поживних речовин переважає над внесенням добрив?

    — Цей процес триває вже з 1993 року. Наші розрахунки показують, що за цей період дефіцитного балансу поживних речовин в землеробстві області ґрунти втратили сотні тисяч тонн елементів живлення. Ці дані підтверджуються і безпосередніми аналізами ґрунтів. Вони свідчать: вміст фосфору за цей період зменшився на 18%, калію - на 14%,

     

    altазоту - на 5%.

             — Ви говорите про стан ґрунтів Чернігівщини, а яка ситуація в цілому по Україні?

             — На жаль, проблеми з родючістю ґрунтів характерні для всіх областей. Розрахунки балансу поживних речовин в землеробстві України показали, що від’ємне сальдо формується по всіх елементах живлення. За 2006-2008 роки з ґрунтових запасів безповоротно вилучено 5 млн. 530 тис. тонн азоту, фосфору та калію. Їх загальна вартість, визначена ціною цих елементів у складі мінеральних добрив, становить 22 мільярди 470 мільйонів гривень.

             Ці втрати повністю підтверджуються відповідними аналізами ґрунтів, які виконуються при проведенні агрохімічної паспортизації земель.

     

    „Ріпаковий бум”

    — Часто можна почути від спеціалістів, що особливо виснажують ґрунти соняшник, ріпак, площі яких щороку розширюються. Наскільки це загрожує родючості ґрунтів?

             — Дійсно, названі культури є лідерами із засвоєння елементів живлення. Винос їх врожаєм соняшнику становить у середньому 19,8 кг на 1 ц основної продукції з урахуванням побічної, ріпаку - 13,8 кг (більше, ніж виносить озима пшениця). Сподіватимемось, що виправити ситуацію з оптимізації співвідношення культур у сівозмінах допоможе вже прийнятий Закон „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів”. А потреба в цьому є велика. Бо порівняно з 1990 роком площа посівів соняшнику в Україні збільшилась в 2,6 разів і досягла 4 млн. 279 тис. гектарів. Це і для країни забагато, а в окремих областях насиченість сівозмін цією культурою перейшла всі рамки здорового глузду. Збільшення валового збору насіння в 2008 році до 6,5 млн. т відбулось лише за рахунок розширення площ, бо урожай становив 15,3 ц/га, в 1990-му - 15,8 ц/га. На формування цього валового збору було використано 1 млн. 287 тис. т азоту, фосфору та калію, з них 322 тис. т безповоротно покинули поле у складі насіння.

             — Ріпак також зараз модно сіяти...    

    — Аналогічно наростає в Україні й „ріпаковий бум”. Стрімко розширюються посівні площі: у 2008 р. - 1 млн. 379 тис. га, зростають валові збори: у цьому ж 2008-му - 2 млн. 873 тис. тонн. Розвиток кореневої системи ріпаку на глибину 2-х і більше метрів сприяє підвищеному використанню елементів живлення. В результаті, у 2008 році на посівах ріпаку з ґрунтів України винесено 373 тис. т поживи.

     

    Митний збір за експорт поживи

    — Ви говорите лише про винос елементів живлення з ґрунту, але ж землекористувачі і вносять їх разом з добривами...

    — В тім-то й справа. Якби при вирощуванні згаданих культур, як і всіх інших, був забезпечений бездефіцитний баланс поживних речовин в землеробстві, то можна було б тільки радіти і пишатись здобутками. Та в 2008 році винос елементів живлення врожаєм становив 3 млн. 444 тис. т, а внесено було міндобрив лише 1 млн. 65 тис. тонн. І так щороку.

    Припинення удобрення ґрунту фосфорними і калійними добривами, формування врожаю за рахунок ґрунтових запасів цих елементів є недалекоглядними діями, бо виснажений ґрунт потім потребуватиме значно більших доз добрив. А ціни на них у світі стрімко зростають.

    З огляду на це, особливе занепокоєння викликає щорічне вилучення з малого кругообігу біофільних елементів значних обсягів поживних речовин, які експортуються в складі продукції рослинництва за межі країни. У 2008-2009 маркетинговому році сумарний експорт зернових врожаю 2008 року (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя) досяг майже 25 млн. тонн. В їх складі було вивезено 751 тис. т азоту, фосфору й калію.

    Крім того, з насінням ріпаку, якого експортували 2,6 млн. т, втрачено 164 тис. т поживних речовин, а в складі олії та насіння соняшнику виїхало ще 159 тис. тонн. Тож загалом за межі держави лише за 1 рік було вивезено 1 млн. 74 тис. т елементів живлення. Для відновлення цих втрат необхідно придбати міндобрив на 6 млрд. 559 млн. гривень! А скільки ще треба витратити на транспортування і внесення цих добрив? І де взяти на це кошти? Думаю, доцільно було б запровадити спеціальний збір на відтворення родючості ґрунтів.

     

    Створити службу - захистити землю

    — Яким чином можна посилити охорону ґрунтів, а зрештою — позбутись від’ємного сальдо внесення-винесення поживних елементів, яке призводить до деградації земель?

    — На жаль, у державі склалася ситуація, коли за стан ґрунтового покриву не несуть відповідальність ні влада, ні землевласники, ні землекористувачі. Вимоги Конституції України, законів „Про охорону земель”, „Про державний контроль за використанням та охороною земель” не виконуються.

    Тому перше, що слід зробити — це посилити відповідальність за охорону ґрунтів. Забезпечити виконання вимог чинного законодавства, розробивши низку підзаконних актів і механізмів примусово-обмежувального та стимулююче-компенсаційного характеру. Необхідно створити Державну службу охорони ґрунтів як орган державного управління, яка би фахово контролювала ситуацію.

    Доцільно використати потужний потенціал нині діючої мережі регіональних центрів „Облдержродючість”, яка має відповідні спеціальні приміщення, висококваліфіковані кадри, майже півстолітній досвід роботи і потребує лише приладового оновлення.

    — Що ще варто зробити для припинення деградації земель?

    — Потребує вирішення вкрай перезріле питання про законодавче затвердження загальнодержавної програми використання і охорони земель на довгостроковий період, забезпечення її фінансування за рахунок коштів, що надходять як плата за землю, за втрати сільгоспвиробництва, як спеціальний збір на відтворення родючості ґрунту та інші джерела.

    Необхідно забезпечити проведення повноцінного моніторингу ґрунтів України і його основної складової - агрохімічної паспортизації земель сільгосппризначення. Важливий напрямок - активність політичних партій, громадських організацій, ЗМІ у проведенні широкої просвітницької роботи щодо важливості збереження ґрунту як основи життя на землі.

     

                                                                     спілкувався Ігор КУЗЬМЕНКО

    Чернігівщина

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • 409 населених пунктів у 10 областях знеструмлені через негоду
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

А ЗЕМЛЯ ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ, ДЕГРАДУЄ...


alt    Якщо в ґрунти вносити менше, а забирати більше, то що залишиться?

Вже більше п’ятнадцяти років ґрунти України в цілому і Чернігівської області зокрема зазнають втрат. Так, у 2008 році ґрунти отримали втричі менше добрив, аніж віддали поживних елементів. Родючі землі - унікальне багатство нашої країни - від недбалого ставлення вочевидь деградують. Це турбує директора Чернігівського обласного проектно-технологічного центру „Облдержродючість”, кандидата с/г наук Анатолія Мельника. І не лише його.

 

— Анатоліє Івановичу, відомо, що ґрунти Чернігівщини, як і всієї України, зазнають агрохімічної деградації...

— Справді, за даними агрохімічної паспортизації земель, внаслідок недостатнього удобрення ґрунтів спостерігається зниження вмісту в них поживних речовин, гумусу, розширюються площі кислих земель. Збільшення в 2008 році обсягів застосування міндобрив в господарствах області до 76 кг діючої речовини на 1 га, що, до речі, в 1,5 рази більше, ніж по Україні, не забезпечує формування урожаю в повній мірі.

Урожай 2008 року виніс з ґрунту в цілому по Чернігівській області 170 тис. т поживних речовин, а надійшло з різних джерел - 66 тис. тонн. Отже, сформувалось від’ємне сальдо балансу в 104 тис. тонн. Оцінка цього сальдо за середніми цінами елементів живлення в міндобривах засвідчила: лише за 2008 рік агрокультури вилучили з ґрунту поживних речовин на 972 млн. гривень.

— І давно винос поживних речовин переважає над внесенням добрив?

— Цей процес триває вже з 1993 року. Наші розрахунки показують, що за цей період дефіцитного балансу поживних речовин в землеробстві області ґрунти втратили сотні тисяч тонн елементів живлення. Ці дані підтверджуються і безпосередніми аналізами ґрунтів. Вони свідчать: вміст фосфору за цей період зменшився на 18%, калію - на 14%,

 

altазоту - на 5%.

         — Ви говорите про стан ґрунтів Чернігівщини, а яка ситуація в цілому по Україні?

         — На жаль, проблеми з родючістю ґрунтів характерні для всіх областей. Розрахунки балансу поживних речовин в землеробстві України показали, що від’ємне сальдо формується по всіх елементах живлення. За 2006-2008 роки з ґрунтових запасів безповоротно вилучено 5 млн. 530 тис. тонн азоту, фосфору та калію. Їх загальна вартість, визначена ціною цих елементів у складі мінеральних добрив, становить 22 мільярди 470 мільйонів гривень.

         Ці втрати повністю підтверджуються відповідними аналізами ґрунтів, які виконуються при проведенні агрохімічної паспортизації земель.

 

„Ріпаковий бум”

— Часто можна почути від спеціалістів, що особливо виснажують ґрунти соняшник, ріпак, площі яких щороку розширюються. Наскільки це загрожує родючості ґрунтів?

         — Дійсно, названі культури є лідерами із засвоєння елементів живлення. Винос їх врожаєм соняшнику становить у середньому 19,8 кг на 1 ц основної продукції з урахуванням побічної, ріпаку - 13,8 кг (більше, ніж виносить озима пшениця). Сподіватимемось, що виправити ситуацію з оптимізації співвідношення культур у сівозмінах допоможе вже прийнятий Закон „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів”. А потреба в цьому є велика. Бо порівняно з 1990 роком площа посівів соняшнику в Україні збільшилась в 2,6 разів і досягла 4 млн. 279 тис. гектарів. Це і для країни забагато, а в окремих областях насиченість сівозмін цією культурою перейшла всі рамки здорового глузду. Збільшення валового збору насіння в 2008 році до 6,5 млн. т відбулось лише за рахунок розширення площ, бо урожай становив 15,3 ц/га, в 1990-му - 15,8 ц/га. На формування цього валового збору було використано 1 млн. 287 тис. т азоту, фосфору та калію, з них 322 тис. т безповоротно покинули поле у складі насіння.

         — Ріпак також зараз модно сіяти...    

— Аналогічно наростає в Україні й „ріпаковий бум”. Стрімко розширюються посівні площі: у 2008 р. - 1 млн. 379 тис. га, зростають валові збори: у цьому ж 2008-му - 2 млн. 873 тис. тонн. Розвиток кореневої системи ріпаку на глибину 2-х і більше метрів сприяє підвищеному використанню елементів живлення. В результаті, у 2008 році на посівах ріпаку з ґрунтів України винесено 373 тис. т поживи.

 

Митний збір за експорт поживи

— Ви говорите лише про винос елементів живлення з ґрунту, але ж землекористувачі і вносять їх разом з добривами...

— В тім-то й справа. Якби при вирощуванні згаданих культур, як і всіх інших, був забезпечений бездефіцитний баланс поживних речовин в землеробстві, то можна було б тільки радіти і пишатись здобутками. Та в 2008 році винос елементів живлення врожаєм становив 3 млн. 444 тис. т, а внесено було міндобрив лише 1 млн. 65 тис. тонн. І так щороку.

Припинення удобрення ґрунту фосфорними і калійними добривами, формування врожаю за рахунок ґрунтових запасів цих елементів є недалекоглядними діями, бо виснажений ґрунт потім потребуватиме значно більших доз добрив. А ціни на них у світі стрімко зростають.

З огляду на це, особливе занепокоєння викликає щорічне вилучення з малого кругообігу біофільних елементів значних обсягів поживних речовин, які експортуються в складі продукції рослинництва за межі країни. У 2008-2009 маркетинговому році сумарний експорт зернових врожаю 2008 року (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя) досяг майже 25 млн. тонн. В їх складі було вивезено 751 тис. т азоту, фосфору й калію.

Крім того, з насінням ріпаку, якого експортували 2,6 млн. т, втрачено 164 тис. т поживних речовин, а в складі олії та насіння соняшнику виїхало ще 159 тис. тонн. Тож загалом за межі держави лише за 1 рік було вивезено 1 млн. 74 тис. т елементів живлення. Для відновлення цих втрат необхідно придбати міндобрив на 6 млрд. 559 млн. гривень! А скільки ще треба витратити на транспортування і внесення цих добрив? І де взяти на це кошти? Думаю, доцільно було б запровадити спеціальний збір на відтворення родючості ґрунтів.

 

Створити службу - захистити землю

— Яким чином можна посилити охорону ґрунтів, а зрештою — позбутись від’ємного сальдо внесення-винесення поживних елементів, яке призводить до деградації земель?

— На жаль, у державі склалася ситуація, коли за стан ґрунтового покриву не несуть відповідальність ні влада, ні землевласники, ні землекористувачі. Вимоги Конституції України, законів „Про охорону земель”, „Про державний контроль за використанням та охороною земель” не виконуються.

Тому перше, що слід зробити — це посилити відповідальність за охорону ґрунтів. Забезпечити виконання вимог чинного законодавства, розробивши низку підзаконних актів і механізмів примусово-обмежувального та стимулююче-компенсаційного характеру. Необхідно створити Державну службу охорони ґрунтів як орган державного управління, яка би фахово контролювала ситуацію.

Доцільно використати потужний потенціал нині діючої мережі регіональних центрів „Облдержродючість”, яка має відповідні спеціальні приміщення, висококваліфіковані кадри, майже півстолітній досвід роботи і потребує лише приладового оновлення.

— Що ще варто зробити для припинення деградації земель?

— Потребує вирішення вкрай перезріле питання про законодавче затвердження загальнодержавної програми використання і охорони земель на довгостроковий період, забезпечення її фінансування за рахунок коштів, що надходять як плата за землю, за втрати сільгоспвиробництва, як спеціальний збір на відтворення родючості ґрунту та інші джерела.

Необхідно забезпечити проведення повноцінного моніторингу ґрунтів України і його основної складової - агрохімічної паспортизації земель сільгосппризначення. Важливий напрямок - активність політичних партій, громадських організацій, ЗМІ у проведенні широкої просвітницької роботи щодо важливості збереження ґрунту як основи життя на землі.

 

                                                                 спілкувався Ігор КУЗЬМЕНКО

Чернігівщина

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • 409 населених пунктів у 10 областях знеструмлені через негоду
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.