У №18 нашої газети ми почали розповідь про спеціалізовану конференцію «Україна. Білорусь’2010. Ведення високорентабельного тваринництва», яка відбулася в Білорусі. Сьогодні – продовження теми.
День другий. Як і було передбачено програмою форуму, другий день став суто пленарним. До нас завітали білоруські колеги - керівники ряду громадських організацій тваринницького напрямку і тих підприємств, на яких ми вже побували, а також представники бізнесових структур, науковці. Це був день обміну інформацією, день дискусій, день запитань і відповідей.
Так, Іван Шейко, перший заступник директора Науково-практичного центру в Жодіно, доктор сільгоспнаук, професор, академік НАН Білорусі детально розповів присутнім про основні напрямки селекційно-племінної роботи в республіці. Ті результати, яких вони досягли у тваринництві, вважає Іван Павлович, були б неможливими без наукових розробок учених і академічної, і прикладної науки. Це сталося тому, що рішенням Уряду аграрна наука увійшла до складу Національної академії наук і було знято дублювання в керуванні науковим процесом в царині біології тварин і використання їх потенціалу.
Своїми міркуванями щодо використання інтенсивних технологій у виробництві молока і яловичини поділився ще один заспуник директора НВЦ, доктор сільгоспнаук, професор Володимир Тимошенко. Про напрацювання у заготівлі кормів і використанні в цій роботі прогресивних підходів розповів Олександр Зиновенко, завідуючий лабораторією центру, кандидат сільгоспнаук. Нині Білорусь інтенсивно відроджує комбікормову промисловість, тож про її роль у нормованому годуванні сільгосптварин доповів Василь Галушко, головний науковий співробітник центру, доктор сільгоспнаук, професор, член-кореспондент НАН Білорусі. А вже про сучасні системи оснащення тваринницьких ферм і досвід у цій роботі компанії «Неофос» (Білорусь) розповіли бізнесмени.
Українці також повідомили багато чого цікавого. Наприклад, щодо сучасних підходів у годуванні високопродуктивних тварин і птиці та ефективних ферментних комплексів у кормовиробництві (Леонід Подобєд, доктор сільгоспнаук, професор), щодо використання рибо-рослинної добавки в сучасному тваринництві (Тамара Кошель, технічний директор Євпаторійського рибзаводу) та інші.
Саме другого дня учасники конференції змогли не поспішаючи поставити білоруським колегам усі запитання, які їх цікавили, й одержати вичерпні відповіді. А ще отримати з рук Миколи Андрійовича Попкова дипломи.
В останній день, вже по дорозі додому, ми побували на тваринницькому комплексі «Бєлшин-агро» (філіал ВАТ «Бєлшина»). Це єдиний в Білорусі комплекс ВРХ білоруської чорно-рябої голштинізованої породи, де корів цілодобово доять... 12 роботів. Тварини
звикли до металевих рук. Вони впродовж доби самі переміщуються то в зону відпочинку, то підходять до кормового столу, то поспішають до зони очікування, щоб потрапити до лагідник «рук» робота. Той обов’язково обмиє кожну дійку, приладнає доїльний пристрій і чекатиме, поки корівка віддасть усе молоко. В цей час у годівницю їй подається комбікорм, а на спеціальному екрані висвічуються всі необхідні параметри: номер тварини, загальний надій. Така організація роботи доводить: важку працю на фермі можна замінити машинами. Тоді молоко насправді має якість екстра-класу і йде лише на виробництво молочних продуктів дитячого харчування. Купити обладнання відомої шведської фірми допоміг підприємству Уряд, надавши кредит з низькою проценною ставкою. Ось так.
Нині в республіці залишається дискусійним лише одне питання – хто насправді буде головним виробником продукції тваринництва. Адже і білоруський, і світовий досвід доводить: майбутнє у цьому виробництві – за крупними механізованими й автоматизованими комплексами.
Вікторія Куц, директор СВК «Колос», Кіровоградщина:
- Мені б хотілось, щоб наша держава, Уряд прийняли програму, подібну до працюючої в Білорусі, - довгострокова програма розвитку сільського господарства з реальним фінансуванням, кредитами під мінімальні проценти. Бо на матеріально-технічній базі, на якій ми працюємо, високих результатів досягти неможливо.
Мене вразила дисципліна білорусів у всьому, чистота. Люди пишаються тим, чого досягли! Тут всі працюють, мають реальну заробітну плату. Я вже не кажу про мету, яку країна поставила перед собою у сільському господарстві.
В технологічному плані нічого особливо нового немає, все це є і у нас. Ми на своїй базі давно використовуємо деякі елементи технологій, скажімо, арочний спосіб утримування свиней. А білоруси використовують технологію повністю. У нас же немає коштів на реконструкцію.
Якби держава гарантувала захист агровиробника і розвиток сільського господарства, можна було б і у нас йти на будівництво комплексів. А ми, на жаль, не маємо впевненості у завтрашньому дні. В Білорусі ж чітко і зрозуміло, хто й за що відповідає.
Іван Балюк, генеральний директор ПАФ «Україна», Герой України (Полтавщина):
- Все, що я побачив, зроблено по вищому класу. Можливо є якість недоробки, але у загальному плані все відмінно. Головне, що це зроблено завдяки потужній підтримці Уряду через програму пріоритетного розвитку сільського господарства.
Дуже цікава поїздка. Вражають досягнення білорусів по ВРХ: середній по країні надій 6 тис. кг молока на корову – це відмінний показник. Він говорить про високий клас спеціалістів. А от по свинарству... Вони тільки починають і роблять це правильно. Програма – одна нова свиноферма на район – реальна і для нас, потрібні державні кошти або дешевий кредит. Якби Уряд вирішив питання доступних кредитів, керівники брали би кредити і будували комплекси.
Щоправда, потрібні також міжурядові домовленості, щоб ми могли продавати свою продукцію, наприклад, у Росію, як це роблять білоруси. Бо виникне проблема: куди подіти вирощене, коли будуть збудовані нові ферми.
Юрій Котов, начальник відділу по селекційно-племінній роботі ТОВ «Луганьплемсервіс»:
- Перше, що сподобалося, - порядок, чистота, краса. Гарні дороги, ведеться будівництво молочних і м’ясних комплексів. Для нас це велика несподіванка. Ми в останні роки нічого подібного не будуємо. Нові молочні комплекси з новим сучасним обладнанням – вважайте, велике майбутнє білорусам забезпечене. Надоюють по 7, 8, 9 тис. тонн молока. Все практично механізовано. Де у нас працюють 3-4, а можливо і 10 доярок, у них -1-2 на півтисячі корів. А нам потрібно на кожні 50 корів шукати працівницю. Це погано.
Вразила потужна підтримка галузі АПК з боку держави. Нам потрібна така ж: 70% паливно-мастильних матеріалів на посівну, 70% міндобрив безкоштовно дає держава. Техніку під 5% бери по лізингу, заплати і працюй на ній. Щороку держава списує борги, це теж правильно. Бо аграрій, як відомо, виробляє продукцію для держави.
Євгенія ІВАНОВА
Подальший розвиток АПК потребує створення інноваційних технологій виробництва, післязбиральної обробки та зберігання
Докладніше