Коли задуми єдині

09 червень, Розділ Агрополітика/Аграрна справа, переглядів 4 371

У №18 нашої газети ми почали розповідь про спеціалізовану конференцію «Україна. Білорусь’2010. Ведення високорентабельного тваринництва», яка відбулася в Білорусі. Сьогодні – продовження теми.

День другий. Як і було передбачено програмою форуму, другий день став суто пленарним. До нас завітали білоруські колеги - керівники ряду громадських організацій тваринницького напрямку і тих підприємств, на яких ми вже побували, а також представники бізнесових структур, науковці. Це був день обміну інформацією, день дискусій, день запитань і відповідей.

Так, Іван Шейко, перший заступник директора Науково-практичного центру в Жодіно, доктор сільгоспнаук, професор, академік НАН Білорусі детально розповів присутнім про основні напрямки селекційно-племінної роботи в республіці. Ті результати, яких вони досягли у тваринництві, вважає Іван Павлович, були б неможливими без наукових розробок учених і академічної, і прикладної науки. Це сталося тому, що рішенням Уряду аграрна наука увійшла до складу Національної академії наук і було знято дублювання в керуванні науковим процесом в царині біології тварин і використання їх потенціалу.

Своїми міркуванями щодо використання інтенсивних технологій у виробництві молока і яловичини поділився ще один заспуник директора НВЦ, доктор сільгоспнаук, професор Володимир Тимошенко. Про напрацювання у заготівлі кормів і використанні в цій роботі прогресивних підходів розповів Олександр Зиновенко, завідуючий лабораторією центру, кандидат сільгоспнаук. Нині Білорусь інтенсивно відроджує комбікормову промисловість, тож про її роль у нормованому годуванні сільгосптварин доповів Василь Галушко, головний науковий співробітник центру, доктор сільгоспнаук, професор, член-кореспондент НАН Білорусі. А вже про сучасні системи оснащення тваринницьких ферм і досвід у цій роботі компанії «Неофос» (Білорусь) розповіли бізнесмени.

Українці також повідомили багато чого цікавого. Наприклад, щодо сучасних підходів у годуванні високопродуктивних тварин і птиці та ефективних ферментних комплексів у кормовиробництві (Леонід Подобєд, доктор сільгоспнаук, професор), щодо використання рибо-рослинної добавки в сучасному тваринництві (Тамара Кошель, технічний директор Євпаторійського рибзаводу) та інші.

Саме другого дня учасники конференції змогли не поспішаючи поставити білоруським колегам усі запитання, які їх цікавили, й одержати вичерпні відповіді. А ще отримати з рук Миколи Андрійовича Попкова дипломи.

В останній день, вже по дорозі додому, ми побували на тваринницькому комплексі «Бєлшин-агро» (філіал ВАТ «Бєлшина»). Це єдиний в Білорусі комплекс ВРХ білоруської чорно-рябої голштинізованої породи, де корів цілодобово доять... 12 роботів. Тварини

alt звикли до металевих рук. Вони впродовж доби самі переміщуються то в зону відпочинку, то підходять до кормового столу, то поспішають до зони очікування, щоб потрапити до лагідник «рук» робота. Той обов’язково обмиє кожну дійку, приладнає доїльний пристрій і чекатиме, поки корівка віддасть усе молоко. В цей час у годівницю їй подається комбікорм, а на спеціальному екрані висвічуються всі необхідні параметри: номер тварини, загальний надій. Така організація роботи доводить: важку працю на фермі можна замінити машинами. Тоді молоко насправді має якість екстра-класу і йде лише на виробництво молочних продуктів дитячого харчування. Купити обладнання відомої шведської фірми допоміг підприємству Уряд, надавши кредит з низькою проценною ставкою. Ось так.

Нині в республіці залишається дискусійним лише одне питання – хто насправді буде головним виробником продукції тваринництва. Адже і білоруський, і світовий досвід доводить: майбутнє у цьому виробництві – за крупними механізованими й автоматизованими комплексами.

Вікторія Куц, директор СВК «Колос», Кіровоградщина:

- Мені б хотілось, щоб наша держава, Уряд прийняли програму, подібну до працюючої в Білорусі, - довгострокова програма розвитку сільського господарства з реальним фінансуванням, кредитами під мінімальні проценти. Бо на матеріально-технічній базі, на якій ми працюємо, високих результатів досягти неможливо.

Мене вразила дисципліна білорусів у всьому, чистота. Люди пишаються тим, чого досягли! Тут всі працюють, мають реальну заробітну плату. Я вже не кажу про мету, яку країна поставила перед собою у сільському господарстві.

В технологічному плані нічого особливо нового немає, все це є і у нас. Ми на своїй базі давно використовуємо деякі елементи технологій, скажімо, арочний спосіб утримування свиней. А білоруси використовують технологію повністю. У нас же немає коштів на реконструкцію.

Якби держава гарантувала захист агровиробника і розвиток сільського господарства, можна було б і у нас йти на будівництво комплексів. А ми, на жаль, не маємо впевненості у завтрашньому дні. В Білорусі ж чітко і зрозуміло, хто й за що відповідає.

Іван Балюк, генеральний директор ПАФ «Україна», Герой України (Полтавщина):

- Все, що я побачив, зроблено по вищому класу. Можливо є якість недоробки, але у загальному плані все відмінно. Головне, що це зроблено завдяки потужній підтримці Уряду через програму пріоритетного розвитку сільського господарства.

alt Дуже цікава поїздка. Вражають досягнення білорусів по ВРХ: середній по країні надій 6 тис. кг молока на корову – це відмінний показник. Він говорить про високий клас спеціалістів. А от по свинарству... Вони тільки починають і роблять це правильно. Програма – одна нова свиноферма на район – реальна і для нас, потрібні державні кошти або дешевий кредит. Якби Уряд вирішив питання доступних кредитів, керівники брали би кредити і будували комплекси.

Щоправда, потрібні також міжурядові домовленості, щоб ми могли продавати свою продукцію, наприклад, у Росію, як це роблять білоруси. Бо виникне проблема: куди подіти вирощене, коли будуть збудовані нові ферми.

Юрій Котов, начальник відділу по селекційно-племінній роботі ТОВ «Луганьплемсервіс»:

- Перше, що сподобалося, - порядок, чистота, краса. Гарні дороги, ведеться будівництво молочних і м’ясних комплексів. Для нас це велика несподіванка. Ми в останні роки нічого подібного не будуємо. Нові молочні комплекси з новим сучасним обладнанням – вважайте, велике майбутнє білорусам забезпечене. Надоюють по 7, 8, 9 тис. тонн молока. Все практично механізовано. Де у нас працюють 3-4, а можливо і 10 доярок, у них -1-2 на півтисячі корів. А нам потрібно на кожні 50 корів шукати працівницю. Це погано.

Вразила потужна підтримка галузі АПК з боку держави. Нам потрібна така ж: 70% паливно-мастильних матеріалів на посівну, 70% міндобрив безкоштовно дає держава. Техніку під 5% бери по лізингу, заплати і працюй на ній. Щороку держава списує борги, це теж правильно. Бо аграрій, як відомо, виробляє продукцію для держави.