Аграрний тиждень. Україна
» » » Великі проблеми малих заводів
» » » Великі проблеми малих заводів

    Великі проблеми малих заводів


    alt    Серед наших заводів є шість підприємств, на території яких відсутній природний газ і підведення газопроводу фінансово ми в даний час осилити не можемо. Тому було прийнято рішення повністю перевести на використання електроенергії як основного виду енергозабезпечення ДП «Новотроїцький завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна» Херсонської області, ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» Сумської області, ДП «Новосанжарський ветеринарно-санітарний завод» Полтавської області, ДП «Ніжинський ветсанзавод» Чернігівської області, ДП «Кіровоградський «Ветсанзавод» і ДП «Костянтинівський державний ветсанзавод».

     

        Спільно з Лебединським машинобудівним заводом розроблено відповідне електрообладнання, за допомогою якого в котлах КВМ-4,6 весь технологічний процес проходитиме з використанням електроенергії. Обладнання пройшло виробниче випробування на ДП «Кіровогардський «Ветсанзавод» і на ДП «Костянтинівський державний ветсанзавод» і показало позитивну економіку, хорошу якість готової продукції, простоту в експлуатації. На Лебединському машинобудівному заводі ми замовили 28 комплектів такого обладнання і вже у 2009 році планували його серійний монтаж на наших заводах. Утім, фінансова скрута внесла свої корективи.

        На п’яти з дев’яти заводів, що увійшли до другої черги реконструкції, зроблено великі обсяги робіт, практично ці заводи вже укомплектовані основним обладнанням і велика його кількість змонтована.

        При передбаченому фінансуванні на 2010 рік є повна гарантія, що роботи будуть завершені, тож ми зможемо і

     

    altнадалі покращувати справи галузі.

        Одним із надзвичайно важливих напрямків, над якими Міністерство аграрної політики та Українська господарська асоціація «Укрветсанзавод» постійно працює – це енергозатратність на тонну виробленого м’ясо-кісткового борошна. Якщо донедавна на виготовлення тонни такого борошна витрачалось 500-750 м3 природного газу, то в нинішньому році ці витрати становлять 350 м3 на тонну готової продукції, а на деяких заводах ця цифра ще менша.

        Одним із варіантів виходу з ситуації, що склалась на ветсанзаводах України, може бути будівництво біогазових установок, на яких знешкоджуватимуться відходи тваринного походження і вироблятиметься біогаз на технічні потреби підприємства. Та, на жаль, фінансовий стан заводів не дозволяє будувати біогазові установки за власні кошти. Потрібна допомога держави. І поскільки кредитів державним підприємствам жоден банк не дасть, а власних коштів обмаль, ця допомога на перспективу повернеться в державу збільшенням обсягів знешкодження відходів тваринного походження більше ніж удвічі та зниженням собівартості готової продукції в рази. Заводи автоматично перейдуть у розряд прибуткових підприємств.

        Уже підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів щодо будівництва шести біогазових установок на наших підприємствах. Але через фінансові складнощі розгляд цієї постанови перенесено на майбутнє. Хочеться сподіватись, що це майбутнє не затягнеться надовго, адже це один зі шляхів забезпечення екологічної безпеки країни.

        Логічним є той факт, що при збільшенні обсягів утилізації відходів тваринного походження збільшуються обсяги випуску м’ясо-кісткового борошна. Наша проблема полягає в тому, що при збільшенні обсягів виробництва тваринницької продукції, особливо у свинарстві та птахівництві, обсяги споживання м’ясо-кісткового борошна залишаються практично сталими. На жаль, у кормовиробництві все частіше рослинний і тваринний білок заміняють на мікроелементи хімічного походження, що не завжди корисно, а в багатьох випадках і шкідливо для кінцевого споживача.

        Особливу небезпеку для життя і здоров’я людини несе використання гормональних препаратів при вирощуванні як птиці, так і тварин. Залишки цих препаратів у тваринницькій продукції, яку ми споживаємо, автоматично переносяться в наш організм, що призводить до його дистрофованого розвитку (особливо дітей). Як показує світова практика, ця проблема набирає глобального характеру. Тут доречно відмітити, що 1 тонна м’ясо-кісткового борошна дає можливість додатково отримати до 15 тис. штук яєць або до 7 ц м’яса свинини, при цьому економлячи 4,0-4,5 т зернофуражу або 7,5 т соковитих кормів.

        Окрім того, м’ясо-кісткове борошно – продукт органічного походження, білок якого синтезується з рослинних кормів, що споживає тварина, містить в собі всі амінокислоти, необхідні для розвитку організму тварини, і є абсолютно нешкідливими для подальшого використання в кормовиробництві.

        Ми вивчаємо і питання використання м’ясо-кісткового борошна як органічного добрива, як палива для отримання теплової енергії. Є в цьому напрямі свої напрацювання і хороші результати. Водночас ми розуміємо, що цей прямок не зовсім правильний, бо існує дефіцит природного білка, і не лише в нашій країні.

        Одним із проблематичних питань, які потрібно вирішувати, є й забезпечення нормативно-правових взаємних відносин з так званими виробниками відходів тваринного походження незалежно від форми власності та від структури даних відходів (чи це загиблі тварини, чи відходи від їх забою) і підприємствами, що займаються їх утилізацією. Тому ми запропонували зміни до Закону України «Про відходи», які в переважній більшості враховані й прийняті Верховною Радою.

        Як показує практика, жодне з підприємств, яке займається несанкціонованим захороненням загиблих тварин і відходів від їх забою, не притягнуто до серйозної відповідальності та не позбавлено ліцензії на право займатись м’ясопереробкою. Я не прибічник репресивних мір, але з такою ситуацією миритись не варто. Ветсанзаводи України вже зараз мають вільні потужності для додаткової утилізації 40-50 тис. т відходів тваринного походження в рік, а завершивши реконструкцію, ми збільшимо ці цифри на 100 тис. тонн. Несанкціоноване захоронення відходів тваринного походження – злочин перед суспільством, в якому ми живемо. Це міна вповільненої дії, яка обов’язково спрацює у майбутньому. Справа лише в часі, а результати її дії принесуть непрогнозований збиток і тваринництву, і екологічній, епізоотичній та епідемічній безпеці України. Тож ситуацію краще вчасно попередити та спрогнозувати шляхом своєчасної утилізації, ніж потім ліквідувати. Світова практика ведення тваринницької галузі в цьому нас неодноразово переконувала.

        Я перерахував далеко не повний комплекс проблем, які мають місце в нашій роботі. Приємним є той факт, що ці проблеми не доводиться вирішувати самостійно. Ми маємо повну підтримку нашого галузевого міністерства, Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією та Державного комітету ветеринарної медицини.

    Розуміємо, що не все із запланованого вдасться зробити. Та протиепізоотична безпека країни потребує ґрунтовного, послідовного і повсякденного вирішення. І хоча утилізація відходів взагалі і відходів тваринного походження - непривабливий, неприбутковий напрям роботи в тваринницькій галузі, все ж господарський підхід до цієї справи поряд із забезпеченням екологічної безпеки країни може приносити значні економічні прибутки

     

                                                                                                     Віктор ПІДГОРНИЙ,

                                                                             голова асоціації «Укрветсанзавод» 

                                                         





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Великі проблеми малих заводів


alt    Серед наших заводів є шість підприємств, на території яких відсутній природний газ і підведення газопроводу фінансово ми в даний час осилити не можемо. Тому було прийнято рішення повністю перевести на використання електроенергії як основного виду енергозабезпечення ДП «Новотроїцький завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна» Херсонської області, ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» Сумської області, ДП «Новосанжарський ветеринарно-санітарний завод» Полтавської області, ДП «Ніжинський ветсанзавод» Чернігівської області, ДП «Кіровоградський «Ветсанзавод» і ДП «Костянтинівський державний ветсанзавод».

 

    Спільно з Лебединським машинобудівним заводом розроблено відповідне електрообладнання, за допомогою якого в котлах КВМ-4,6 весь технологічний процес проходитиме з використанням електроенергії. Обладнання пройшло виробниче випробування на ДП «Кіровогардський «Ветсанзавод» і на ДП «Костянтинівський державний ветсанзавод» і показало позитивну економіку, хорошу якість готової продукції, простоту в експлуатації. На Лебединському машинобудівному заводі ми замовили 28 комплектів такого обладнання і вже у 2009 році планували його серійний монтаж на наших заводах. Утім, фінансова скрута внесла свої корективи.

    На п’яти з дев’яти заводів, що увійшли до другої черги реконструкції, зроблено великі обсяги робіт, практично ці заводи вже укомплектовані основним обладнанням і велика його кількість змонтована.

    При передбаченому фінансуванні на 2010 рік є повна гарантія, що роботи будуть завершені, тож ми зможемо і

 

altнадалі покращувати справи галузі.

    Одним із надзвичайно важливих напрямків, над якими Міністерство аграрної політики та Українська господарська асоціація «Укрветсанзавод» постійно працює – це енергозатратність на тонну виробленого м’ясо-кісткового борошна. Якщо донедавна на виготовлення тонни такого борошна витрачалось 500-750 м3 природного газу, то в нинішньому році ці витрати становлять 350 м3 на тонну готової продукції, а на деяких заводах ця цифра ще менша.

    Одним із варіантів виходу з ситуації, що склалась на ветсанзаводах України, може бути будівництво біогазових установок, на яких знешкоджуватимуться відходи тваринного походження і вироблятиметься біогаз на технічні потреби підприємства. Та, на жаль, фінансовий стан заводів не дозволяє будувати біогазові установки за власні кошти. Потрібна допомога держави. І поскільки кредитів державним підприємствам жоден банк не дасть, а власних коштів обмаль, ця допомога на перспективу повернеться в державу збільшенням обсягів знешкодження відходів тваринного походження більше ніж удвічі та зниженням собівартості готової продукції в рази. Заводи автоматично перейдуть у розряд прибуткових підприємств.

    Уже підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів щодо будівництва шести біогазових установок на наших підприємствах. Але через фінансові складнощі розгляд цієї постанови перенесено на майбутнє. Хочеться сподіватись, що це майбутнє не затягнеться надовго, адже це один зі шляхів забезпечення екологічної безпеки країни.

    Логічним є той факт, що при збільшенні обсягів утилізації відходів тваринного походження збільшуються обсяги випуску м’ясо-кісткового борошна. Наша проблема полягає в тому, що при збільшенні обсягів виробництва тваринницької продукції, особливо у свинарстві та птахівництві, обсяги споживання м’ясо-кісткового борошна залишаються практично сталими. На жаль, у кормовиробництві все частіше рослинний і тваринний білок заміняють на мікроелементи хімічного походження, що не завжди корисно, а в багатьох випадках і шкідливо для кінцевого споживача.

    Особливу небезпеку для життя і здоров’я людини несе використання гормональних препаратів при вирощуванні як птиці, так і тварин. Залишки цих препаратів у тваринницькій продукції, яку ми споживаємо, автоматично переносяться в наш організм, що призводить до його дистрофованого розвитку (особливо дітей). Як показує світова практика, ця проблема набирає глобального характеру. Тут доречно відмітити, що 1 тонна м’ясо-кісткового борошна дає можливість додатково отримати до 15 тис. штук яєць або до 7 ц м’яса свинини, при цьому економлячи 4,0-4,5 т зернофуражу або 7,5 т соковитих кормів.

    Окрім того, м’ясо-кісткове борошно – продукт органічного походження, білок якого синтезується з рослинних кормів, що споживає тварина, містить в собі всі амінокислоти, необхідні для розвитку організму тварини, і є абсолютно нешкідливими для подальшого використання в кормовиробництві.

    Ми вивчаємо і питання використання м’ясо-кісткового борошна як органічного добрива, як палива для отримання теплової енергії. Є в цьому напрямі свої напрацювання і хороші результати. Водночас ми розуміємо, що цей прямок не зовсім правильний, бо існує дефіцит природного білка, і не лише в нашій країні.

    Одним із проблематичних питань, які потрібно вирішувати, є й забезпечення нормативно-правових взаємних відносин з так званими виробниками відходів тваринного походження незалежно від форми власності та від структури даних відходів (чи це загиблі тварини, чи відходи від їх забою) і підприємствами, що займаються їх утилізацією. Тому ми запропонували зміни до Закону України «Про відходи», які в переважній більшості враховані й прийняті Верховною Радою.

    Як показує практика, жодне з підприємств, яке займається несанкціонованим захороненням загиблих тварин і відходів від їх забою, не притягнуто до серйозної відповідальності та не позбавлено ліцензії на право займатись м’ясопереробкою. Я не прибічник репресивних мір, але з такою ситуацією миритись не варто. Ветсанзаводи України вже зараз мають вільні потужності для додаткової утилізації 40-50 тис. т відходів тваринного походження в рік, а завершивши реконструкцію, ми збільшимо ці цифри на 100 тис. тонн. Несанкціоноване захоронення відходів тваринного походження – злочин перед суспільством, в якому ми живемо. Це міна вповільненої дії, яка обов’язково спрацює у майбутньому. Справа лише в часі, а результати її дії принесуть непрогнозований збиток і тваринництву, і екологічній, епізоотичній та епідемічній безпеці України. Тож ситуацію краще вчасно попередити та спрогнозувати шляхом своєчасної утилізації, ніж потім ліквідувати. Світова практика ведення тваринницької галузі в цьому нас неодноразово переконувала.

    Я перерахував далеко не повний комплекс проблем, які мають місце в нашій роботі. Приємним є той факт, що ці проблеми не доводиться вирішувати самостійно. Ми маємо повну підтримку нашого галузевого міністерства, Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією та Державного комітету ветеринарної медицини.

Розуміємо, що не все із запланованого вдасться зробити. Та протиепізоотична безпека країни потребує ґрунтовного, послідовного і повсякденного вирішення. І хоча утилізація відходів взагалі і відходів тваринного походження - непривабливий, неприбутковий напрям роботи в тваринницькій галузі, все ж господарський підхід до цієї справи поряд із забезпеченням екологічної безпеки країни може приносити значні економічні прибутки

 

                                                                                                 Віктор ПІДГОРНИЙ,

                                                                         голова асоціації «Укрветсанзавод» 

                                                     





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.