- Що зупинить сільське господарство
- №4 (259)
- №42 (254)
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Молока стало меньше
Ефективне кормовиробництво - основа розвитку тваринництва
Експерти погоджуються: в аграрному виробництві є дві стратегічні галузі. Це рослинництво і тваринництво. На них припадає 95% орних земель нашої країни й понад 60% всієї валової продукції сільського господарства. Обидві галузі дають життя ще одній – кормовиробництву. Про нього сьогодні і поговоримо.
«У 90-ті роки, за часів Радянського Союзу, заводи галузі випускали майже 16,5 млн. т комбікормів, - навів факти голова асоціації «Союз кормовиробників України» Олександр Бакуменко, відкриваючи спеціалізовану конференцію, яка відбувалася в Харківській області. – На жаль, згодом галузь почала занепадати і вже у 1999-му тваринництво могло купити лише 0,5 млн. т концентрованих кормів. Процес поступового відродження розпочався лише 5 років тому. Суттєву роль у ньому відіграла нова громадська організація – Союз кормовиробників. Структура об’єднала заводи-виробники, хлібоприймальні комбінати, тваринницькі господарства. Професійний підхід до справи виробництва комбікормів дав свої позитивні результати: у 2009 МР в Україні їх було виготовлено вже 5 млн. тонн.
Якщо ми сьогодні хочемо мати реальний ріст аграрного виробництва, зайнятість сільського населення, ми повинні обов’язково трансформувати вирощене зерно у готову продукцію. Ми маємо унікальний шанс бути не продавцем зерна, а пропонувати на світовий ринок продукцію тваринництва. І ціна цього питання дуже висока - ріст валового національного продукту може скласти 25 млрд. доларів США».
У тому, що кормовиробництво має колосальну перспективу, погодились і решта учасників форуму «Комбікорми-2010». Адже без повноцінних кормів практично неможливо досягти високих результатів у тваринництві, не залежно від того, утримуєте ви велику рогату худобу, свиней чи птицю. До того ж, галузь відіграє важливу роль у біологізації
земель, збереженні родючості ґрунтів, оптимізації структури посівних площ. В решті решт - покращанні наколишнього середовища.
«Для розвитку тваринництва на період до 2015 року , - підкреслив у своєму виступі заступник міністра агрополітики Іван Демчак, - необхідно довести обсяги виробництва: кормів - до 63,7 млн. т кормових одиниць (на 1 к.о. - 105-110 г перетравного протеїну), збалансованих кормів – до 20 млн. тонн. А для цього тільки фуражного зерна потрібно 18 млн. тонн.
Корми – першооснова розвитку тваринництва, їх треба класифікувати як товар з відповідним сертифікатом якості. Тому необхідно кардинально змінити погляд на їх виробництво, на ефективність роботи галузі в цілому. Водночас нашим завданням є забезпечення формування і ефективного використання національних сортових ресурсів кормових культур, меліорованих земель, інтенсифікація виробництва кормів на луках і збільшення площ кормових угідь на ерозійних землях схилів і балок.
Для цього потрібно не лише розробити комплексну державну програму, а й довести площі кормових культур до 8,2 млн. га (у т.ч. для посіву бобових трав і бобово-злакових кормових сумішей - до 5 млн. га, з них люцерни – до 3 млн. га), а посіви кукурудзи, сої та інших високобілкових рослин відповідно до 2,7 млн. га, 1 млн.га і у 2-3 рази».
Експерти стверджують, опираючись на моніторинг стану розвитку кормовиробництва в Україні, що в галузі рослинництва й надалі спостерігається негативна тенденція до зменшення площ під кормовими культурами. За 2000-2009 роки вони зменшились з 7,1 млн. га до 2,6 млн. га (у 2,7 рази)! Й досі в галузі не досягнуто паритету цін на корми,
відсутня державна підтримка виробників кормів, не врегульоване питання кредитування.
Довідково. За даними регіонів, нині в Україні налічується 184 комбікормових заводи з виробничою потужністю 7,5 млн. тонн комбікормів на рік. З них діють 165 підприємств (потужність – 5,5 млн. т). Значна частина заводів збудована в 70-ті роки минулого століття. На думку експертів, лише близько 30% цих заводів відповідають сучасним вимогам виробництва, 40% - потребує значного переоснащення і решта 30% - не підлягають реконструкції.
В ході Міжнародної конференції «Комбікорми-2010» було висловлено чимало цікавих думок і пропозицій. Прозвучали змістовні й аналітичні доповіді щодо стану та перспектив розвитку комбікормової глузі, науково-практичних основ виробництва високопродуктивних комбікормів. Йшлося й про сучасні підходи до реєстрації кормових добавок в Україні. Детально обговорювалися проблеми фальсифікації кормів, кормових добавок і методи їх оцінки. Та й імена учасників форуму говорять самі за себе. На конференції виступили професор Богдан Єгоров, ректор Одеської національної академії харчових технологій; кандидат біологічних наук Юрій Косенко, заступник директора Державного науково-дослідного інституту ветпрепаратів і кормових добавок; Сергій Гнатюк, генеральний директор корпорації «Тваринпром».
Своїм практичним досвідом поділилися компанії-члени асоціації «Союз кормовиробників України». Зокрема, Віталій Лохов - генеральний директор ВАТ «Біомін Україна» - розповів про інноваційні технології в годівлі тварин, Ігор Скрипка – комерційний директорт ВАТ «Укрветсоюз» - про комплексне рішення для птахівництва, Дмитро Григорьєв –
директор з науки ВАТ «Текро» - про досвід використання компанією нових технологій годівлі сільськогосподарських тварин.
До речі, про свій досвід виробництва кормів, преміксів, кормових добавок говорили й численні гості, які прибули на форум з Литви, Іспанії, Німеччини, Бельгії, Австрії, США. Навіть Китаю.
В рамках конференції відбулося і засідання Ради директорів «Союзу кормовиробників України». У вузькому колі керівники заводів-виробників, ветеринарних компаній і наукових закладів дискутували навколо поправок до проекту Закону України «Про корми». Його прийняття – нагальна потреба часу. Саме він дозволить врегулювати ряд норм на законодавчому рівні, допоможе підвищити конкурентоспроможність та інноваційну привабливість галузі. Адже входження нашої країни в Європейський торговельний союз розвинутих країн (СОТ), де виробництво і збут кормів в умовах жорсткої конкуренції та тісному контакті з іншими країнами-експортерами, потребує чіткого визначення самого поняття «корми» ще на зародкових, перших кроках виробництва кормів (насінництво кормових культур), а також існування кормовиробництва взагалі як підгалузі рослинництва АПК країни (для надання ринку кормів спеціалізованого характеру).
Втім, це тема вже для іншої розмови. Чи не так?
Ольга МОРОЗОВА
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Пресс-подборщики John Deere: плюсы и предназначение техники
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше
