- Що зупинить сільське господарство
- №4 (259)
- №42 (254)
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Молока стало меньше
Ефективне кормовиробництво - основа розвитку тваринництва
Експерти погоджуються: в аграрному виробництві є дві стратегічні галузі. Це рослинництво і тваринництво. На них припадає 95% орних земель нашої країни й понад 60% всієї валової продукції сільського господарства. Обидві галузі дають життя ще одній – кормовиробництву. Про нього сьогодні і поговоримо.
«У 90-ті роки, за часів Радянського Союзу, заводи галузі випускали майже 16,5 млн. т комбікормів, - навів факти голова асоціації «Союз кормовиробників України» Олександр Бакуменко, відкриваючи спеціалізовану конференцію, яка відбувалася в Харківській області. – На жаль, згодом галузь почала занепадати і вже у 1999-му тваринництво могло купити лише 0,5 млн. т концентрованих кормів. Процес поступового відродження розпочався лише 5 років тому. Суттєву роль у ньому відіграла нова громадська організація – Союз кормовиробників. Структура об’єднала заводи-виробники, хлібоприймальні комбінати, тваринницькі господарства. Професійний підхід до справи виробництва комбікормів дав свої позитивні результати: у 2009 МР в Україні їх було виготовлено вже 5 млн. тонн.
Якщо ми сьогодні хочемо мати реальний ріст аграрного виробництва, зайнятість сільського населення, ми повинні обов’язково трансформувати вирощене зерно у готову продукцію. Ми маємо унікальний шанс бути не продавцем зерна, а пропонувати на світовий ринок продукцію тваринництва. І ціна цього питання дуже висока - ріст валового національного продукту може скласти 25 млрд. доларів США».
У тому, що кормовиробництво має колосальну перспективу, погодились і решта учасників форуму «Комбікорми-2010». Адже без повноцінних кормів практично неможливо досягти високих результатів у тваринництві, не залежно від того, утримуєте ви велику рогату худобу, свиней чи птицю. До того ж, галузь відіграє важливу роль у біологізації
земель, збереженні родючості ґрунтів, оптимізації структури посівних площ. В решті решт - покращанні наколишнього середовища.
«Для розвитку тваринництва на період до 2015 року , - підкреслив у своєму виступі заступник міністра агрополітики Іван Демчак, - необхідно довести обсяги виробництва: кормів - до 63,7 млн. т кормових одиниць (на 1 к.о. - 105-110 г перетравного протеїну), збалансованих кормів – до 20 млн. тонн. А для цього тільки фуражного зерна потрібно 18 млн. тонн.
Корми – першооснова розвитку тваринництва, їх треба класифікувати як товар з відповідним сертифікатом якості. Тому необхідно кардинально змінити погляд на їх виробництво, на ефективність роботи галузі в цілому. Водночас нашим завданням є забезпечення формування і ефективного використання національних сортових ресурсів кормових культур, меліорованих земель, інтенсифікація виробництва кормів на луках і збільшення площ кормових угідь на ерозійних землях схилів і балок.
Для цього потрібно не лише розробити комплексну державну програму, а й довести площі кормових культур до 8,2 млн. га (у т.ч. для посіву бобових трав і бобово-злакових кормових сумішей - до 5 млн. га, з них люцерни – до 3 млн. га), а посіви кукурудзи, сої та інших високобілкових рослин відповідно до 2,7 млн. га, 1 млн.га і у 2-3 рази».
Експерти стверджують, опираючись на моніторинг стану розвитку кормовиробництва в Україні, що в галузі рослинництва й надалі спостерігається негативна тенденція до зменшення площ під кормовими культурами. За 2000-2009 роки вони зменшились з 7,1 млн. га до 2,6 млн. га (у 2,7 рази)! Й досі в галузі не досягнуто паритету цін на корми,
відсутня державна підтримка виробників кормів, не врегульоване питання кредитування.
Довідково. За даними регіонів, нині в Україні налічується 184 комбікормових заводи з виробничою потужністю 7,5 млн. тонн комбікормів на рік. З них діють 165 підприємств (потужність – 5,5 млн. т). Значна частина заводів збудована в 70-ті роки минулого століття. На думку експертів, лише близько 30% цих заводів відповідають сучасним вимогам виробництва, 40% - потребує значного переоснащення і решта 30% - не підлягають реконструкції.
В ході Міжнародної конференції «Комбікорми-2010» було висловлено чимало цікавих думок і пропозицій. Прозвучали змістовні й аналітичні доповіді щодо стану та перспектив розвитку комбікормової глузі, науково-практичних основ виробництва високопродуктивних комбікормів. Йшлося й про сучасні підходи до реєстрації кормових добавок в Україні. Детально обговорювалися проблеми фальсифікації кормів, кормових добавок і методи їх оцінки. Та й імена учасників форуму говорять самі за себе. На конференції виступили професор Богдан Єгоров, ректор Одеської національної академії харчових технологій; кандидат біологічних наук Юрій Косенко, заступник директора Державного науково-дослідного інституту ветпрепаратів і кормових добавок; Сергій Гнатюк, генеральний директор корпорації «Тваринпром».
Своїм практичним досвідом поділилися компанії-члени асоціації «Союз кормовиробників України». Зокрема, Віталій Лохов - генеральний директор ВАТ «Біомін Україна» - розповів про інноваційні технології в годівлі тварин, Ігор Скрипка – комерційний директорт ВАТ «Укрветсоюз» - про комплексне рішення для птахівництва, Дмитро Григорьєв –
директор з науки ВАТ «Текро» - про досвід використання компанією нових технологій годівлі сільськогосподарських тварин.
До речі, про свій досвід виробництва кормів, преміксів, кормових добавок говорили й численні гості, які прибули на форум з Литви, Іспанії, Німеччини, Бельгії, Австрії, США. Навіть Китаю.
В рамках конференції відбулося і засідання Ради директорів «Союзу кормовиробників України». У вузькому колі керівники заводів-виробників, ветеринарних компаній і наукових закладів дискутували навколо поправок до проекту Закону України «Про корми». Його прийняття – нагальна потреба часу. Саме він дозволить врегулювати ряд норм на законодавчому рівні, допоможе підвищити конкурентоспроможність та інноваційну привабливість галузі. Адже входження нашої країни в Європейський торговельний союз розвинутих країн (СОТ), де виробництво і збут кормів в умовах жорсткої конкуренції та тісному контакті з іншими країнами-експортерами, потребує чіткого визначення самого поняття «корми» ще на зародкових, перших кроках виробництва кормів (насінництво кормових культур), а також існування кормовиробництва взагалі як підгалузі рослинництва АПК країни (для надання ринку кормів спеціалізованого характеру).
Втім, це тема вже для іншої розмови. Чи не так?
Ольга МОРОЗОВА
