ДАЄ КОРОВА МОЛОКО…

16 September, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 6 261

Був час, коли науково-популярний фільм Романа Ширмана з такою назвою на фестивалі “Молодість” викликав справжню бурю позитивних емоцій: відзнята в Прибалтиці новітньо обладнана тваринницька ферма здавалася мало не космічним дивом.

Сьогодні механізований, комп’ютеризований корівник зачудовує хіба що там, де напівзруйновані протягом останніх десятиліть тваринницькі ферми набувають нового життя. Скажімо, в селі Долинівське на Житомирщині іще недавно розгарбане господарство одержало суттєві інвестиції, наче вдихнуло свіжого повітря після тривалої задухи. Товариство з обмеженою відповідальністю, назване, як і село, трохи більше року відновлює поголів’я великої рогатої худоби. А щоб надої поволі перетворювалися на молочну ріку, закупили тварин “заморської породи”, а саме - голштинів.

Великі й гарні, майже 650 кг живої ваги, ці рекордсменки вже в перший рік дають не менше 20 літрів молока на добу. Навіть найспекотнішими днями цього літа менших надоїв од розтелених корів у ТОВ “Долинівське” не було. Загалом же потенціал цих рекордсменок складає 35-40 літрів на добу.

Якщо звичні для середньої зони України корови входять у свій доїльний розквіт приблизно на третій рік, то голштини задовільняють навіть найнетерплячіших господарів. Утім, щоб узяти від корови молоко, треба й підхід до неї мати особливий, як передбачали селекціонери. Збалансовані корми (про це дбає головний зоотехнік господарства

alt Неля Василівна Романенко) у Долинівському не проблема: 2200 га землі на нинішнє поголів’я у 970 голів – це достатній простір. 360 уже розтелених корів розмістили в приміщеннях з євровікнами найкращих профілів, щоб затишно було тваринам, які проходять акліматизацію в наших краях. Світлі, кольору стиглого жита корівники під синіми, як небо, дахами – це постійні домівки, де утримують голштинів на прив’язі. Іноді здається, що тіснувато цим заморським красуням у переобладнаних корівниках, адже будували їх колись для тварин менш довгоногих.

Звісно, селекція ще триватиме, щоб пристосувалася надмолочна порода до кліматичних умов України. Бо рекордистки, віддаючи з молоком надміру кальція у надої, слабують на суглоби. І водночас – жодних маститів.

Уперше в Україні саме це господарство придбало обладнання фірми ДеЛаваль, яке повністю виключає ці недуги з життя тварин, що утримуються на прив’язі. Вже відомий підвісний транспортер, який рухає доїльне обладнання у поміч доярці, - то, так би мовити, діло десяте. А доїльний аппарат з підвісними частинами із спеціальної гуми, яка пестливо огортає дійку, і вакуумний пристрій, котрий спершу робить приємний масаж і спонукає корову вільно віддати молоко, а потім знову пестить-масажує і врешті відпадає, мов сите немовля, коли випито останню краплю молока, - це таки справжнє диво. Комп’ютерний облік дозволяє наочно стежити за кожним доїнням кожної тварини і реагувати на найменші зміни в організмі тварини.

Фірма ДеЛаваль, яка спеціалізується на комплексному постачанні обладнання і аксесуарів для тваринницьких ферм, відома в усьому світі саме високою якістю своїх наукових розробок і товарів та обладнання, виготовлених на їх основі.

Тут передбачено все, щоб зберегти якість молока найвищою. Як уже сказано, повне і без примусу, а ніби вільне доїння унеможливлює застійні явища у вимені тварин. Шланги для транспортування молока від кожної корови до резервуару, виготовлені з екологічно чистого матеріалу, легко миються спеціальним засобами, які прибирають молочний камінь, жир, білок від молока і при тому не руйнують молокопровід. Існують і спеціальні фільтри для ефективної і безпечної фільтрації. Не кажучи вже про дбайливі аксесуари на кшталт “манікюрних наборів” для гігієнічної обробки ратиць і ванночки з натдтвердих матеріалів, що їх корова не провалить і не пораниться. Придумали на фірмі ДеЛаваль і пристрій, котрий допомагає при отеленнях, а ще підтримку вимені у ще вагітних корів, різноманітні машинки для стрижки цих тварин. Але найбільш цікавий усе-таки лічильник соматичних клітин, який дозволяє регулярно стежити навіть за клітинами в кожній частці вимені, не кажучи вже про визначення стану корови перед її покупкою.

Це унікальне комплексне обладнання відомої фірми, придбане ТОВ “Долинівське”, перебуває під профілактичним контролем

alt виробників і за рік експлуатації (у добрий час будь сказано) не зазнало жодного збою. Тож вибір комплексної системи для прив’язного утримання корів виявився правильним. Адже і для телят від самого народження все передбачено до найменших деталей.

Телятниця Наталія Федько познайомила із найменшими мешканцями тваринницького господарства:

- Це Сльоза, бо як народилася, то слізки на очах були. Це – Донна Бейджа, Черешенка, Маккавей (бо на свято Маккавеїв народився бичок), а це – Дама. Несемо її в телятник, а вона ніжку звісила – ну, справжня тобі дама. З маленькими робота найскладніша, я оце з 5-ї ранку ще вдома не була…

Справді, тваринницький бізнес не схожий ні на який інший. Мовляв, кошти вклав і стрижи прибутки. Кожна тварина – то жива душа, та ще й годувальниця. Якщо аналог Нобелевської премії існує в тонких світах, то “винахід” корови заслуговує найвищої нагороди. В страшні роки, на які не поскупилася доля нашому народові, корівка-годувальниця врятувала не одне життя. Вона – не пристрій для виробництва молока і може бути лакмусом на людяність, доброту, охайність, сумліність тих людей, які працюють у корівнику.

Великі голштини обрисами своїми не схожі на “велеоку Геру”, оспівану Гомером. І коли в чорно-білому стаді заяскріла червоняста спина тварини, я прохопилася: “Дивіться, Красоля!” І ця велетенська красуня поволі підвелася і посунула в мій бік, наскільки їй дозволяла прив’язь. Оті добрі імена, які одержують тварини в перші хвилини життя від люблячої телятниці, не забувають і тоді, коли багатозначні цифри прикрашають їхні вуха, мов сережки.

Саме тому і сподобалось нам у ТОВ “Долинівському” тваринницьке обладнання фірми ДеЛаваль, що при його розробці вкладено саме людські чесноти у ставлення до тварин. Подобається коровам пестливе доїння, подобається і тваринникам багатозначний контроль за надоями. От тільки державні ціни на молоко, як вважають, повинні бути не 3.80, а 5 гривень. Тоді господарство буде справді рентабельним.

Ганна КОЗАЧЕНКО