Аграрний тиждень. Україна
» » » Засоби захисту посівів від хвороб і шкідників
» » » Засоби захисту посівів від хвороб і шкідників

    Засоби захисту посівів від хвороб і шкідників


     

    alt Щоосені фахівці Головдержзахисту - служби, яка стоїть на захисті ваших посівів від шкідників і хвороб, пропонують вам свій прогноз фітосанітарного стану на найближчі дні, аналізують проблеми осіннього поля, а також шукають разом із вами шляхи вирішення цих проблем. Нинішня осінь – не виключення.

     

    Добре відомо, що сільгоспвиробництво ґрунтується на створенні штучних агроекосистем для одержання якомога більшої кількості потрібної продукції з одиниці площі. На відміну від саморегульованої природної екосистеми, в агроекосистемі хлібороб намагається створити найкращі умови для росту і плодоношення культури: усунути рослини, що конкурують з культурними за використання води, поживних речовин ґрунту, а також веде боротьбу зі шкідниками, паразитичними грибами і бактеріями, які споживають біомасу вирощуваної культури, знижуючи її врожай.

    За глобального потепління клімату, на тлі сучасного господарювання на землі, зростає загроза масового розвитку та розповсюдження шкідників, хвороб та бур’янів, що призводить до втрати продукції сільського господарства. Через значну кількість видів шкідливих об’єктів, втрати при збиранні, транспортуванні та зберіганні аграрії України можуть недобирати до 50% врожаю (Національний науковий центр «Інститут землеробства НААНУ»). За такого стану розмноження шкідливих організмів не стримується природними антагоністами. Вкрай необхідне запровадження у виробництво інтегрованої системи захисту в усіх технологіях вирощування агрокультур. І актуальним є ріст рівня культури землеробства й вирощування культур, які забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції високої якості.

     

     

    altНині питання безперечної ролі сівозміни та системи обробітку ґрунтів широко дискутуються науковцями та практиками, зокрема, для вирощування зернових і зернобобових культур, з яких майже половина – це озимі культури та ріпак.

    Під урожай 2011 року цієї осені намічено посіяти 7,95 млн. га озимих колосових (пшениця, ячмінь). Орієнтовно строки їх сівби по зонах, через екстремальні погодні умови, будуть зміщені до періоду фізіологічно кращої підготовки ґрунту. Готуватися до цього розпочинають у липні - серпні, в післязбиральний період, починаючи з обробітку ґрунту в залежності від попередника.

    Особливої уваги потребує добір і вирощування районованих сортів, враховуючи ряд особливостей, однією з яких є стійкість культурних рослин до найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів.

    Насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає лабораторній фітоекспертизі, щоб визначити наявність на зерні збудників сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, деяких видів плісняви, листкової бурої іржі, септоріозу тощо. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.

    Потрібне якісне протруєння насіння озимих культур із використанням фунгіцидів та інсекто-акарацидів. А внесення препаратів системної дії є першочерговим, бо дозволяє регулювати чисельність комплексу шкідливих організмів, що пошкоджують кореневу систему і сходи озимих рослин. Ефективним буде додавання до суміші протруйників ростстимулюючих речовин, зокрема гумату, який підсилює пригнічення патогенних організмів, створюючи на поверхні насінини плівку з органічних і мінеральних елементів, забезпечує живлення сходів на ранніх етапах розвитку рослини.

               За появи сходів озимих зернових культур, у вересні - жовтні посіви заселятимуться багатьма спеціалізованими та багатоїдними шкідниками, що зумовлює необхідність застосування інсекто-акарацидів. Насамперед, це злакові мухи, серед яких шведські, гессенська, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична тощо, що найпоширеніші в

     

    altДніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській та Чернігівській областях.

    Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння, значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі.

    До спеціалізованих шкідників належать також кілька видів злакових попелиць, розповсюджених у всіх зонах України. Осінній цикл їх розвитку починається на падалиці, а згодом продовжується у посівах озимини, де найпоширенішими є велика та звичайна злакові попелиці.

    Поряд з цими у серпні – на початку вересня повсюдно на падалиці зернових концентруватимуться цикадки (смугаста, шестикрапкова, інші), які з появою сходів озимини мігруватимуть на них й активно заселятимуть. Вони висмоктують поживні речовини з рослин, а це пригнічує їх розвиток. Від численних уколів цикадок листки знебарвлюються і часто рослини гинуть. Характерною ознакою пошкоджень цикадками є жовтувато-фіолетове забарвлення листків сходів озимини.

    Окрім безпосередньої шкоди сисні шкідники (попелиці та цикадки) можуть переносити збудників вірусних і мікоплазмових хвороб рослин типу мозаїк та карликовості. Найчастіше небезпека сходам озимини від цих шкідливих комах виникає в ранні фази розвитку рослин (до повного кущіння) в разі теплої сухої затяжної осені, ранніх строків сівби озимини, наявності падалиці зернових, яка є резерватором шкідників до появи сходів культури. Доцільність захисних заходів проти вищезазначених фітофагів визначається економічними порогами шкідливості: для злакових мух – 40-50 екз. на 100 помахів сачка, попелиць - 100 особин на кв. м., цикадок- 50-150 екз. на кв. метр.

               Оскільки заселення посівів комахами відбувається від країв поля, обприскувати доцільно крайові смуги посівів (100-150 м).

     

                                                                                                      Сергій ДОВГАНЬ,

                                                      начальник Головдержзахисту, канд. с.г. наук;

                                                                                                            Микола ДОЛЯ,

                                                                                       доктор с.-г. наук, професор;

                                                                                                     Ольга СЯДРИСТА,

                                                                               консультант Головдержзахисту

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Засоби захисту посівів від хвороб і шкідників


 

alt Щоосені фахівці Головдержзахисту - служби, яка стоїть на захисті ваших посівів від шкідників і хвороб, пропонують вам свій прогноз фітосанітарного стану на найближчі дні, аналізують проблеми осіннього поля, а також шукають разом із вами шляхи вирішення цих проблем. Нинішня осінь – не виключення.

 

Добре відомо, що сільгоспвиробництво ґрунтується на створенні штучних агроекосистем для одержання якомога більшої кількості потрібної продукції з одиниці площі. На відміну від саморегульованої природної екосистеми, в агроекосистемі хлібороб намагається створити найкращі умови для росту і плодоношення культури: усунути рослини, що конкурують з культурними за використання води, поживних речовин ґрунту, а також веде боротьбу зі шкідниками, паразитичними грибами і бактеріями, які споживають біомасу вирощуваної культури, знижуючи її врожай.

За глобального потепління клімату, на тлі сучасного господарювання на землі, зростає загроза масового розвитку та розповсюдження шкідників, хвороб та бур’янів, що призводить до втрати продукції сільського господарства. Через значну кількість видів шкідливих об’єктів, втрати при збиранні, транспортуванні та зберіганні аграрії України можуть недобирати до 50% врожаю (Національний науковий центр «Інститут землеробства НААНУ»). За такого стану розмноження шкідливих організмів не стримується природними антагоністами. Вкрай необхідне запровадження у виробництво інтегрованої системи захисту в усіх технологіях вирощування агрокультур. І актуальним є ріст рівня культури землеробства й вирощування культур, які забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції високої якості.

 

 

altНині питання безперечної ролі сівозміни та системи обробітку ґрунтів широко дискутуються науковцями та практиками, зокрема, для вирощування зернових і зернобобових культур, з яких майже половина – це озимі культури та ріпак.

Під урожай 2011 року цієї осені намічено посіяти 7,95 млн. га озимих колосових (пшениця, ячмінь). Орієнтовно строки їх сівби по зонах, через екстремальні погодні умови, будуть зміщені до періоду фізіологічно кращої підготовки ґрунту. Готуватися до цього розпочинають у липні - серпні, в післязбиральний період, починаючи з обробітку ґрунту в залежності від попередника.

Особливої уваги потребує добір і вирощування районованих сортів, враховуючи ряд особливостей, однією з яких є стійкість культурних рослин до найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів.

Насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає лабораторній фітоекспертизі, щоб визначити наявність на зерні збудників сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, деяких видів плісняви, листкової бурої іржі, септоріозу тощо. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.

Потрібне якісне протруєння насіння озимих культур із використанням фунгіцидів та інсекто-акарацидів. А внесення препаратів системної дії є першочерговим, бо дозволяє регулювати чисельність комплексу шкідливих організмів, що пошкоджують кореневу систему і сходи озимих рослин. Ефективним буде додавання до суміші протруйників ростстимулюючих речовин, зокрема гумату, який підсилює пригнічення патогенних організмів, створюючи на поверхні насінини плівку з органічних і мінеральних елементів, забезпечує живлення сходів на ранніх етапах розвитку рослини.

           За появи сходів озимих зернових культур, у вересні - жовтні посіви заселятимуться багатьма спеціалізованими та багатоїдними шкідниками, що зумовлює необхідність застосування інсекто-акарацидів. Насамперед, це злакові мухи, серед яких шведські, гессенська, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична тощо, що найпоширеніші в

 

altДніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській та Чернігівській областях.

Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння, значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі.

До спеціалізованих шкідників належать також кілька видів злакових попелиць, розповсюджених у всіх зонах України. Осінній цикл їх розвитку починається на падалиці, а згодом продовжується у посівах озимини, де найпоширенішими є велика та звичайна злакові попелиці.

Поряд з цими у серпні – на початку вересня повсюдно на падалиці зернових концентруватимуться цикадки (смугаста, шестикрапкова, інші), які з появою сходів озимини мігруватимуть на них й активно заселятимуть. Вони висмоктують поживні речовини з рослин, а це пригнічує їх розвиток. Від численних уколів цикадок листки знебарвлюються і часто рослини гинуть. Характерною ознакою пошкоджень цикадками є жовтувато-фіолетове забарвлення листків сходів озимини.

Окрім безпосередньої шкоди сисні шкідники (попелиці та цикадки) можуть переносити збудників вірусних і мікоплазмових хвороб рослин типу мозаїк та карликовості. Найчастіше небезпека сходам озимини від цих шкідливих комах виникає в ранні фази розвитку рослин (до повного кущіння) в разі теплої сухої затяжної осені, ранніх строків сівби озимини, наявності падалиці зернових, яка є резерватором шкідників до появи сходів культури. Доцільність захисних заходів проти вищезазначених фітофагів визначається економічними порогами шкідливості: для злакових мух – 40-50 екз. на 100 помахів сачка, попелиць - 100 особин на кв. м., цикадок- 50-150 екз. на кв. метр.

           Оскільки заселення посівів комахами відбувається від країв поля, обприскувати доцільно крайові смуги посівів (100-150 м).

 

                                                                                                  Сергій ДОВГАНЬ,

                                                  начальник Головдержзахисту, канд. с.г. наук;

                                                                                                        Микола ДОЛЯ,

                                                                                   доктор с.-г. наук, професор;

                                                                                                 Ольга СЯДРИСТА,

                                                                           консультант Головдержзахисту

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.