МІКРОБІОЛОГІЯ НА СЛУЖБІ УРОЖАЮ

30 September, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 5 807

Як відомо, системи удобрення сільськогосподарських культур передбачають розрахунки мінеральних добрив під запланований урожай. Ці принципи є абсолютно логічними і були б найкращими, якби не низькі коефіцієнти засвоєння рослинами діючої речовини з добрив.

Так, зокрема, ступінь засвоєння азоту знаходиться на рівні 35-50%, фосфору – 20%, калію - в межах 25-60% у залежності від типу ґрунту. Зі збільшенням доз добрив коефіцієнти їх використання знижуються. Така ситуація вимагає кардинального вирішення, оскільки невикористані добрива забруднюють довкілля. Крім того, це невигідно і з економічних міркувань, адже більшу частину запланованих добрив ми буквально «викидаємо на вітер». Особливою мірою це стосується азотних добрив. Вони є одними з найдорожчих і, водночас, найбільше забруднюють ґрунтові води й атмосферу. Не одне десятиліття над вирішенням проблеми працюють вчені багатьох країн. Дечого вдалося добитися. Так, зокрема, на сьогодні створено добрива пролонгованої дії, комплексні добрива тощо. Розроблено ощадливі технології застосування добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур: рядкове внесення, позакореневе підживлення тощо. Цікавими в цьому відношенні є також розробки вітчизняних мікробіологів.

Працюючи в Чернігівській області, я досить часто буваю в Інституті сільськогосподарської мікробіології НААНУ, що знаходиться в Чернігові. Інститут є лідером з питань ґрунтової мікробіології, має колекцію корисних ґрунтових мікроорганізмів, яка в 2002 р. отримала статус національного надбання, інші колекції бактерій, грибів та вірусів. Колектив має чимало досягнень у різних напрямах сільськогосподарської мікробіології і вірусології, але мене, як агронома, найбільше зацікавили мікробні препарати, створені для оптимізації кореневого живлення рослин. Виявляється, в біологічно активних ґрунтах, де спостерігається різноманіття мікроорганізмів і домінують корисні форми бактерій і мікроскопічних грибів, коефіцієнти засвоєння поживних речовин і в т. ч. добрив є набагато більшими, ніж це має місце в більшості польових ґрунтів, виснажених недбайливим до них ставленням, зокрема, відсутністю сівозмін, передозуванням агрохімікатів, відсутністю гною тощо. У здорових ґрунтах (індикатором їх стану, до речі, може бути наявність або відсутність дощових черв'яків) при проростанні насіння в кореневій зоні рослини формується величезна популяція агрономічно корисних мікроорганізмів, які з одного боку впливають своїми виділеннями на розвиток коріння та збільшують його поглинальну здатність, а з іншого, займаючи місце в ризосферному (прикореневому) ґрунті, тривалий час не допускають до рослини шкідливі мікроорганізми. Цей вплив на ріст, розвиток і формування урожаю невидимих неозброєним оком живих істот важко переоцінити. Проте тривалий час на ці аспекти кореневого живлення рослин не зверталося уваги (це й зрозуміло, адже їх бактерії та мікроскопічні гриби можна побачити лише під мікроскопом). Належна увага корисним ґрунтовим мікроорганізмам була відведена лише наприкінці ХХ - початку ХХІ століття. Саме в цей час потужно заявила про себе мікробіологія ґрунтів.

Ідеї мікробіологів можна звести до штучного забезпечення сільськогосподарських культур необхідними мікроорганізмами. Це можна зробити, провівши передпосівну бактеризацію насіння відселекціонованими в лабораторіях бактеріями. Складність реалізації ідеї виявилася в тому, що, крім скрупульозного пошуку ефективних мікроорганізмів,

alt їх необхідно відбирати окремо, враховуючи, що для кожного виду сільськогосподарських культур існують свої специфічні види бактерій і грибів. Проте тривала й копітка робота вчених, у т.ч. й українських, дає свої плоди. Сьогодні в Україні вже зареєстровано шість вітчизняних біопрепаратів на основі живих активних мікроорганізмів. Особливістю препаратів є те, що, попадаючи на насіння, вони забезпечують активний розвиток бактерій у прикореневих сферах і комплексно впливають на розвиток рослин. При цьому покращується кореневе живлення, зростає імунний статус культури, що в цілому трансформується у збільшення урожайності сільськогосподарських культур та покращання якості одержуваної продукції.

Вчені переконливо доводять перспективу свого «дітища», демонструючи результати численних дослідів, як польових, так і виробничих, за якими ступінь використання діючої речовини з добрив зростає на 20-30%. Проте ніщо не переконає людину краще, ніж результат, одержаний у своєму господарстві. Таку перевірку зробили й ми. Результати не забарилися. Сьогодні ми активно співпрацюємо з мікробіологами і спільно виробили своєрідну стратегію одержання високих і якісних урожаїв озимої пшениці. Як попередник цієї культури висіваємо бактеризований горох. Пшеницю перед висівом також бактеризуємо. Решту – систему удобрення, інші технологічні операції залишили такими ж. Внаслідок цього отримуємо зерно пшениці високих класів (наприклад, у 2009 р. отримали пшеницю першого класу з вмістом білка 16% і клейковини 31%. Урожайність на круг – 82 ц/га). Відрадно також, що землю ми не експлуатуємо, а використовуємо в гармонії з природою.

Сьогодні спектр співробітництва українських мікробіологів з виробничниками є досить широким, проте все ж таки недостатнім. В Україні бактеризованих культур вирощується на площі близько 200 тис. га (з десяток років назад це

alt були поодинокі експериментальні гектари), тож потенціал втілення розробки вітчизняних вчених тільки починає реалізуватися. Про це свідчить також зацікавленість спеціалістів Китаю, Росії, Німеччини та Білорусі. Упевнений в активному втіленні цієї розробки в сільськогосподарське виробництво, оскільки на власному досвіді переконався в значних перспективах співдружності науки і практики.