Захистимо посіви від шкідників і хвороб

30 September, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 7 206

Хлібна жужелиця (турун) поширена переважно в південних і східних областях Степу й Лісостепу, осередково у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській областях Полісся, зокрема в посівах озимої пшениці, розміщеної після колосових попередників.

Коли клоп шкідлива черепашка залягає в діапаузу в місцях зимівлі, жуки хлібної жужелиці, з якими клопи нажирувалися на м'якому зерні, виходять із літньої діапаузи, головним чином якщо в їх ґрунтову камеру потрапляє волога. Жуки паруються і відкладають яйця в ґрунт на глибину до 10 сантиметрів.

Личинки, що відроджуються від серпня до настання приморозків, живучи в нірках верхнього шару ґрунту, живляться листочками сходів падалиці, а згодом і озимини. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці, листки пшениці мають змочалений вигляд. За зниження температури до 0°С живлення личинок припиняється. Та до того часу вони здатні істотно пошкодити сходи озимини, насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі протягом кількох років, що призводить до накопичення фітофага.

Личинки завдають чималої шкоди озимині здебільшого восени. При цьому важливим є фактор вологості ґрунту. У посушливу осінь личинки живляться 15-25 днів, за випадання дощів - 100. Пошкодження спричиняють 1-2 личинки на кв. м сходів та 2-3 - на початку кущіння. Ці показники є економічними порогами шкідливості, за яких доцільно регулювати щільність фітофага хімічними обробками посівів.

Щоб попередити втрати зерна від пошкодження жужелицею, варто виконати організаційно-господарські та

alt агротехнічні заходи. Насамперед це дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші заходи. В разі використання цих попередників, після обстеження поля і встановлення порогової щільності жужелиці, насіння озимої пшениці перед сівбою підлягає токсикації. Потім фітосанітарний стан посіву утримується під контролем, за необхідності здійснюється обстеження, своєчасний захист.

Окрім спеціалізованих, озимину будуть пошкоджувати багатоїдні комахи, більшість з яких знаходиться в ґрунті. Так, личинки чорнишів, коваликів, гусениці озимої та окличної совок часто знищують насіння, проростки і сходи, що пригнічує розвиток рослин чи призводить до зниження густоти посіву. Через повсюдну присутність коваликів і чорнишів та наявність совок у Лісостепу й Степу, тут зберігається висока ймовірність утворення осередків підвищеної щільності цих фітофагів.

В усіх господарствах вирішальне значення в захисті посівів від шкідливих комах має висока культура землеробства з цілеспрямованим застосуванням відповідних агротехнічних прийомів.

Різке скорочення площ повторної культури озимини, збирання врожаю й вивезення з полів соломи сприяє значному зниженню чисельності шкідливих видів комах. Ефективне також дискування стерні слідом за збиранням врожаю, знищення пирію та інших злакових бур'янів, уникнення ранніх і зокрема надранніх строків сівби озимих культур для порушення синхронізації у розвитку фітофагів і культурних рослин.

Істотної шкоди зерновому господарству країни завдають мишоподібні гризуни. З них особливо шкідливі звичайна і гуртова полівки та польова і курганчикова миші. Осіннє поле найбільше потерпає від полівок, зокрема звичайної, яка

alt переселяється на нього з сусідніх ділянок, і, виїдаючи посіви, створює голі галявини. Найчастіше селиться в багаторічних травах, озимих пшениці, житі, ячмені, інших злаках, на посівах озимого ріпаку

Протягом року полівка може дати до 10 приплодів по 5-8 малят щомісяця. Розмноження полівок досягає піку в жовтні-листопаді. За сприятливих погодних умов - це надзвичайна загроза посівам. Полівка охоче поїдає всі зернові культури і ріпак - від появи сходів до повного достигання врожаю. Щоб запобігти розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів, необхідно, зокрема, знищувати післяжнивні рештки і сходи падалиці, доцільне лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту.

Збудники тифу гризунів (близько чверті загального обсягу захисних робіт) використовуються для виробництва сучасного біопрепарата – бактородентицида - на 60 вітчизняних біологічних фабриках і лабораторіях. Три чверті обсягу винищувальних робіт проти мишоподібних гризунів - хімічні заходи, що реалізуються на 3 млн. га щорічно з використанням родентицидів - отруйних принад високої технічної ефективності, таких як Роденфос, Бродисан А, Шторм, 0,005% воскові брикети, 0,7-1,5 кг/ га, Ратрон, гранульована принада, інші.

Крім цього, регулювати чисельність мишоподібних гризунів можна, позбавляючи їх корму та надійного сховища, наглядаючи за розвитком, поведінкою і розповсюдженням гризунів, передусім у місцях резервацій, для попередження розселення їх у посіви сільгоспкультур.

Фітосанітарний моніторинг виявляє щорічне збільшення захворюваності зернових культур. Зокрема, на грибкові - кореневі гнилі, сажки, іржасті, борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, бактеріальні та вірусні - чорний зародок, мозаїка пшениці, жовта карликовість ячменю тощо.

Практично всі ці та інші хвороби зернових культур у різній мірі впливають на врожайність зерна і його якість. Серед них найпоширеніші та найбільш пов'язані з зерном — фузаріоз зерна, чорний зародок, ріжки злаків, оливкова пліснява, пліснявіння насіння та ензимо-мікозне виснаження зерна, що спостерігається на посівах пшениці в західних областях за тривалих дощів і рос у період від молочної до повної стиглості зерна.

Захистити посіви від хвороб можна організаційними та агротехнічними заходами, спрямованими на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, а також використовуючи для сівби здорове кондинційне насіння стійких сортів тощо.

Можна хімічно оздоровити посіви, обробивши їх відповідними фунгіцидами за рекомендованими технологіями. Восени цей захід здебільшого не є доцільним і рентабельним. Якщо ж осінь буде довга, тепла й дощова, а погодні умови оптимальними для розвитку хвороб, допускається обприскування - оздоровлення осінніх посівів озимини для збереження фізіологічної стійкості рослин у зимовий період.

Оздоровлення посівів проводять за сигналами наших інспекцій, які слідкують за розвитком хвороб і у відповідності до погодних умов можуть прогнозувати подальший хід наростання загрози захворювань.

Особливу увагу приділіть застосуванню різних азотних добрив (КАС- карбамідно-аміачної суміші), які дозволяють на фізіологічній основі регулювати процеси стійкості озимих до коливань температурних показників і комплексу шкідливих організмів в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України (табл 1.).

Внесення восени КАС підвищує стійкість культурних рослин до несприятливих погодно-кліматичних умов і дозволяє високоякісно регулювати показники виживання культурних рослин незалежно від кількості опадів і вологості повітря восени. Ця форма рідких добрив суттєво підвищує механізм саморегуляції організмів у польових сівозмінах, дозволяє контролювати розвиток шкідливих видів на фоні високої стійкості культурних рослин.

Сергій ДОВГАНЬ,

начальник Головдержзахисту, канд. с.-г. наук;

Микола ДОЛЯ,

доктор с.-г. наук, професор;

Ольга СЯДРИСТА,

консультант Головдержзахисту